«Долетіли з половиною гвинта». Уперше провели конкурс місій розвідувальних дронів

Це було під Покровськом літом минулого року. «Фурію», український розвідувальний дрон, заглушили ворожим РЕБом а потім атакували ФПВішкою. Однак «Фурія» повернулася, а місію визнали найкрутішою для цього типу крил. Texty.org.ua розповідають, що відбулося в небі Донбасу та чому це має значення.

Українській військовослужбовець запускає літак безпілотного авіаційного комплексу розвідки та корегування вогню А1-СМ «Фурія». Для запуску крила застосовується гумова катапульта

Конкурс бойових місій «Фурії» ініціювала компанія-виробник «Атлон Авіа». Мета — вивчити досвід найуспішніших пілотів та поширити його.

Заявки подали 26 екіпажів. Кожен описав свою місію за єдиним зразком. Їх оцінювала експертна комісія з військових, викладачів навчальних воєнних закладів та інженерів.

Після тривалих дебатів перше місце присудили екіпажу «Фенікс» Прикордонної служби України. Командир — «Адвокат».

Покровська місія. Частина І

«Адвокату» 39 років. Чоловіка мобілізували в січні 2025-го, коли, як каже, «мав розрив у бронюванні». У навчальному центрі, як і двох інших пілотів його екіпажу, прикордонники запросили до підрозділу розвідувальних БпЛА. На момент покровської місії вони літали усього два-три місяці.

За словами «Адвоката», під Покровськом крім загальної розвідки ворожого тилу стояла задача «кинути очі» на територію колишнього елеватора, яку росіяни використовували як логістичний хаб.

Командир екіпажу «Адвокат» (праворуч) та пілот «Хаггіс» під час виконання однієї з бойових місій

Саме над промкою почалися проблеми: на висоті 1 км «Фурія» потрапила у зону ворожого РЕБу. Борт не реагував на команди й «став у коло» — намотував круги в автоматичному режимі.

«Раптом зв'язок відновився й у півсотні метрів попереду ми побачили російську фпівішку-камікадзе. Вона швидко набирала висоту й за секунду зникла вгорі. Зрозуміли, буде атакувати», — розповідає «Адвокат».

Пілоти українського літака робили глибокі віражі, заважаючи росіянам прицілитися. Напевно, це допомогло. Ворожий дрон, атакуючи згори, врізався в «Фурію» по дотичній й почав падати. Пілоти бачили, як камікадзе вибухнув далеко внизу.

Довідково:

«Фурії» використовують із 2015 року. Це «крило» зі скло- та вуглеволокна. Має електричний двигун, й — відеокамеру, з якої отримують картинку в режимі реального часу.

Радіус — до 50 км, управління відбувається з укриття.

Прокладаючи маршрут, екіпаж враховує погоду, рельєф.

Важлива складова місії — взаємодія з суміжними підрозділами, вони теж отримують картинку з «Фурії» і бачать цілі для своїх дронів та артилерії. Нерідко — «Фурія» коригує вогонь.

Український боєць із літаком розвідувального комплексу «Фурія»

Конкурс місій став інструментом нового осмислення набутих у боях знань, пояснює заступник директора з розвитку компанії «Атлон Авіа» Сергій Мокренюк.

«Головна цінність нашого війська — люди. І ми вкладаємося в людей. Тому українські пілоти краще за російських. Але в нас є проблема з масштабуванням унікальної бойової експертизи — передачею найкращих напрацювань іншим підрозділам, навчальним центрам, закладам військової освіти», — каже він.

Покровська місія. Частина ІІ

Від удару корпусом російського дрона «Фурія» зробила «бочку» — прокрутилася на 360 градусів (картинка на моніторі ошелешених оперторів зробила аналогічний пірует). Однак автоматика втримала й стабілізувала літак. Натомість зв'язок знову погіршився.

Найбільшою ж проблемою було те, що апарат почав втрачати висоту — 5 м щосекунди.

«Після польоту, ми з'ясували, що російська фпівішка збила нам зовнішню антену й відламала половину однієї з двох пелюсток гвинта. А ще — повело моторну раму й та пошкодила один із двох електричних конденсаторів — двигун втратив половину потужності», — пояснює «Адвокат».

Гвинт у літака комплексу «Фурія» розміщений у хвостовій частині

Щоб повернутися додому, «Фурії» слід було пролетіти 25 км над територією ворога й подолати лінію фронту. Загалом до точки старту — понад 30 км.

Наперед зазначимо, що пілоти впоралися. Ще й передавали розвідувальні дані.

Досвід

Слід наголосити, що «Фурія» — це саме комплекс. Відео з камери транслюється в цифрову систему «Дельта». Командири ударних підрозділів бачать переміщення живої сили ворога та його техніки. І тоді за роботу беруться наші артилеристи, пілоти бомберів, фпівішники.

Екіпажі розвідувальних «Фурій» це люди без спеціальної освіти (а звідки їй взятися?), які навчаються, як кажуть, з коліс. Обмін досвідом для них — безцінний.

Комплекс у всіх однаковий, але результат різний

«Комплекс у всіх військових однаковий, але результат різний. Є екіпажі, які використовують 100% можливостей, а є ті, хто застосовує його менш ефективно. І це питання не техніки, а підготовки», — пояснює начальник учбового відділу Житомирського військового інституту ім. С. Корольова, полковник Андрій Радіонов.

Конкурс — лише перша сходинка підвищення рівня підготовки пілотів, відзначають його організатори.

«Будь-яка інтелектуальна робота має значення лише тоді, коли її результат використовують інші. Тому наше завдання — зробити так, щоб перевірені в боях рішення стали набутком усіх Сили оборони України», — пояснює Сергій Мокренюк.

Покровська місія. Частина ІІІ

«Адвокат» розповідає про карколомне повернення «Фурії».

— Почали гратися різними режимами керування літаком, — каже він. — Є автоматичний «круїз», коли задаєш висоту й літак тримається маршруту за будь-яку ціну. Є режим «додому». Але це все дуже садить батарейки. Ми піднімалися метрів на 150 і, щоб зберегти заряд, переключались на ручне управління. Воно найбільш економне — сам регулюєш швидкість, обороти двигуна.

— І скільки таких переключень робили?

Багато. Дуже багато. Не розуміли, чому літак втрачає висоту.

Ставали його проти вітру і з малими обертами двигуна, з малим нахилом елевонів (рулі керування на крилах. — Ред.), коли треба джойстиком на пульті потихеньку рухати, піднімалися вгору. Літачок задирає носа й фактично стоїть на місці відносно землі, а зустрічний вітер піднімає його вверх. Це самий економний для батареї варіант.

На «Фурію» встановлюють не просто «камеру», а складний модуль, який не трясеться під час польоту. Він має 30-кратний зум, тепловізор і лазерний далекомір-цілевказівник

— При цьому передавали розвіддані?

Так, намагалися крутити камерою. Наші фпівшники все дивляться в реальному часі. Плюс я координати скидував. Ну і загроза нових атак російських дронів нікуди не зникла.

Там дуже багато накатаних ґрунтових доріг, посадок, трафік щільний. На мотоциклах їдуть, квадрацикли бачили, легковий транспорт. Це вигідний для ворога маршрут, бо завжди можна вискочити з машини і заховатися в кущах. Ми це все дивимося.

— Що першим зробили, коли літак повернувся?

Почали обмінюватися фотографіями з технічною підтримкою. Для них це диво: долетіли з обламаним гвинтом, ще й без конденсатора. Хоча ми швидко поміняли пошкоджені деталі й уже за дві години полетіли знову.

Масштабування

Проведений «Атлон Авіа» конкурс — перший із подібних в країні. За результатами описаних учасниками місій виробник спільно з військовими готує посібник пілотам усіх розвідувальних крил. Напрацьовані висновки й рекомендації передадуть Генеральному штабу. Це унікальний матеріал для підготовки екіпажів, вважають організатори.

На думку Сергія Мокренюка, подібні ініціативи варто впроваджувати іншим виробникам безпілотних літальних апаратів. Спільні напрацювання суттєво покращать якість пілотів.

Поки ж «Атлон Авіа» відзначив екіпаж «Адвоката» заохочувальним призом — новим пікапом.