«Долетіли з половиною гвинта». Уперше провели конкурс місій розвідувальних дронів

Це було під Покровськом улітку минулого року. «Фурію», український розвідувальний дрон, заглушили ворожим РЕБом, а потім атакували FPV. Однак «Фурія» повернулася, а місію визнали найкрутішою для цього типу крил. Texty.org.ua розповідають, що відбулося в небі Донбасу і чому це має значення.

Український військовослужбовець запускає літак безпілотного авіаційного комплексу розвідки та коригування вогню А1-СМ «Фурія». Для запуску крила використовується гумова катапульта

Конкурс бойових місій «Фурії» ініціювала компанія-виробник «Атлон Авіа». Мета — вивчити досвід найуспішніших пілотів і поширити його.

Заявки подали 26 екіпажів. Кожен описав свою місію за єдиним зразком. Їх оцінювала експертна комісія з військових, викладачів навчальних військових закладів та інженерів.

Після тривалих дебатів перше місце присудили екіпажу «Фенікс» Державної прикордонної служби України. Командир — Адвокат.

Покровська місія. Частина I

Адвокату 39 років. Чоловіка мобілізували в січні 2025-го, коли, як каже, «мав розрив у бронюванні». У навчальному центрі Адвоката, як і двох інших пілотів його екіпажу, прикордонники запросили до підрозділу розвідувальних БпЛА. На момент покровської місії вони літали лише два-три місяці.

За словами Адвоката, під Покровськом крім загальної розвідки ворожого тилу стояло завдання «кинути оком» на територію колишнього елеватора, яку росіяни використовували як логістичний хаб.

Командир екіпажу «Фенікс» Адвокат (праворуч) і пілот Хаггіс під час виконання однієї з бойових місій

Саме над промкою почалися проблеми: на висоті 1 км «Фурія» потрапила в зону ворожого РЕБу. Борт не реагував на команди й «став у коло» — намотував кола в автоматичному режимі.

«Раптом зв’язок відновився, і за півсотні метрів попереду ми побачили російську ефпівішку-камікадзе. Вона швидко набирала висоту й за секунду зникла вгорі. Зрозуміли, що буде атакувати», — розповідає Адвокат.

Пілоти українського літака робили глибокі віражі, заважаючи росіянам прицілитися. Напевно, це допомогло. Ворожий дрон, атакуючи згори, врізався у «Фурію» по дотичній і почав падати. Пілоти бачили, як камікадзе вибухнув далеко внизу.

Довідка. «Фурії» використовують із 2015 року. Це крило зі скло- та вуглеволокна. Має електричний двигун і відеокамеру, з якої отримують картинку в режимі реального часу. Радіус до 50 км, управління відбувається з укриття. Прокладаючи маршрут, екіпаж бере до уваги погоду, рельєф.

Важлива складова місії — взаємодія із суміжними підрозділами, вони також отримують картинку з «Фурії» і бачать цілі для своїх дронів та артилерії. Нерідко «Фурія» коригує вогонь арти.

Український боєць із літаком розвідувального комплексу «Фурія»

Конкурс місій став інструментом нового осмислення набутих у боях знань, пояснює заступник директора з розвитку компанії «Атлон Авіа» Сергій Мокренюк.

«Головна цінність нашого війська — люди. І ми вкладаємося в людей. Тому українські пілоти кращі за російських. Але в нас є проблема з масштабуванням унікальної бойової експертизи — передачею найкращих напрацювань іншим підрозділам, навчальним центрам, закладам військової освіти», — каже він.

Покровська місія. Частина II

Після удару корпусом російського дрона «Фурія» зробила «бочку» — прокрутилася на 360 градусів (картинка на моніторі ошелешених операторів зробила аналогічний пірует). Однак автоматика втримала й стабілізувала літак. Натомість зв’язок знову погіршився.

Найбільшою ж проблемою було те, що апарат почав втрачати висоту — 5 м щосекунди.

«Після польоту ми з’ясували, що російська ефпівішка збила нам зовнішню антену й відламала половину однієї з двох пелюсток гвинта. А ще повело моторну раму, і вона пошкодила один із двох електричних конденсаторів — двигун втратив половину потужності», — пояснює Адвокат.

Гвинт літака розвідувального комплексу «Фурія» розміщений у хвостовій частині

Щоб повернутися додому, «Фурії» треба було пролетіти 25 км над територією ворога й подолати лінію фронту. Загалом до точки старту понад 30 км.

Наперед зазначимо, що пілоти впоралися. Ще й передавали розвідувальні дані.

Досвід

Слід наголосити, що «Фурія» — це саме комплекс. Відео з камери транслюється в цифрову систему «Дельта». Командири ударних підрозділів бачать переміщення живої сили ворога та його техніки. І тоді за роботу беруться наші артилеристи, пілоти бомберів, ефпівішники.

Екіпажі розвідувальних «Фурій» — це люди без спеціальної освіти (а звідки їй взятися?), які навчаються, як кажуть, із коліс. Обмін досвідом для них безцінний.

Комплекс у всіх однаковий, але результат різний

«Комплекс у всіх військових однаковий, але результат різний. Є екіпажі, які використовують 100% можливостей, а є такі, що використовують його менш ефективно. І це питання не техніки, а підготовки», — пояснює начальник навчального відділу Житомирського військового інституту ім. С. П. Корольова полковник Андрій Родіонов.

Конкурс — це лише перша сходинка підвищення рівня підготовки пілотів, кажуть його організатори.

«Будь-яка інтелектуальна робота має значення тільки тоді, коли її результат використовують інші. Тому наше завдання — зробити так, щоб перевірені в боях рішення стали набутком усіх Сили оборони України», — пояснює Сергій Мокренюк.

Покровська місія. Частина ІІІ

Адвокат розповідає про карколомне повернення «Фурії».

— Почали гратися різними режимами керування літаком. Є автоматичний режим «круїз», коли задаєш висоту й літак тримається маршруту за будь-яку ціну. Є режим «додому». Але це все дуже садить батарейки. Ми піднімалися метрів на 150 і, щоб зберегти заряд, перемикалися на ручне управління. Воно найекономніше — сам регулюєш швидкість, оберти двигуна.

— І скільки таких перемикань робили?

Багато. Дуже багато. Не розуміли, чому літак втрачає висоту.

Ставили його проти вітру і з малими обертами двигуна, з малим нахилом елевонів (рулі керування на крилах. — Ред.), коли треба джойстиком на пульті потихеньку рухати, піднімалися вгору. Літачок задирає носа й фактично стоїть на місці відносно землі, а зустрічний вітер піднімає його вгору. Це найекономніший для батареї варіант.

На «Фурію» встановлюють не просто камеру, а складний модуль, який не трясеться під час польоту. Він має 30-кратний зум, тепловізор і лазерний далекомір-цілевказівник

— При цьому передавали розвіддані?

Так, намагалися крутити камерою. Наші ефпівішники все дивляться в реальному часі. Плюс я координати скидав. Ну й загроза нових атак російських дронів нікуди не зникла.

Там дуже багато накатаних ґрунтових доріг, посадок, трафік щільний. На мотоциклах їдуть, квадроцикли бачили, легковий транспорт. Це вигідний для ворога маршрут, бо завжди можна вискочити з машини й заховатися в кущах. Ми це все дивимося.

— Що перше зробили, коли літак повернувся?

Почали обмінюватися фотографіями з технічною підтримкою. Для них це диво: долетіли з обламаним гвинтом, ще й без конденсатора. Хоча ми швидко замінили пошкоджені деталі й уже за дві години полетіли знову.

Масштабування

Проведений «Атлон Авіа» конкурс перший із подібних у країні. За результатами описаних учасниками місій виробник спільно з військовими готує посібник для пілотів усіх розвідувальних крил. Напрацьовані висновки й рекомендації передадуть Генеральному штабу. Це унікальний матеріал для підготовки екіпажів, вважають організатори.

На думку Сергія Мокренюка, такі ініціативи варто впроваджувати іншим виробникам безпілотних літальних апаратів. Спільні напрацювання суттєво покращать якість підготовки всіх наших пілотів.

А поки що компанія «Атлон Авіа» відзначила екіпаж Адвоката заохочувальним призом — новим пікапом.