П’ять графіків про чотири роки війни. Тривоги, «Шахеди», ракети і втрати

Звук повітряних атак взято у Fill Feaouill.

Дрони

Ефективність роботи нашої ППО згідно з узагальненими даними Повітряних сил ЗСУ — близько 80%. Але Росія суттєво наростила виробництво безпілотників. І ті 20%, які долітали восени 2022 року, — це значно менше, ніж ті самі 20% на початку 2026-го. Саме дронами Росія вибила нашу енергосистему, планомірно знищуючи трансформатори. Ракетні удари по ТЕЦ відігравали допоміжну роль.

Дрони збивають усім чим можуть — від радянських «Шилок» і кулеметів на пікапах до німецьких «Гепардів», використовують вертольоти й іноді навіть F-16. Останнім часом у бій пішли дрони-перехоплювачі. Окремо варто відзначити радіоелектронну боротьбу (РЕБ), зокрема спуфінг, тобто трансляцію фальшивих сигналів GPS. Іде постійна, але прихована і візуально неефектна боротьба між нашим РЕБом і виробниками дронів.

У росіян є «Комета» — спеціальна антенa, яка забезпечує стабільну навігацію дронів під час глушіння (jamming) та підміни сигналів (spoofing).

Ефективність збиття залежить від того, яку модель антени встановлено на БпЛА. Тому на графіку ми бачимо значні коливання від збиття майже всіх дронів до значної кількості пропущених. Сьогодні росіяни масово встановлюють як російські «Комети» останніх модифікацій, так і їхні китайські аналоги, що значно ускладнює перехоплення БпЛА.

Розповідає один з офіцерів Повітряних сил ЗСУ:

«Ситуація змінювалася таким чином. Спочатку стояла проста двоканальна “Комета”. І завдяки нашому РЕБу “Шахеди” літали по колу. І десь закінчувався бензин, десь відлітали до Білорусі чи ще кудись і падали. Відповідно ті “Шахеди”, які не влучали в ціль, губилися, падали, ми у звітах рахували як збиті.

Потім з’явилася чотириканальна “Комета”, знову “Шахеди” почали влучати в ціль. Ми вдосконалили РЕБ, потім “Комети” стали шести- та восьмиканальними, дванадцяти- та шістнадцятиканальними.

І щоразу нова генерація призводила до того, що їх ефективність різко підвищувалася».

Кількість запущених ракет

Як видно на графіку, кількість ракетних атак тримається приблизно на одному рівні. На початку 2026 року Росія нарощує масовані ракетні атаки, причому значну частку становлять саме найнебезпечніші балістичні ракети.

Так, у січні цього року було зафіксовано пуски 91 балістичної ракети. Це сумний рекорд саме такого типу ракет за весь час великої війни. Попри всі санкції, росіяни розвивають своє виробництво, отримуючи комплектуючі від Північної Кореї, Китаю, Ірану. Також вони купують у Північної Кореї варіант «Іскандера» — KN-23.

Щодо «Орєшніка», яким лякають увесь світ і вразливе цивільне населення, то їх, на думку фахівців, на сьогодні три-чотири штуки.

На графіку чітко видно, що з появою сучасних західних установок ППО (передусім Patriot і SAMP/T) відсоток збиття зростає. Та з часом росіяни адаптуються і використовують модернізовані ракети, здатні спритніше обходити навіть модерні системи ППО.

Інколи західні військові й самі не очікують результатів, які отримують наші розрахунки. Та кількість збитих ракет залежить від того, чи є боєприпаси в наших батарей ППО.

Станом на 19 лютого 2026 року, за даними Генштабу ЗСУ, загальна кількість збитих російських крилатих ракет від початку повномасштабного вторгнення — 4314 одиниць.

З графіків видно певну циклічність: накопичення ракет, атака, знову накопичення. Таким чином, прогнози досить невтішні: попри те що кожна ракета коштує мільйони, росіяни з цим не рахуються.

Тривоги

Сигнали повітряних тривог у містах України лунають щодня, а інколи багато разів на день. Люди змушені проводити довгі години в укриттях, ховаючись від загрози. За даними сайту air-alarms.in.ua, із 24 лютого 2022 року загалом пролунало 74 768 повітряних тривог.

Найбільша кількість небезпек фіксується в східних та південних областях (Харківська, Запорізька, Донецька), а рекордні за тривалістю тривоги (понад 50 годин) фіксували на Донеччині та Харківщині.

Підставою для оголошення повітряної тривоги є:

— атаки БпЛА та крилатих ракет, коли фіксують рух безпілотників типу «Шахед» або крилатих ракет типу «Калібр», Х-101 у повітряному просторі України або їх наближення до наших кордонів;

— загроза балістичних ракет, коли надходять повідомлення про пуски таких ракет, як «Іскандер» та «Кинджал», що вимагає негайного укриття людей;

— зліт винищувача МіГ-31К, оскільки цей літак є носієм аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинджал», здатних уражати цілі на відстані до 2000 км; через їх високу швидкість і дальність тривогу оголошують по всій країні;

— активність стратегічної авіації: наприклад, зліт літаків Ту-95 або Ту-160, які можуть нести велику кількість високотехнологічних ракет;

— загроза з акваторії Чорного моря, коли ракетоносії виведені з укриттів і відбуваються або можливі запуски ракет «Калібр».

Втрати техніки

Як можна побачити, росіяни наприкінці 2025-го і на початку 2026-го втрачали набагато менше важкої техніки, ніж це було на початку повномасштабного вторгнення.

Влітку 2025 року значно зменшилися втрати російської армії в техніці.

Насамперед це стосується танків і бойових броньованих машин (ББМ), тобто бронетранспортерів, БМП, БМД тощо. За даними OSINT-проєкту Oryx, із червня по серпень 2025 року росіяни втратили 83 танки й 189 одиниць іншої бронетехніки. У попередні три роки війни втрати в літні місяці були такі: у 2022-му — 252 танки і 411 ББМ, у 2023-му — 274 танки і 468 ББМ, у 2024-му — 268 танків і 619 ББМ.

Яка причина зменшення втрат?

Кардинальні зміни у веденні війни.

Як кажуть оператори БпЛА й артилеристи, на полі бою та поблизу лінії бойового зіткнення (ЛБЗ) техніки стало набагато менше. Останні масові ураження техніки під час наступу росіян фіксувалися наприкінці 2023 року, коли вони, не рахуючись із втратами, штурмували Авдіївський вузол оборони ЗСУ. Тоді ворог втратив сотні одиниць бойових машин. Після таких втрат і масового використання дронів російська армія перейшла до тактики піхотних штурмів.

За даними Генштабу ЗСУ, станом на 19 лютого 2026 року росіяни втратили 11 682 танки, 24 054 ББМ, 4072 одиниці спецтехніки та 79 036 автомобілів. Сьогодні в них фактично закінчується їхній «нескінченний запас радянської техніки».

Те, що досі залишається на складах і майданчиках зберігання, часто в жахливому стані. Усе це, як правило, розбирають на запчастини.

Та радіти з цього приводу не варто. Уралвагонзавод щомісяця випускає близько 20 нових танків Т-90 різних модифікацій, а також відновлює близько 130 Т-72. Відновленням старих танків займаються й інші ремонтні заводи. Те, що росіяни не використовують ці танки просто зараз, свідчить про те, що вони накопичують їх для майбутніх наступальних дій.

Темпи просування і втрати

На графіку дві криві. Верхня — темпи просування росіян, нижня — їхні втрати. Ідеальний графік в умовах чисельної переваги ворога мав би такий вигляд: верхня лінія йде рівно, а нижня стрімко вгору. Ситуацію можна було б вважати «складною, але контрольованою», якби просування приводило до більших втрат ворога, тобто якби дві лінії йшли синхронно. Так і було у 2024 році. Але із січня 2025-го ситуація стала погіршуватися, росіяни просуваються швидше, а вмирають менше. І весь минулий рік справи йшли дуже погано, крива вбитих несуттєво поповзла вгору лише у вересні-жовтні.

Окуповані кілометри

За даними DeepState, на лютий 2026 року окуповано 116 165 кв. км української землі. Це 19,25% усієї території держави станом на 1991 рік, або кожен п’ятий квадратний кілометр.

У січні цього року ворог окупував 245 кв. км української території — це майже вдвічі менше, ніж у грудні чи листопаді 2025-го. Також спостерігається певне зниження активності штурмових дій — на 4% менше, ніж було в грудні. І військові кажуть, що січень 2026-го був менш напруженим, ніж грудень 2025-го.

Якщо пригадати динаміку окупації, то з 27 лютого 2014 року, коли почалась анексія Криму, а згодом війна на Донбасі, Росія окупувала близько 16 тис. кв. км, і в 2015–2021-му, під час «замороженого» конфлікту, окупація зберігалася на рівні приблизно 7% території з постійними обстрілами вздовж лінії фронту.

Після початку повномасштабного вторгнення й захоплення Херсона, Маріуполя, частини Харківщини під окупацію потрапило вже понад 25% української території, але осінній контрнаступ ЗСУ в 2022 році повернув частину земель.

У 2023–2025 роках, за даними DeepState, втрати сягнули кількох тисяч квадратних кілометрів на Донеччині, у Запорізькій, Сумській та Харківській областях. Утім, контратаки ЗСУ на окремих ділянках фронту відкидають росіян, і площа окупованих територій змінюється, але поки що несуттєво.

Кількість вбитих і поранених росіян

Станом на лютий 2026 року точну цифру втрат окупантів назвати важко, адже різні джерела дають різні оцінки. Але можна визначити приблизний діапазон, виходячи з цифр, які дають як Генштаб ЗСУ, CSIS (Центр стратегічних та міжнародних досліджень), так і власне росіяни.

Загальні втрати Росії станом на 2026 рік:

≈ 1 257 000 осіб загалом — це офіційна оцінка Генштабу України (вбиті, поранені, зниклі, полонені разом);

≈ 1 200 000 втрат — оцінка аналітиків CSIS і західних розвідок.

Це означає, що сумарні втрати Росії становлять 1,0–1,3 млн осіб. Саме вбитих, за різними оцінками, від 300 тис. до 400 тис. росіян.

Чому така велика різниця? По-перше, Росія приховує втрати й офіційно майже не публікує цифри «потєрь на СВО». До того ж легкопоранені часто не враховуються, а значна кількість поранених і обміняних полонених повертається на фронт.

Крім того, за свідченням наших військових, багато тіл з обох сторін залишається на полі бою, особливо під час великих боїв (під Бахмутом, Авдіївкою).

Динаміка втрат коливається з урахуванням загострень на лінії фронту і відповідно з великою кількістю утилізованих окупантів.

datavis ППО втрати РФ війна обстріли окуповані території повітряні тривоги ракети хід війни шахеди інфографіка