«Проблеми виникли з нашого боку кордону». Експерт назвав можливі причини падіння української енергосистеми

Румунський маршрут

— Пане Вікторе, як ви бачите проблему в енергетиці, яку відчула на собі більшість українців?

Як і всі, сам потребую додаткової інформації. Однак ще до заяв українського міністра енергетики Дениса Шмигаля про назріваючу проблему повідомили молдовські профільні сайти — Міненергетики Молдови зафіксувало падіння напруги. Приблизно за годину з’явилося підтвердження від оператора молдовської енергосистеми Moldelectrica (аналог Укренерго. — Ред.) про те, що сталась аварія на лінії, яка раніше йшла з Південноукраїнської АЕС на румунську Ісакчу. Захист спрацював, і лінію відключило.

— Тобто йдеться радше не про навмисне знеструмлення, а про автоматичну реакцію системи?

Саме так. По цій лінії і Молдова, і Україна отримували електроенергію з Румунії. Там суттєва величина. Швидше за все, проблеми виникли з нашого боку кордону.

Шмигаль згадав лінію 750 кВ, а в коментарях зазначали, що міг згоріти трансформатор напруги на українському розподільному пристрої. Інформація не підтверджена, але звучить правдоподібно. Це переважно старе обладнання, 40 років і більше. Зі свого досвіду можу сказати, що його стан не найкращий.

Довелося гасити блок АЕС

— Тобто це могла бути звичайна технічна відмова?

Такі речі теж можуть траплятися. Якщо трансформатор вибухнув, лінія автоматично відключилася. А сьогодні будь-яка проблема на магістральній лінії, особливо на південному напрямку, — це серйозний удар по всій енергосистемі.

Що було далі? Судячи з даних Укренерго, після відключення Півдня виникла надлишкова генерація, довелося гасити блок АЕС. Власне, так і пояснили: не було куди видавати потужність, тому блок зупинили.

— Це критична ситуація чи контрольована?

Це неприємно, але таке вже траплялося раніше. У мирний час, коли все обладнання справне, система має працювати за принципом N-1: якщо один елемент виходить із ладу, решта повинна втримати баланс. Саме це було однією з умов синхронізації з європейською мережею.

Але якщо конкретної лінії немає фізично, нічого не вдієш. Система починає автоматично відключати споживачів, щоб зберегти баланс.

Читайте також: Електрика для чайників. Як працює енергосистема

Це ще не блекаут

— Багато хто називає це «блекаутом». Це коректно?

Ні. Відключення, навіть автоматичне, — це ще не блекаут. Бо в Україні вже доходить до того, що перегорілу лампочку в туалеті називають «блекаутом квартири».

Справжній блекаут був в Іспанії та Португалії

Справжній блекаут — це каскадний розвал системи, коли втрачається власне споживання підстанціями та електростанціями. Коли навіть завести систему немає з чого, немає енергоресурсу. Так було в Іспанії та Португалії у квітні минулого року — буквально нічого не працювало.

У нас інше. У Молдові ситуація інша. Сусіди майже не втратили генерацію електрики, а втратили її імпорт. Відключили більш ніж половину країни, але всі електростанції залишалися в роботі. Одразу почали відновлення системи.

— А в Україні?

Нам складніше. Підняти блок АЕС — це щонайменше пів доби. Плюс треба усунути проблему на розподільному пристрої. Якщо справді згорів трансформатор напруги, заміна є, потрібно трохи часу.

Сподіваюся, що до завтра, а можливо й раніше, ситуацію стабілізують. Диспетчери зараз шукають обхідні схеми, можливості передачі по лініях нижчої напруги. Це може частково покращити становище. Якщо вдасться підняти блок хоча б до половини потужності, буде дуже добре.

Проблеми АЕС

— Йдеться саме про блок АЕС?

Це підтвердив і Шмигаль, тому сумнівів немає.

Що було першопричиною аварії, — вихід із ладу трансформатора чи проблема безпосередньо на лінії, — по суті, не так важливо. Такі інциденти трапляються.

Припущення про диверсію не можна відкидати

Інше питання, чи не було диверсії. Таке припущення не можна відкидати. Принаймні в мене є певні підозри. Наприклад, Дубоссарська ГЕС у Молдові за кілька днів до цього працювала в дивному режимі. Від’єднувалася й працювала в «енергетичному острові», на окреме навантаження. Це не доказ, але досить нетипово.

Крім того, недавно повідомляли, що коштом ЄС добудували нову лінію 400 кВ в обхід Придністров’я і Молдовської ГРЕС у Придністров’ї. Її саме почали випробовувати. Якщо скласти всі ці фактори докупи (технічні, політичні, інформаційні), виникають підозри. Хоча жодними доказами вони не підкріплені.

— Але навіть у такому разі система знає, як виходити з кризи?

Це не щось екстраординарне. Енергетики з таким працювали і в теорії, і на практиці. Гасіння блоків — річ регулярна: є планові й позапланові ремонти. Захисти спрацьовують, інколи помилково. Так спроєктована система безпеки.

Якщо робити «як книжка пише», усі залишаться живі

Відновлення потребує дотримання процедур. Тут поспіх небезпечний, електрика не пробачає помилок. Якщо все робити «як книжка пише», усі залишаться живі. Якщо ні, ризики зовсім інші.

— Тобто те, що сталося, можна вважати більш-менш штатною ситуацією, але дуже неприємною для нашого емоційно виснаженого суспільства?

Ситуація здається важкою, але загалом є штатною. Проблема в іншому: атомні станції, як і вся система, мали двократний чи трикратний запас стійкості. Саме завдяки цьому ми непогано пережили три роки війни. Але цей запас поступово вичерпується. Обладнання зношується, його часто запускають не в нормальних режимах, а в ремонтних схемах. Воно працює з більшими втратами, з меншою надійністю.

Візьмімо простий приклад: чому на підстанціях зазвичай два трансформатори? Тому що вони ніколи не працюють на повну потужність. Один завжди страхує інший. Але коли обладнання масово пошкоджене, майже впевнений, дублювання є не скрізь.

Читайте також: Управлінський хаос і безгрошів’я: Володимир Кудрицький про провали в захисті енергосистеми