«Проблеми виникли з нашого боку кордону». Експерт назвав версії причин падіння української енергосистеми
Після чергового збою в енергосистемі 31 січня 2026 року публічна дискусія вкотре звелася до простих і зазвичай хибних пояснень — «блекаут» чи «повний колапс». Натомість у розмові з Texty.org.ua енергетик Віктор Відзіговський пропонує інший, значно раціональніший погляд: без емоцій, але з аналізом роботи системи в умовах війни, зношеного обладнання та вичерпаного запасу надійності.
— Пане Вікторе, як ви бачите проблему в енергетиці, що її відчули на собі більшість українців?
Як і всі, сам потребую додаткової інформації. Однак ще до заяв українського міністра енергетики Дениса Шмигаля про зріючу проблему повідомили молдавські профільні сайти — міненергетики Молдови зафіксувало падіння напруги. Приблизно за годину з’явилося підтвердження від оператора молдовської енергосистеми Moldelectrica (аналог Укренерго. — Ред.) — сталася аварія на лінії, яка раніше йшла з Південноукраїнської АЕС на румунську Ісакчу. Захист спрацював і лінію відключило.
— Тобто йдеться радше не про навмисне знеструмлення, а про автоматичну реакцію системи?
Саме так. По цій лінії і Молдова, і Україна отримували електроенергію з Румунії. Там суттєва величина. Швидше за все, проблеми виникли з нашого боку кордону.
Шмигаль згадав лінію 750 кВ, а в коментарях зазначали, що міг згоріти трансформатор напруги на українському розподільчому пристрої. Це не підтверджена інформація, але виглядає правдоподібно. Більшість такого обладнання старе, по 40 років і більше. З мого досвіду, стан його, м'яко кажучи, не найкращий.
Довелося гасити блок АЕС
— Тобто це могла бути звичайна технічна відмова?
Такі речі теж можуть траплятися. Якщо трансформатор вибухнув, лінія автоматично відключається. А сьогодні будь-яка проблема на магістральній лінії, особливо на південному напрямку — це серйозний удар по всій енергосистемі.
Що було далі? Судячи з даних Укренерго, після відключення півдня виникла надлишкова генерація, довелося гасити блок АЕС. Власне, так і пояснили: не було куди видавати потужність, тому блок відключили.
— Це критична ситуація чи контрольована?
Це неприємно, але не унікально. Таке траплялося раніше. У мирний час, коли все обладнання справне, система має працювати за принципом N-1: якщо один елемент виходить із ладу, решта повинна втримати баланс. Саме це було однією з умов синхронізації з європейською мережею.
Але якщо конкретної лінії немає фізично, нічого не зробиш. Система починає автоматично відключати споживачів, щоб зберегти баланс.
— Багато хто називає це «блекаутом». Це коректно?
Ні. Відключення, навіть автоматичне — ще не блекаут. Бо в Україні вже доходить до того, що перегорілу лампочку в туалеті називають «блекаутом квартири».
Справжній блекаут був в Іспанії та Португалії
Справжній блекаут — це каскадний розвал системи, коли втрачається власне споживання підстанціями та електростанціями. Коли навіть «завести» систему немає з чого, відсутній енергоресурс. Так було в Іспанії та Португалії у квітні минулого року — буквально нічого не працювало.
У нас — інше. У Молдові — ситуація інша. Сусіди майже не втратили генерацію електрики, а втратили її імпорт. Відключили більше половини країни, але всі електростанції залишалися в роботі. Одразу почали відновлення системи.
— А в Україні?
Нам складніше. Підняти блок АЕС — це щонайменше півдоби. Плюс потрібно усунути проблему на розподільчому пристрої. Якщо справді згорів трансформатор напруги, заміна є, потрібно трохи часу.
Сподіваюся, що до завтра, а можливо й раніше, ситуацію стабілізують. Диспетчери зараз шукають обхідні схеми, можливості передачі по лініях нижчої напруги. Це може частково полегшити становище. Якщо вдасться підняти блок хоча б до половини потужності, буде дуже добре.
— Йдеться саме про блок АЕС?
Це підтвердив і Шмигаль, тому сумнівів немає.
Чи був першопричною аварії вихід з ладу трансформатора, чи проблема безпосередньо на лінії — по суті, не так важливо. Такі інциденти трапляються.
Припущення про диверсію не можна відкидати
Інше питання, чи не було диверсії. Таке припущення не можна відкидати. Принаймні у мене є певні підозри. Наприклад, Дубоссарська ГЕС у Молдові за кілька днів до події працювала в дивному режимі — від’єднувалася й працювала в «енергетичному острові», на окреме навантаження. Це не доказ, але виглядає нетипово.
Крім того, нещодавно повідомляли, що за кошти ЄС добудували нову лінію 400 кВ в обхід Придністров’я й Молдавської ГРЕС в Придністров’ї. Її саме почали випробовувати. Якщо скласти всі ці фактори разом — технічні, політичні, інформаційні — підозри виникають. Та вони ніякими доказами не підкріплені.
— Але навіть у такому разі система знає, як виходити з кризи?
Це не щось екстраординарне. Енергетики з таким працювали і в теорії, і на практиці. Гасіння блоків — річ регулярна: є планові та позапланові ремонти. Захисти спрацьовують, інколи помилково. Так спроектована система безпеки.
Якщо робити «як книжка пише» — всі залишаться живі
Відновлення вимагає дотримання процедур. Тут поспіх небезпечний, електрика не прощає помилок. Якщо все робити «як книжка пише» — всі залишаться живі. Якщо ні, ризики зовсім інші.
— Тобто те, що сталося, можна вважати більш-менш штатною ситуацією, але дуже неприємною для нашого емоційно виснаженого суспільства?
Вона виглядає важкою, але загалом штатною. Проблема в іншому: атомні станції та й уся система загалом мали запас стійкості у два-три рази. Саме завдяки цьому ми непогано пережили три роки війни. Але цей запас поступово вичерпується. Обладнання зношується, його часто запускають не в нормальних режимах, а в ремонтних схемах. Воно працює з більшими втратами, меншою надійністю.
Візьмемо простий приклад: чому на підстанціях зазвичай два трансформатори? Тому що вони ніколи не працюють на повну потужність. Один завжди страхує інший. Але коли обладнання масово пошкоджене, майже впевнений, дублювання є не скрізь.