«Треба бути, як мумія. Сидіти і дивитися». Чому в армії люблять наземних роботів
Для керування наземними роботизованими комплексами (НРК) не обов'язково бути в зоні бойових дій. Як це можливо? У чому різниця між БПЛА та НРК? Які саме фахівці потрібні для цієї сфери? Чи може ветеран після тяжких поранень долучитися до таких місій і отримувати гроші ? Про це та інше розповідає керівник підрозділу наземних роботизованих комплексів 2-го корпусу НГУ «Хартія» за позивним Математик.
Трьох поранених евакуювали з кілзони на Харківщині наземними роботами 2-го корпусу Нацгвардії «Хартія». Того дня безпілотні машини доставляли вантажі на передній край край. В цей час стало відомо про «трьохсотого». Роботи ідеально підходять для евакуацій: побратими допомогли бійцю залізти на платформу, замаскували його й машина вивезла гвардійця з поля бою.
Тоді стало відомо про ще двох поранених. Часу на довге планування не було. Діяли швидко. Роботи знову вирушили на передок. Обох бійців вдалося вивезти й передати медикам. Один втратив багато крові, але вижив.
Один робот замінює чотирьох-п’ятьох людей
«Якби не ці машини на дистанційному управлінні, евакуація розтягнулася би, мабуть, на чотири дні. Кілзону, зону смерті, переходити дуже небезпечно, й один робот замінює чотирьох-п’ятьох людей, не наражає життя на небезпеку», — каже один із поранених, позивний Коха.
Від скепсису до необхідності
За останній рік у використанні наземних роботів стався технологічний прорив. Як жартують самі нркшники це можна порівняти з переходом від кнопкового телефону до смартфону.
Математик починав з літальних дронів. Тепер керує підрозділом наземних роботів. Хоча, за його словами, на початку не розумів їх доцільності. Адже ще півтора року тому звичайна військова техніка могла доїхати майже впритул до лінії бойового зіткнення, яка тоді ще існувала не такою розмитою. як зараз. Та й не було розуміння як у робота працюватиме зв'язок, що із захистом від ураження й багато чим іншим.
«Було багато скепсису та дивних запитань», — зізнається Математик.
Місії виконувались також не часто: раз на тиждень, чи кілька на місяць.
Але поступово роботизовані комплекси стали невід’ємною складовою війни. Адже розширилася територія, що недосяжна для звичайної техніки. Нині під’їхати ближче 10-15 км до передових позицій, або нір— вкрай небезпечно, або неможливо.
Наземні дрони бувають колісними та гусеничними. Математик говорить, їх підрозділ використовує здебільшого колісні. Бо гусеничні, попри поширену думку про вищу прохідність частіше застрягають, за ними складніше доглядати, зрештою, дорожчі. Тому гусянку застосовують у виняткових випадках.
НРК працюють переважно на електромоторах. Поділяються на два класи за габаритами: важкі й середні. У кожного є свої плюси та мінуси.
Важкі розміром з машину, або трохи менші, перевозять 400-500 кг вантажу. У них краща прохідність, але через габарити вони помітніші й їх легше підбити.
Середні перевозять 200-300 кг, вони дешевші й ними легше заїжджати на складні ділянки.
Оцінити ефективність дрона можна лише в бойових умовах. Військові отримавши комплекс тестують його, повідомляють виробникам про недоліки, або доукомплектовують самі. Знову тестують, доки не вдасться зробити максимально ефективну модель для серійного випуску.
Саме тому розвиток технологій відбувається так повільно.
Математик каже, що наземні роботизовані комплекси в першу чергу потрібні для логістики.
«Є бойові модулі, кулемети, гранатомети, мінувальники, розмінувальники чи інші засоби. Насправді, це все круто. Це все треба розвивати. Але 95 процентів — це логістика», — каже він.
Якби НРК покрити логістику наполовину, Силам оборони було б легше у рази
Успішність піхоти, мінометників, штурмових груп, інженерів залежить від вчасної доставки людей, боєприпасів, харчів тощо. Роботи можуть закривати їхні потреби.
«Якби за допомогою НРК покрили логістику та евакуацію хоча б наполовину, нашим Силам оборони по всій лінії зіткнення було б легше у рази», — каже військовий.
Невід’ємною від логістики є евакуація. Простіше кажучи, якщо робот везе на позиції потрібні речі, то назад може вивозити поранених чи загиблих. Якщо кульгає логістика, просідає й евакуація.
У медіа з’являються одиничні повідомлення про випадки успішної евакуації, зауважує Математик. Насправді, НРК вивозять трьохсотих постійно.
Відео унікальної евакуації пораненого на НРК з броньованою капсулою
Поранений українській воїн провів 33 дні у сірій зоні. Перший медбатальйон зробив шість невдалих спроб вивезти бійця. Під час сьомої НРК робот підірвався на міні, але продовжив рух. На зворотному шляху — витримав атаку дрона.
Пораненого врятували. Загальний маршрут НРК склав 64 км, із яких 37 км — із пошкодженим колесом.
Є й дуже милі історії. Наприклад, «Хартії» вдалося врятувати за допомогою НРК кота на прізвисько Прапор. Тварина прибилася до військових і кілька місяців жила на «нулі». Її вивезли на безпечнішу територію.
Не сидять в окопах
Основна відмінність керування повітряними дронами і наземними полягає у тому, що літальні апарати зазвичай запускають у глибину сірої зони чи у ворожий тил. Оператори висуваються якнайдалі, щоб мати зв'язок зі своїми БПЛА. Тоді як наземні дрони виконують короткі місії — керувати ними можна «на відтяжці».
«Хартія» успішно запровадила кілька систем цифрового зв'язку, що дозволяють операторам уникати перебування на передньому краї взагалі. Достатньо, щоб сам засіб був у зоні виконання місії. Хоча так не скрізь.
«У нас немає людей, які сидять десь там в бліндажі, чи посадці для кожного дрона», — каже Математик.
Це — справжній прорив у веденні війни, наголошує наш співбесідник. Адже по факту велика частина особового складу не перебуватиме в небезпеці. А це розширює можливості для набору людей без бойового досвіду.
Підготовка фахівців з НРК потребує менше часу та грошей, ніж операторів літальних дронів. Навчання займає біля трьох місяців.
«Та й людей для застосування НРК потрібно в два-три рази менше. Їх не потрібно постійно готувати до роботи з передових позицій, шукати обладнання й забезпечувати логістикою на ці позиції», — пояснює Математик.
Оператори, диспетчери, водії
Оскільки використання наземних комплексів зростає, є потреба в спеціалістах: операторах, диспетчерах, механіках, водіях. Потрібні також люди для роботи з мережевим обладнанням, розбудовою інфраструктури тощо.
Протези ніг не перешкода для керування НРК
До операторів вимог найменше. Це можуть бути жінки, бійці після поранення, з інвалідністю. Протези ніг чи пересування на колісному кріслі не перешкода для керування НРК, чи для паяння електроніки. Звісно, до кожного випадку підходять індивідуально.
«Це можливість для поранених військових долучатися до важливої справи, отримувати зарплатню й виконувати бойові задачі», — наголошує Математик.
Оператори керують НРК, перебуваючи в підземному пункті управління. Там же працюють диспетчери, які підтримують комунікацію з усіма підрозділами, бачать актуальну інформацію з поля бою, отримують розвіддані, перехоплення переговорів противника. Також є старші оператори, які планують місії й контролюють процеси.
Стати старшим оператором чи диспетчером зі старту неможливо. Такі спеціалісти виховуються під час роботи. У цивільному житті це назвали би кар’єрним ростом.
Для операторів важливо бути відповідальними й уміти довго концентруватися на одній задачі. Адже місії можуть тривати годинами — навіть маленька помилка може зірвати операцію.
Проблема концентрації уваги є однією з найскладніших у час цифрового контенту
Математик зазначає, що проблема концентрації уваги є однією з найскладніших у час короткотривалого цифрового контенту. У тих, хто захоплюється переглядом шорт-відео, мозок звикає до швидкої зміни картинки.
«Треба бути як мумія. Сидіти й просто дивитися по 6-12 годин в екранчик, щоб щось не пропустити, не втратити зв'язок, не втратити сам дрон і не провалити місію», — каже Математик.
Вміння кермувати автомобілем для оператора не обов’язкове. Математик каже, є випадки, коли люди без водійських прав стають операторами-асами.
Механіки й електронники та інші технарі працюють у майстерні, що схожа на звичайну станцію обслуговування автомобілів. Тут дрони діагностують, ремонтують, доукомплектовують. Звідси їх везуть на виконання місій.
Буває й гуманітарії закохуються в «залізо»
У майстерні чекають людей, які розуміються на шестернях та електроніці. Тут потрібен досвід. Хоча, за словами Математика, буває й гуманітарії закохуються в «залізо».
Роботизовані комплекси доставляють до точки початку місії переважно за 10-15 км від лінії боєзіткнення. Зазвичай із цим допомагають суміжні підрозділи, які мають водіїв із досвідом виїзду на позиції.
Навчання операторів починається з майстерні — мають розібратися з будовою НРК
До речі, навчання операторів теж починається з майстерні. Початківці мають розібратися з будовою НРК, щоби управляти ними ефективно. Новачків курує «ментор», який слідкує за процесом навчання й пояснює усе.
Наступний етап підготовки оператора — роль штурмана, коли людина ще не може керувати дроном самостійно, але перебуває поруч із досвідченим колегою. Курсант має бачити місію в реалі. Ментор потроху надає йому все більше повноважень, поки людина не відчує себе впевнено.
Виклики й можливості
Математик каже, що здобутого Україною воєнного досвіду не має жодна країна світу. Топові українські й іноземні фірми боротимуться за таких спеціалістів та спеціалісток. Зрештою, для тих, хто планує бойові місії, завжди знайдеться робота в цивільних логістичних компаніях.
Більшість підрозділів тільки починають використовувати наземні роботи. Основна причина — дефіцит навчених кадрів. З підготовкою виникає багато викликів: фінансових, технологічних, юридичних.
Командирам необхідно самим розібратися з НРК — вивчити моделі, ціни на них
Зрештою, командирам необхідно самим розібратися з НРК — вивчити моделі, ціни на них, процедури закупки, списання, де знайти гроші, тощо.
Навіть, якщо уявити ідеальну картинку, все одно виникатимуть проблеми застосування роботизованих комплексів через координацію між підрозділами. А координація — це про ефективність.
Математик говорить, що найбільшим викликом для розвитку НРК є бюрократія та юридичні перепони. Залучення до роботи ветеранів нині ускладнене тим, що бойовий підрозділ не може працевлаштувати непридатну чи обмежено придатну людину.
«Наші юристи розбираються з цим, щоб щоб людина могла пройти в підрозділ і виконувати роль оператора чи електронщика», — каже Математик.
Якщо росіяни вдасться масово озброїтися НРК, нам буде неймовірно складно
Російська армія також робить ставку на НРК, відзначає боєць «Хартії». Хоч українці нині попереду, з наступного року ворог активніше застосувуватиме наземні дрони, прогнозує він. Якщо росіяни вдасться масово озброїтися НРК, нам буде неймовірно складно.
