«Треба бути як мумія. Сидіти і дивитися». Чому в армії люблять наземних роботів
Для керування наземними роботизованими комплексами (НРК) не обов’язково бути в зоні бойових дій. Як це можливо? У чому різниця між БпЛА та НРК? Які саме фахівці потрібні для цього напряму? Чи може ветеран після тяжких поранень долучитися до таких місій і отримувати гроші? Про це та інше розповідає керівник підрозділу наземних роботизованих комплексів 2-го корпусу НГУ «Хартія» з позивним Математик.
Трьох поранених евакуювали з кілзони на Харківщині наземними роботами 2-го корпусу Нацгвардії «Хартія». Того дня безпілотні машини доставляли вантажі на передній край. У цей час стало відомо про трьохсотого. Роботи ідеально підходять для евакуації: побратими допомогли бійцю залізти на платформу, замаскували його, і машина вивезла гвардійця з поля бою.
Тоді стало відомо про ще двох поранених. Часу на довге планування не було. Діяли швидко. Роботи знову вирушили на передок. Обох бійців вдалося вивезти й передати медикам. Один втратив багато крові, але вижив.
Один робот заміняє чотирьох-п’ятьох людей
«Якби не ці машини на дистанційному керуванні, евакуація розтягнулася б, мабуть, на чотири дні. Кілзону, зону смерті, переходити дуже небезпечно, й один робот заміняє чотирьох-п’ятьох людей, не наражає життя на небезпеку», — каже один із поранених із позивним Коха.
Від скепсису до необхідності
За останній рік у використанні наземних роботів стався технологічний прорив. Як жартують самі оператори НРК, це можна порівняти з переходом від кнопкового телефона до смартфона.
Математик починав із літальних дронів. Тепер керує підрозділом наземних роботів. Хоча, за його словами, спочатку не розумів їх доцільності. Адже ще півтора року тому звичайна військова техніка могла доїхати майже впритул до лінії бойового зіткнення, яка тоді ще була не такою розмитою, як тепер. Та й не було розуміння, як у робота працюватиме зв’язок, що із захистом від ураження й багато чим іншим.
«Було багато скепсису й дивних запитань», — зізнається Математик.
Місії виконувалися також нечасто: раз на тиждень чи кілька разів на місяць.
Але поступово роботизовані комплекси стали невід’ємною складовою війни. Адже розширилася територія, недосяжна для звичайної техніки. Нині під’їхати ближче ніж на 10–15 км до передових позицій украй небезпечно або неможливо.
Наземні дрони бувають колісними й гусеничними. За словами Математика, їхній підрозділ використовує здебільшого колісні, бо гусеничні, попри поширену думку про вищу прохідність, частіше застрягають, за ними складніше доглядати, зрештою, вони дорожчі. Тому гусянку використовують у виняткових випадках.
НРК працюють переважно на електродвигунах. За габаритами поділяються на два класи: важкі й середні. У кожного є свої плюси і мінуси.
Важкі, розміром із машину або трохи менші, перевозять 400–500 кг вантажу. У них краща прохідність, але через габарити вони помітніші, тому їх легше підбити.
Середні перевозять 200–300 кг, вони дешевші й ними легше заїжджати на складні ділянки.
Оцінити ефективність дрона можна лише в бойових умовах. Військові, отримавши комплекс, тестують його, повідомляють виробникам про недоліки або доукомплектовують самі. Знову тестують, доки не вдасться зробити максимально ефективну модель для серійного випуску.
Саме тому технології розвиваються так повільно.
Математик каже, що наземні роботизовані комплекси насамперед потрібні для логістики.
«Є бойові модулі, кулемети, гранатомети, мінувальники, розмінувальники чи інші засоби. Насправді це все круто. Це все треба розвивати. Але 95 відсотків — це логістика», — каже він.
Якби НРК покрили логістику наполовину, Силам оборони було б легше в рази
Успішність піхоти, мінометників, штурмових груп, інженерів залежить від вчасної доставки людей, боєприпасів, харчів тощо. Роботи можуть закривати їхні потреби.
«Якби за допомогою НРК покрили логістику й евакуацію хоча б наполовину, нашим Силам оборони по всій лінії зіткнення було б легше в рази», — каже військовий.
Невід’ємною від логістики є евакуація. Простіше кажучи, якщо робот везе на позиції потрібні речі, то назад може вивозити поранених чи загиблих. Якщо кульгає логістика, просідає й евакуація.
У медіа з’являються поодинокі повідомлення про випадки успішної евакуації, каже Математик. Насправді НРК вивозять трьохсотих постійно.
Відео унікальної евакуації пораненого на НРК із броньованою капсулою
Поранений український воїн провів 33 дні в сірій зоні. Перший медбатальйон зробив шість невдалих спроб вивезти бійця. Під час сьомої спроби НРК підірвався на міні, але продовжив рух. На зворотному шляху витримав атаку дрона.
Пораненого врятували. Загальний маршрут НРК становив 64 км, із яких 37 км із пошкодженим колесом.
Є й дуже милі історії. Наприклад, «Хартії» вдалося врятувати за допомогою НРК кота на прізвисько Прапор. Тварина прибилася до військових і кілька місяців жила на «нулі». Її вивезли на безпечнішу територію.
Не сидять в окопах
Головна відмінність керування повітряними дронами і наземними полягає в тому, що літальні апарати зазвичай запускають у глибину сірої зони чи у ворожий тил. Оператори висуваються якнайдалі, щоб мати зв’язок зі своїми БпЛА. Тоді як наземні дрони виконують короткі місії — керувати ними можна «на відтяжці».
«Хартія» успішно запровадила кілька систем цифрового зв’язку, що дають змогу операторам уникати перебування на передньому краї взагалі. Достатньо того, щоб сам засіб був у зоні виконання місії. Хоча так не скрізь.
«У нас немає людей, які сидять десь там у бліндажі чи посадці для кожного дрона», — каже Математик.
Це справжній прорив у веденні війни, наголошує наш співбесідник. Адже по факту велика частина особового складу не перебуватиме в небезпеці. А це розширює можливості для набору людей без бойового досвіду.
Підготовка фахівців із НРК потребує менше часу й грошей, ніж підготовка операторів літальних дронів. Навчання триває близько трьох місяців.
«Та й людей для використання НРК потрібно удвічі-втричі менше. Їх не треба постійно готувати до роботи з передових позицій, не треба шукати обладнання й забезпечувати логістикою на ці позиції», — пояснює Математик.
Оператори, диспетчери, водії
Оскільки використання наземних комплексів зростає, є потреба в операторах, диспетчерах, механіках, водіях. Потрібні також люди для роботи з мережевим обладнанням, розбудовою інфраструктури тощо.
Протези ніг не перешкода для керування НРК
До операторів вимог найменше. Це можуть бути жінки, бійці після поранення, з інвалідністю. Протези ніг, пересування на колісному кріслі не перешкода для керування НРК чи для паяння електроніки. Звісно, до кожного випадку підходять індивідуально.
«Це можливість для поранених військових долучатися до важливої справи, отримувати зарплату й виконувати бойові завдання», — наголошує Математик.
Оператори керують НРК, перебуваючи в підземному пункті управління. Там само працюють і диспетчери, які підтримують комунікацію з усіма підрозділами, бачать актуальну інформацію з поля бою, отримують розвіддані, перехоплення переговорів противника. Також є старші оператори, які планують місії й контролюють процеси.
Стати старшим оператором чи диспетчером зі старту неможливо. Такі спеціалісти виховуються під час роботи. У цивільному житті це назвали б кар’єрним зростанням.
Для операторів важливо бути відповідальними і вміти довго зосереджуватися на одному завданні. Адже місії можуть тривати годинами — навіть маленька помилка може зірвати операцію.
Проблема концентрації уваги є однією з найгостріших у часи цифрового контенту
За словами Математика, проблема концентрації уваги є однією з найгостріших у часи короткотривалого цифрового контенту. У тих, хто захоплюється переглядом шортсів, мозок звикає до швидкої зміни картинки.
«Треба бути як мумія. Сидіти й просто дивитися по 6–12 годин в екранчик, щоб щось не пропустити, не втратити зв’язок, не втратити сам дрон і не провалити місію», — каже Математик.
Вміння керувати автомобілем для оператора не обов’язкове. Математик розповідає, що є випадки, коли люди без водійських прав стають операторами-асами.
Механіки, електронщики та інші технарі працюють у майстерні, що схожа на звичайну станцію обслуговування автомобілів. Тут дрони діагностують, ремонтують, доукомплектовують. Звідси їх везуть на виконання місій.
Буває, що й гуманітарії закохуються в «залізо»
У майстерні чекають людей, які розуміються на шестірнях та електроніці. Тут потрібен досвід. Хоча, за словами Математика, буває, що й гуманітарії закохуються в «залізо».
Роботизовані комплекси доставляють до точки початку місії переважно за 10–15 км від лінії боєзіткнення. Із цим зазвичай допомагають суміжні підрозділи, які мають водіїв із досвідом виїзду на позиції.
Навчання операторів починається з майстерні — вони мають розібратися з будовою НРК
До речі, навчання операторів також починається з майстерні. Початківці мають розібратися з будовою НРК, щоб керувати ними ефективно. Новачків курирує «ментор», який стежить за процесом навчання і все пояснює.
Наступний етап підготовки оператора — роль штурмана, коли людина ще не може керувати дроном самостійно, але перебуває поруч із досвідченим колегою. Курсант має бачити місію в реалі. Ментор поступово надає йому все більше повноважень, поки людина не почуватиметься впевнено.
Виклики і можливості
Математик каже, що здобутого Україною воєнного досвіду не має жодна країна світу. Топові українські й іноземні фірми боротимуться за таких спеціалістів. Зрештою, для тих, хто планує бойові місії, завжди знайдеться робота в цивільних логістичних компаніях.
Більшість підрозділів тільки починають використовувати НРК. Головна причина — дефіцит навчених кадрів. З підготовкою постає багато викликів: фінансових, технологічних, юридичних.
Командирам треба самим розібратися з НРК: вивчити моделі, ціни на них
Зрештою, командирам треба самим розібратися з НРК: вивчити моделі, ціни на них, процедури закупівлі, списання, де знайти гроші тощо.
Навіть якщо уявити ідеальну картинку, із застосуванням роботизованих комплексів однаково виникатимуть проблеми через координацію між підрозділами. А координація — це про ефективність.
За словами Математика, найбільший виклик для розвитку НРК — бюрократія та юридичні перепони. Залучення до роботи ветеранів нині ускладнене тим, що бойовий підрозділ не може працевлаштувати непридатну чи обмежено придатну людину.
«Наші юристи розбираються з цим, щоб людина могла прийти в підрозділ і виконувати функцію оператора чи електронщика», — каже Математик.
Якщо росіянам вдасться масово озброїтися НРК, нам буде дуже складно
Російська армія також робить ставку на НРК, зазначає боєць «Хартії». Хоч українці нині попереду, з наступного року ворог активніше використовуватиме наземні дрони, прогнозує він. Якщо росіянам вдасться масово озброїтися НРК, нам буде дуже складно.
