Навіщо тримати спостережні пункти? Досвід ділянки, де їх не тримають і мають мінімум втрат
Одним із болючих питань фронту є утримання еспешок — спостережних пунктів на відстані від основних позицій. Щоб дістатися до них, доводиться долати кілометри під ворожими обстрілами, а потім проводити в норах тижні й місяці. Постачати припасами СП важко, а вивозити поранених звідти вкрай небезпечно. Із розвитком безпілотних систем утримання еспешок стало недоцільним, вважають деякі українські військовослужбовці.
Це твердження неоднозначне, ми не маємо змоги його дослідити швидко і всебічно, бо, як влучно сказав наш співрозмовник, «де все організовано добре, говорити з медіа немає потреби, а де погано, ніхто говорити не захоче». Тому хочемо започаткувати дискусію на цю тему і закликаємо ділитися своїми міркуваннями.
Програшна тактика
Один із читачів Texty.org.ua служить у бойовій бригаді, яка, за його словами, тримає ділянку фронту майже без прямого ризику для піхоти. У сучасній війні дві-три людини, які сидять далеко в норі, не можуть нічого контролювати, крім входу в цю нору, вважає наш співбесідник.
«Люди з цих ям не показуються тижнями. Бо якщо їх там засічуть, то це місце буде стерте ворожими дронами й артилерією. Якщо нора не прикрита нашими дронами, крупнокаліберними кулеметами, як Browning M2, датчиками, камерами (їх ставлять на деревах, уцілілих вишках зв’язку, будинках), у неї мало шансів зупинити ворожий штурм. Групи русні обходять СП, і тоді наші бійці опиняються в тилу противника, їх просто захоплюють», — пояснює він.
Що ти побачиш із нори? Максимум передаси по рації «чую постріли»
Боєць вважає, що в нинішній війні СП не може забезпечити не лише вогневого ураження противника, а й виконання своєї первинної функції — спостереження: «Бо що ти побачиш із нори? Максимум передаси по рації “чую постріли на південь”».
Арифметика війни
Більшість наших втрат припадає на час заходу на далекі позиції та виходу з них. Люди гинуть, дістають поранення, не виконавши жодної функції, каже військовослужбовець.
Понад те, прямі стрілецькі бої, вважає український боєць, відбуваються в тих місцях, де була погано організована оборона: немає належного мінування, інженерних споруд і колючого дроту, що стримують пересування ворожих піхотинців.
З його досвіду більшість ворожих штурмів вдавалося зупиняти ударами безпілотників, артилерії та мінуванням. Отже, робить висновок військовий, ефективніше закуповувати літаючі безпілотники і наземні роботизовані комплекси зі зброєю.
Відмовка про те, що не вистачає дронів, — це бажання «утримувати землю солдатами»
«Давайте цинічно порахуємо. Життя нашого бійця коштує державі 15 мільйонів гривень виплат його родині. Це приблизно 90 дронів-мавіків, або 366 достатньо якісних FPV дронів, або 700 трохи менш якісних. Відмовка про те, що не вистачає дронів, — це хіба що бажання формально “утримувати землю солдатами” або просто зневага до їхнього життя», — каже військовослужбовець.
Перейти до якісних змін
На думку бійця, «війна людьми» — наслідок закостенілості армійського управління.
«Усі ці еспешки, тримання позицій — це більше для самозаспокоєння “старих генералів”. Мовляв, там сидить піхота, отже, ми контролюємо територію. Але практика показує, що просування ворога немає там, де не бракує засобів: дронів, снарядів, FPV», — робить висновок він.
Нам потрібна піхота не «в один кінець», а як добре підготовлені фахівці для швидких операцій
І додає, що окремі бригади успішно застосовують нову тактику, мінімізуючи втрати. А саме знищують місця, де може накопичуватися ворожа піхота, встановлюють міни, що реагують на рух людей і техніки, завдають ударів по тилах противника, унеможливлюючи підвіз боєприпасів, пального й харчів.
«Нам потрібна піхота не “в один кінець” чи як “позбавлення неугодних”, що зараз є в армії та в суспільній думці, а як висококласні й дуже добре підготовлені фахівці для швидких операцій у разі, наприклад, прориву з боку противника чи нашого наступу», — підсумовує український військовослужбовець.
Якщо у вас є фахова думка з цього дискусійного питання або ви хочете поділитися власним досвідом, пишіть нам на e-mail texty.org.ua@gmail.com.
