Темні дні. Тривалі знеструмлення охоплювали всю Україну
Ми зібрали дані з інструменту СвітлоБот про вимкнення світла в різних українських містах і побачили, що тривалі знеструмлення охопили більшу частину країни, навіть Чернівці. Виняток — Львів, там світло вимикали значно менше.
Озвучено за допомогою ШІ голосом Валерії Павленко
Інфографіка показує, як змінювався добовий час без електропостачання в різних містах України — від перших точкових збоїв до тривалих знеструмлень у дні масштабних ударів. Міста, де немає СвітлоБотів, на інфографіку не потрапили.
Масовий удар
8 і 9 листопада — це дні, коли блекаути накрили всю країну. Саме тоді відбувся черговий масштабний обстріл, росіяни дронами і ракетами атакували Трипільську ТЕС, Кременчуцьку ГЕС, а також ТЕС у Полтавській, Чернігівській, Харківській та Дніпропетровській областях. Та головне — вони вдарили по підстанціях, які з’єднують із мережею Рівненську й Хмельницьку АЕС.
Звісно, атаки на енергетику тривали й до того, ворог не втомлювався проводити «підготовчу» роботу, чергуючи масштабні обстріли з локальними ударами, які в прикордонних регіонах справді руйнівні.
Для цього достатньо подивитися на Чернігів: чорні квадратики з лівого боку інфографіки свідчать про те, що тут був величезний дефіцит електроенергії, у той час як по країні загалом світла ще вистачало. І справді, у жовтні росіяни дронами буквально знесли всю енергетику міста. Але саме після удару 8 і 9 листопада графіки знеструмлень були запроваджені вже по всій Україні.
Наступний удар
Наступна атака, яка спричинила чергові масові вимкнення світла, відбулася 19 листопада. Тоді Росія вдарила по об’єктах енергетики на заході країни. Але знову ж таки з’явилася інформація про зменшення потужності вже трьох українських АЕС (до Рівненської та Хмельницької додалася Південноукраїнська) через втрату зв’язку з однією із високовольтних ліній електропередачі.
І знову ми бачимо різке погіршення ситуації зі світлом по всій країні — чорні квадратики знеструмлень всюди.
Проте на інфографіці можна помітити й одну позитивну для нас тенденцію: чорні квадратики після чергового обстрілу поступово світлішають. Це означає, що Україна щоразу знаходить ресурси і матеріали, щоб полагодити розбиту мережу. Можна лише захоплюватися незламністю і працездатністю українських енергетиків, які відновлюють інфраструктуру після чергового удару.
Дрібні атаки
Росіяни, вочевидь, теж добре відчувають цей тренд, оскільки між двома великими обстрілами ми бачимо розкидані по всій інфографіці чорні цятки. Це безкінечні удари ворога по енергооб’єктах в окремих регіонах: по електропідстанціях, по місцевих ТЕС, по будь-якій енергоінфраструктурі, яку можна вибити. Велика кількість дронів дає змогу противнику бити по менших об’єктах, але бити системно.
Проте і в цьому випадку квадратики після влучань починають світлішати. Україна знову повертається до світла.
Забули про підготовку
Тут варто згадати й про планування наших дій із захисту енергомережі та протистояння атакам, що може робити тільки Зеленський, бо ефективний план охоплює військову і цивільну компоненту.
Військовий складник
Про те, що росіяни нарощують виробництво дронів, відомо ще з весни. А тим, що Україна почала застосовувати дрони-перехоплювачі як ефективний засіб проти «Шахедів», офіційні особи вихвалялися ще в лютому цього року.
Але коли Росія таки різко збільшила кількість атак дронами і вдосконалила їх, то виявилося, що ніякого масового виробництва дронів-«шахедобійок» і розгортання підрозділів із ними немає. Лише кілька місяців тому їх стали використовувати більш-менш регулярно.
Але, як бачимо, цього все одно недостатньо, щоб захистити енергомережу і міста. Бо після минулої зими, яку ми пережили нормально, ніхто ні в Зеленського, ні в Сирського не задумався над тим, як підготуватися до зими наступної. І знову на четвертий рік війни осінні прильоти по енергетиці виявилися несподіванкою. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга навіть звертався до партнерів із проханням про термінову допомогу, наче ці атаки — велика несподіванка.
Тут варто згадати, що у військовому керівництві довго плелися інтриги довкола того, щоб вижити командувача Сил безпілотних систем Вадима Сухаревського, який і анонсував наявність дронів-перехоплювачів. Його зрештою замінили, але подумати про стратегію підготовки до російських ударів по енергетиці не знайшлося кому.
Цивільний складник
У цивільній частині інтриги й бажання вкрасти замінили підготовку. Захисні споруди для енергомереж будувало Укренерго, але міністр енергетики і його команда цілий рік замість того, щоб думати про захист взимку, займалися тим, щоб усунути з посади ефективного керівника компанії Володимира Кудрицього і підім’яти її «під Міндіча».
Іншу частину захисту, а саме укриття для підстанцій, які приєднують до мереж АЕС, мав будувати Енергоатом, але там навіть не починали це робити. Як засвідчили оприлюднені НАБУ матеріали, керівництво компанії і не збиралося зводити укриття й разом із профільним міністром займалося більше організацією відкатів, аніж роботою свого підприємства.
