Д

Дрони і ракети проти поїздів. Росіяни систематично б’ють по Укрзалізниці

Росіяни прицільно знищують залізничну інфраструктуру країни. Ми проаналізували удари по Укрзалізниці в серпні — листопаді 2025 року. Вибивають усе — від депо до локомотивів. План ворога очевидний.

Loading the Elevenlabs Text to Speech AudioNative Player...

Озвучено за допомогою ШІ голосом Валерії Павленко

Останні місяці росіяни систематично б’ють по важливих обʼєктах Укрзалізниці: депо, підстанціях, вузлових станціях, рухомому складу. Попри те що залізниця перевозить пасажирів і цивільні вантажі, вона передусім важлива частина військової логістики.

Адже саме залізниця дає змогу швидко перекидати великі зʼєднання з усією їхньою технікою, боєприпасами і людьми на великі відстані й швидко підвозити все необхідне фронту. Хоча, як завжди, Росія міксує цілі — паралельно з військовими бʼє й суто по цивільних.

Дані про місця влучання не публікуються регулярно, тож ми змогли відтворити лише приблизну картину. Часто в новинах повідомляють тільки регіон, у якому було завдано удару по залізничній інфраструктурі, тому ми змушені показувати кількість ударів по областях.

У яких областях було найбільше ударів по залізниці в серпні — листопаді 2025 року
У яких областях було найбільше ударів по залізниці в серпні — листопаді 2025 року
У яких областях найбільше ударів по залізниці в серпні — листопаді 2025 року
У яких областях найбільше ударів по залізниці в серпні — листопаді 2025 року

Лозова і Синельникове

Ворог завдавав і завдає систематичних ударів по станції Лозова на Харківщині. Тотальний удар місто пережило на початку серпня. Тоді було зруйновано десятки будівель, зокрема залізничний вокзал. Певний час поїзди не курсували.

Лозова — це важливий вузол одного з так званих фронтових залізничних коридорів, ключової транспортної артерії, по якій перевозяться особовий склад, техніка і матеріальні засоби на Харківський (та й, певно, не лише Харківський) напрямок. Призупинення роботи такого стратегічного вузла може позначитися на боєздатності частин, які тримають фронт, бо їхнє постачання ускладнюється.

На маршруті з Києва до Лозової росіяни розбили важливе депо в транспортному вузлі Гребінки на Полтавщині (звідки також іде лінія на південь) й атакували вузлову станцію Полтава-Південна.

Південніше росіяни вдарили по вузловій станції Синельникове на Дніпропетровщині, через яку проходить сполучення між Дніпром і Запоріжжям, а отже, і з південним фронтом.

Одна з важливих залізничних гілок пролягала через Кременчук, і тут ворог поцілив по залізничному мосту.

Сумщина і Чернігівщина

На графіці Сумщина і Чернігівщина відносно світлі. Але це через те, що не про всі удари повідомляється. А якщо повідомляється, то досить загально: «у Сумській області». Проте з новин ми знаємо про систематичні випадки тимчасового призупинення руху поїздів у цих областях через неможливість проїзду на окремих ділянках, коли пасажирів до Сум, Конотопа, Шостки доводилося довозити вже автобусами.

Також є ситуації, коли час у дорозі значно розтягується. Наприклад, зафіксовано випадок, коли поїзд Київ — Суми замість запланованих п’яти годин їхав цілих п’ятнадцять. Треба розуміти, що визволення людей із поїзда, який зупинився десь у полі, — це ціла спецоперація, особливо восени і взимку. Людей треба якось обігріти, нагодувати, організувати логістику до кінцевого пункту.

Удари ворога по залізниці Сумщини і Чернігівщини зменшують наші можливості швидко перекидати сюди війська

Удари по залізничній інфраструктурі Сумщини і Чернігівщини можуть свідчити про те, що Росія таким чином вибиває українські логістичні спроможності, а отже, розглядає можливість нового наступу на цих напрямках. Путін про це говорить відкрито. Поки що в росіян немає сил для таких операцій, але не виключено, що вони готуються до майбутніх кампаній.

Тут варто зазначити, що можливість доставити поїздом боєприпаси чи техніку за 30 км від кілзони — це набагато краще для війська, ніж робити це за 100 км і далі використовувати автівки.

Козятин

Росіяни також завдали ударів по вузловій станції Козятин у Вінницькій області, через яку проходить величезний потік пасажирського і вантажного, а отже, й військового транспорту.

Через перетин кількох важливих магістралей (Київ — Південь, Центр — Захід/Північ, внутрішньорегіональних гілок) Козятин відіграє роль розв’язки, що дає змогу перенаправляти поїзди, оптимізувати маршрути, сортувати вантажі й пасажирів. Інакше кажучи, це дуже бажана ціль для ворога.

Сповільнення роботи цього транспортного хабу зменшує швидкість поставок на фронт і створює безліч цивільних проблем.

Кожна вузлова станція — це ще й цілий залізничний хаб. В одному місці зібрані локомотиви, вагони, депо, вокзал. Звісно, такі об’єкти будуть першочерговими для ударів ворога по залізничній інфраструктурі.

У ту саму логіку вкладається і вибивання росіянами рухомого складу (локомотивів, вагонів). Цінність знищеного локомотива незрівнянна з пошкодженими рейками — залізничне полотно швидко і легко відновлюється. А от швидко привезти новий локомотив замість спаленого — завдання не з легких, до того ж коштує він дорого.

УЗ формально має сотні дизельних тепловозів, але тут і раніше були проблеми через зношеність і дефіцит нових. І якщо масово вибивати діючі, у якийсь момент на залізниці може виникнути дефіцит тяглової сили.

Не варто також забувати, що Луганськтепловоз, український виробник тепловозів, давно зупинився і залишається на окупованих територіях.

Донбас

Тут прилітає буквально у все, ворог застосовує всі типи зброї. Тому виокремити випадки ударів саме по залізниці важко.

Але через небезпеку на початку цього листопада призупинено пасажирське залізничне сполучення зі Слов’янськом і Краматорськом. Поїзди мають зупинятися в Харківській області, звідки пасажирів везуть до пунктів призначення автотранспортом.

Пасажирські поїзди

Росіяни цілеспрямовано намагаються бити й по пасажирських поїздах — терор і війна для них поняття невіддільні. Чого лише варте їхнє «полювання» на «Інтерсіті+».

Так, у ніч на 28 серпня ворог завдав цілеспрямованого удару по депо з цивільними пасажирськими поїздами. Під ворожим вогнем опинився парк швидкісних поїздів «Інтерсіті+», було суттєво пошкоджено один із поїздів. А ще раніше, у червні, було пошкоджено «Інтерсіті+» у Києві.

Пасажирський поїзд «Інтерсіті+» у Києві після російського обстрілу
Пасажирський поїзд «Інтерсіті+» у Києві після російського обстрілу

Але географія ударів росіян по пасажирських поїздах, звісно, набагато ширша. Лише цього року ворог бив (переважно дронами) по поїздах у Чернігові, Сумах, Дніпрі, Шостці, Козятині. За такої кількості фактажу казати, що це було випадково, не випадає. Це терор проти мирного населення.

В Укрзалізниці намагаються зменшити негативні наслідки ворожих ударів. Організовують альтернативні маршрути, десь частково підміняють залізницю автотранспортом, мінімізують ночівлю поїздів і бригад у місцях, куди ворогу легше поцілити. Але все ж таки тут більше залежить від загальної здатності України відбивати атаки росіян, діяти на упередження, завдаючи ударів у глиб російської території по пускових та виробничих майданчиках.

До речі, російська військова логістика дуже зав’язана на залізниці. У них навіть є залізничні війська, які займаються логістикою, відновленням і будівництвом нових колій. Завдавати ударів по цій складовій російської армії цілком посильне завдання для наших дронів великої дальності.

війна карта укрзалізниця хід війни інфографіка інфраструктура

Знак гривні
Знак гривні