Блогери-провокатори закликають українців до повалення влади
В Україні давно працює мережа тікток-блогерів, які позиціонують себе як українські патріоти, критики влади та борці проти цензури.
Водночас вони просувають деструктивні наративи, працюють на зрив мобілізації, підважують українські інституції, пропагують антисемітизм і розпалюють ненависть. До цієї мережі входять щонайменше два десятки блогерів та блогерок з різних міст України, які різною мірою активні у Тіктоці (здебільшого), а також у Фейсбуці та Телеграмі.
Поки ми готуємо дослідження на цю тему, в Україні стався скандал з Енергоатом і Міндічем і ця мережа почала активно закликати людей до протестів на Майдані, збройного повстання і повалення влади. Тому ми вирішили описати цей епізод окремо.
Дієва пропаганда – це давно вже не вигадані фейки (але й таке досі трапляється), а маніпуляції навколо реальних подій. Тому все частіше саме інтерпретація новини демонструє реальні наміри того, хто її озвучує.
В Україні з 2022 року масово поширюються в соцмережах короткі відеокоментарі від блогерів, які позиціонують себе як “народні експерти”. Тексти вже згадували про це явище у січні 2025 року. Таких блогерів в Україні – щонайменше десятки, кожен з них має десятки тисяч підписників у ТікТоці. Це ключова платформа для цього формату. Звідти ці ролики розповзаються на Фейсбук і Телеграм.
Сучасні дослідники дезінформації визначають три типи “áкторів” – тобто діючих осіб в інформаційному просторі: продуктивні, нейтральні і зловмисні.
Продуктивні – це якісні медіа, експерти та блогери, які зважено висвітлюють актуальні проблеми і пропонують конструктивні шляхи вирішення. В українському контексті такі “актори” підтримують євроінтеграцію України та розвиток демократичного і справедливого суспільства.
Нейтральні актори можуть бути більш емоційними та контроверсійними в коментарях.
Зловмисні несуть лише деструктив. Погані новини для них – інструмент для видобування негативних емоцій в аудиторії, поглиблення почуття несправедливості, розпачу, просування під таким соусом своїх тез і спонукання до певних дій.
Окрім повідомлення поганих новин, вони також маніпулюють нейтральними новинами, поширюють свої коментарі на відсторонені теми, підтримуючи стабільно високим рівень “зради” у своїх повідомленнях.
Блогери, про яких йдеться у цій статті – зловмисні актори. Тези, які вони просувають, співпадають з наративами російської пропаганди в Україні, попри те, що вони мають патріотичну “обгортку”.
“Цвіт нації”
“ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО НАС І ПОЧНЕМО ОБОРОНЯТИ СВОЄ ЖИТТЯ ВІД ЦІЄЇ БАНДИ..” – написав на своїй фейсбук-сторінці 12 листопада уманський блогер і ветеран Володимир Войцеховський, підхопивши заклик до збройного повстання “проти мусорів і тцкашників”, озвученого 10 листопада іншим блогером – військовим Василем Гуньком. Той закликав приєднуватися до команди “медійних та активних українців”.
14-го листопада заклик виходити на Майдан у Києві опублікував також ботський акаунт під іменем “Микола Відлига”, який має 238 тисяч підписників і щодня публікує десятки відео від зловмисних акторів, у тому числі Войцеховського і Гунька.
А вже 16 листопада Войцеховський оприлюднив відео, з якого зрозуміло, що принаймні зо два десятки “народних експертів” – повʼязані між собою люди і власне складають ту “команду”, до якої вони з Гуньком закликають приєднуватися.
На відео блогери стоять з транспарантами на ганку якоїсь будівлі в Умані.
Справжнє імʼя Володимира Войцеховського – Вадим Сікерко (обліковий запис під цим іменем також активний, сумарна аудиторія у фейсбуці – 36 тисяч користувачів, у Тіктоці – ще майже 45 тисяч, де він віщає під ніком wadimwojciechowsk).
Нещодавно він заснував в Умані громадську організацію “Український Світанок 2025”, що справляє враження схожої по духу до деструктивної ГО “Доста”, члени якого були причетні до нападу на ТЦК у Вінниці.
Блогери, що вперше засвітилися усі разом на відео і назвалися групою, взаємно підтримують одне одного в соцмережах, кожен має десятки, а дехто й сотні тисяч підписників у ТікТоці (деякі – також у Фейсбуці і Телеграмі) та щодня публікують свої відеокоментарі про події в Україні і світі. Їхні найпопулярніші тези: про “геноцид нації”, який начебто влаштовують “ТЦКшніки і мусора” “українцям-рабам системи” тощо.
Серед членів “обʼєднання блогерів України” Сікерко-Войцеховський називає: Льоху “И смех и Грех” (Олексія Жулавського), Тодора Пановського з Одеси, Сергія “Весника”, Юлію Василівну з Києва, Олега Стецьківа з Хмельницького і Миколу Кулакова з Рівного, Людмилу Гоцало з Білої Церкви, Олексія Галана з Краматорська, Андрія “Самурая” і військового з позивним “Лінкас” з Дніпра.
У кожного з них є своя роль у цьому “оркестрі” (детальніше про це буде пізніше в нашому дослідженні).
Наприклад, користувачка Фейсбуку Юлія Лакиза Поліщук з Києва, також відома в Тіктоку як Юлія Василівна, має амплуа матюкливої коментаторки різних негативних подій в Україні, які вона емоційно підсвічує. Закликає розстрілювати генералів, які “заробляють на хлопцях”, заявляє, що “”Зеленський зробив Україну блокадною на замовлення глобалістів”, що “закони в Україні “липові”, “ТЦК липові”, “на українців навішали курячі штрихкоди” тощо.
До великої війни вона безуспішно намагалася просувати в Youtube свій канал про жіноче щастя, але популярність здобула вже маніпулятивними “експертними коментарями” у Тіктоці.
Контроверсійний військовий блогер “Киянин” наче й розповідає про реальні проблеми в армії, але завжди домішує до них свої маніпулятивні висновки.
“Подивіться, хто стоїть! Зібрався весь цвіт української нації”, вигукує автор ролика і обводить присутніх камерою. “Цвіт нації” при цьому має дещо похмурий вигляд, хтось стоїть, опустивши голови і очі, хтось намагається заховатися за іншими чи за своїм транспарантом, деякі стоять, один демонструє м’язи (Олексій Жулавський).
“У вас є можливість доєднатися до нашої команди! Скільки про це говорилося, скільки пояснювалося! В нас є така ситуація, щоб ми змінили кардинально всі ці напрямки, які ви бачите навколо себе”, – химерно формулює свої заклики Войцеховський.
В інших відео він та його “колеги” закликають “вставати з колін”, “проганяти владу” тощо. Тоді як прямі заклики виходити на майдан у певний день і годину розміщуються через бот-акаунти на зразок Миколи Відлиги.
“Геноцид” і “апартеїд”
“Досить геноциду, апартеїду, знищення нації! Приєднуйтесь до нас!”, – вигукує Войцеховський в іншому відео, опублікованому на початку листопада.
Приводом для цього заклику стала новина про те, що у Запорізькій області родичів ветеранів і загиблих міськрада запросила на оперетту “Весела вдова”. Це обурило їх і стало приводом для скандалу. У міській владі дійсно проявили нечутливість, не зауваживши трактування назви класичної оперети в умовах сучасної війни.
Про це написали і всі українські телеграм-канали, і якісні медіа (наприклад, був розбір ситуаціії від Суспільне Запоріжжя), і десятки російських пропагандистських джерел.
Сікерко тут виступає в унісон з росіянами і заявляє: “Я не раб і вас закликаю рабами не ставати! Ви довго будете терпіти це знущання? Приєднуйтесь до нас! Досить геноциду, апартеїду, знищення нації! Дома не відсидитесь! Вони блокують наші відео! В мене куча кримінальних справ за те, що я намагаюся захистити вас! Ми живемо в час нового відродження України! Вставайте, приєднуйтесь до нас, українці, тому що ми це ви, а ви це ми!”.
Але по-перше, відкритих карних справ проти Сікерка, за даними платформи Youcontrol, нині є лише одна, і вона пов’язана з його агресивними антисемітськими заявами, а не спробами когось захистити.
Є ще одна закрита вже справа: кінця 90-х-початку 2000-х, але вона теж не про захист прав громадян. Вадим Сікерко був засуджений за розбій і умисне вбивство до 15 років увʼязнення. У 1999 році він був у складі банди, яка вбила і пограбувала місцевого жителя та його жінку. Відомості про це є в судовому реєстрі.
По-друге, запрошення родичів загиблих на перегляд “Веселої вдови” – це привід критикувати владу за нечутливість, як це робить, наприклад, “Суспільне” та інші локальні медіа. Це привід вимагати вибачень перед близькими загиблих і уникати в подальшому таких недоречних збігів. Але це не привід закликати до повалення влади, називати українців рабами, згадувати про геноцид, апартеїд і знищення нації.
В інших зверненнях до аудиторії Сікерко висуває дивні, мʼяко кажучи, ідеї. Наприклад, ставить в один ряд референдуми з громадськими слуханнями і самоврядуванням у громадах. Пропонує розігнати Верховну Раду, натомість пустити гроші на фінансування трьох областей (“всі ці інституції, які зараз існують, не мають права продовжуватися”).
Памʼятники жертвам Голокосту в Україні він називає “символами іноземної держави”, якими “євреї мітять територію”.
Іноді він видає перли на зразок:
“Якщо ви не можете піддати аналізу прості речі ви загинете.
Західна Україна потерпає від перенаселення, а вам з-за кордону розказують шо вам штурмувати і куди вам іти, дуже дивна стиуація.”
Тобто, натякає на те, що умовна світова закуліса вимагає від українців воювати з Росіянами на сході України, тим часом заселяючи іноземними мігрантами західні регіони. І звично закликає українців “відкривати очі і не оскотинюватися далі”.
Усе це співпадає з наративами російської пропаганди в Україні з 2014 року.
Є ще такі цитати: “рано чи пізно ви захочете бути не фізособами і взяти у свої руки”, “якщо ви хочете мати власність, а не право власності, вам також доведеться визначатися в цій країні”. У них Сікерко підтримує конспірологічні тези про те, що Україна начебто не легітимна, що радянська республіка розпалася якось неправильно, тому всі закони і всі документи та інституції в Україні недійсні включно з Кабміном і ТЦК. І взагалі, не можна дозволяти визнавати себе “фізичною особою”. Цікаво що тут він маніпулятивно використовує бюрократичні означення звичних речей, щоб ними лякати людей.
Усю цю коспірологію щодня повторюють на різний лад під різними приводами щонайменше десятки різних “народних блогерів”.
“Міндічгейт”
Здавалося б, корупційний скандал, в якому фігурує найближче оточення президента, настільки потужний, що й маніпуляцій не треба: достатньо просто перепрощувати новини “Суспільного” чи “Радіо Свобода”, вони викликають гнів, розпач і почуття несправедливості.
Але маніпулятори все одно “піднімають планку”.
По-перше, вони намагаються знівелювати роль НАБУ. Адже чи не єдиний позитив у цій історії – той факт, що схему викрила і розслідування проводить державна інституція, а перші фігуранти вже у СІЗО. І окремий меседж присвятили темі: “А чому це НАБУ не викриває інші установи?”. Зразу підважуючи авторитет НАБУ, натякаючи що вона теж діє в чужих, ймовірно корупційних інтересах.
Чинну опозицію вони називають “фейковою” (бо Порошенко за їхньою версією – також агент Путіна), як і всі наявні партії та рухи. Натомість блогери заявляють про намір створити начебто справжню опозицію, свій політичний рух і закликають приєднуватися до них, щоб “перезапустити систему”.
Ідеї “перезапуску”, нагадаємо, описані вище у цитатах Войцеховського-Сікерка.
В коментарях анонімні користувачі з закритими фейсбук-профілями дякують їм за позицію і навіть підкидають назву “Єдиний народний рух”, що натякає на легендарний і дійсно патріотичний політичний рух в Україні, який відіграв велику роль у здобутті незалежності і становленні держави у 90-х роках минулого століття.
Але ці тікток-патріоти – фальшиві, якщо уважно до них придивитися і послухати, що вони говорять і до яких висновків підштовхують свою аудиторію.
“Говорящих голів” зараз в Україні багато. У цей популярний формат перейшли і колишні журналісти і часті гості медведчуківських каналів, і відомі пропагандисти на кшталт Мирослава Олешка, і псевдоактивісти і конспірологи на кшталт Остапа Стахіва.
Але “цвіт нації”, який зібрався в Умані – це окрема і відносно нова група повʼязаних між собою людей. Більшість з них маловідомі люди: мешканці обласних центрів і менших містечок, локальні громадські діячі, ветерани, є навіть чинні військові.
Своїми маніпуляціями вони так само шкодять країні, як і ті, хто намагається замовчувати скандал, відбілювати Зеленського і відгороджувати його від того факту, що його найближчий друг розкрадали кошти в енергетиці під час війни та виводили їх у тому числі до Росії.
Усі адекватні люди розуміють, що цей скандал не можна замовчувати, попри те, що він шкодить іміджу України, шокує міжнародних партнерів, викликає справедливий гнів у тих, хто воює, волонтерить, втратив близьких на війні. Розуміють, що цей скандал – ідеальна подія для російської пропаганди.
Але якісні актори: медіа, блогери та експерти, на відміну від зловмисних, спрямовують обговорення “міндічгейту” в конструктивне русло: повідомляють важливі деталі, які проливають світло на роль у ньому усіх причетних, стежать за ходом розслідування, вимагають змін в системі ручного управління, яку вибудував президент і його оточення і повернення інституціям належної ролі у функціонуванні держави, аби ефективніше протистояти Росії.
Росію не згадують
На противагу адекватній позиції ці говорящі голови обʼєднує одна деталь. Вони майже не згадують Росію. Хіба що в тому контексті, що українська влада – така само погана, як російська, українські командири більше винні у смерті бійців, ніж російські окупанти, український “недодиктатор” – такий самий як російський диктатор, так й загалом українська влада – така само, як російська.
Але головний ворог українців у них – не Росія, а українська влада, євреї, глобалісти, корпорації, ЛГБТ, західні спецслужби. Хто завгодно, окрім Росії.
У їхній реальності взагалі все віддзеркалено. Це один з класичних пропагандистських прийомів. Послухавши десятки відео, можна зауважити цілий словничок “підмінених понять”.
Наприклад, “окупаційною” називається чинна українська влада, а не російська влада на окупованих територіях, “геноцидом” – обовʼязкова мобілізація українців під час війни, а не діяльність фільтраційні табори і підвали куди Росія запроторює українців з окупованих територій. Утримання примусово мобілізованих в ТЦК та БЗВП називають “катуванням полонених” – на противагу численним свідченням про катування українських військових та цивільних у російському полоні.
Українців, а не росіян, вони синхронно називають “рабами”, які живуть в “концтаборі” і мають “диктатуру”, закликають “прокидатися, вставати і воювати”. Але прокидатися і воювати не проти російської навали, а проти євреїв і української влади, де також “засіли євреї”.
Українського президента називають “нелегітимним недодиктатором”, тоді як нелегітимним диктатором насправді є Путін. Попри всі наявні проблеми у владі, цілком справедливі і численні претензії до стилю управління Зеленського, в Україні наразі немає диктатури, але диктатура є в Росії.
З замовчуванням ролі Росії в житті українців доходить до смішного. Серед кількох десятків людей, які все-таки вийшли на Майдан у Києві 15 листопада, був і літній чоловік на імʼя Святослав, який представляється священником РУН-віри.
Судячи з його фото в інтернеті, він частий учасник мітингів на патріотичну тематику у Києві, виходив також мітингувати проти російської мови в Україні.
Бот-акаунт Микола Відлига оприлюднив відео, на якому цей пан Святослав стоїть на Майдані і пояснює, що вважає головними ворогами українців “єврейську” і “московську” навали. Але на тих хвилинах, де він детально розповідає про шкоду, заподіяну “московською навалою”, звук на відео магічним чином зникає, і вмикається знову аж наприкінці.