Чому в командирів не варто забирати право виводити в розпорядження. Думка військового

Військовий ділиться своїми роздумами про те, у чому полягає небезпека нововведень для боєздатності армії. Автор попросив не вказувати його прізвище з міркувань безпеки.

«Військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження посадових осіб … під час дії воєнного стану наказами командувачів військ оперативних командувань, командувачів повітряних командувань, командирів корпусів, начальників регіональних органів військового управління Сил територіальної оборони Збройних сил України та прирівняних до них і вище посадових осіб».

Фактично це означає заборону командирам полків і бригад виводити бійців у розпорядження. Причому не лише в ЗСУ — дія Положення поширюється на Нацгвардію та Державну спеціальну службу транспорту.

Я чув думку кадровиків у війську — вони оцінюють це рішення як катастрофу.

Що відбулося і що це означає

«Розпорядження» — це статус військовослужбовця протягом певного періоду (від одного дня до кількох місяців), коли він перебуває на службі, але з різних причин не обіймає певної посади. Виводити в розпорядження означає зняти бійця з посади на тривалий час, але в списках частини він залишиться, його можна буде потім повернути. Повний перелік підстав для командирів виводити в розпорядження затверджений пунктом 116 згаданого Положення.

Одна з найпоширеніших причин — тривале лікування. Бійця виводять у розпорядження, призначають на цю посаду іншого, а після одужання повертають на іншу чи раніше обійману посаду. Також у розпорядження на певний час виводять тих, хто потрапив у полон, зник безвісти, перебуває в СЗЧ тощо.

Іноді буває так, що військовослужбовець у частині є і виконує певні функції, а от посади для нього тимчасово немає, тоді він також перебуває в розпорядженні. Якщо зниклих безвісти визнають загиблими чи СЗЧшники повертаються на службу, але в іншу частину, командир вилучає їх зі списків розпорядження.

Кадровий резерв командира

Фактично цей механізм є кадровим резервом командира, що давав змогу ефективно змінювати бійців зі своєї команди на посадах відповідно до потреб та обставин. А для бійців, які стикалися з різними труднощами і проблемами, це був спосіб залишатися на службі.

Командири полків, бригад та інших частин зі штатно-посадовою категорії «полковник» мали право виводити в розпорядження усіх рядових і сержантів, але не офіцерів.

Проте указ президента від 29 липня позбавляє командирів цього права і залишає його за вищим штабом (наприклад, рівня корпусу).

З огляду на те що в одному корпусі, який обʼєднує кілька бригад, у розпорядженні можуть перебувати тисячі людей, централізація означатиме значні затримки в опрацюванні документів. А отже, рішення на рівні бригад ухвалюватимуться повільніше. Документи спочатку стікатимуться з усіх бригад, а потім рішення спускатимуться назад.

У чому небезпека

Ті, хто займатиметься розпорядженнями на рівні корпусу, досконало не володіють ситуацією щодо людей та обставин на рівні бригади, тому плутанини і хибних рішень може стати більше.

Зловживання розпорядженнями в окремих частинах були. Адже виплати в ЗСУ привʼязані до окладу за посадою. Два місяці без посади виплати нараховуються з привʼязкою до минулої посади, а потім вони «злітають», а це приблизно мінус 70% стандартного грошового забезпечення. Якщо є документи, які підтверджують особливі причини для розпорядження, такі як перебування на тривалому лікуванні, виплати зберігаються.

Але в разі скорочення штатних посад припиняються й виплати. Деякі командири зловживають механізмом виведення в розпорядження, щоб покарати неугодних бійців позбавленням виплат. Наприклад, командир зобовʼязаний протягом двох місяців знайти посаду бійцю, який залишився без неї і перебуває в розпорядженні або у своїй частині, або в інших.

На вищому рівні доречно втручатися в ситуації, коли окремий боєць перебуває в розпорядженні тривалий час, але не ліквідовувати робочий механізм, який працював на рівні полків і бригад. Оскільки в командирів цього рівня зникає важливий важіль для формування команди з найефективніших військовослужбовців — тих, кого вони вже знають, із ким працювали.

Візія підвищення боєздатності?

Імовірна причина скасування можливості виводити в розпорядження для полків і бригад — бажання штучним чином досягти завищених показників боєздатності. Наприклад, моєму побратимові — кадровикові однієї з частин командування назвало саме цю причину.

Адже боєздатність частини згідно з нормами ЗСУ оцінюється, зокрема, за показниками її особового складу: за штатом, за списком і в наявності.

За штатом — це кількість посад у частині; за списком — кількість військовослужбовців, які числяться в частині; у наявності — кількість бійців, які реально в строю, обіймають посади і виконують завдання. Бійці, які перебувають у розпорядженні, відображені в показнику «за списком». Що більше бійців у розпорядженні, то гіршим буде співвідношення між показниками «за списком» і «в наявності».

Наприклад, у бригаді за штатом 4000 осіб, за списком 3280 (82% штату), з них 880 у розпорядженні й 1108 у наявності (27,7% штату і 33,8% списку). Частина небоєздатна. Велика кількість бійців у розпорядженні свідчить про те, що бійців, швидше за все, нещодавно «розмотало» в боях, тобто хтось дістав поранення і лікується, хтось потрапив у полон, хтось зник безвісти.

Якщо перекинути цих людей на корпус, то за списком уже буде не 3280 бійців, а 2400. Виходить за списком 2400 (60 %), у наявності 1108 (27,7% штату і 46,2% списку).

Тепер бачимо лише частково небоєздатну частину, але не розмотану боями. А отже, її можна швидко якось доукомплектувати, а можна і ні.

Головне дати бойове розпорядження, яке реалізується лише в більших втратах бійців, а не у виконанні наказів. Уособлення цього враження про накази з вищих штабів — слова «полковник із ОТУ наче підстрелений кричить: СПшку відновить, СПшку відновить, розлупашить полк, поїхать водку пить!» із відомої серед військових пісні!

Чи допоможе така крива математика зробити українські підрозділи більш боєздатними проти москалів? Думаю, навряд чи.

Вважаю, що наслідки указу № 557 можуть бути негативними для українських Сил оборони, оскільки його запровадження призведе до хибної оцінки боєздатності підрозділів ЗСУ, їх подальшого «стирання» і нехтування реальними даними.

армія зсу реформа зсу