Зменшення снігового покриву в Європі

Матеріал опублікований в рамках співпраці Texty.org.ua та Європейської мережі журналістики даних. Текст: Марко Раноккіарі (Osservatorio Balcani e Caucaso Transeuropa), візуалізація: Євгенія Дроздова. Нижче наводимо дещо скорочену версію.

Колись рівнини Центрально-Східної Європи та гори континенту асоціювалися з довгими сніжними зимами. Цей образ поступово зникає: сніговий покрив стає все більш рідкісним і менш тривалим, з рідкісними винятками. Це явище має наслідки для туризму, сільського господарства та водозабезпечення, але його важко кількісно оцінити через брак даних та місцеву варіативність. Аналіз в рамках EDJNet з використанням супутникових даних MODIS, підтверджений дослідженням метеорологічних архівів мережі ECAD (Європейські набори кліматичних даних), надав картину різкого зменшення снігового покриву.

Нещодавно ми писали, як зменшується кількість снігу в Україні.

NDSI (Нормалізований індекс різниці снігу) дозволяє відрізнити покриті снігом території, сфотографовані супутниками, від тих, де снігу мало або немає взагалі, базуючись на великій здатності снігу відбивати видиме світло. Чим ближче значення до 100, тим вірогідніше, що ділянка території була багата на сніг, і навпаки.

Зображення зими 2024-2025 років показують, що крім негірських районів Південно-Західної Європи (які зазвичай без снігу), такі країни як Угорщина, Сербія, Молдова, Хорватія, Польща та Західна Україна мали дуже мало снігу.

Цієї зими в Центральній та Східній Європі майже не було снігу.

Чим темніший відтінок синього — тим більше снігу. Жовті ділянки позначають відсутність снігового покриву

Якщо подивитись на картину в динаміці по роках, стає очевидним, що зменшення далеко не епізодичне, особливо серед Німеччини, Австрії, Словаччини, Польщі, Чехії, Румунії, Болгарії та України. Аналіз, однак, виявляє циклічну тенденцію: після декількох малосніжних зим настають більш сніжні. Остання дуже сніжна зима в цьому регіоні датується 2020-2021 роками.

Де і коли було найбільше снігу?

Що темніший відтінок синього — то більше снігу. Жовті ділянки позначають відсутність снігу.

Сніг і клімат

Зменшення кількості снігу — одне з найочевидніших явищ, пов’язаних із кліматичною кризою, і водночас — одне з найскладніших для опису. «Сніговий покрив дуже сильно варіюється на локальному рівні», — пояснює Ґерард ван дер Шрієр, керівник архіву ECAD, який під координацією Королівського метеорологічного інституту Нідерландів вже 25 років збирає дані з тисяч європейських метеостанцій. «У багатьох випадках фіксуються лише температура й опади, тоді як висота снігового покриву є дуже чутливим індикатором змін клімату. Ці дані показують, що саме на рівнинах сніг зникає швидше, ніж у високогірних районах».

Однак тенденції очевидні. За даними дослідження 2023 року, у Північній півкулі тривалість снігового покриву щороку скорочується на 0,44 дня. В окремих регіонах Центрально-Східної Європи, зокрема на південному узбережжі Балтійського моря й особливо в басейні Дунаю, цей показник сягає 0,95 дня на рік. Як пояснює ван дер Шрієр, це пов’язано з низьким середнім рівнем висоти над рівнем моря та зростанням температури, що спричиняє випадання дощу замість снігу. Дані мережі ECAD вказують, що середня товщина снігового покриву скоротилася на 12,2% за десятиліття, причому останнім часом цей процес пришвидшується. «Втім, варто зазначити, що максимальна товщина снігу — тобто екстремальні снігопади, які становлять ризики й незручності, — зменшується значно повільніше».

Фрагментована картина

Зменшення снігового покриву відбувається нерівномірно. На вищих широтах, особливо на Скандинавському півострові, сніговий покрив залишається стабільним або навіть збільшується. У решті Європи тенденції значною мірою залежать від висоти над рівнем моря: на низовинах навіть незначне підвищення температури може перетворити сніг на дощ у великих масштабах, тоді як у горах такого ефекту не спостерігається, а кількість опадів там зазвичай більша. В Альпах і Карпатах зменшення снігу сповільнюється на висотах понад 2000 метрів.

Динаміка товщини снігового покриву: середньорічне значення по країнах

Із вибірки вилучено метеостанції на всій території Європи, розташовані на висоті понад 500 метрів над рівнем моря.

У деяких гірських районах Балкан, між Північною Македонією та Боснією і Герцеговиною, навпаки, спостерігається значне збільшення екстремальних снігопадів.

Ці дані, як пояснює Давіде Фаранда, директор-дослідник CNRS і координатор мережі Climameter (ініціативи, розробленої Паризьким інститутом Лапласа, яка вивчає зв’язок між екстремальними погодними подіями та змінами клімату), не суперечать загальній тенденції: «Атмосферна вологість зростає на 7% з кожним градусом потепління, що може призводити до збільшення кількості опадів, а в деяких випадках — і до інтенсивніших снігопадів. На Балканах, — додає він, — зміни атмосферної циркуляції частіше спрямовують у цей регіон зони нестабільної погоди».

Однак у разі подальшого потепління навіть ці екстремальні снігопади зменшаться, зосереджуючись винятково в найвищих гірських районах.

Зимовий туризм під загрозою

Зменшення снігу має значний вплив на довкілля, водні ресурси та економіку. Найбільш прямий — на лижну індустрію, яка в Європі представляє половину світових лижних зон, з понад 200 мільйонами проданих лижних абонементів та обсягом бізнесу 30 мільярдів євро. Хоча представляючи частку цього бізнесу, зосереджену головним чином в Альпах, лижні станції в Центрально-Східній та Південній Європі є важливими для багатьох місцевих економік. Дослідження в Nature Climate Change оцінює, що при потеплінні на +2°C 53% з 2234 європейських лижних станцій будуть під загрозою без штучного снігу, який, у свою чергу, залежить від температури та доступності води. При збільшенні на +4°C ризик зростає до 98%. Вже сьогодні лише 22% схилів на Балканах і 17% в Карпатах та Апеннінах мають достатньо снігу в малосніжні роки. Проблема вже присутня: в Італії, згідно з доповіддю "Nevediversa" екологічної організації Legambiente, у 2025 році було закинуто 265 лижних станцій, це більше ніж удвічі порівняно з 2000 роком.

Вплив на водні ресурси та сільське господарство

Менш помітні, але не менш серйозні наслідки для водозабезпечення, з наслідками для сільського господарства та побутового використання. Сніг діє як природний резервуар, вивільняючи воду навесні, коли рослинність найбільше її потребує. Дослідження 2015 року підкреслює, що 2 мільярди людей залежать від пов'язаних зі снігом водних басейнів, і Європа не є винятком. Найбільш постраждалі райони знаходяться в Середземномор'ї та південних регіонах, таких як Іспанія (особливо Каталонія та басейн Дуеро), Південні Апенніни, а також Крим. У Північній Італії посуха, яка поставила сільськогосподарський сектор у кризу в 2022 році, була значно посилена нестачею снігу в Альпах. Цього року в Центральній Європі, згідно з дослідницьким центром JRC Європейського Союзу, зменшення снігу спричинило дефіцит води від Балтики до Болгарії, з негативними наслідками для врожаїв. Крім того, відсутність снігу піддає рослини морозу, компрометуючи сільськогосподарську врожайність.

Ризик екстремальних снігопадів залишається

Парадоксально, хоча сніг стає рідшим, екстремальні снігопади залишаються ризиком. Недавні події, такі як холодна хвиля 2017 року (понад 60 смертей у Центрально-Східній Європі) та лавина, що накрила готель Rigopiano (29 жертв) в Абруццо, Італія, того ж року, демонструють це. Фаранда пояснює, що наслідки деяких штормів, таких як "Чіро" в 2023 році, який спричинив транспортні збої в багатьох європейських країнах, тісно пов'язані з кліматичною кризою. Снігопади при вищих температурах, часто змішані з дощем або льодом, часто більш проблематичні для транспорту.

EDJNet клімат сніг супутникові знімки