Полювання на “Шахеди”. Репортаж із нічного виїзду мобільної групи мисливців на російські дрони

“Щось мені не дуже... Нічка буде паскудною, от чую — не дадуть спокійно відпочити...”

Командир підрозділу мисливців за “Шахедами”, високий, трохи сутулий, із ненавистю глянув на екран ноутбука.

“Поки що тихо, але...”

Минула година. Ми сидимо, розмовляючи про всяку всячину, згадуємо історії з уже далекого мирного життя, як водиться, знаходимо спільних знайомих — ще з часів першої фази війни, з часів АТО.

Почалось

Раптом один із бійців неголосно промовляє “твою мать” і надіває шолом.

“Почалось…”

На екрані ноутбука червоні позначки цілей. Починається робота мисливців за дронами “Герань”, як офіційно росіяни називають іранські “Шахеди”.

Пікапи з кулеметами, планшети, рації — все давно готове, протестоване.

На одній із ділянок на північ від Києва починається черговий бій із росіянами. Командир розрахунку кидає своїм бійцям коротке:

“Все готове?”

Хоча давно знає, що все давно протестоване, випробуване і готове до бою. І два розрахунки рушають у ніч.

Пікап кидає на нерівній дорозі, шиплять рації, випльовуючи кодовані назви місць засідок. Водій тисне на газ, нас кидає по кабіні. Командир між тим спокійно пояснює:

“Зазвичай ми вже знаємо їхні коридори, якими вони заходять, знаємо, де їх чекати, але несподіванки теж трапляються”.

Нарешті пікапи зупиняються, водій намагається виїхати в поле, але обирає не той виїзд, пікап здає назад, потім знову вперед, бачу на планшеті червоні точки цілей, але на запитання вже немає часу. Командир кидає короткі команди.

“Азимут… Дальність… Швидкість цілі…”

Стрілянина

Миттєво знімається чохол, спалахує прожектор. І тут же нічну тишу й темряву буквально розривають гуркітливе полум’я, дзвін гільз, усе довкола наповнюється запахом порохових газів. Невеличка пауза, ще одна черга, ще…

Нарешті десь там, високо, спалахує вогненна помаранчева куля, розсипаючи іскри. У першу секунду здалося, що то місяць, але ні.

“Ось так… На ураження цілі лічені секунди. Швидкість у нього до 160 км/год, висота сьогодні прийнятна — до пів кілометра. А коли він іде буквально над головами, то на все взагалі часу обмаль, бо в зоні ураження він перебуває вже не кілька секунд, а одну-дві”, — командир каже це спокійно, немов учитель, який утисячне пояснює ту саму теорему.

Холодний вітер студить обличчя, руки. Пахне землею, сирістю.

Десь з-за обрію долітають звуки стрілянини, то працюють інші розрахунки. Бачу, як у небі серед зірок спалахують розриви, потім вогняна іскра летить вниз і майже відразу там спалахує полум’я — дрон вибухнув уже на землі. Судячи з того, що полум’я розгорілося швидко, майже миттєво, цю гидоту спорядили термобаричним зарядом. Вибухають вони гучно, температура в епіцентрі сягає тисяч градусів, тож весняне поле із сухою травою і ліс — ідеальне середовище для пожежі.

Заграва

Але роздивлятися ніколи, бо “Шахеди” йдуть. Йдуть на Київ, і тому знов і знов гримлять кулемети. У небі не змовкає дзижчання і водночас не стихає канонада.

Рації переважно мовчать, лише інколи долітає коротке “Ми пропустили, йде до вас!” чи “Новий пуск, курс…, дальність…”

Коли дальність ще велика, можна трошки перекурити.

Між тим полум’я за обрієм стало яскравіше: ДСНС не завжди встигає вчасно… Як з’ясувалося вранці, поле, на яке впав збитий “Шахед”, вигоріло вщент. Добре, що не спалахнув ліс.

Знов оживає рація, і рвучка команда кидає пікапи на нову точку зустрічі “Шахедів”.

Озираюся навкруги — ліворуч на обрії ще три вогнища, у небі бачу трасери — то працюють групи зенітників.

Відбій

Нарешті відбій. Стало тихо. Від гарячих стволів пахне металом і згорілим порохом.

Дорогою промчали, блимаючи синіми спалахами, пожежні машини.

“Кляті росіяни зараз змінюють тактику, намагаються обирати нові маршрути, дрони йдуть на різній висоті. З ними борються не лише нашi групи. Працюють РЕБівці, працюють екіпажі німецьких «Гепардів», льотчики на Як-52, вертолітні екіпажі”.

На запитання, скільки всього збито “Шахедів”, бійці знизують плечима — багато.

Як розповів начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ полковник Юрій Ігнат, за весь час застосування росіянами дронів типу “Шахед” їх збили майже 17 тисяч.

І щоночі цей рахунок поповнюється. Але, на жаль, дрони прориваються і вбивають людей, нищать будинки, автівки. Війна триває.

ППО атака дронів атака на Київ дрони шахеди