Як зупинити законопроєкт, що спрощує земельний дерибан і знищення лісів
Екологи та пам’яткоохоронці просять підписати петицію до президента України з проханням ветувати законопроєкт № 12089. У чому ж проблема? Цей законопроєкт обмежує можливість держави і громад повертати незаконно приватизовані землі, зокрема ліси й прибережні території. Він також зобов’язує виплачувати компенсації «добросовісним набувачам» із бюджету, фактично узаконюючи масштабні земельні афери минулих років.
Автор: Петро Тєстов, аналітик ГО «Українська природоохоронна група»
Повна назва законопроєкту — «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».
Хто ж такий добросовісний набувач? Простими словами, людина, яка купила певне майно (у цьому випадку землю) в особи, яка не мала права таке майно продавати. Але покупець про це не знав, тобто його провини тут немає.
І офіційна мета якраз захистити таких набувачів. Щоб не було випадків, коли людина купила земельну ділянку під будівництво заводу, а виявилося, що вона 15 років тому була незаконно виведена з комунальної власності, а отже, тепер її мають повернути назад громаді.
Десять років на повернення ділянки
Автори законопроєкту № 12089 запропонували різні зміни. Ось ключові з них:
- Обмеження десятирічним терміном права держави й громади повертати собі незаконно роздані в приватну власність ділянки. При цьому норма не поширюється на землі оборони, природно-заповідний фонд і ще деякі категорії земель.
- Обов’язок сплатити компенсацію добросовісному набувачеві коштом бюджету, якщо суд таки зобов’яже його повернути державі чи громаді земельну ділянку. А надалі держава чи громада має право вимагати вже ці гроші з осіб, які ту землю свого часу в неї вкрали.
Звучить добре, хіба ні? Захист інвестицій і приватної власності. Та це лише на перший погляд.
Бо насправді за цим приховане бажання узаконити земельний дерибан, зокрема в лісах і на березі річок. І тут «але» буде не одне, а на кілька сторінок.
Що не так
По-перше, законопроєкт пропонує зворотну в часі дію його норм. Тобто після його підписання автоматично будуть закриті судові позови щодо дерибану часів Януковича чи Черновецького, які перебувають нині в судах. Ті позови активізувалися після створення Спеціалізованої екологічної прокуратури у 2021 році.
По-друге, дія законопроєкту поширюється на ліси і землі водного фонду. До другого читання депутати з Комітету з питань екологічної політики та природокористування ВР подавали щодо цього правки, але всі були відхилені.
Закон не дозволяє передавати державні чи комунальні ліси в приватну власність, тому людина, яка їх купила, не може апріорі бути добросовісним набувачем.
Прикладом є і кейс власника компанії MacPaw Олександра Косована, який розповідає, що він не міг знати, що земля, яку він купив під свою базу відпочинку, раніше була вкрадена в державного лісгоспу.
Уявіть: ви купуєте ділянку, яка в кадастрі зареєстрована як земля для сінокосіння та випасу худоби. А по факту на ній більше ніж півсторічний сосновий ліс. І у вас не закрадаються жодні сумніви, що щось не так?
По-третє, йдеться про дуже великі цифри.
На сайті прокуратури можна ознайомитися зі статистикою. Лише у 2024 році було відкрито провадження щодо 10 727 справ на площу 109 988 гектарів. Виграли прокурори 7795 справ, за якими повернули 40 517 гектарів. Вартість — 17 мільярдів гривень.
Крім того, прокуратуру тепер зобов’яжуть класти такі кошти на рахунок суду відразу під час подачі позову. Зрозуміло, що таких коштів у бюджеті немає. І зрозуміло, що такі кошти аж ніяк не зможе компенсувати чиновник, якого визнають у суді винним у тому, що він незаконно роздав землю.
Та його й не знайдуть. Приклад — гучний кейс заказника «Жуків острів», де за часів Черновецького у 2007–2009 роках були роздані земельні ділянки під забудову. Розгляд справи щодо повернення у власність громади однієї з них, що належить фірмі колишнього нардепа Писаренка, якого пов’язують із Портновим, триває досі. А от кримінальну справу закрили, бо через стільки років уже неможливо розібратися, хто саме був винний.
Тому норма про необхідність компенсації де-факто зупинить роботу з повернення земельних ділянок, на які начебто закон не поширюється, таких як природно-заповідний фонд.
По-четверте, земельний схемщик дуже легко стає добросовісним набувачем. Достатньо пропустити через двох-трьох підставних осіб земельну ділянку і все.
Саме про цю схему розповідали поплічники Комарницького в нещодавньому розслідуванні BIHUS Info.
Радикальне спрощення забудови лісів і берегів річок
Насправді законопроєкт № 12089 захищає інтереси саме недобросовісних набувачів. Про що, наприклад, казала суддя Верховного Суду України Лариса Рогач.
Ну й останнє: цей законопроєкт проходив за підтримки низки бізнес-асоціацій. І засновник Ajax Systems Олександр Конотопський, один із головних його лобістів у публічному просторі, якраз і не приховує, що його мета — радикально спростити забудову земель, зокрема лісів і прибережних смуг.
Є ще десятки інших проблемних пунктів — можна почитати, наприклад, стенограму засідання Комітету з питань правової політики Верховної Ради.
Свої критичні зауваження висловили не тільки, як це часто буває, громадські організації. Долучилася низка міністерств і відомств: Міндовкілля, Мін’юст, лісники, водники тощо.
Незважаючи на все це, 12 березня Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 12089 у другому читанні. І тому тепер уся надія природоохоронної спільноти на петицію.
