Щ

Що просувають проросійські телеграм-канали перед парламентськими виборами в Німеччині

23 лютого в Німеччині відбудуться парламентські вибори. Партії змагаються за прихильність виборців, а в публічному просторі активно обговорюють ключові питання, зокрема російське вторгнення в Україну та його наслідки.

Read this article in English / Lesen Sie diesen Artikel auf Deutsch

Сьогодні саме телеграм-канали, оминаючи регуляторні обмеження традиційних медіа, стали майданчиком для поширення «альтернативних» новин і проросійських наративів, що впливають на суспільно-політичний дискурс.

Разом з OSINT for Ukraine (OFU) ми дослідили сотню найпопулярніших німецьких телеграм-каналів, як російськомовних, так і німецькомовних, що належать до двох основних категорій: орієнтовані на російськомовну громаду й орієнтовані на німецькомовних громадян.

Ми виявили 18 повторюваних наративів, пов’язаних із російським вторгненням в Україну, і згрупували їх у чотири категорії:

  1. Хід бойових дій і воєнний потенціал.
  2. Заклики до миру й пошук винних у війні.
  3. Дискредитація України.
  4. Внутрішня політика Німеччини та Європи.
Проросійські наративи до парламентських виборів в Німеччині

Розглянемо детальніше, що пишуть у кожній із категорій.

Хід бойових дій і воєнний потенціал

Тут найпопулярніші такі теми:

  1. Росія має перевагу в силі, Україна на межі поразки.
  2. Мобілізаційна криза та дезертирство в Україні.
  3. Санкції сильніше б’ють по Європі, ніж по Росії.
  4. Українські війська вбивають цивільне населення в Курську.

Ця категорія має найбільшу кількість дописів серед досліджених телеграм-каналів. Одним із найпродуктивніших наративів є твердження, що російська перемога і поразка України неминучі. Це підтверджується понад 3000 дописами.

Ці наративи відіграють кілька ролей. Коли вони поширюються в російськомовних каналах, це можна розглядати як націоналістичний сентимент, спрямований на те, щоб викликати гордість за Росію.

У німецькомовних групах дописи натякають на марність боротьби України, що, своєю чергою, сприяє ідеї беззмістовності подальшої фінансової та військової підтримки України з боку Європи. Ця риторика підкріплюється дописами, які вказують, що російська економіка почувається краще, ніж до війни, попри санкції Заходу.

Описи нібито українських звірств проти російських цивільних у Курську слугують легітимізацією російської агресії та допомагають прихильникам Росії повірити в праведність її дій.

Також популярна тема про проблеми України з мобілізацією та дезертирством. Припущення, що українці не хочуть воювати, підживлюється великою кількістю відео “бусифікації”. Ці відео можуть бути як реальними чи частково реальними, тобто вирваними з контексту, так і повністю фальсифікованими. Ми не мали можливості досліджувати їх детально.

Заклики до миру та пошук винних у війні

Тут найпопулярніші такі теми:

  1. Необхідно шукати шляхи до миру з Росією.
  2. Війну спричинили дії України/США.
  3. Росія — жертва агресії.
  4. Залякування Третьою світовою.

Ця категорія охоплює наративи, які, з одного боку, пропагують ідею миру з Росією за будь-яку ціну, натякаючи, що інакше світ стоїть на порозі Третьої світової, а з другого — покладають відповідальність за початок війни в Україні на Захід.

Майже 1000 дописів присвячені темі «мир за будь-яку ціну», а ще близько 100 стверджують, що відмова від такого підходу неминуче призведе до світової війни. Ці наративи особливо активно поширюються в німецькомовному каналі з маніпулятивною назвою «Bürgerinitiative für Frieden» («Громадянська ініціатива за мир»), який здебільшого публікує відео боїв російських військ проти «київського режиму».

Дискредитація України

Тут найпопулярніші такі теми:

  1. Україна і Зеленський корумповані, міжнародна допомога розкрадається.
  2. Українська ідентичність несправжня.
  3. Україна — нацистська/фашистська держава.
  4. Зеленський — диктатор, в Україні немає демократії.

Ці наративи ставлять під сумнів українську національну ідентичність, демократичність держави та її президента, а також зображують Україну як безнадійно корумповану країну, яку нібито контролюють відверті неонацисти.

343 дописи (переважно в російськомовних групах) ставлять під сумнів саму ідею існування української нації. Вони або стверджують, що українці й росіяни — це один народ, або просувають думку, що українська ідентичність за своєю суттю фашистська. Такі наративи рідше трапляються на німецькомовних каналах, імовірно, через те, що їх відверта імперська риторика суперечить тезі про «Росію, яка лише захищається від Заходу».

Для німецькомовних політичних каналів акцент на корупції в Україні — зручний інструмент для критики власного уряду, який, мовляв, витрачає податки громадян, що осідають у кишенях українських чиновників. Наприклад:

«Кожен в Україні знає, як так звані політики та олігархи можуть купувати потрібні їм результати (опитувань), адже країна пронизана корупцією. Особливо після того, як 90% українських “ЗМІ”, “інфлюенсерів” та установ втратили фінансування від USAID».

Внутрішня політика Німеччини та Європи

Тут найпопулярніші такі теми:

  1. ХДС/СДПН/«Зелені» розпалюють війну, АдН/АСВ виступають за мир.
  2. У Німеччині погіршується ситуація через мігрантів.
  3. ЄС перешкоджає проведенню вільних виборів. За приклад береться Румунія і нагнітаються переживання, що ЄС скасує вибори в Німеччині, якщо переможе АдН.
  4. Європейці оплачують допомогу українцям та Україні.
  5. Економіка Німеччини занепадає.
  6. Німеччина переживає гостру політичну кризу.

Ці наративи створюють відчуття кризи і незадоволення політикою Німеччини та ЄС, формуючи негативний образ чинного уряду, що підтримує Україну: «За що виступають CDU й “старі партії”? Нелегальна масова міграція заради соціальних виплат, інфляція і друк грошей, “Зелений курс” і непідзвітне кумівство, побічні ефекти від вакцинації без можливості лікування, заборона готівкових розрахунків [...] виплата репарацій Україні».

Поширюється багато недостовірних даних про зростання бідності, інфляції, подорожчання життя, житлову кризу, економічний занепад і втрату Німеччиною своїх лідерських позицій.

Особливу увагу на каналах приділяють новинам про злочини за участю мігрантів, детально описуючи кожен випадок, якщо його фігурантами є особи іноземного походження. Наголошують, що соціальна система віддає перевагу біженцям перед громадянами Німеччини:

«Біженці отримують пріоритет перед німецькими пацієнтами в стоматолога. Недостатньо того, що отримувачі Bürgergeld (наприклад, з України) проходять повне лікування зубів коштом платників податків, поки ми фінансуємо їх своєю працею. Ні, до всього цього ми ще й маємо миритися з довшим часом очікування».

Політичні партії Німеччини поділяються на «погані» й «хороші»: ХДС, СДПН і «Зелені» зображуються як такі, що розпалюють війну, тоді як АдН і АСВ подаються як партії миру. Майбутні вибори описуються як вирішальні: їх результат, на думку цих каналів, визначить, буде у світі війна чи мир. Нагнітається страх, що коли переможе «партія миру» (АдН), то ЄС скасує результати виборів, як це нібито сталося в Румунії.

Персоналії

Ми також проаналізували тональність згадок про 10 політичних діячів, яких найчастіше пов’язують з Україною та Німеччиною, щоб оцінити баланс позитивного та негативного висвітлення кожної особи.

Тональність згадок основних персоналій до німецьких виборів

Результати виявилися доволі неочікуваними: усі фігуранти, за винятком політиків з АдН Аліс Вайдель і Тіно Хрупалли, згадуються переважно в негативному контексті. Водночас у різних політиків співвідношення позитивних і негативних згадок суттєво різниться.

Зокрема, Володимир Зеленський, лідер ХДС Фрідріх Мерц, міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок і віцеканцлер Роберт Габек майже завжди згадуються в негативному світлі. Натомість на кожні два негативні згадування про Дональда Трампа припадає одне позитивне, така сама статистика і в Ілона Маска.

Методологія

Ми завантажили дані для дослідження за період від 16 грудня 2024 року (день оголошення дострокових виборів до Бундестагу Німеччини) до 17 лютого 2025 року. Загалом проаналізували 99 тисяч дописів німецькою та російською мовами з 94 каналів.

Перелік із 39 каналів, орієнтованих на росіян, які проживають у Німеччині, або відомих поширенням російської пропаганди, надала команда OFU. Ще 55 каналів ми відібрали за допомогою аналітичного сервісу Telemetr.io як найпопулярніші за кількістю підписників у Німеччині в категоріях «Новини & Медіа» та «Політика».

Для кожного допису ми застосовували алгоритм автоматичного визначення тем BERTopic. Виявлені теми (групи матеріалів зі схожим змістом) проаналізували вручну на наявність визначених наративів. У результаті знайшли понад 9 тисяч дописів, де просувалися такі наративи.

Серед цих дописів шукали згадки про персоналії зі списку, наданого командою OFU. Для класифікації тональності (сентименту) щодо згаданих осіб використовували API-запити до моделі OpenAI o3-mini.

Якщо ви вважаєте цей матеріал корисним, підтримайте команду Texty.org.ua. Ви можете зробити це тут: https://texty.org.ua/p/support_en.

Також Texty.org.ua відкриті до співпраці з донорами, дослідницькими організаціями та іншими зацікавленими сторонами щодо аналізу російських наративів у різних соцмережах напередодні виборів у європейських країнах. Результати аналізу можуть бути як відкриті, так і закриті.

вибори дезінформація німеччина телеграм

Знак гривні
Знак гривні