Ч

Чорна вода. Як забруднення з Росії поширювалося річками в Україні (інфографіка)

Концентрація забруднювальних речовин, час і місце — все в одній інфографіці. Перші повідомлення про те, що Сейм забруднений, надійшли 14 серпня. Поступово стали зрозумілі й масштаби цього забруднення. На сьогодні українські офіційні джерела та науковці сходяться на тому, що причиною забруднення є викид органічних забруднювальних речовин у Сейм цукрового заводу в прикордонному з Україною російському селищі Тьоткіно.

Інша версія — забруднення потрапило в річку з великої свиноферми за Суджею, яку розбили під час боїв. Жодну з версій підтвердити своїми ресурсами ми не змогли. Та все ж таки офіційна здається правдоподібнішою.

Солодка отрута з Тьоткіно

Мова йде про побічні продукти бурякоцукрового виробництва, або мелясу. За оцінкою науковців, у річку потрапило більше ніж п’ять тисяч тонн цього продукту.

Червоні стрілки показують рівень забруднення. Інфографіка підготовлена за даними Держводагенства
Червоні стрілки показують рівень забруднення. Інфографіка підготовлена за даними Держводагенства
Червоні стрілки показують рівень забруднення. Інфографіка підготовлена за даними Держводагенства
Червоні стрілки показують рівень забруднення. Інфографіка підготовлена за даними Держводагенства

На нашій інфографіці чітко видно, як пікові значення забруднення спочатку фіксуються в українському прикордонні, а потім їх концентрована маса просувається Сеймом у глиб України до Десни й частково самою Десною. При цьому після проходження “вічка” плями бруду якість води покращується, а сама пляма має чітку тенденцію до розмивання і внизу по течії стає все менш небезпечною.

Судячи із цих даних, на підходах до Києва від забруднення майже не залишилося сліду.

Головна проблема — кисень

Оскільки йдеться про органічне забруднення, найбільшу увагу треба звернути саме на вміст кисню у воді. Бо саме кисень використовується для окислення органіки. Грубо кажучи, забруднена частина річки починає бродити. Чим більше органіки, тим більше кисню потрібно на її окислення.

Відповідно чим більше кисню споживається, тим його менше залишається у воді. Що, своєю чергою, призводить до загибелі всього живого в річці. Щоб не порушувалися процеси самоочищення і не гинули водні організми, вміст кисню у воді водойми має бути не менш як 4 мг/л.

Свого часу Texty.org.ua вже писали, як згубно брак кисню впливає на стан річки Рось (докладніше читайте тут), і спілкувалися на цю тему з місцевим активістом Олегом Собченком, який, на жаль, загинув на війні.

“Риба починає гинути за вмісту кисню менш як 1 міліграм на літр (мг/л). Для наших водойм нормою вважається 4 мл/л, — розповідав Олег Собченко. — Але за цієї норми не всі наші риби почуваються добре. Деякі риби потребують більшого вмісту кисню. Озерні види риб більш стійкі для цього, річкові — менше. Першим від браку кисню страждає хижак, оскільки йому треба більше кисню, йому треба активніше рухатися. Тому першими гинуть судак, щука, окунь. Але загибель риби — це лише вершина айсберга. Якщо загинула риба, це означає, що кисню вже немає не лише в нижніх шарах, а й у поверхневих. Це вже все”.

“Доміно”, яке вдалося зупинити

Скид забруднювальних речовин фактично започаткував принцип доміно по всій річковій системі, коли загибла риба та інші річкові організми розкладалися і вносили свою “лепту” в органічне забруднення річки.

Проте представникам Держекоінспекції, місцевим працівникам і просто небайдужим громадянам вдалося досить оперативно вилучити десятки тонн загиблої риби, що дало змогу уникнути розростання лиха. І, звісно, треба звернути увагу на такий позитивний момент, що Сейм і Десна є одними з небагатьох незарегульованих річок, тобто на них немає гребель, із природними руслами та заплавами, а це сприяє самоочищенню.

Також відповідні служби за допомогою спеціального обладнання насичували воду киснем у місці, де проходила пляма.

На майбутнє. У Росії починається багато наших річок, і вона, здається, не цурається будь-яких способів завдати нам максимальних збитків. У цих умовах ми маємо бути готові до повторення таких трагедій, і не лише технічно.

Самі річки не повинні втратити свій потенціал до самоочищення, а це означає, що треба стежити за дотриманням усіх екологічних норм: не розорювати береги і луки, не будувати нові греблі, а старі краще прибрати, не забудовувати заплави.

П.С.

Поки ми готували матеріал, стало відомо, що на Сеймі за попередніми результатами 16 вересня знову вода стала брудніша. Про це повідомила Державна екологічна інспекція в Сумській області.

водопостачання річка десна екологія вода забруднення сейм

Знак гривні
Знак гривні