Г

Говорить Харків. Добірка вуличного мистецтва “на фанері” періоду великої війни

Харківський стритарт епохи війни — справжнє культурне явище. Щемке, тимчасове і водночас безстрокове, як фанера замість скла на розбитих вікнах, на якій і виконано більшість згаданих тут робіт.

Стіни і вікна прикрашають як роботи невідомих авторів, так і малюнки й плакати знаних місцевих митців.

Хоча далеко не всі малюнки виконані професійними художниками й становлять художню цінність і більшість із них зникне з відбудовою міста, сьогодні всі вони відображають настрій і доповнюють картину життя у прифронтовому Харкові.

Робота невідомого автора, виконана на забитому фанерою вікні будівлі на вулиці Університетській, 31
Робота невідомого автора, виконана на забитому фанерою вікні будівлі на вулиці Університетській, 31

Яскраві птахи й квіти Карини Жернової і Катерини Ковшар додають фарб у похмурі дні, героїчні котики “Культурного Десанту” та афірмації “Перемога Буде” підтримують моральний дух.

Філософський стритарт Гамлета Зіньковського, написані від руки вірші українських поетів і плакати Діни Чмуж змушують зупинитися й задуматися.

Діна Чмуж

Харківська художниця і поетка Діна Чмуж створила в місті пронизливі плакати та малюнки, а також придумала писати на фанері в забитих вікнах вірші українських поетів.

Барвисті птахи і квіти

Карина Жернова — харківська художниця, авторка яскравих життєствердних сюжетів. Цілі зграї яскравих фантастичних птахів і квітів на центральній вулиці Сумській у Харкові — це її роботи. Мисткиня каже, що для неї птахи — символ харків’ян, розкиданих по світу, які колись повернуться додому.
Ще одна авторка яскравих кольорових робіт — Катерина Ковшар.

Гамлет — харківський “Бенксі”

Гамлет Зіньківський — один із найвідоміших харківських митців ще з довоєнного часу. Після повномасштабного вторгнення він долучився до першого добровольчого підрозділу “Хартія”. Його роботи з’явилися не лише в Харкові, а й в Ізюмі, Куп’янську, Лимані.

“Культурний десант”

Восени 2022-го члени цього об’єднання митців намалювали на харківських будівлях патріотичних котиків (Ігор Матроскін, Одеса), вікна-вітражі з біблійними сюжетами, у яких читаються події сьогодення (Вікторія Калашник, Донецьк/Харків) і не тільки. Головною локацією стали понівечені будівлі найбільшої в Україні площі — майдану Свободи.

Плакати з виставки

Влітку 2023 року на вулицях Харкова з’явилися плакати з міжнародної виставки “УКРАЇНА — ХАРКІВ: НЕЗЛАМНІСТЬ”, яку організувала Асоціація дизайнерів-графіків “4-й Блок”. У колекції “Stand with Ukraine” зібрані плакати графіків із 52 країн світу. Харків’яни мали можливість подати заявку й отримати плакат, щоб розмістити його на міській будівлі. Так ці роботи також стали частиною харківського стритарту.

“Музкомедія”

23 серпня 2022 року (День міста) вибуховою хвилею внаслідок російського обстрілу було понівечено будівлю Театру музкомедії. Декоратори театру перетворили забиті фанерою пошкодження будівлі на справжній шедевр.

На одному з малюнків можна впізнати навіть акторок театру, а чорна завіса символізує інший театр — театр воєнних дій, у якому також “грають” деякі працівники Музкомедії.

війна мистецтво культура харків стріт-арт

Знак гривні
Знак гривні