П

«Погана якість за високу ціну»: які претензії до українських брендів одягу висувають покупці

Мала розмірна сітка, невеликий вибір, проте високі ціни — ось які претензії озвучили наші читачі до українських брендів. На початку квітня Texty.org.ua написали статтю про українські бренди одягу, у якій описали їх переваги перед світовими масовими брендами, такими як Zara. Ця публікація здійняла хвилю дискусії в наших соцмережах. Читачі обговорювали, чому вони досі віддають перевагу закордонному масмаркету та які є проблеми в українських брендів одягу.

У цьому матеріалі ми розповідаємо про п’ять найпопулярніших претензій до українських брендів одягу, які висловили наші читачі.

Задорого

Найбільше читачів обурюють ціни на речі українських виробників. На високі ціни українських виробників нарікали в розмові з нами і відвідувачі магазину Zara в перший вихідний після повернення бренда в Україну. І саме про цю проблему ми отримали найбільшу кількість коментарів у наших соцмережах

«Так, у наших брендів ціна немаленька. У тому самому DiaDia або Vovk піджаки і сукні коштують дорожче (ніж у брендів західного масмаркету. Ред.), — пише читачка Texty.org.ua під постом в інстаграмі. — Та й футболки в Zara коштують 300–500 грн, а в наших мінімум 700. В українських брендів, звичайно, є гарні речі, але ціни на них часто невиправдано завищені».

«Про що ви кажете? Zara відпочиває порівняно з нашими цінниками», — обурюється інша читачка.

«У мене зарплата 18 тисяч. Я собі купую футболки за 220 грн у New Yorker або на розпродажу в Cropp по 250 грн. Та на біса мені ці українські бренди, де футболка коштує 800 грн! Так, я краще оберу звичайну бавовняну футболку за 200 грн польського виробника, ніж купуватиму нашу за 800 грн. Мені шкода такі гроші витрачати, і я навіть не маю змоги купувати одяг так дорого. Я собі худі купувала на зиму за 600 грн, та й то ще сумнівалася, чи варто витрачати стільки коштів. Це худі слугує мені третій рік, і воно не гірше, ніж із Gepur (український бренд. — Ред.) за 2000 грн», — пише ще одна читачка в інстаграмі.

Краще оберу звичайну бавовняну футболку за 200 грн польського виробника, ніж нашу за 800 грн

«Я б із радістю підтримувала нашого виробника. Але якщо річ якісна, то ціни дуже високі», — пише читачка Texty.org.ua в інстаграмі.

Навіть фанатки українських брендів скаржаться на цінники. «Люблю українські бренди. Але реально ціни надвисокі. Проста сукня не може коштувати 200–300 євро», — пише наша читачка під постом у фейсбуці.

«Все круто в українського виробника. Окрім вартості. Zara зайшла на ринок із цінами, які нижчі, ніж на сайті, от люди й стоять у чергах, бо хочуть купити якісні речі й недорого», — ділиться наша читачка у фейсбуці.

Мало розмірів

Ще одна доволі популярна претензія — мала розмірна сітка брендів. Ось який розгорнутий відгук пише одна з наших читачок під постом головного редактора Texty.org.ua у соцмережі LinkedIn:

«Список українських брендів чудовий, лиш не враховано одну річ — у тих самих Gepur, Solmar речі шиються на дівчаток 14–19 років і повномірний L або XL дуже важко знайти, бо солмарівський Л — це розмір М із дуже сильною натяжкою. До того ж тут (у матеріалі. — Ред.) не дуже враховано виробників чоловічого одягу. У статті представлені здебільшого бренди, які шиють суто на жінок, навіть більше на підлітків.

У тій самій Zara представлені речі більших розмірів і загалом розмірна сітка ширша порівняно з брендами, наведеними в статті. Тому українським брендам ще далеко до інклюзії та різноманітності за адекватною ціною (хоча такі й починають з’являтися, але ціни на них кусаються)».

Цю думку поділяє й інша наша читачка, яка залишила нам коментар під постом в інстаграмі.

«Я двома руками за підтримку наших, але якщо в Zara, Mango, Uniqlo та багатьох інших магазинах мій розмір стабільно XL, до того ж сидить досить вільно на тілі й коштує так само, як XS, а ще мій розмір не найбільший у лінійці, то наші виробники на мене майже не шиють, називають мене баталом (у модній індустрії так називають одяг великого розміру. — Ред) і найчастіше ставлять більшу ціну на великі розміри. Навіщо мені це все? Я куплю собі льняні штани за 30 євро в “Манго” і не паритимуся».

Наші виробники на мене майже не шиють, називають мене баталом

«Багато вітчизняних брендів має досить обмежену лінійку розмірів. І купити щось привабливе й сучасне 52–54-го розмірів украй складно. В іноземного масмаркету цієї проблеми немає взагалі», — коментує ще одна читачка в нашому інстаграмі.

Тільки для жінок

Ще одна проблема, яку помітили наші читачі, — у деяких українських брендів немає чоловічих чи дитячих колекцій. Або ж вони є, але асортимент у них набагато менший, ніж для жінок.

«Для чоловіків асортимент такий собі, дуже малий», — пише наш читач в інстаграмі.

«Якість одягу в більшості брендів посередня, а ще чоловічих лінійок або взагалі немає, або вони дуже малі й неякісні», — зазначає інший читач.

Чоловічих лінійок або взагалі немає, або вони дуже малі

Справді, з дев’яти популярних українських брендів, які ми зібрали в нашому матеріалі, лише п’ять мали чоловічу колекцію і лише один магазин продавав дитячі речі. Тому, якщо на шопінг вирушить уся родина, доведеться скуповуватися в різних магазинах.

Якість

Ще одна проблема, яка відштовхує українців від покупки речей вітчизняних брендів, — низька якість деяких речей.

«У Solmar дуже посередня якість. Усі речі моментально скатуються», — пише читачка в інстаграмі, а ще кілька користувачок погоджується з нею в коментарях.

Насправді поява ковтунців на натуральних тканинах — це нормальне явище. Їх можна легко зняти спеціальними машинками, бритвами чи навіть скотчем.

У мене джинси якось криво пошиті, і їх некомфортно носити, — відповідає інша читачка на попередній коментар. — Та й решта речей дуже сумнівної якості. Багато вкладають у рекламу, але не в товар».

У мене джинси якось криво пошиті, і їх некомфортно носити

«Купувала і Gepur, і Vovk, але до якості Zara їм усе одно далеко, і це дуже прикро, — пише свою думку наша читачка у фейсбуці. — Був у мене досвід купівлі невідомого українського бренда (боярська фабрика), але ті речі були дуже якісні, попри те що коштували дешевше, ніж у Zara, Mango, Benetton».

«Я не фанат Zara взагалі, у мене з неї одна майка, але ціни в українських брендів, на мій погляд, справді занадто високі за їхню якість пошиву, — пише користувачка під постом нашого головного редактора у фейсбуці. — У мене, на жаль, не дуже приємний досвід з українським виробником: неякісні шви, погано продумані функціонально сукні (на моделі сидять гарно, а в житті десь ґудзики непродумані, десь косить, десь тисне), ще й дизайн нецікавий. Але справді зазвичай непогані тканини. Але я, якби мені потрібно було щось модне і швидко, йшла б у “манго-зари-ейчендеми”».

Малий вибір

Остання претензія — малий вибір речей порівняно із західним масмаркетом. Наші читачі писали, що в західних брендах їх приваблює те, що вони можуть купити всі необхідні речі в одному магазині й завдяки цьому не витрачати на шопінг багато часу.

«Для мене перевага Zara в тому, що в одному магазині я купую все й одразу. І збираю собі 5–7 луків на всі випадки життя. Швидко, комфортно, доволі якісно. Немає потреби ходити в 125 магазинів і вишукувати якісь речі», — пише читач Texty.org.ua у фейсбуці.

Ми сконтактували з брендами Vovk, Papaya і DiaDia, щоб обговорити ці претензії та почути їхню думку, але вони не погодилися з нами спілкуватися. Ми готові надати слово згаданим (та й іншим) українським брендам, щоб висвітлити і їхню думку на проблеми, які хвилюють покупців.

мода бізнес економіка українські бренди одяг споживання

Знак гривні
Знак гривні