Полювання на друзів Росії. Моніторинг росЗМІ за 13–19 травня 2024 року
Минулого тижня російські пропагандисти всі свої таланти присвятили висвітленню візиту Путіна до Китаю. Російський лідер у Пекіні здійснив своєрідну міжнародну інавгурацію, адже Китай визнає Путіна повноправним лідером Росії. Тепер росіянам кажуть, що і країни Глобального Півдня скоро приймуть Путіна. А також намагаються переконати, що Росія — рівня Китаю. Вся інформаційна обслуга Кремля розповідає про новий монолітний альянс, який перехопить лідерство в колективного Заходу.
Також росЗМІ писали про негаразди з друзями Росії. На прем’єр-міністра Словаччини було скоєно замах, а президент Ірану загинув в авіакатастрофі. Російська пропаганда має власну інтерпретацію цих подій: винні спецслужби західних держав, які усувають усіх, хто хоче налагоджувати дружні відносини з Росією.
Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.
“Русский с китайцем — братья навек”
Минулого тижня російські медіа були сповнені ажіотажу довкола візиту Володимира Путіна до Китаю. Це другий його візит до Пекіна менш як за рік і перший закордонний вояж після чергового “переобрання” президентом РФ.
Висвітлювався кожен крок Путіна. Виявилося, що російський президент — поціновувач китайської кухні: “Путин ранее рассказывал, что Си угостил его уткой по-пекински, и президент хотел съесть один кусок, но не удержался и съел второй. «Уж больно было вкусно», — отметил Путин, отвечая на вопрос о своем любимом блюде китайской кухни”.
Путін заявив, що китайці та росіяни — браття навіки: “В известной песне того времени — 75 лет назад, она часто исполняется и в наше [время] — есть фраза, ставшая крылатой: «Русский с китайцем — братья навек»”. Ми не можемо дослідити, чи справді сьогодні в Росії співають такі пісні, але чого не скажеш заради того, щоб сподобатися китайцям.
Не обійшлося без новин, що китайці в захваті від Путіна: “Внешний вид президента России Владимира Путина вызвал резонанс в Китае”, “Жители Пекина высоко оценили харизму и внешний вид Владимира Путина”. А також без ненароком виказаної зверхності: “Они не привыкли видеть харизматичных политиков столь высокого уровня”.
Пропаганда шукає та знаходить ознаки непорушної дружби між країнами в кожній деталі: від того, скільки людей зустрічало літак Путіна, до того, які квіти були розставлені в кімнаті під час зустрічі. У центрі квіткової композиції рослина антуріум — символ гостинності в Китаї. Для пропаганди це надзвичайно важлива деталь. Це доказ тієї самої дружби.
Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков пояснив перший візит Путіна саме до Пекіна безпрецедентними теплими відносинами між Китаєм та РФ: “Своё решение выбрать Китай в качестве первой зарубежной страны для визита Владимир Путин объяснил «беспрецедентно высоким уровнем» сотрудничества двух стран”. У реальності відвідувати багато інших країн Путін не зможе через імовірність бути заарештованим за ордером Міжнародного кримінального суду.
Для пропаганди важливо було продемонструвати, що Росія не в міжнародній ізоляції. І Сі Цзіньпін, приймаючи Путіна, це підтверджує. Це одна з головних цілей Путіна — засвідчити, що його як президента визнає потужна азійська держава. Визнання легітимності в міжнародному масштабі, адже після Китаю це зроблять і країни так званого Глобального Півдня.
Пропаганда підкреслює, що це гра між рівними, що Китай — рівноправний союзник Росії, а не покровитель, про що говорять недруги російського президента.
РосЗМІ переповнені повідомленнями про монолітний союз між Пекіном і Москвою. Йдеться про створення альянсу, який готовий протистояти Заходу на чолі зі США: “Партнерство между Россией и Китаем можно назвать «альянсом против альянсов», поскольку это объединение против блоковой логики ХХ века. Лидеры обеих стран высказываются о том, что их действия направлены не только на благо двух стран, но и на общий интерес. Это свидетельствует о высоком уровне понимания мировых проблем и стремлении создать систему, открытую для всех без конфронтаций, в отличие от однополярной”.
Деякі так звані політологи та експерти натякають, що російсько-китайський блок може нав’язувати світу свої правила гри: “Мир хочет видеть логику международных отношений, предлагаемую Россией и Китаем”.
Кремлівському агітпропу важливо переконати росіян, які завжди себе бачили і відчували як європейців, що їхній головний брат, друг і союзник — це Китай: “За 75 лет отношения Китая и России стали еще крепче. Об этом заявил председатель КНР Си Цзиньпин на встрече с президентом РФ Владимиром Путиным”. Що відносини між країнами розвиваються за траєкторією лише вгору: “Находясь на новой исторической отправной точке, отношения между двумя странами ждут новые исторические возможности”.
Тому і федеральні, і регіональні ЗМІ знаходять докази такої дружби. Зокрема, навіть регіони Росії вже давні партнери китайських адміністративних одиниць: “Якутия и провинция Хэйлунцзян — давние партнёры и друзья”.
Пропаганда також розповідає про небачений розвиток економічної співпраці між країнами: “Согласно данным Главного таможенного управления КНР, по итогам 2023 года товарооборот между Китаем и Россией достиг рекордных 240,11 млрд долл. США, увеличившись на 26,3 проц. в годовом исчислении”.
Тут також важливо донести росіянам, що Росія дає Китаю щось інше, крім енергетичних ресурсів, а Китай допомагає Росії своєю продукцією: “Взаимодействие в энергетике не ограничивается только углеводородами, Путин напомнил о строительстве атомных станций в Китае и нового адронного коллайдера в Дубне. Китайский автопром не просто заменяет ушедших корейцев, европейцев и японцев, занимает лидирующие позиции. Россия, в свою очередь, насыщает рынок КНР продовольствием, и экспорт только растет”.
Але в житті не все так прекрасно. Вже після візиту прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін розкритикував автомобіль Volga через китайське кермо. Під час бесіди з урядовцями в межах відвідування виставки “Цифрова індустрія промислової Росії” він зазначив, що нові моделі мають сучасний вигляд, проте звернув увагу на те, що далеко не всі деталі машин випущені в РФ.
“У вас где сделан руль? Китайский? Хочется, чтобы руль был российский. Это же не так сложно, как локализовать коробку и все остальные элементы”, — підкреслив Мішустін. Цей коментар найкраще підкреслює так звану суверенність російської економіки і справжність в економічних відносинах Росії та Китаю, коли виробництва в Росії залежні навіть від незначних комплектуючих із Китаю.
Захід ліквідовує русофілів
15 травня в Словаччині 71-річний чоловік скоїв замах на нинішнього прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо. Нападником виявився словацький письменник Юрай Цинтула. Напад він пояснив незгодою з політикою уряду Словаччини. Цікаво, що свого часу Цинтула публікував пости у фейсбук-групі проросійської мілітарної організації і відвідував її заходи (докладніше тут).
У російському інформаційному полі швидко знайшли винних — Україна та її союзники. Кишенькові політологи й пропагандисти у своїх соцмережах одразу заявили, що замах скоїли необандерівці: “Покушение на премьер-министра Словакии Фицо. Он ранен. Наиболее вероятно, это украинские неонацисты мстят ему за то, что он за мир с Россией”.
У росЗМІ згадали, що Роберт Фіцо — друг Росії і що такі персони сьогодні — це потенційна мішень для незгодних із політикою РФ: “Как видите, сейчас быть тонким дипломатом и миротворцем совершенно невыгодно и даже опасно… Курс взят на войну. Значит уместнее безответственные фрики и людоеды”.
Пропаганда окреслює конспірологічні плани “русофобів”, які полюють на друзів Росії: “Буквально за день до покушения на Фицо о готовящемся перевороте в Турции заявил Эрдоган“, “Наследник аравийского престола Мухаммед бен Салман (спадковий принц Саудівської Аравії. — Ред.) ведет активные дела с Россией, игнорируя требования США обрушить цены на нефть. Совпадение или нет, но недавно арабские СМИ писали о покушении на принца”.
У російських медіа навіть говорять, що й прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе вбили з тих самих причин: “Синдзо Абэ, стремившийся к разрядке отношений в Тихоокеанском регионе, был убит в 2022 году. Японский премьер-министр, конечно, всегда был верным союзником США, а в его стремлении наладить отношения с Россией всегда было больше желания заполучить южные Курильские острова, чем истинного миротворчества. Но даже эти робкие попытки хотя бы немного наладить отношения с Россией были встречены в штыки проамериканской частью японского истеблишмента”.
Несподіване “підтвердження” своїх наративів дезінформатори дістали вже 20 травня. Унаслідок авіакатастрофи загинув президент Ірану Ібрагім Раїсі.
Якщо Фіцо підтримує Росію своїми заявами, то Раїсі — практикою: Іран постачає безпілотники “Шахеди”, якими Росія майже щодня атакує мирні українські міста та цивільну інфраструктуру, зокрема й об’єкти енергетики.
У випадкову смерть такого друга Росії пропаганда приречена не повірити. Головна редакторка RT Маргарита Симоньян заявила, що всі ці випадковості насправді результат роботи противників Росії: “И вертолет Раиси упал случайно из-за тумана, и в Фицо стрелял полоумный дед, и в Улофа Пальме, и в Кеннеди. Дерьмо случается. Но надежнее всего оно случается при тщательной профессиональной подготовке, осуществленной повелителями дерьма”.
Очевидно, тут натяки на Вашингтон, який завжди був центром зла для Росії.
Методологія
Для здійснення моніторингу дезінформації ми проаналізували близько 500 тис. новинних матеріалів, узятих із ~1000 російських сайтів. Дані для дослідження зібрала й надала нам компанія SemanticForce.
До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються війни або її наслідків для Росії. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних і прикладах абзаців, що стосуються теми, й ґрунтуються наші висновки.
