ТЦК, імовірно, не встигнуть оновити дані всіх чоловіків за 60 днів

16 квітня президент України Володимир Зеленський підписав багатостраждальний законопроєкт про мобілізацію. Новий закон передбачає, що всі громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку призовників, мають протягом 60 днів від початку проведення мобілізації уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП), електронний кабінет призовника або територіальні центри комплектування (ТЦК).

Наразі незрозуміло, як працюватиме електронне оновлення даних і як це можна буде зробити через ЦНАП. Зі згаданих у законі способів діє тільки один — ТЦК. 

Ми змоделювали, з якою швидкістю колишні військкомати мають оновлювати дані чоловіків, які туди прийдуть, щоб ті, хто не встиг вистояти в черзі, не вважалися ухилянтами й не платили 17 тис. грн штрафу. 

Поки що потрібна швидкість прийому в ТЦК навіть за умови роботи у вихідні здається нереалістичною. Усереднених даних, наскільки швидко все відбувається зараз, у нас немає. Але, наприклад, за власними спостереженнями авторів у 2022 році в Києві один кабінет у ТЦК протягом дня приймав 30–40 осіб. А для реєстрації їх потрібно пройти кілька.

МИ взяли до уваги кілька можливих сценаріїв. 

Увага: це моделювання ґрунтується на приблизних цифрах із нашого дослідження мобілізаційного резерву. 

Розрахунки 

За даними Міністерства оборони, в Україні нині працює 178 ТЦК. Якщо ЦНАПи й електронний кабінет не запрацюють, ТЦК мають обслужити приблизно 7 904 000 чоловіків. 

Ми використовували приблизні підрахунки з нашого матеріалу “Мобілізаційний резерв. Скількох чоловіків ще можна мобілізувати і чому потрібно залучати в ЗСУ більше жінок”.

До повномасштабного вторгнення в Україні проживало трохи менш як 10,5 млн чоловіків віком від 18 до 59 років (без урахування окупованих Криму та Донбасу). Від цієї кількості ми відняли 1,3 млн тих, хто нині служить у силах оборони, 659 тис. втікачів від війни, 569 тис. осіб, втрачених через окупацію, і ще 25 тис. ув’язнених. 

Ми не виключали із загальної цифри, наприклад, людей з інвалідністю, адже згідно з новим законом усі громадяни, які отримали інвалідність ІІ та ІІІ груп після 24 лютого 2022 року, повинні будуть пройти повторний огляд на медико-соціальній експертній комісії (МСЕК) або військово-лікарській комісії (ВЛК). (Направлення на МСЕК або ВЛК потрібно взяти в ТЦК, а потім прийти туди ще раз після проходження комісії, щоб оновити свої дані.) Однак у реальності частина людей з інвалідністю виключена з військового обліку. 

Сценарії

У законі зазначено, що всі військовозобов’язані, а це всі чоловіки віком від 18 до 60 років, крім тих, кого зняли з обліку, мають прийти у військкомат протягом 60 днів, щоб уточнити свої дані. 

Щоб вирахувати середнє навантаження на кожен ТЦК в Україні, ми поділили кількість військовозобов’язаних чоловіків.

Розглянемо кілька сценаріїв, у яких ТЦК приймають громадян протягом більшої чи меншої кількості годин. Адже відвідувачів у цих установах приймають далеко не в усі робочі години.

Сценарій 1

Згідно з чинним графіком більшість київських ТЦК приймають громадян лише 8 годин на тиждень (двічі на тиждень із 9:00 до 13:00).

За цим сценарієм один середньостатистичний український ТЦК має обслуговувати приблизно 1110 відвідувачів за день. І реєструвати 693,8 військовозобов’язаних за годину (враховуючи, що щодня в них у середньому лише 1,6 приймальної години). 

Сценарій 2

ТЦК оновлюватимуть дані протягом 40 робочих годин на тиждень, тобто по 8 годин щодня, крім вихідних. Тоді потрібно буде реєструвати 139 осіб за годину.

Сценарій 3

ТЦК обслуговуватимуть громадян по 8 годин щодня без вихідних протягом 60 днів. У такому разі вони мають ставити на облік 93 чоловіків за годину. 

Зрозуміло, що навіть за умови роботи без вихідних ТЦК не зможуть прийняти всіх військовозобов’язаних чоловіків. Найімовірніший варіант: зіткнувшись із колосальними чергами, значна частина чоловіків не піде реєструватися, адже це зробити неможливо. 

Що не враховано в моделюванні?

Ми вже згадували, що не враховуємо ЦНАПи та електронний кабінет призовника як альтернативні способи реєстрації, адже поки що невідомо, як вони працюватимуть.

Також у моделюванні ми припускаємо, що людина прийде в ТЦК лише один-єдиний раз, хоча в реальності це так не працюватиме. Багатьом із них доведеться прийти кілька разів. Наприклад, люди з інвалідністю та обмежено придатні прибудуть у ТЦК, отримають там направлення на ВЛК або МСЕК, пройдуть комісію і ще раз повернуться в ТЦК, щоб надати висновки лікарів.

Зараз багатодітні батьки, які хочуть дотримуватися букви закону, у більшості випадків  (через загальний хаос в управлінні різні військкомати висувають різні вимоги) ходять у ТЦК раз на три місяці, щоб щоразу отримати нову відстрочку після нового указу президента про продовження воєнного стану на три місяці. Навіть для того, щоб оновити дані, їм потрібно прийти щонайменше двічі: спочатку повідомити про багатодітність, а потім принести нотаріально завірені копії свідоцтв про народження дітей. 

Ще одна проблема — державні установи закриваються під час повітряної тривоги. За словами військових і призовників із різних регіонів України, деякі ТЦК продовжують роботу, попри небезпеку, а деякі закриваються й припиняють прийом громадян (така сама ситуація і з ЦНАПами, які ми не враховували в моделюванні).

Черги, черги, черги 

Найбільша проблема ТЦК від самого початку повномасштабного вторгнення — величезні черги. У липні 2022 року біля одного з київських ТЦК люди стояли в черзі так довго, що там спалахували конфлікти. Ми писали про це тут. Дехто ставав у чергу о 5-й ранку й тижнями чекав можливості потрапити всередину. 

Через два роки наплив людей зменшився, відповідно ситуація покращилась, але не надто. Після того як у грудні 2023-го прикордонники без попереджень перестали пропускати людей з інвалідністю, опікунів, багатодітних батьків за кордон, чимало чоловіків знову рушило в ТЦК. Там на них так само чекали черги, бюрократія і незрозумілість процедур. 

Довгі черги утворюються й біля дверей військово-лікарських комісій. Те саме і з ЦНАПами, адже вони надають величезну кількість послуг цивільним.

ВЛК

Також неможливо оцінити, скільки людей прийде після військкоматів на ВЛК, адже більшість із тих, хто не оновлював даних, не проходили й військово-лікарську комісію. А хто пройшов, той зазвичай уже служить.

Ми знайшли кількох українців, які проходили ВЛК у лютому-березні без наміру мобілізуватися, лише щоб оновити дані й офіційно влаштуватися на роботу. Наші співрозмовники кажуть, що похід до лікарів розтягнувся в часі на місяць-півтора. Як система працюватиме за мільйонного напливу чоловіків, страшно навіть уявити. 

Як правильно?

Вже зараз працівники ТЦК скаржаться на те, що витрачають занадто багато часу на оформлення різних довідок для людей, які не служитимуть. 

З огляду на те що в держави є доступ до всіх електронних реєстрів, потрібно максимально зменшити кількість людей, які згідно з новим законом мають фізично  з’явитися в ТЦК.

Найімовірніше, парламент буде змушений внести такі зміни до закону, коли влада побачить колапс біля ТЦК, спровоковані цим ворожі інформаційні кампанії й просто емоційні дописи та відео користувачів у соцмережах. 

Вже багато говорилося про створення реєстру військовозобов’язаних “Оберіг”, який підтягуватиме всі дані з інших реєстрів. Якщо він справді запрацює, то навіщо гнати всіх перереєстровуватися? 

Набагато раціональніше взяти цей реєстр, визначити, хто підпадає під мобілізацію, а це, за нашими підрахунками, близько 5 млн чоловіків, зосередитися на них і розпланувати план призову, який і забезпечуватиме потреби ЗСУ, не створюючи надмірних черг, перевантаження військкоматів і відповідно негативних настроїв у тилу.

І якщо йти цим шляхом, то можна посилити відповідальність за неявку до ТЦК після отримання повістки поштою на зареєстровану адресу.
Хоча це також є в новому законі.

тцк моделювання мобілізація