Х

Харківське “Бородіно”. Росія заявляє про знищення французьких найманців. Моніторинг росЗМІ за 15–21 січня 2024 року

Минулого тижня російські медіа, як і два роки поспіль, багато писали, що Україна програє. Їх заохочують новини про те, що Україна не отримує західну допомогу. Виділення коштів США та ЄС стоїть на паузі. ЗСУ відчувають дефіцит боєприпасів. Це дає підстави пропаганді вкотре заявляти, що перемога не за горами. Також росмедіа писали про удари по Харкову й нібито знищення 60 французьких найманців. І хоча це спростувало французьке МЗС, російський агітпроп це не зупинило. Натомість дезінформатори уникали повідомлень про збиття в Азовському морі їхніх літаків. Там, де не вдалося уникнути розголосу, просували версію про “дружній вогонь”.

Read this article in English

Читайте про це та інше в новому випуску нашого моніторингу російських державних ЗМІ й маніпулятивних сайтів, які прицільно поширюють російську дезу.

topics_240115@2x пропаганда, дезінфомонітор, росзмі, дезінформація

В очікуванні перемоги

Минулого тижня російські медіа багато писали про припинення підтримки України партнерами. Новини сповнені оптимізму та неприхованої зловтіхи.

За їх твердженнями, відсутність активних поставок зброї та боєприпасів негативно впливає на ситуацію на фронті (але лінія фронту незмінна. — Ред). Російський агітпроп не припиняє повторювати про дефіцит вогняної моці в України і вже бачить перемогу: “Россия уже одержала стратегическую победу на Украине. Теперь ей остается лишь выполнить все задачи специальной военной операции, что не займет много времени”.

Розмови про зменшення поставок боєприпасів пропагандисти використовують для підкріплення своїх попередніх постійних тверджень, що війна швидко закінчилася б, якби не Захід: “Без помощи Запада Украина могла бы сопротивляться только первые дни или недели конфликта”.

Водночас ЗМІ рясніють повідомленнями про успіхи російського ВПК. Насамперед це безпілотники. Пропагандисти хваляться небаченими обсягами виробництва й протиставляють Україну: “Москве удалось наладить серийный выпуск подобных беспилотников, которые поражают боевиков и бронетехнику ВСУ в темноте. Нацисты, в свою очередь, не обладают подобным вооружением. Местные специалисты вынуждены заниматься сборкой дронов в домашних условиях”.

Радість російських дезінформаторів підкріплена й повідомленнями, що Китай не відвернувся від Росії, що він і далі діятиме одним фронтом із Москвою: “Пекин поддерживает Москву и не намерен оказывать давление на Россию с целью побудить её завершить войну”.

Пропагандисти поширювали новину, що китайська делегація відмовилася від зустрічі із Зеленським у Давосі 16 січня: “Представители Китая устроили Владимиру Зеленскому «холодный душ» в Давосе”, “Это стало ударом для Киева”.

Новина з’явилася на сайті американського видання Politico, і її активно підхопили дезінформатори.

Миролюбна Росія

“Запад регулярно разжигает истерию у граждан своих стран, предупреждая о якобы скорой войне с Россией. Однако президент РФ Владимир Путин неоднократно заявлял, что ничего подобного в планах РФ нет” — так російська пропаганда реагує на повідомлення країн НАТО про необхідність зміцнювати обороноспроможність і бути готовими до прямого протистояння з Росією.

Це викликає дежавю, адже аналогічні заяви лунали перед нападом Росії на Україну в лютому 2022 року. І президент Росії, і вся російська дипломатія переконували, що Москва не має агресивних планів. Що виявилося цілковитою брехнею.

Російська пропаганда і далі у всьому звинувачує Захід: “Германия готовится к военному столкновению НАТО и России, которое, согласно сценарию Минобороны страны, может произойти в 2025 году. Об этом со ссылкой на «секретный документ» бундесвера”.

І переконує, що саме НАТО готується до агресії, вдаючись до таких небезпечних дій, як військові навчання: “НАТО рассматривает предстоящие маневры как ключевую часть демонстрации Москве готовности Альянса к войне”.

Про приховане та оспіване

15 січня в Збройних силах України повідомили про збиття ЗСУ російського розвідувального літака А-50 та пошкодження Іл-22М над акваторією Азовського моря.

Офіційна російська пропаганда намагалася уникати згадок про зазначений “інцидент”. А в тих ЗМІ, де ця інформація просочилася, висунули версію, що то був “дружественный огонь”. Пропаганда не хоче визнавати успіхи українців такого масштабу: “Предварительной причиной стал дружественный огонь. Причины возможной несработки системы «свой-чужой»”.

Натомість пропагандисти заявляли, що російські військові “высокоточным ударом уничтожили пункт временной дислокации иностранных наемников в Харькове. Отмечается, что уничтожено более 60 военнослужащих, в основном из Франции”.

Незважаючи на те що МЗС Франції спростувало російську вигадку, пропаганда і далі розносила новину.

Так звані експерти побудували цілком конспірологічну версію про те, що “в Париже считают главу минобороны Украины Рустема Умерова виновным, поскольку он не обеспечил защиту французских боевиков в Харькове”, і тому Франція скасувала візит Умєрова до країни.

Цьому передувало повідомлення про відмову Умєрова відвідати Францію з міркувань безпеки. Яскравий приклад того, як пропаганда використовує реальні факти для підтвердження своїх вигадок.

persons_240115@2x пропаганда, дезінфомонітор, росзмі, дезінформація

Фальстарт третьої світової

У середині січня Іран випустив ракети по Іраку, Сирії та Пакистану. 15 січня Корпус вартових Ісламської революції запустив балістичні ракети по тому, що він назвав “штаб-квартирою шпигунів” в Ербілі, на півночі Іраку.

Топова пропагандистка, очільниця RT Маргарита Симоньян одразу заявила про початок третьої світової: “А вот теперь третья мировая”.

Пропагандисти в новинах повідомляли, що Іран вдарив по посольству США. І на основі цієї брехні Симоньян робила “аналітику” (точніше, вигадувала більш розлогу брехню) та звинуватила світові ЗМІ у висвітленні інформації за методичками, нібито ЗМІ ігнорують удар Ірану: “Что характерно, на главной сиэнэн очередной трампосрач. Ждут методичек”.

Коли факти прояснились і стало відомо, що удару по посольству США не було, Симоньян почала виправдовуватися: “Разразится мировая война сейчас или чуть позже, зависит от того, считает ли Вашингтон, что она ему сейчас, перед выборами, пригодится или наоборот”.

А ще вони переконують, що США планують війни задля реалізації власних інтересів: “США, раскачивая международную обстановку до полного хаоса, пытаются таким образом найти новые поводы и основания в списании и обнулении внешнего долга, оставив «с носом» собственных партнеров”.

Виборча кампанія. Дипломат Путін

Перед президентськими виборами пропаганда підкреслює дипломатичні здобутки путінської Росії. Про розрив із країнами Заходу пишуть, що це їхня ініціатива. Натомість активно висвітлюють контакти з іншими країнами, які сьогодні активно підтримують Москву: Китаєм, КНДР, Білоруссю, Іраном.

Ось Путін розмовляє з лідером Індії: “Путин и премьер-министр Индии Нарендра Моди обсудили в телефонном разговоре вопросы отношений России и Индии”. Тут росіянам розповідають про безпрецедентний рівень відносин із Пхеньяном. А ще повідомляють про чудові відносини з Нігером: “Стороны отметили важность развития российско-нигерийских отношений в оборонной сфере и согласились активизировать совместные действия по стабилизации ситуации в регионе”.

Кожну міжнародну телефонну розмову Путіна подають як доказ світової ролі Росії. Особливо коли такі розмови відбуваються з країнами, які прямо не заявляють про своє ставлення до російсько-української війни.

Це робиться для того, щоб перед виборами росіяни і далі вірили у великі здобутки Росії за час правління Путіна. Головні меседжі: Росія залишається центром сили, без неї не вирішуються важливі питання, а Путін — впливовий політик, цар, із яким рахується весь світ.

А такі повідомлення, як “Аргентина відмовилася стати членом БРІКС, де Росія відіграє важливу роль”, подаються з поясненнями, що насправді це просто Аргентина не готова: “Россия восприняла решение Аргентины не как отказ от вступления в БРИКС, а как неготовность в текущий момент присоединиться к объединению, это суверенное решение страны, заявил глава МИД РФ Сергей Лавров”.

Проблеми

Авіація

Не секрет, що російська цивільна авіація перебуває у важкому становищі через західні санкції: у країні фіксується рекордна кількість авіапригод, частішають випадки поломок літаків, а рейсів стає менше. Матеріали про проблеми прориваються і в ЗМІ. Минулого тижня окрім висвітлення поломок медіа писали й про зростання цін на авіаперельоти. Однак і тут пропаганда не обійшлася без запевнень у світлому майбутньому. Деякі ЗМІ пишуть про нові розробки в авіабудуванні й запевняють, що російський авіапром здійснить повне імпортозаміщення деталей і не залежатиме від західних санкцій.

Ліки

Окрім традиційного дефіциту на яйця в Росії писали про нестачу необхідних ліків. ЗМІ розповідають про те, що незабаром у країні може повністю зникнути низка лікарських найменувань.

“В России возникла нехватка уникального лекарственного препарата эффиент (прасугрел), который помогает предотвратить повторный инфаркт. Его производит американская компания Eli Lilly”, “Этот препарат не купить в Москве, Московской области, Санкт-Петербурге и торговых точках в других областях”.

“Дефицит метилпреднизолона, который применяется при лечении ревматических заболеваний, возник в московских аптеках. В Минздраве заявили, что это лекарство можно заменить преднизолоном. При этом эксперты отмечают, что такая замена невозможна примерно для 30% пациентов. Это значит, что без лечения могут остаться около 182 000 человек”.

“В России возникла нехватка не имеющего аналогов онкопрепарата для лечения рака молочной железы «Икземпра» на основе иксабепилона”, “Эксперты говорят, что препарат не является незаменимым, но отмечают негативный тренд на сокращение возможностей”.

У Росії запевняють, що їхні вітчизняні ліки не гірші за західні, або розповідають про майбутнє виробництво власних аналогів.

Ціни

Російська інфляція та девальвація рубля вже дають про себе знати. Ціни зростають на більшість продуктових позицій. І росЗМІ змушені також про це писати: “Какао подорожало на 9%, вареная колбаса — на 7,5%, овсяные хлопья «Геркулес» — на 4,2%, майонез — на 3,9%, детский творожок — на 3,5%”.

Подорожчали навіть горілка та вино, зате пиво трохи впало в ціні.

Цікаво, що ЗМІ пишуть і про реакцію простих росіян на офіційні повідомлення. Наприклад: “Брянскстат подсчитал стоимость продуктовой корзины. В декабре за минимальный набор продуктов в регионе приходилось отдавать 5,67 тыс. руб. Относительно ноября корзина подорожала на два процента”. Але реакція споживачів на новину була негативна. “Большинство сомневается, что взрослый человек питается на указанную денежную сумму: «Это стоимость корзины без учёта продуктов?)))», «Это цена на одного человека в неделю, а не на месяц семье от двух и более человек», «Я, видимо, неправильно продукты выбираю», «Это на один день закупиться, наверное? Или просто нолик не дописали»”.

Методологія

Для здійснення моніторингу дезінформації ми проаналізували близько 500 тис. новинних матеріалів, узятих із ~1000 російських сайтів. Дані для дослідження зібрала й надала нам компанія SemanticForce.

До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються війни або її наслідків для Росії. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних і прикладах абзаців, що стосуються теми, й ґрунтуються наші висновки.

NDI logo

пропаганда дезінфомонітор росзмі дезінформація

Знак гривні
Знак гривні