З

Змичка. Праві та ліві депутати Бундестагу однаково підтримують російські тези про війну в Україні

ТЕКСТИ дослідили, що писали у твітах про Україну депутати німецького парламенту від двох опозиційних німецьких партій: соціалістичної Лівої (Die Linke) та націоналістичної Альтернативи для Німеччини (AfD).

Read this article in English
Lesen Sie diesen Artikel auf Deutsch

Їхні позиції щодо ключових українських питань збігаються, а також вони єдині в повторюванні тез російської пропаганди.

Політики з двох таборів критикують уряд ФРН за постачання зброї Україні та запровадження санкцій проти Росії. Але є й деякі відмінності. Переговори Києва й Москви найбільше пропагують ліві з Die Linke.

А праві з AfD частіше негативно висловлюються про українських біженців і постять наративи, які ми визначили як антиукраїнські. Визначення дивіться нижче.

Причину пояснює Сергій Сумленний, директор центру European Resilience Initiative Center у Берліні. За його словами, основою такого єднання є антиістеблішментська позиція обох сил. Головні меседжі таких антисистемних партій, як Die Linke та AfD, такі: чинна влада приховує правду від населення, а НАТО веде глобальну боротьбу проти всього хорошого, тому йому слід протистояти. Такій моделі дуже личить союз з Путіним, адже партії підтримують його концепцію, наче справжньої демократії на Заході немає й наче саме Росія може запропонувати якийсь альтернативний підхід, де є “справжня правда та свобода”.

За “мир” і проти зброї

Розгляньмо, хто з двох фракцій активніше писав про Україну.

Більшість з AfD (79% тих, хто мали твіттер-акаунти) у своїх дописах так чи так згадували Україну.

В іншому таборі, у фракції Die Linke, менше депутатів писали про Україну — близько 60%. Однак ті, хто писали, натвітили більше, ніж усі їхні праві колеги разом узяті. Загалом кількість твітів про Україну є більшою саме в Die Linke: 220 проти 170 в AfD.

Ми дослідили зміст дописів і виокремили сім категорій наративів щодо України:

  1. Проти надання зброї — заклики не постачати Україні військову допомогу та зброю.
  2. Мирні переговори — вимоги про припинення вогню та запровадження дипломатичних відносин з агресором.
  3. Антиукраїнські — проти вступу України в НАТО / ЄС, негативне ставлення до українських біженців, критика контрнаступу та звинувачення України в зубожінні німців тощо.
  4. Проросійські — ті, що поширюють російську пропаганду про підрив газопроводів і Каховської ГЕС, перекидають відповідальність за війну з Росії на Захід.
  5. Проти санкцій — висловлювання проти антиросійських економічних санкцій.
  6. Притулок для росіян — заклики приймати російських ухилянтів від мобілізації та підтримка виступів російських культурних діячів.
  7. Критика діяльності експосла України в Німеччині Андрія Мельника.

Також ми виділили групу “Згадка України”, куди увійшли повідомлення, що не підпадають під жодну з названих категорій.

Найпопулярнішими темами дописів німецьких депутатів були заклики не постачати Україні зброю й переходити до мирних переговорів. На ці теми вони написали максимальну кількість твітів, а також отримували найбільше взаємодії з користувачами соцмережі: мали багато вподобань, ретвітів і обговорень у коментарях.

Обидві партії критикують уряд ФРН за рішення постачати Україні зброю, а також переконують, що першим пріоритетом мають стати дипломатія та мирні переговори: “Сьогодні Бундестаг схвалив масштабне постачання зброї в Україну. Інші парламентські фракції, окрім лівих, шокуюче використовували войовничу риторику. Вони повинні повернутися до мирної риторики! #niewiederkrieg”, — пише Карстен Гільсе (AfD).

Вони запевняють, що постачання зброї лише збільшує ризик глобальної ескалації та поширення війни на Західну Європу й Німеччину зокрема: “Більшість німців рішуче виступає проти постачання зброї — особливо бойових танків — в #Україну, і небезпідставно, адже потенціал для ескалації є величезним. Ми повинні зробити все, щоб запобігти війні в центрі Європи! #AfD”, — твітить Ґерольд Оттен (AfD).

Переговори з агресором

Наступна гаряча тема — проштовхування мирних переговорів з агресором і дипломатичного розв’язання питання російсько-української війни: “Навіть провідні військові експерти переконані, що миру можна досягти лише за столом переговорів. ФРН повинна послідовно працювати над припиненням вогню і підтримувати міжнародну мирну ініціативу, щоб нарешті покласти край цій війні”, — читаємо в Аміри Мохамед Алі (Die Linke)

Ліві активно поширювали й закликали підписати петицію депутатки Бундестагу від Лівої партії Сари Ваґенкнехт та журналістки Аліси Шварцер “Маніфест Миру”: “Цей маніфест і мітинг за мир украй необхідні в атмосфері воєнної істерії. Після закінчення холодної війни Захід почав порушувати міжнародне право”, — пише Ґрегор Ґізі (Die Linke)

Сара Ваґенкнехт — німецька політична діячка, відома своїми симпатіями до Кремля. Зокрема раніше вона виступала за розпуск НАТО та створення безпекового союзу спільно з Росією, а також закликала повернути Росію до Великої вісімки.

Аліса Шварцер — засновниця журналу EMMA й відома німецька феміністка. Однак останнім часом її позиція дедалі частіше асоціюється з підтримкою проросійських інтересів.

Як повідомляє Deutsche Welle, низка німецьких ЗМІ назвала їхню петицію “Маніфестом Покори”, бо ініціаторки виступають за негайні переговори, адже Україна начебто “не зможе виграти війну проти найбільшої атомної держави світу”.

Загалом серед усіх досліджуваних депутатів Сара Ваґенкнехт мала найбільший відсоток (44%) твітів, присвячених Україні, з усіх її опрацьованих дописів. На своїй сторінці у твіттері вона активно просуває підписання висунутого маніфесту та закликає Україну до переговорів. Також депутатка виступає за припинення постачання Україні боєприпасів, винищувачів і танків.

Ваґенкнехт вважає, що війна в Україні точиться через Захід, а не через російські війська на українській території. На її думку (лінк на статтю, яку наразі видалено), чекати на вихід останнього російського солдата — марно, тому Україні разом з союзниками треба погодитися, що така позиція абсолютно нереалістична: “Учора я була на #HartAberFair: Хто хоче вести переговори лише після того, як останнього росіянина виженуть з Криму, той погоджується на подальшу ескалацію й виступає за роки війни, яка принесе тисячі нових жертв і врешті повністю знищить Україну".

До того ж депутатка поширює російські пропагандистські наративи та звинувачує українців у підриві “Північних потоків”: “ARD, ZEIT, SWR підтверджують Washington Post: Уряд Німеччини заздалегідь знав про заплановані Україною атаки на "Північний потік". Як могло статися, що він не запобіг цим атакам і не вжив захисних заходів?”

Поширював цей наратив ще один активний дописувач, член Лівої партії Клаус Ернст: “За даними Washington Post, це був українець. Це був український спецназ, який знищив "Північний потік 1 і 2". ЦРУ було поінформовано на ранній стадії. Тепер стає зрозуміло, чому в Німеччині все повинно залишатися в таємниці. Ворожий акт України проти Німеччини. Настрої можуть змінитися”.

Водночас Ернст виступав проти надання зброї та запровадження антиросійських санкцій, за негайні переговори, а також критикував українську владу й українців загалом: “Зеленський, очевидно, хоче довести нас до ядерної війни. Це дуже безвідповідально. Погані хлопці в цій війні — росіяни, але й українці не є хорошими хлопцями”.

Притулок для росіян

Наратив “Притулок для росіян” найбільше проштовхували представник Альтернативи для Німеччини Марк Йонґен та Ян Корте з Лівих.

Йонґен виступав із позицією, що мистецтво має залишатися поза війною, й поширював гасло “Ні #Sippenhaft для російських митців!...” у своїй стрічці. Термін "Sippenhaft" означає поняття колективної відповідальності. Такою була реакція на події 2 березня 2022 року, коли мер Мюнхена звільнив росіянина Валерія Гергієва з посади головного диригента місцевої філармонії, а Баварська державна опера припинила співпрацю ще з однією громадянкою країни-агресорки Анною Нетребко.

Корте водночас критикував німецький уряд за те, що він робить надто мало, щоб підтримати російських відмовників від служби, та закликав надати їм більше можливостей для притулку в Німеччині : “Цинічно, що федеральний уряд @spdde, @Die_Gruenen та @fdp знищує путінську армію, постачаючи зброю, але не підтримуючи дезертирство та відмову від служби з міркувань совісті. Що сталося з обіцянками у вересні 2022 року?".

Небезпека для України

Згідно з оприлюдненим вкінці червня результатом опитування Deutschlandtrend "Альтернатива для Німеччини" (АдН) заручилася широкою підтримкою серед виборців - її рейтинг становив 19 відсотків.

Якби вибори до німецького Бундестагу відбулися б в кінці червня, то праві популісти посіли б друге місце, випередивши правлячих нині соціал-демократів (17 відсотків), "Зелених" (15 відсотків) і вільних демократів (6 відсотків).

Зміцнення та широке представлення цієї популістичної партії, яка транслює прокремлівські наративи негативно б вплинуло на позиції України в Європі та може зменшити підтримку Києва

Лівий табір також набирає популярності. В середині літа стало відомо, що правління Лівої партії (Die Linke) ухвалило рішення остаточно порвати з безперечною зіркою партії Сарою Вагенкнехт. Ми згадували її в нашому дослідженні як депутатку, яка мала найбільший відсоток (44%) твітів, присвячених Україні, з усіх її опрацьованих дописів. Вагенкнехт - найвідоміша і найпопулярніша зараз фігура у Die Linke, причому з величезним відривом від решти партійців. Але популярність Вагенкнехт зростає. Згідно з опитуванням соціологічного інститут Kantar весною 2023 року, якби Сара Вагенкнехт створила б свою партію під час репрезентативного опитування 19% респондентів заявили, що могли б віддати свій голос новій політичній силі.

Таким чином, гіпотетично в Німеччині з’явилась би ще одна політична партія, яка виступає за примирення та дружбу з Росією.

Методологія

Ми завантажили дані для дослідження за період від 24 лютого 2022 до 7 липня 2023 року, по 100 повідомлень на кожну особу. Для тих акаунтів, що твітять часто, брали до уваги 100 останніх повідомлень.

Загалом ми проаналізували понад 7000 твітів і ретвітів, з яких 5% стосувалися України. Розглянути акаунти 84 депутатів, адже решта 33 членів Бундестагу від цих партій або не мали акаунтів у твіттері, або не вказали їх на офіційному сайті Бундестагу, або ж останній твіт було опубліковано ще до 24 лютого 2022 року.

Щоб виявити релевантні дописи, тобто ті, зміст яких стосується України, ми скористалися методом моделювання тем BERTopic разом з ChatGPT, а також пошуком за ключовими словами. Наступним кроком був машинний переклад текстів твітів на українську мову за допомогою DeepL для подальшої ручної валідації отриманих тем і змістовного аналізу дописів.

німеччина-рф твіттер дослідження пропаганда бундесвер

Знак гривні
Знак гривні