Рік "Є-роботи". Як програма створює нові робочі місця та підтримує бізнес

Книгарня для молоді

Вікторія та Михайло Новицькі займалися видавничим бізнесом у Херсоні. Свого часу видавали багатотиражні газети, літературний альманах, мали власну друкарню. Як тільки Херсон окупували, друкарню "віджали".

"Перший приліт у наш офіс відбувся саме на день народження дружини. Снаряд впав на її робочий стіл, — розказує Михайло Новицький. — За моїми підрахунками, приліт одного снаряду нам коштував 1 млн грн. Лише вибиті вікна з рамами чого коштують.

Також пошкоджено дах і обшивку. До того ж близько на 1 млн грн окупанти вкрали газетного паперу. Але колосальніші збитки від того, що підприємство не працювало ні в окупації, ні зараз, після звільнення Херосона, через постійні обстріли".

Вікторія й Михайло Новицькі втратили бізнес у Херсоні, але відкрили книгарню-хобі в Рівному

Першого дня окупації Новицькі виїхали на Рівненщину, де живуть батьки Вікторії. Згодом в обласному центрі вирішили відкрити книгарню. Для цього подали заявку на урядову програму з підтримки бізнесу "Є-робота".

Чому книгарня? Дружина багато читає

"Чому книгарня? Дружина багато читає. В кожній книгарні, коли заходить, скуповує нові книжки. Кажу: "То відкриймо власну книгарню. Тоді в тебе будуть тисячі книжок, — продовжує Михайло. — Грошей на це не було. Тому грант виявився дуже-дуже вчасним".

Подружжя склало бізнес-план, заповнило анкету на сайті "Є-роботи" й виграло 250 тис. грн.

"Бізнес-план пишеться легко і швидко. Але для тих, хто займався бізнесом раніше. Для новачка в бізнесі це вища математика. Так само без досвіду буде складно успішно реалізувати грант, щоб не довелося потім брати десь гроші, аби повернути державі, — каже Михайло Новицький. — Треба розуміти, що грант — це невелика частка загального бюджету. У нашому випадку — приблизно 20 %.

Ми свій витратили лише на обладнання. А до цього додайте оренду приміщення, ремонт, зарплату, закупівлю товару. Тільки на книжки потрібен був 1 млн грн. Довелося позичати де тільки можна. "Є-робота" цього не покриває. Але це нормально, бо почалися б зловживання".

Неможливість залучити через грант обігові кошти для бізнесу — один з мінусів програми, на думку пана Михайла. Великим полегшенням для них було б отримати ще приблизно таку суму, 250 тис. грн, для закупівлі книжок.

"Можна було би підключити якийсь банк, який давав би кредит навіть під невеличкі відсотки, — каже підприємець. — Тоді програма працювала б у кілька разів ефективніше. Але в нашому випадку й так усе пішло краще, ніж ми сподівалися. З'явилися клієнти, хоча в радіусі 200 м є вісім книгарень.

А на оголошення в інтернеті про пошук продавців відгукнулося 120 людей, хоча ми пропонували мінімалку. Взяли двох дівчат: переселенку з Харкова й місцеву. Вони багато читають, мріють доносити до людей щось цікаве".

Перед відкриттям "Затишної книгарні" Вікторія з Михайлом обійшли всі книжкові магазини міста, а також в сусідніх областях.

Перед відкриттям обійшли всі книжкові магазини міста. Складали відгук — що було добре, що погано

"Потім удома на кожну книгарню складали з чоловіком відгук — що було добре, що погано. Сформували портрети клієнтів: молоді люди, мами з дітьми. Тому книгарня мала бути розташована на першому поверсі, щоб заїхати візочком. Ми зробили пандус, дитячий куточок з розмальовками й олівцями.

Від попереднього магазину нам дісталося велике дзеркало, де молоді дівчата люблять робити селфі. Клієнти книгарні — на 90% молодь. Вони люблять читати фентезі, комікси, а також новинки, які рекомендують блогери", — розповідає Вікторія Новицька.

Книгарня має повернути державі грант сплаченими упродовж трьох років податками. Михайло каже, що вони встигають це зробити навіть швидше, ніж диктує графік.

"Загалом, книгарня — це хобі, вона не може бути дуже прибутковою. Прибутку вистачає на зарплату кільком співробітникам і, може, собі невеличкий плюс. Бізнес у Херсоні був значно серйознішим", — каже Михайло Новицький.

Клініка

Урядова програма "Є-робота" стартувала 1 липня 2022 року. Її мета — підтримати українців у створенні малого бізнесу й допомогти наявним мікропідприємствам. Також "Є-робота" має сприяти створенню робочих місць. За словами її ініціаторів — до 300 тис. осіб. Тому кожен отримувач гранту зобов'язаний працевлаштувати щонайменше одного співробітника, залежно від типу програми. Також серед вимог — повернення суми гранту податками впродовж кількох років.

Так 500 тис. грн на розвиток бізнесу отримала львівська клініка "Лічниця сестер Похмурських". Її співвласниця Наталя Похмурська результатами задоволена. Каже, всім знайомим рекомендує брати участь.

"Але всі чомусь бояться перевірок. Так, вони відбуваються кожні пів року. Але нічого страшного в тому немає. Головне — сплачувати податки", — каже пані Наталя.

Вона зареєструвалася на програму через "Дію". Потім їй призначили співбесіду в центрі зайнятості.

"І все — отримала грант. Одразу найняла нового працівника, — каже лікарка. — Зараз у програмі з'явилося нововведення, яке мені не дуже подобається. Потрібно наймати не просто хорошого спеціаліста, а осіб з вразливих груп населення, наприклад, переселенців, членів багатодітних родин, тих, хто довго перебуває на обліку в центрі зайнятості. Водночас людину з-поза центру зайнятості брати не можна.

Також з мінусів і небезпек є таке: якщо не встигаєш вчасно повернути грант податками, маєш цю різницю віддати державі. Але водночас це все одно вигідно. Вважайте, безвідсотковий кредит на три роки".

Клініка пані Наталі займається традиційною медициною і народною нетрадиційною. Частину гранту використала на компенсацію орендної плати й на купівлю нейроміографа. Він шляхом незначного впливу електричного струму відстежує провідність імпульсу по периферичних нервах. Це важливо, наприклад, при невритах і невралгії.

"Коли людина почала лікування, з цими хворобами лікар не завжди може допомогти повністю, але якесь покращення є. Ось цей прогрес і може показати нейроміограф, — пояснює лікарка. — Зараз цей апарат особливо потрібний, бо з'явилося багато травмованих, контужених військових, людей, які сиділи в холодних підвалах, що тепер відбилося на здоров'ї".

Експрес-пральня

До повномасштабного вторгнення Гліб Антонов займався виробництвом телевізійного контенту. З початком війни він взявся за одну зі своїх ідей, яку виношував останні кілька років: відкрив поблизу метро "Либідська" пральню Delicáta.

"Це не пральня самообслуговування, хоча візуально й за настроєм дуже на неї схожа. У Delicáta можна замовити експрес-прання повсякденних речей, чистку домашнього текстилю чи хімчистку одягу", — розповідає підприємець.

Завдяки тому, що всі виробничі процеси відбуваються безпосередньо на місці, значно скоротився термін виконання замовлень.

"Наприклад, послугу хімчистки одягу ми надаємо впродовж дня, коли мережеві хімчистки роблять це за 3-7 днів. Те саме стосується чищення домашнього текстилю — ковдр, подушок, штор. А ціни у Delicáta на 30-40% нижчі, бо в нас немає додаткових витрат на оренду пунктів прийому, логістику й відповідний персонал", — пояснює Гліб.

Дуже популярна послуга прання і прасування постільної білизни

За послугою експрес-прання до Delicáta їдуть з усіх районів міста, бо аналогічних сервісів у Києві немає. Випрати й висушити повсякденні речі можна за 1 год. Приходить багато іноземців, гостей столиці, а також військових. Для останніх тут діє знижка -20% на експрес-прання.

"Також дуже популярна послуга прання і прасування постільної білизни. Якщо немає часу й сил на прасування постелі або просто дратує білизна, що сушиться у квартирі кілька днів, то ця послуга — просто знахідка. Зранку заніс брудну постіль у Delicáta, а ввечері забрав чисту, попрасовану й гарно складену, — каже Гліб Антонов. — Серед пралень конкурентів не маємо. У Києві є кілька студентських пралень у підвалах гуртожитків, які обладнані звичайними побутовими пральними машинами, але це зовсім інша історія".

Від "Є-роботи" Гліб отримав 250 тис. грн гранту. Каже, що цієї суми недостатньо навіть щоб повністю оплатити обладнання, не кажучи вже про ремонтні, технічні роботи та інші витрати на запуск справи.

Отримання гранту просте і швидке. Головне — зробити адекватний бізнес-план

"Але вже те, що держава виділяє кошти на розвиток бізнесу в Україні, — чудово, — додає чоловік. — Процес отримання гранту досить простий і швидкий. Від заповнення заявки до отримання коштів на рахунку минуло 2 місяці. Головне — зробити адекватний бізнес-план. Його шаблон доступний для завантаження при заповненні заявки на грант. Ще треба пройти онлайн-співбесіду з Центром зайнятості. Також через нього відбувається звітність по гранту".

Фермери не задоволені

Окремими пунктами "Є-роботи" є програми "Свій сад" і "Своя теплиця", які підтримують фермерські господарства.

Одеське підприємство "Бонелет" отримало 4 млн грн на висадження яблунево-грушевого саду. Потім вирішило відмовитися від участі в програмі й повернути державі кошти.

Отримали 4 млн грн на висадження саду, потім гроші повернули

"Наказ щодо нас був у серпні, а гроші надійшли на межі грудня-січня. А в березні ми вже мали висадили сад і, виявилося, нам потрібні були дещо інші речі, — розповідає засновниця бізнесу Аліна Сіденко. — Скажімо, у мене виникла ситуація, що в плані було вказано стовпчики для садових шпалер 7 м на 8 м, але змінилися поставники й ми закупили стовпчики 7,5 м на 8,5 м.

Тому банк кошти за них уже не міг провести. Можна було б переробити план, але це все дуже довго. Ми вирішили, що вигідніше відмовитися. Як на мене, така негнучкість — це не про підтримку підприємництва".

Для Аліни Сіденко це новий бізнес. До садівництва вона працювала адвокаткою. Яблука називає не лише красивою справою, а й вигідною. Наразі родина Аліни заклала частину саду на орендованій ділянці біля Одеси власним коштом. Разом 3 га. У намірах — 12 га. Для повної реалізації задумів потрібно 10 млн грн.

"Треба подякувати державі, що запустила такий проєкт і підтримує, зокрема, садівництво й городництво, — каже Олександр Матвієць, голова асоціації "Укрсадпром", що об'єднує садоводів. — Бо саме фермери — основа нашої держави. Також важливо повернути людей у село, дати їм роботу й можливості. Інша річ, що в господарствах немає обігових коштів для розвитку бізнесу. А садівництво — галузь, яка потребує постійних інвестицій. Тут не можна зупинятися.

Олександр Григорович, крім плюсів "Є-роботи", бачить недопрацювання, про які чує від колег.

"Наприклад, є проблема в нормативно-правовій базі. "Є-робота" має окрему програму "Своя теплиця", а визначення, що таке "модульна теплиця", які до неї вимоги, — немає, — каже Олександр Матвієць. — Модульна теплиця працює весною, влітку, частково восени. Решту часу їй не потрібно мати ту кількість робітників, яких підприємець повинен найняти, згідно з умовами гранту.

Модульна теплиця працює сезонно, їй не потрібні постійні працівники, а умови гранту цього вимагають

Або багаторічні насадження. Їм потрібен час, поки почнуть плодоносити. Тобто тоді й треба наймати більшість людей, а не одразу. Тут експертна група програми нас не чує. Тому є випадки, коли садівники просто відмовляються від цієї програми".

Заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна каже, що за рік "Є-роботи" підтримку отримали близько 6 тис. підприємців. З них 5 тис. осіб уже отримали кошти на загальну суму 1,2 млрд грн. У міністерстві очікують, що за рік дії програми в Україні з'явиться понад 14 тис. робочих місць.

підтримка бізнес держпрограма економіка