Арктика, промислове шпигунство, обхід санкцій. Які загрози вбачають у Росії розвідки північних країн

Корабель Росатомфлоту виходить з порту в Мурманську. Літо 2022 року

Загальні тренди

Через війну в Україні дещо ослабнув і військовий тиск на кордони ЄС з Росією: частини, які базувалися в Калінінградській області й на півночі вздовж кордонів Естонії, Фінляндії та Норвегії, зазнали істотних людських втрат у ході “спеціальної операції” та потребуватимуть пріоритетного відновлення. “Затишшя” для регіону розвідки вважають тимчасовим, оскільки Балтія та арктичний напрям для Росії є стратегічними: з погляду доступу до природних ресурсів і через базування в регіоні частини ядерної тріади — атомних підводних ракетоносіїв і ракетної бази на Кольському півострові. До того ж Росія не зможе залишити кордони “відкритими” через вступ Швеції й Фінляндії до НАТО. Після відновлення сил після завершення війни в Україні, вважають північні розвідки, регіон може бути наступною пріоритетною ціллю російської агресії.

Як зміниться російська присутність на півночі європейської частини Росії. Оцінювання зі звіту литовської розвідки

Європейські спецслужби відзначають загальне зниження шпигунської активності Росії. По-перше, через масове висилання “дипломатів”, які виявилися агентами розвідки, по-друге, через концентрацію основних розвідувальних зусиль на Україні. Тому є очікування, що росіяни більше використовуватимуть кібератаки (на держоргани й на комерційні структури), роботу офіцерів поза дипломатичним прикриттям, а також намагатимуться поступово відновлювати “шпигунські” посади в посольствах.

Цілями російської розвідки, попереджають спецслужби, можуть ставати громадяни ЄС, які добровільно беруть участь у захисті України від загарбника. Також посилену увагу російських шпигунів фіксують на об’єктах енергетики й критичної інфраструктури. Розвідки північних країн вважають, що такі об’єкти будуть пріоритетними в разі нападу Росії на них.

Арктика

Освоєння природних ресурсів Арктики з боку росіян викликає особливе занепокоєння в північних розвідок. У грудні Росія ухвалила закон, який передбачає посилення контролю над пересуванням суден іноземних держав Північним морським шляхом. До того ж Арктику визначають як "життєво важливу" зону в новій морській доктрині Росії, що дозволяє використовувати військові засоби для захисту російських інтересів.

Через санкції такі об’єкти як Траст Арктикуголь на Шпіцбергені (архіпелаг під суверенітетом Норвегії, але з можливістю Росії здійснювати там господарську діяльність) більше не мають змоги експортувати свою продукцію, інтерес до туризму теж зменшується. Тож, прогнозують розвідники, Росія, найімовірніше, віддасть перевагу подальшій мілітаризації регіону. Адже Арктика — ще один потенційний плацдарм для протистояння Росії і “глобального Заходу”. І призупинення членства росіян в Арктичній раді, яка “керує” регіоном, є підтвердженням цього.

Претензії на Арктику. Ілюстрація зі звіту спецслужби Данії

Експерти норвезької розвідки деталізують, що розроблення новітнього озброєння і його випробування також тісно пов’язані з арктичним регіоном. Наприклад, ідеться про добудову нових стратегічних підводних човнів типу "Долгорукий" і багатоцільових підводних човнів типу "Сєвєродвінськ" (обидва типи перебувають на озброєнні на базі на Кольському півострові, а за найближчі 5—10 років можуть з'явитися нові).

Норвезькі розвідники додають, що Росія також почала випробовувати гіперзвукову протикорабельну та ударну ракету “Циркон” з підводних човнів "Сєвєродвінськ"; вона розробляє нову міжконтинентальну ракету "Сармат", яка проходить випробування в Плесецьку на південь від Архангельська. Триває розроблення торпедної системи "Посейдон", яку можуть випробувати в Північному Льодовитому океані у 2023 році. Також триватимуть випробування крилатої ракети Skyfall. Цю ракету розроблено як ядерну, до того ж із дуже великим радіусом дії та кращою здатністю долати системи протиракетної оборони. Очікуються додаткові тести з архіпелагу Нова Земля.

Ще один ризик — доступ в Арктику Китаю. Для реалізації економічних проєктів у цьому регіоні західні гроші більше не доступні, тож Росія, очевидно, залучатиме до цих процесів товариша Сі. Останньому вигідний не тільки доступ до природних ресурсів, а й північний шлях для постачання власних товарів до Європи, який щонайменше в півтора раза коротший, ніж через Індійський океан і Суецький канал. До слова, Індія також може мати інтерес до арктичних проєктів, проте розвідки не вбачають у ній такої загрози, як щодо Китаю.

Новий арктичний шлях для китайських товарів. Ілюстрація зі звіту спецслужби Данії

Цікавим у контексті арктичної економіки є кейс Данії. Як писали раніше ТЕКСТИ в матеріалі про почесних консулів, одразу на двох підконтрольних королівству територіях Росія має економічних представників з-поміж місцевих підприємців. На Фарерських островах це керівниця компанії Faroe Agency Марія Акрабиргі. Між островами й Росією є угода про взаємну можливість виловлювати рибу в морях одне одного. До того ж на Фарерах є великі холодильники, в яких росіяни зберігають вилов. Тож острівні мешканці дуже зацікавлені, щоб на Росію не накладали санкції, бо тоді вони позбудуться джерела доходів. Після довгих суперечок між політиками угоду продовжили в листопаді 2022 року навіть попри застереження щодо співпраці з урядом держави-агресора.

Марія Акрабиргі (у центрі) й співробітники Faroe Agency. У рекламній брошюрі прямо вказано, що в компанії працюють росіяни, а її основні клієнти — російські судна

Почесний консул Росії є й на найбільшому у світі острові — Гренландії. Це власник найбільшої гренландської риболовної компанії Polar Seafood Мікі Йонас Брьонс. Компанія не вийшла з російського ринку й залишається надійним постачальником риби та морепродуктів для російських супермаркетів. Та очевидно, що цей промисел є лише частиною інтересів Кремля. Датська розвідка у своїх попередніх звітах інформувала громадськість, що Москва мала намір стимулювати відділення острова від королівства. Самі росіяни тоді оцінили цю заяву як підігравання Данії інтересам США в протистоянні з Китаєм.

Обхід санкцій

Постаючи перед викликами через міжнародні санкції, Росія шукає способи їх обійти. Пріоритет – постачання західних товарів і технологій, які можна використовувати у військовій промисловості. Розвідки відзначають пожвавлення спроб обійти санкції через створення багаторівневих ланцюжків постачань, підміну предмету торгівлі, переписування компаній на родичів. Спроби обійти санкції передбачають пошук компаній-посередників у ЄС, а також у країнах Центральної Азії та Південного Кавказу.

Фахівці литовської розвідки відзначають, що налагодження логістики через колишні радянські республіки (і надання змоги цим країнам заробити на такому “сірому транзиті”) — це ще й можливість для Росії зміцнити політичні відносини в межах Співдружності Незалежних держав та Євразійського економічного союзу. “Росія планує збільшити залежність цих країн через економічну співпрацю та інвестиційні проєкти, сподіваючись, що це обмежить їхні відносини із Заходом та сприятиме політичній інтеграції з Росією в майбутньому”, — йдеться в звіті.

Аналогічно розвідники очікують посилення зв’язків з Об’єднаними Арабськими Еміратами як “містком” для Росії в Перській затоці, а також з Іраном. Військове співробітництво, зокрема купівля зброї, ймовірно, передбачатиме надання росіянам доступу до ланцюжків постачань підсанкційних товарів, які Іран роками налагоджував, перебуваючи під західними заборонами.

До того ж, відзначають у спецслужбі Данії, в останні роки Іран відіграв вирішальну роль у створенні заводів з виготовлення безпілотників у таких країнах, як Ємен, Венесуела й Таджикистан. Тож ці країни також можуть бути потенційними постачальниками зброї в поточних і майбутніх конфліктах з Заходом.

Промислове шпигунство

Ще один ризик — намагання росіян отримати доступ до європейських військових технологій і технологій подвійного призначення. Відтак, на думку литовських і фінських розвідників, предметом уваги росіян (а також їхніх китайських товаришів) можуть стати компанії та наукові установи, які спеціалізуються на дослідженнях і розробленнях новітніх військових технологій. До них можуть приходити з привабливими замовленнями, пропозиціями про спільні проєкти, участю в наукових конференціях або з обіцянками інвестцій. Тож спецслужби закликають особливо уважно ставитися до підозрілих нових контактів у цьому середовищі, навіть якщо вони спочатку не видаються безпосередньо пов’язаними з Росією чи Китаєм.

Литовська розвідка наводить приклад, як до місцевого стартапу з розпізнавання зображень звернувся нібито стартап з Японії. Він зрештою виявився китайською компанією з постачання західного військового обладнання. Крім литовців, фейкові “японці” також намагалися купити рішення з використанням штучного інтелекту в компанії з Нідерландів.

Про схожу історію, тільки вже з російською військовою розвідкою (ГРУ), нещодавно повідомили ЗМІ в Норвегії. ГРУшники за останні роки кілька разів намагалася придбати в норвезьких компаній передове технічне обладнання, зокрема підводне. Щонайменше у трьох випадках російська розвідка купила або намагалася купити обладнання, яке, на думку розвідки Норвегії, може використовувати російська армія.

Естонська спецслужба звертає увагу на те, що російські шпигуни можуть ховатися за “корочками” відділів міжнародного співробітництва центральних і регіональних органів влади Росії (зокрема й міських та обласних урядів), до того ж офіцери розвідки часто працюють під прикриттям в університетах і науково-дослідних установах — як правило, в керівництві закладу або у відділі міжнародних зв’язків.

Лови шпигуна! Естонська розвідка наводить кадри з Балтійського форуму співвітчизників, де організації представляють співробітники спецслужб

Вони також вербують дослідників, які виїжджають за кордон, для виконання розвідувальних завдань, таких як участь у конференціях і дослідницьких проєктах для встановлення контактів з іноземними дослідниками або для збирання інформації, пов’язаної з дослідженнями й технологіями, зокрема й для крадіжок наукових відкриттів. Офіцери російських спецслужб працюють під прикриттям у Російській академії наук і великих університетах у Москві та в інших регіонах Росії. А Російський інститут стратегічних досліджень до 2009 року був офіційно структурою Служби зовнішньої розвідки Росії. Нині інститут очолює колишній голова розвідки Михайло Фрадков.

“ФСБ і СВР також використовують для прикриття організації російських промисловців і підприємців, відділи зовнішніх зв’язків промислових і фінансових компаній. Це забезпечує російським бізнесменам міжнародні ділові контакти та дає їм змогу поширювати повідомлення про важливість хороших відносин з Росією та необхідність «відокремлення бізнесу від політики»”, — йдеться в документі.

Мусульманські громади

У звіті литовської розвідки відзначають, що для поширення своєї пропаганди в Європі Кремль може використовувати мусульманські громади. Деякі російські мусульманські лідери проголосили фетву (правовий висновок в ісламі), що виправдовує вторгнення Росії в Україну, і оголосили, що мусульман, які загинули в бою з російської сторони, слід вважати мучениками.

Серед організацій, які поширюють таку пропаганду, розвідники називають створений у 2018 Європейський мусульманський форум (ЄМФ), який підтримує контакти з деякими колишніми чи нинішніми лідерами мусульманських громад європейських країн, зокрема й Литви. Ключові посади в ЄМФ належать керівникам у російських мусульманських організаціях, які мають зв’язок з Адміністрацією Президента РФ.

“EMF поширює антизахідні пропагандистські наративи про квітучу ісламофобію у деяких європейських країнах і військові злочини, нібито вчинені США на Близькому Сході, бере участь у проєктах, присвячених пам'яті Ахмада Кадирова, а президент Форуму, Абдул-Вахед Ніязов, підтримує контакти з адміністрацією Рамзана Кадирова. Ніязов брав участь у створенні пропагандистських матеріалів про бойові дії чеченських військ у м. Волноваха поблизу Маріуполя”, — зазначено у звіті.

Абдул-Вахед Ніязов. Скрін-шот Кавказ.Реалії

***

Частина з названих ризиків перетинається з викликами, перед якими постала й Україна, частина стосується нас опосередковано. Проте їх розуміння важливе, зокрема й для оцінювання факторів впливу, на які зважають наші західні партнери, коли ухвалюють певні рішення щодо Росії.

шпигуни війна санкції розвідка загрози росії арктика