У

Усе для армії, але грошей на зарплати не вистачає. Доходи й витрати держави в 2022 році в графіках

Падіння доходів бюджету змусило парламент зробити бюджет на 2023-й максимально консервативним. Якщо порівнювати видатки 2022 року на оборону (1,113 трлн грн, з яких 857 млрд грн було спрямовано безпосередньо на зарплати військовим), то в бюджеті 2023-го заклали значно менші суми (857 млрд грн разом, з яких 494 млрд грн — на зарплати воїнам). З урахуванням майже 25% інфляції, йдеться щонайменше про двократне зменшення планових витрат. Проте станом на лютий 2023 року прогнозувати, як саме виконуватимуть план упродовж року, — майже неможливо. Якщо з’являться нові доходи, вони підуть на оборону.

Джерело даних: сайт https://openbudget.gov.ua/ та звіт Центру економічної стратегії “Економіка України під час війни. Грудень і підсумки 2022 року” 

Щоб зрозуміти, чому зараз не вистачає грошей на виплати військовим, потрібно подивитися, як наповнювали бюджет торік.

Який вигляд має бюджет у мирний час? Є перелік податків, які платять громадяни й бізнес, і розпис видатків, на які їх має бути використано. Деякі видатки обов’язкові — це освіта, медицина, оборона, правоохоронні органи, державне управління, соцвиплати. Інші формують відповідно до поточних пріоритетів держави — кілька років до вторгнення Росії прикладом таких пріоритетів було будівництво доріг. 

Щоб забезпечити видатки, уряд планує відповідний розмір очікуваних доходів: скільки орієнтовно надійде від імпорту, скільки — від вироблених в Україні товарів і послуг, скільки планують продати підакцизних товарів тощо. Спрощено кажучи й не занурюючись у хащі економічних дискусій про видатки держави, в ідеальному світі обидві “шальки терезів” мають бути збалансованими. В Україні звичною є практика відносно незначного перевищення видатків над доходами (дефіцит), яке покривають коштом запозичень. Україна поступово виплачувала ці борги попередніх років, зменшуючи їх розмір. 

Грошей у бюджеті стало істотно менше через знищення й закриття бізнесів і виїзд громадян за кордон

Як змінилися доходи? 

Повномасштабна війна Росії проти України перекроїла й дохідну, й видаткову частини бюджету. Обсяги податків істотно скоротилися через знищення й закриття бізнесів, утрату шляхів постачання експорту, виїзд громадян за кордон. Також надходження зменшилися через зниження податків і тимчасове скасування акцизів на певні групи товарів.

“Початково зниження економічної активності було спричинене шоком від початку війни, що вплинув на споживання та логістику. Пізніше спрацювали інші чинники: зменшення чисельності споживачів і працівників через виїзд з України і призов до Збройних сил, тимчасове звільнення імпорту від ПДВ і митних зборів, значне розширення спрощеної системи оподаткування, весняний дефіцит пального”, — йдеться у звіті Центру економічної стратегії. Тільки від зменшення сплати податку на додану вартість щомісяця навесні бюджет недоотримував близько 1 млрд доларів. 

доходи і видатки бюджету

В умовах зниження регулярних доходів у лютому-березні бюджет отримав одноразову підтримку завдяки коштам від розподілу прибутку держпідприємств (35,2 млрд грн), податку на прибуток, деякий великий бізнес заплатив наперед авансом, підтримуючи державу (34,9 млрд грн), прибутку НБУ (18,8 млрд грн).

2.png

Також уряд скасував (а згодом повернув) мито на ввезення імпортних товарів, зокрема автомобілів, що істотно вдарило по доходах бюджету. Влітку економіка почала поступово показувати ознаки адаптації до війни. “З поступовим відновленням економіки та скасуванням податкових знижок доходи від внутрішнього та імпортного ПДВ відновилися в липні та наступних місяцях. З серпня валовий внутрішній ПДВ і надходження від ПДВ на імпорт залишаються стабільними”, — кажуть в ЦЕС. Зазначимо, що ПДВ платить кожен українець, який купує товар у магазині з касовим апаратом. Тому що менше людей у країні, то менші надходження цього податку.

3.png

4.png

5.png

Як змінилися видатки? 

Після лютого 2022 року змінилася також структура видатків бюджету. Більшість статей довелося скоротити, а зростання фіксуємо майже лише на оборону та на правоохоронні органи.

6_percent.png

Водночас щодо армії видатки зросли чи не в десять разів. 

7.png

Тут варто зазначити, що дані показують фактичні видатки в гривні без урахування інфляції. Тому якщо на графіку показники 2021-го й 2022 року видаються “незмінними”, то насправді йдеться про зменшення їх купівельної спроможності в середньому по року приблизно на 15-20%. 

Крім скорочення видатків за більшістю “необоронних” статей, уряд також пішов на неофіційну  затримку відшкодування податку на додану вартість для експортерів. Зазвичай механіка працює так: компанії, що виробляють продукцію на експорт, мають право претендувати на відшкодування ПДВ з бюджету. І це відшкодування є частиною видатків. Хоча по факту йдеться про кошти підприємців, які держава тимчасово вилучила. 

8.png

“В абсолютному вираженні обсяг відшкодування ПДВ у 2022 році був меншим на 76 млрд грн при майже відповідних валових надходженнях. Це значна сума для бюджету, на рівні місячних податкових надходжень. Частково це може бути обумовлено зменшенням зловживань з ПДВ, але відчутну суму також було вилучено з оборотного капіталу доброчесних підприємців”, — ідеться в звіті ЦЕС.

Підтримка міжнародних партнерів

Звісно, через “перекіс” в обидві сторони — і щодо доходів, і щодо видатків — розрив між ними зріс кратно порівняно із попередніми роками і становив понад 1,5 трлн грн, або близько 45 млрд доларів. Щоб покрити цю “діру”, уряд залучив три інструменти: позики, друк грошей і допомогу міжнародних партнерів. Обсяг допомоги становив понад 28 млрд доларів — донори профінансували кожну третю гривню витрат бюджету і покрили ⅔ усього дефіциту. Це здебільшого позикові кошти (ймовірно, частину кредитів у майбутньому спишуть), вони пішли на закупівлю озброєння, відновлення інфраструктури, кредити для бізнесу, підтримку агросектора та покриття поточних витрат бюджету. 

9.png

Як це вплинуло на бюджет 2023 року? 

Головні джерела надходжень до бюджету на 2023 рік залишаться незмінними: левову частку доходів так само становитиме допомога міжнародних партнерів. За різними оцінками, розмір потреб може коливатися від 40 до 100 млрд доларів на рік. Виходячи з того, як ці потреби будуть покривати, а також з того, як буде відновлюватися економіка, залежатиме, чи зможе Україна дозволити собі хоча б зберігати номінальний рівень попередніх видатків на найнеобхідніше. 

Передусім — на оборону. За умовами донорів, їхні кошти не можна використовувати на військових — тільки на гуманітарні проєкти й соціалку (тут ідеться саме про макрофінансову допомогу, а не цільові кошти під закупівлю озброєння, які фактично повертаються в країну, яка їх надала). Про це, зокрема, говорила в інтерв’ю Європейській правді віцепрем’єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина. 

І це одна з причин вимушеного перегляду видатків на оплату праці військових у бюджеті у сторону зменшення. Попри правильні тези щодо мотивації й необхідності мінімізувати вплив цього рішення на тих, хто на передовій, грошей об’єктивно не вистачає. Однак документів від Міноборони про те, в яких межах може відбутися скорочення, ніхто поки що не бачив. 

Тому єдине, що можна зараз обговорювати, — це узагальнені рядки видатків у законі про бюджет на 2023 рік. 

Падіння доходів бюджету й високий рівень залежності від зовнішнього фінансування торік змусили парламент зробити плани на 2023-й максимально консервативними. Якщо порівнювати фактичні видатки 2022 року на оборону (1,113 трлн грн, з яких 857 млрд грн було спрямовано на забезпечення діяльності безпосередньо війська), то в бюджеті 2023-го заклали значно менші суми (857 млрд грн разом, з яких 494 млрд грн — на забезпечення воїнів). З урахуванням майже 25% інфляції йдеться щонайменше про двократне зменшення планових витрат. Проте станом на лютий 2023 року прогнозувати, як саме виконуватимуть план упродовж року, — майже неможливо. 

“Достатньо цього чи недостатньо – складне запитання. Чесна відповідь така: майже все, що надходитиме до бюджету, виділятимуть на потреби оборони… Звісно, Збройні сили потребують більше, але більше ніде взяти", – сказав ще в листопаді під час ухвалення бюджету член комітету з питань нацбезпеки і оборони Сергій Рахманін.

Депутат в інтерв’ю “Укрінформу” констатував, що до бюджету точно вноситимуться зміни, оскільки потреби армії тільки збільшуватимуться. “Звісно, затверджена цифра – не остаточна. Цей бюджет збільшуватиметься, як тільки з’являтимуться нові можливості дофінансовувати оборонний сектор", – сказав Рахманін. 

оборона військові інфографіка економіка допомога бюджет-22 бюджет-23 податки

Знак гривні
Знак гривні