США хоче скоротити населення ЄС. Моніторинг росЗМІ за 3–9 жовтня

Інформаційний шум навколо мобілізації в РФ

Минулого тижня кількість новин про мобілізацію в російському медіа-просторі не змогли перебити навіть сухі згадки про "теракт" на Кримському мості. Тон цих новин варіював від бюрократичного офіціозу до квасного патріотизму: "если в вузе военная кафедра была, военкомат автоматически зачисляет в запас. Получил после этого военный билет или нет, значения не имеет, мобилизации подлежит", "отец Дорофей пригласил мобилизованных и добровольцев пройти боевую подготовку в военно-спортивном центре […] Дай Бог всем мира, чтобы Господь на землю матери наших русских городов, Киев, принёс божье благословение и освобождение от всех тех, кого наши деды не смогли зачистить, от всех бандеровцев. Дай Бог нам завершить дело наших отцов и дедов".

Також російські пропагандисти ремствували, що дехто з росіян не бажає долучатися до війни: "Начало частичной мобилизации в России стало чем-то вроде вскрытия давно созревшего гнойника на теле страны: в направлении Запада и некоторых бывших союзных республик произошло бегство нескольких десятков тысяч представителей «креативного класса», «людей с хорошими лицами», «космополитов и пацифистов», предпочитающих рубить бабло в «этой стране», представляя право её защищать «серой массе лузеров и быдлопатриотов, ненавидящих успешных людей".

Заманювали на війну вже давно відомими історіями про вигадані звірства "карателей" і "нацистов": "Восемь лет не прошли даром – из украинских военных полностью вытравили любые представления не только о законности, но и воинской чести, и они в основной своей массе охотно берут на себя палаческие функции. … Возможно, кто-то из числа дезертиров, бегущих от мобилизации, утверждает, что это «не его война» и «не на нас напали». Однако это, мягко говоря, не так".

Пропагандисти хвилюються, що буде далі зі "спецоперацией"

Як відомо, Росія вже давно не воює із ЗСУ. Майже повсюдно їй протистоять лише солдати НАТО та іноземні "наемники". Наприклад, на Запорізькому напрямку суцільний контроль взяла на себе Британія: "Запорожская линия боевого соприкосновения курируется британцами. Ни одного действия военного характера, тем более ключевого, не происходит без одобрения британцев или без их команды. Ниже по статусу идут, как ни странно, американцы, затем канадцы, поляки, выходцы с Западной Украины…".

Загалом російські пропагандисти й дезінформатори чомусь дуже відчутно хвилюються за ситуацію саме на цій ділянці фронту. Минулого тижня Запорізьку область багато згадували в різноманітній навколовоєнній російській "аналітиці". Найбільше окупантів лякала можливість нового наступу ЗСУ. Часто вони прив’язували це до підриву Кримського мосту: "Разрушение Керченского моста — подтверждение планов ВСУ по готовящейся атаке на Запорожском направлении с последующим обрезанием путей подходов к Херсону, а затем и Крыму", "Рискну предположить, что планируется удар на Херсон, и удар на Мелитополь и Бердянск. Второй позволит при нарушенной логистике (с учётом взрыва моста), отсечь Крым".

Газові питання

Російські новинарі раділи рішенню країн ОПЕК знизити видобуток нафти та поширювали дезінформаційні “інсайди” про нібито дипломатичну поразку США, які “просили Саудовскую Аравию не повышать квоты и добычу, но саудиты все равно пошли на эту конфронтацию”. Пропагандисти розвивали тези на кшталт “США уже попросту не могут повлиять на картель нефтедобытчиков”. РосЗМІ повідомляють, що після рішення ОПЕК Саудівська Аравія стала ворожою щодо США: “удар в спину США нанес некогда самый верный союзник Вашингтона в мире — Саудовская Аравия. Это страна помогала США всегда, но ныне времена изменились, Саудовская Аравия стала недружественной страной для США”, а Вашингтон нічого не може зробити у відповідь окрім порожніх погроз “получив отказ, начал угрожать. Очевидно, что такое поведение не приведет США к желаемому США результату”.

Російські псевдоексперти й далі залякують Європу катастрофічними наслідками відмови від енергетичної співпраці: “не осознавая последствий своих решений, [европейцы] доверяют американской администрации”. Хоча країни Європи вже давно готуються до важкої зими, пропагандисти й далі торочать, що це їх не врятує: “Уровень заполненности ПХГ Германии составляет 92%, а объем активного газа – 20 млрд кубометров. Это сопоставимо со средним потреблением газа в осенне-зимний период в течение всего двух месяцев из шести”, “Здравый смысл должен подсказать ЕС, что доводить уровень запасов до 5% в ПХГ не нужно, это на грани. Давление может упасть так сильно, что подземное хранилище может заполниться подземными водами”.

Поряд із засудженням європейців за відмову співпрацювати з РФ російська пропаганда поширює тези про те, що Вашингтон користується ситуацією та намагається встановити власний енергетичний диктат над ЄС. Тому й підірвали газопроводи в Балтиці та планують робити це й на інших ділянках: “Вслед за нитками «Северных потоков», США предпримут попытку подрыва и остальных российских трубопроводов, обеспечивающих транспортировку газа в Европу”, ”эксперты открыто говорят о том, что России было не выгодно уничтожение «курицы, несущей золотые яйца», поэтому искать виновных нужно среди стран Европы и Северной Америки, прямо заинтересованных в этом”, “Диверсия против газопроводов – это также удар по перспективам использования этих магистралей для поставок российского газа в Европу и сохранения энергетического взаимодействия между Европой и Россией".

США закріпачили Європу

Щоб розсварити союзників, росЗМІ знову ганили “англосаксов”, які буцімто прагнуть підкорити економіку Європи: “события, происходящие в странах Европы, являются частью американского плана по уничтожению экономики ЕС”. США й Велика Британія прагнуть знищити Німеччину, свого основного економічного конкурента: “Непосредственная цель — отказавшаяся от независимости континентальная Европа, которая еще является экономическим конкурентом США Германия с населением в 4,5 раза меньше экспортирует порой больше товаров и политическим — Англии. Чтоб лондонский Сити правил Европой, та должна быть деиндустриализирована и раздроблена до состояния колоний XIX века”.

Роспропаганда насміхається з європейців, які начебто покірно приймають політику США та Великобританії : “европейцы и не рыпались особенно. Они послушно выполняли все указивки Вашингтона, своими руками рушили свои экономики”. До того ж російські пропагандисти запускають у хід абсолютно дикі конспірологічні теорії про те, що США нібито має план скоротити кількість населення Європи: “Население Европы сокращалось, но не так решительно, как хотелось бы. Американские хозяева решили подстегнуть процесс. Начались прямые диверсии”.

Також писали:

Мріяли знищити український державний устрій і політичне керівництво України: “Возвращение Украины к свету разума невозможно иначе, чем через уничтожение военно-террористической машины Киева с ликвидацией ее вождей, причем уничтожение такое, которое исключит саму возможность возрождения нынешней украинской идеологии”. Повторювали старі наративи, про те, що “киевский режим превратился в смесь итальянского фашизма и примитивного украинского нацизма, где «2-3 процента пассионариев управляет инертным большинством свинопасов».

Писали, що Україну ніколи не приймуть у НАТО, бо тоді Захід не зможе повністю контролювати Київ: “Если же принять Украину в НАТО и дать ей все права, которые есть у члена Альянса, «вы из марионетки делаете как минимум партнера равноправного — вот почему они никогда не примут Украину в состав НАТО”.

Захоплювалися Дональдом Трапмом: “Вице-президент США Харрис пока явно не годится на роль нового лидера нации. Молодых демократов в Штатах много, но их рейтинги слишком малы, чтобы с ходу выиграть следующие президентские выборы. Особенно если учесть, что конкурентом, скорее всего, будет экс-президент Дональд Трамп. По демократической молодежи он, без сомнения, пройдется, словно каток”.

Переконували, що Росія здатна очолити антиамериканський табір, який бореться з неоколоніалізмом: “Россия станет оплотом всех, обиженных коллективным Западом, народов и стран, бывших западных колоний, а коллективный Запад развалится на англосаксов — США и Великобританию, и остальную Европу, народы которой не захотят умирать в холоде, темноте и голоде из-за русофобии своих элит”.

Відстежуйте тренди російської дезінформації на нашому інтерактивному дашборді “Деза Війни”

Методологія

Ми зібрали всі матеріали з російських та окупаційних сайтів (понад 22 тис. новин), які завантажились для традиційного моніторингу дезінформації. До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються війни або її наслідків для Росії. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних та прикладах абзаців з теми і будували висновки.

Сайти: tass.ru, lenta.ru, russian.rt.com, riafan.ru, life.ru, aif.ru, donbasstoday.ru, news-front.info, slovodel.com, ruinformer.com, politnavigator.net, kommersant.ru, antifashist.com, sevastopol.su, politobzor.net, naspravdi.info, dnr-pravda.ru, kafanews.com, dni.ru, c-inform.info, anna-news.info, lugansk1.info, 3652.ru, vsednr.ru, rusdnepr.ru, time-news.net, comitet.su, odnarodyna.org, doneck-news.com, nefakt.info, meridian.in.ua, sobytiya.info, dnr24.com, xvesti.ru

дезінфомонітор росзмі дезінформація