Імпортні комплектуючі на техніці армії ворога: які компанії (не)вийшли з російського ринку?

Роман Стеблівський, аналітик проєкту TrapAggressor

Read this article in English

Березень 2022 року. Російські танки з Уралвагонзавода, одного з найбільших виробників танків у Європі, опинилися неподалік Києва й перетворилися на металолом.

У цей самий час згаданий російський завод оголошував тендери на постачання деталей до танків європейського виробництва.

Коли Росія оголосила війну глобальному світу й ринковим відносинам водночас, вона потрапила в пастку, у якій одна голова орла атакувала західний світ і відмовилася від переваг глобальної економіки, а інша вимагала на тендерах державних військових заводів закордонних комплектуючих.

Два тендери в березні

Наприклад, перетворювачі тиску обов’язково мали були польськими й неодмінно новими, а не вживаними, й до того ж саме конкретної польської компанії Aplisens.

Під час іншого тендера Уралвагонзавод закуповував редуктори. Для однієї з позицій у вимогах згадано, що редуктор мав бути виробництва німецької компанії Getriebebau Nord або еквівалент.

Інформації про назви, адреси, номери постачальників у документах тендерів немає, тому ми точно не знаємо, які саме компанії поставили комплектуючі. Але обидва тендери завершилися підписанням договорів. Імовірно, Уралвагонзавод отримав свої польські й німецькі комплектуючі.

Ці тендери — лише дві ілюстрації потреби російського військово-промислового комплексу в західних технологіях. Щоб показати ширшу картину цієї залежності, аналітики Trap Aggressor систематизували доступну інформацію в українських та іноземних джерелах про те, яку іноземну електроніку знаходили у військовій техніці російської армії.

Після битв на території УкраїниTrap Aggressor установив 39 типів озброєння та спорядження російської армії, у яких були закордонні процесори, модулі, чіпи тощо. Це танки, бойові машини десанту, винищувачі, а також прилади нічного бачення, біноклі та рації.

До постачань залучено 69 компаній із розвинених країн: від Японії до США й Німеччини. Trap Aggressor уклав їх список.

У російському озброєнні знайшли електроніку з країн, представлених на мапі нижче:

У таблиці ви можете детальніше дослідити, електроніку яких компаній використовують у російській зброї, та чи вийшла компанія-виробник з російського ринку. Таблиця дає змогу шукати й фільтрувати потрібну інформацію.

Виробники

Так у крилатій ракеті “Іскандер” знайдено мікросхеми оперативної пам’яті компанії Cypress Semiconductor, яку у 2020 році викупив американський гігант у сфері напівпровідників Infineon Technologies; мікросхеми компанії Advanced Micro Devices (США); DC/DC перетворювачі Traco Power Company (Швейцарія); мікросхеми Altera, викуплену Intel (США) тощо. Електроніка західних виробників також наявна в інших крилатих ракетах Росії, які руйнують українські міста: “Калібр”, “Кинджал”, “Х-101”.

Частина західних компаній, електроніку яких використовують у російському озброєнні, після лютого заявила, що зупинить діяльність на російському ринку. За даними проєкту “LeaveRussia” Інституту Київської школи економіки (КШЕ), 17 компаній з цього списку так чи так заявляли про вихід.

Infineon Technologies, електроніку якої росіяни використали в реактивних системах залпового вогню “Торнадо-С” і ракетах, повідомила, що від лютого припинила постачання в Росію на знак солідарності з Україною.

Intel, мікросхеми якої виявили в “Торнадо-С”, “Іскандерах” і вертольотах Ка-52, у березні призупинив постачання клієнтам, проте жодних заяв про призупинення роботи місцевих офісів від компанії не було.

Заяв Advanced Micro Devices, мікрочипи якої працювали в російських радіостанціях, ракетах, приладах спостереження, про вихід не було, проте ще в березні офіційні представники компанії повідомили про призупинення продажу продукції компанії.

Двом компаніям з нашого списку аналітики КШЕ надали статус “Вичікує. Скорочує діяльність”. Зокрема в серпні медіа повідомляли, що німецька Bosch, яка постачала паливну апаратуру для російських вантажівок, почала шукати покупців на свої російські активи. Перед цим Міністерство економіки Німеччини розпочало розслідування щодо порушення Bosch заборони на експорт товарів.

Інша німецька компанія ZF Friedrichshafen раніше постачала коробки передач для вантажівок, проте після повномасштабного вторгнення заявила про підтримку України та дотримання санкційного законодавства.

Чотирьом компанія у КШЕ надали червону картку зі статусом “Залишається працювати далі”. Серед них — один з найбільших постачальників напівпровідників у світі Texas Instruments. Комплектуючі цієї компанії виявили в російських радіостанціях, гвинтокрилах, ракетах і дронах.

Не вийшла з ринку також швейцарська компанія TE Connectivity, мікрочипи якої використовували у вертольотах Ка-52 “Алігатор”, а також американська On Semiconductor та німецька Harting з електронікою для ракет.

Усі інші компанії-виробники електроніки, яку використано в російській техніці, відсутні в базі КШЕ. Проте інформацію про деяких з них можна знайти в мережі.

Так американський виробник двигунів, які використовували в російських “Тиграх” і КамАЗах, компанія Cummins у березні повідомляла, що санкції можуть вплинути на її бізнес з десятками клієнтів у Росії.

Британська компанія Golledge Electronics, генератори якої виявили в зенітному ракетному комплексі Тор-М2, у березні заявила, що підтримує Україну й не може далі вести свій бізнес у Росії, хоча й “підтримує звичайних російських громадян, які проти цієї кампанії”.

Проте навіть офіційний вихід компанії з ринку не завжди означає, що комплектуючі компанії моментально зникають з російських теренів.

Продавці

Ми звернули увагу на російських дистриб’юторів електроніки, сайти й соціальні мережі яких і далі оголошують про нові постачання імпортних товарів. Так сторінка компанії продавця компелектуючих “Промэлектроника” ВКонтакте впродовж літа регулярно повідомляла про “спецпропозиції” товарів Infineon Technologies, Analog Devices, Microchip Technology, Murata Manufacturing, Nexperia, TDK Electronics.

Цілком можливо, що так дистриб’ютор розпродає залишки зі складів. Ми отримали відповідь від компанії Infineon Technologies, яка висловила свою підтримку Україні та уточнила, що останні поставки компанії в Росію були ще в березні, а сама компанія регулярно надсилає інструкції до дистриб'юторів, у яких забороняє поставляти свої товари до підсанкційної Росії.

Російський військово-промисловий комплекс накачував себе західними технологіями впродовж десятиліть, і сьогоднішня війна це лише підтверджує. Саме тому Україна та її союзники мають тиснути на компанії, від електроніки й обладнання яких залежить росармія.

Аналітичний текст підготовлено в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії.

російська агресія західна електроніка зброя рф