Ресурс для агресії. Який реальний стан і перспективи економіки РФ

Діагностика "божевільного носорога"

Хоча незаплановані гігантські витрати на воєнну операцію в Україні явно не додають російській економіці здоров’я, головною загрозою для неї є таки безпрецедентні санкції Заходу.

Російські офіційні особи публічно заявляють, що від цих санкцій більше страждають громадяни держав Заходу, а для економіки Росії вони ледь не корисні. На Заході, навпаки, говорять про "пекельні" обмеження. А вже потім у них виявляються винятки та відстрочки, необхідні для узгодження конкурентних інтересів союзників.

Наразі тиск санкцій, що поступово зростає, не вплинув на політику російського керівництва. Укріплення біржового курсу російського рубля та зниження облікової ставки Центробанку (відсотка, що визначає ціни кредитів, зокрема споживчих та іпотечних) дає владі змогу переконувати пересічних росіян, що все доволі непогано.

Але що насправді відбувається? Російська економіка — досить велика (шоста у світі, за даними МВФ), до того ж вона має певний запас стійкості.

Росію нині можна порівняти з носорогом, який збожеволів і руйнує все навколо, поки його розстрілюють з гвинтівок невеликого калібру. Цілком можливо, що деякі рани серйозні, ба навіть смертельні. Утім, поки тварюка яриться, ніхто точно не знає, що з нею відбувається насправді. Зокрема й ті, хто сидять "у голові носорога".

Якого ефекту вже досягнуто

Водночас російська економіка не є "чорним ящиком". Своїй силі вона завдячує насамперед тим, що загалом є ринковою, тобто по суті – публічною. Це дає змогу в певному наближенні оцінити її стан, попри те, що влада РФ уже приховує від широкого загалу тривожні дані.

Приміром, те, що по регіонах у квітні поточного року ціни на продукти зросли на 9-33% до відповідного періоду у 2021-му, у січні зростання становило 2,6-9,4%, у лютому – 4,5-10%.

Під впливом санкцій було порушено технологічні, виробничі й логістичні ланцюжки. Відповідно, витрати російських виробників зросли. Навіть ціни на найнеобхідніші продукти – молоко та хліб – підвищилися не лише внаслідок інфляції, а й через подорожчання сировини та пакування.

Чимало промислових підприємств РФ скорочують або зупиняють випуск через розрив зовнішньоекономічних контрактів. Збут продукції, отримання матеріалів, комплектуючих та обслуговування імпортного обладнання стає для них складнішим або взагалі неможливим.

Виявилося, що повні власні аналоги необхідних на виробництві машин, обладнання й навіть спеціального пакування (приміром, для молока, консервів і фармпрепаратів) у Росії знайти важко або й узагалі неможливо. Через перебудову логістичних ланцюжків і пошук нових контрагентів компанії зазнають додаткових витрат – доставлення товарів з країн Азії та у зворотному напрямі довше й дорожче, ніж до ЄС.

Наприклад, компанія "АвтоВАЗ" цього року була змушена перенести традиційну літню корпоративну відпустку, коли вона зупиняє виробництво, на квітень. Час "умовно-планового" простою використали, щоб відновити ланцюги постачань і замінити критично важливі імпортні компоненти на альтернативні.

Випуск було відновлено лише на початку червня. Але не всіх моделей. Антиблокувальні системи гальм Bosch мали замінити на китайські ABS фірми Trinova. Виробництво моделі LADA з китайськими системами також мали розпочати в червні. Але контрагент затримав постачання комплектуючих на невизначений термін.

У скрутній ситуації багато російських фірм змушені продавати свою продукцію іноземним партнерам з дисконтом і втрачати частину прибутку. Виробництво в окремих галузях стає нерентабельним. Перед приватними власниками постає питання доцільності зберігати бізнес.

За даними Росстату, порівняно з березнем, у квітні 2022 року обороти компаній загалом по Росії скоротилися на 12%. А у видобутку нафти, обробці деревини, виробництві нафтопродуктів, ліків, автотранспорту, розробці програмного забезпечення падіння становить 20-30%.

Обсяг інвестицій у більшості галузей зменшується, реалізація інвестиційних проєктів призупиняється. Бракує грошей, обладнання, а головне — впевненості в завтрашньому дні.

Безробіття начебто майже немає. Проте дедалі більше проблемних компаній переводять працівників на неповний робочий день або відправляють у неоплачувані відпустки. У квітні нинішнього року зросла кількість осіб, які шукають роботу, – на відповідних російських інтернет-ресурсах кількість резюме збільшувалася значно швидше, ніж кількість вакансій.

Так, зберігається дефіцит не надто добре оплачуваних некваліфікованих працівників на будівництві, видобутку сировини, обробних виробництвах. Але попит на висококваліфіковану працю (у фінансовому секторі, у сфері продажу й техобслуговування автомобілів, у сфері закупок) серйозно знизився.

З початку війни помітно зросла залежність федерального бюджету від продажу корисних копалин (насамперед нафти). За даними Мінфіну РФ, у І кварталі 2022 року частка нафтогазових доходів сягнула 41,5%, тоді як у відповідний період 2021-го становила 30,53%. У структурі надходжень федерального бюджету податки, збори та платежі за користування природними ресурсами досягли 50 % (див. графік). Упродовж 2018-2021 років цей показник тримався у межах 21-32%.

Отже, відмова від імпорту російської нафти в рамках шостого пакета санкцій ЄС проти Російської Федерації є серйозним викликом для наповнення казни.

Далі гіршатиме

Розглянемо перспективи російської економіки за інерційним сценарієм, без реалізації додаткових ризиків.

Беручи до уваги, м’яко кажучи, "морозний" інвестиційний клімат, просто нереальною є поява високотехнологічного кластера компаній, що працюватимуть на експорт і наповнюватимуть бюджет та даватимуть Росії змогу "зіскочити з нафтової голки", як обіцяють російські пропагандисти. На "латання дірок" (пошук нових постачальників, технологій, ринків тощо) знадобиться орієнтовно близько півтора року. А за цей час з’являться нові "дірки", які теж треба буде закривати. Росіянам доведеться зануритися в атмосферу початку 1990-х.

Структурна перебудова економіки таки відбудеться. Але забезпечить лише пропозицію продукції й послуг масового попиту та товарів, необхідних для їх виробництва / надання – сировини, матеріалів, обладнання, транспорту, тари.

За умови збереження нинішньої кон’юнктури на експорт успішно працюватимуть російські виробники критично важливих для світової економіки промислових металів. Головною статтею доходів бюджету, найімовірніше, залишиться продаж нафти та газу – у менших обсягах та з істотними знижками.

Щоб забезпечити зайнятість, російське керівництво, ймовірно, вдасться до запровадження громадських робіт, наприклад – реалізації інфраструктурних проєктів. Але це також призведе до збільшення витрат бюджету.

В умовах кризи та під впливом санкцій, які наразі запроваджено, але які ще не набули чинності, обсяг надходжень до федерального бюджету знижуватиметься. Водночас з’являться додаткові витрати – на підтримку критично важливих галузей (наприклад, фармакологічної), на утримання окупованих територій і власних громадян, які втратили роботу. Постане питання – де взяти гроші?

Одним з рішень може бути націоналізація банків (для недопущення банкрутств і виконання їх зобов’язань перед вкладниками) та виробничих компаній (задля забезпечення випуску необхідної продукції, збереження робочих місць, наповнення бюджету). Уже сьогодні є окремі ознаки руху в такому напрямі. Приміром, один із заводів "Рено" передали уряду Москви, щоб випускати автомобілі під російським брендом.

Інший метод (імовірно, його поступово застосовують) – "увімкнення друкарського верстата" та збільшення грошової маси. Навіть без цього на всі галузі й регіони Росії очікує зростання цін. Гроші знецінюватимуться, і підвищення номінальних виплат не компенсуватиме збідніння громадян.

На модернізацію озброєнь, масове виробництво дорогих ракет і створення нових військових частин грошей, найімовірніше, вже не вистачить.

Однак слід розуміти, що за умови збереження влади чинного президента РФ витрати на війну не буде скорочено першочергово. Частково через ризик поразки для самого Путіна. Частково для доповнення черствого "хліба" соціальних виплат у забезпеченні соціальної стабільності "видовищами" "величі". Отже, без масштабної військової поразки РФ й далі вестиме бойові дії до вичерпання ресурсів, які зможе спрямувати на підтримку боєздатності армії.

Що це означатиме для росіян

Російські домогосподарства, які в березні продемонстрували ажіотажний попит насамперед на товари першої необхідності, через невизначеність і зниження реальних доходів у квітні-травні перейшли в режим економії.

Наразі роздрібні мережі відзначають переорієнтацію попиту на дешевші продукти. У регіонах знизилися продажі товарів для ремонту, меблів, одягу, взуття. Дедалі більше росіян змушені відмовлятися відвідувати ресторани та розважальні заклади.

Пропозиція нових автомобілів помітно зменшилася. Отже, росіянам довгий час доведеться купувати авто переважно на вторинному ринку. Про придбання нерухомості годі й казати. Якість товарів знижуватиметься зокрема через скорочення імпорту та, відповідно, конкуренції.

Роботодавці не планують індексувати заробітну плату. Тому через неповний робочий день і неоплачувані відпустки зменшуватимуться номінальні зарплати. А через зростання інфляції – реальні доходи росіян. Уже в березні поточного року нарахована заробітна плата становила 120,9%, а реальна (з урахуванням індексу цін) – лише 103,6% до березня 2021 року.

Зазначимо, що 11% громадян Росії у 2021 році вже мали доходи, нижчі за межу бідності. Виживання чималої частини населення залежить від соціальних виплат. В окремих федеральних округах (Північно-Кавказький, Сибірський) за межею бідності перебуває 20-30% росіян. За нинішніх умов кількість осіб, для яких державні допомоги є єдиним джерелом доходу, зростатиме.

Для тих, хто, перебував у Росії й дистанційно працював на закордонних замовників, закрилися майже всі канали переказу оплати. Вони мають їхати з країни (це зробили чимало айтішників) або погодитися на менш вигідні умови працевлаштування в Росії.

Центробанк РФ каже у своїх аналітичних матеріалах, що структурна перебудова російської економіки потребуватиме перерозподілу робочої сили між галузями й регіонами. Якщо перекласти на людську мову, для безробітних це означатиме зміну професії (для багатьох – згоду на низькокваліфіковану працю) або переїзд задля отримання роботи.

Протриматися коштом кредитів більшості росіян теж не вдасться, оскільки банки серйозно посилили вимоги до позичальників – і для фізичних осіб, і для бізнесу.

З російського ринку пішла низка іноземних фармацевтичних компаній. Російські виробники постали перед дефіцитом сировини. Пошук альтернативних постачальників і реєстрація змін складу ліків триватимуть рік-півтора. У цей час на росіян очікує дефіцит багатьох лікарських препаратів.

Популярні закордонні маршрути більшості росіян тепер недоступні – на заваді стали не лише логістичні й візові обмеження, а також брак фінансів. Відтепер представники середнього класу РФ обмежуються екскурсійними програмами до Москви, Санкт-Петербурга й бюджетним курортним відпочинком на Алтаї, Поволжі, в Карелії та Дагестані.

Економіка в головах

Економіка – це не тільки про реальність, а й про наше оцінювання майбутнього. Ми йдемо на роботу не тому, що сьогодні голодні, а щоб мати харч завтра. Їдемо на дачу, а не на море, щоб зекономити гроші на ремонт наступного року. Тож, приміром, подорожчання цукру на 5% може викликати лише буркотіння бабусь-пенсіонерок, а може запустити панічні закупівлі й призвести до подальшого стрибка цін.

Саме тому російська влада докладає багато зусиль, щоб переконати громадян, наче все під контролем. Буцімто труднощі є, але проблеми розв’язують і за деякий час ситуацію буде стабілізовано.

На руку російському керівництву грає досвід 2014 року, коли й справді після санкційних проблем економіка РФ адаптувалася до нових реалій без серйозного зниження життєвого рівня населення.

Зараз, звісно, інша історія. Але в більшості громадян Росії небагато шансів усвідомити це досить швидко. Ось чому важливим напрямом зусиль України є донести до росіян правду про економіку їх країни.

Це, з одного боку, саме по собі здатне посилити економічні проблеми. Адже громадяни держави-агресора, приміром, почнуть інтенсивніше скуповувати іноземну валюту чи кинуться добувати залишки дефіцитних імпортних товарів.

З іншого — усвідомлення ціни війни для власного гаманця потенційно здатне розширити опір їй у російському суспільстві до масштабів, які навіть найбільш репресивна влада не буде здатною ігнорувати.

економіка рф санкції російсько-українська війна