Як читати натівські карти бойових дій на Донбасі

Планування й аналіз перебігу воєнної кампанії важко уявити без мапи. У медіа ілюстративні карти бойових дій зазвичай максимально спрощено — здебільшого це кілька стрілок і стилізовані зображення родів військ. Натомість “реальна” мапа значно глибша. “Тексти” зібрали деякі основні елементи й принципи створення таких карт, щоб полегшити їх сприйняття невійськовими читачами.

Користувач твіттеру з ніком Jomini of the West (відсилання до генерала часів наполеонівських воєн) регулярно публікує детальні мапи, що відтворюють події на різних фронтах російсько-української війни. Пости збирають сотні коментарів і поширень серед представників професійної спільноти. Медіа використовують його карти для “глибокого аналізу” театру бойових дій. І хоча це не “справжні” карти, які лежать на столах у Генштабі, але для позначення різних підрозділів він використовує загальноприйнятий у країнах НАТО і партнерів стандарт графічних зображень елементів військової обстановки.

Ми вирішили зробити читання таких карт трохи простішим для непрофесійного користувача. І зібрали базові принципи й елементи, з яких складається ця топографічна “абетка”. Для прикладу взяли карту бойових позицій на Донбасі станом на 4 травня. На ній ми бачимо по кілька десятків угруповань і зі сторони української армії, й зі сторони армії окупантів.

Свій-чужий

У бойових діях на карті зазвичай беруть участь чотири категорії учасників: “свої”, “ворог”, “нейтральна сторона”, “невідомі”. На кольоровій карті кожен має окремий колір, а щоб позначки було легше передавати на чорно-білій поверхні чи в іншому монохромному режимі, вони зазвичай ще й різняться за формою.

“Свої” — синій прямокутник ;
“чужі” — червоний ромб ;
“нейтральні” — зелений квадрат ;
“невідомі” — жовтий квіткоподібний хрест .

“Флот “своїх” позначають колом , повітряні сили — перевернутою параболою тощо.

На картах авторства JominiW як “свої” позначено війська НАТО (на територіях країн, суміжних з Україною, наприклад тут), українські сили — зеленими квадратами , а росіян позначено як “ворога” — червоним ромбом . У картах, де фігурує також білоруська територія, збройні формування наших північних сусідів автор позначає жовтим “ворожим” ромбом .

Кількість

Над позначкою, що відтворює бойову одиницю, зазначено її розмір — від вогневої / маневрової команди / групи до армії, фронту / театру дій (кількох армій) тощо. На карті, яку ми розглядаємо, наявне таке:

І — рота — від 80 до 250 осіб;
— батальйонно-тактична група — 600–800 людей, зокрема близько 200 легкої піхоти, до 10 танків і до 40 бойових машин піхоти;
ІІ — батальйон — від 300 до 1000 осіб;
ІІІ — полк — від 1000 до 3000 учасників;
Х — бригада — 3–5 тис. військових;
ХХ — дивізія — 6–25 тис. вояків;
ХХХ — корпус — 20–50 тис. учасників.

На деталізованих картах, де відтворено район одного міста чи кількох містечок, бувають також дрібніші підрозділи — вогнева група, команда, загін, відділення тощо.

Символи типів і родів військ, техніки

Кожен тип і рід військ, а також їхні комбінації чи варіації, як і техніка, яку вони використовують, мають власну систему символів. Їх близько сотні, але більшість інтуїтивно зрозумілі. Окремі групи символів передбачено для командних / штабних позицій, піхоти, бронетанкових військ, авіації, флоту, сил спеціальних операцій, інженерних військ, артилерії, сил ППО, сил підтримки, медичних сил, сил забезпечення тощо. Також окремими позначками ідентифікують рівень мобільності (моторизовані, аеромобільні, гірські, амфібії тощо).

На карті, яку ми розглядаємо, більшість символів — це “механізована піхота” та “піхота” — основні війська в сухопутній війні.

Перелік базових символів, на основі яких формуються комбінації:

перекреслення навхрест означає піхоту — умовне позначення перехрещених ременів піхотинця. Водночас одиничне перехрещення означає кавалерію — відсилання до пояса до кавалерійської шаблі. Зараз одну косу лінію з нижнього лівого у верхній правий кут використовують також на позначення розвідки;

“футбольне поле” символізує танк / іншу броньовану техніку. Доєднання до значка літери L (light), M (medium) та Н (heavy) дає змогу уточнювати, про яку саме техніку йдеться, а зображення коліс чи гусениць свідчить про тип броні в конкретному підрозділі;

“парашут” і “пташка” означають десантно-штурмові (аеромобільні) війська. Наприклад, у комбінації “перекреслення”, “футбольне поле” і “пташка” отримуємо аеромобільні механізовані війська;

колесо — транспортне забезпечення тощо.

Чого немає на публічній карті від аналітиків (але точно є на картах сторін у їхніх штабах), то це точних місць розміщення артилерії, протиповітряної оборони, авіаційних баз, для яких використовують десятки деталізованих варіантів позначок.

Додаткові позначки

Праворуч від знаку зазвичай вказують номер підрозділу, до якого належить група. Також довкола символу на максимально деталізованих картах позначають час, глибину / висоту перебування на певній території, точні координати, швидкість пересування, орієнтовну відстань до наступного пункту призначення, час, необхідний для розгортання обладнання тощо.

На карті, яку ми розглядаємо, така деталізація відсутня — є лише скорочені позначки підрозділів. Ось приклади, як їх можна розшифрувати:

Українські сили:

25th AB — 25-та окрема Січеславська повітрянодесантна бригада (air brigade);
2nd Bn UVC — 2-й батальйон ДУК Правий сектор (Ukrainian volunteer corps);
81st Aaslt — 81-ша окрема аеромобільна бригада (air assult — повітряний штурм);
3rd Tank — 3-тя окрема танкова бригада;
15th Slavic Regt — 15-й окремий Слов'янський полк Нацгвардії;
57th Motor — 57-та окрема мотопіхотна бригада;
128th Mtn — 128-ма окрема гірсько-штурмова бригада (mountain);
4th RRB (NG) — 4-та бригада оперативного призначення Нацгвардії (RR — rapid reaction);
111th Terr Def — 111-та окрема бригада територіальної оборони (territorial defence);
24th Mech — 24-та окрема механізована бригада.

Сили ворога:

26th GTR 47th GTD — 26-й танковий полк 47-ї танкової дивізії (G — гвардійський (-а));
68th AC EMD — 68-й армійський корпус Східного військового округу (Eastern military district);
5th SGTB 36th CAA — 5-та танкова бригада 36-ї загальновійськової армії (S — separate, окрема; CAA — combined arms army);
2nd GMRD — 2-га мотострілецька Таманська дивізія (MR — motor riffled);
106th GAD — 106-та десантно-штурмова дивізія;
27th SGMRB 1st GTA — 27-ма мотострілецька бригада 1-й танкової армії;
30th SMRB 2nd GCAA 1x BTG — 30-та мотострілецька бригада 2-ї ЗВ Армії (1-ша батальйонно-тактична група);
201st MB CMD 4x BTGs — 201-ша військова база Центрального військового округу (Central Military District), 4 БТГ (Таджикистан);
12th SGENB — 12-та інженерна бригада;
127th MRD — 127-ма мотострілецька дивізія;
2nd MRB 2nd AC 1x BTG — 2-га мотострілецька бригада 2-го армійського корпусу ЛНР, 1 БТГ;
Kolchuga Group 1st AC — оперативно-тактична група "Кольчуга" 1-го армійського корпусу (“народна міліція” “ДНР”).

Очевидно, що професійне око побачить на такій карті бойових позицій значно більше, ніж лише розстановку сил уздовж лінії фронту, а відповідність розміщених на мапі символів реальним позиціям “на землі” потребує експертної оцінки. Проте навіть таке базове розуміння розкладу сил дає можливість принаймні уявити масштаби театрів бойових дій на певному стратегічному напрямку.

Нижче додаємо опис усіх елементів, які зустрічаються на карті з цього матеріалу та приклад розшифрування кількох символів:

Іноді на картах трапляються символи, частини яких важко розшифрувати, наприклад . Ви вже знаєте, що зелений колір і квадратна форма говорять про те, що це українська одиниця, елемент позначає транспорт, а парні кружечки зверху уточнюють, що транспорт колісний. Проте зрозуміти, що це символ залізничної станції, можна лише з контексту: символ завжди трапляється на лінії залізничної колії.

Повний опис усіх можливих елементів, які використовуються для карт НАТО, ви знайдете за посиланням.

Приклад з карти

На цьому фрагменті карти за 7 травня, який стосується ймовірної розстановки сил у районі Сєверодонецька, видно, що з українського боку в боях беруть участь:
4-та бригада оперативного призначення Нацгвардії;

128-ма окрема гірсько-штурмова бригада (X позначає бригаду — угруповання на 3–5 тис. військових, гірська бригада — спеціально навчена для роботи в гірській місцевості);

батальйон спецпризначення “Донбас” (ІІ — позначка батальйону — 300–1000 осіб, підрозділ “легкої піхоти” — з невеликою кількістю транспорту й без важкої техніки);

111-та окрема бригада територіальної оборони (обидві також мають позначку “легкої піхоти”)

Трохи на південь розміщено сили 17-тої окремої танкової бригади (позначка “броньована техніка”).

З боку противника українським захисникам протистоять:
сили 127-ї мотострілецької дивізії, яка в інший час базується в Приморському краї (кілька її батальйонно-тактичних груп розміщені вздовж лінії фронту на правій частині карти),

57-ї мотострілецької бригади 5-ї загальновійськової армії з базуванням у Хабаровському краї. Їх позначено символами “механізованої піхоти” — сюди зазвичай належать і мотострілкові, й мотопіхотні підрозділи, а також можуть бути танки й артилерія.

На півночі стоїть 90-та танкова дивізія (Чебаркуль Челябінської області та Єкатеринбург, її БТГ у верхньому лівому куті фрагменту, позначка “броньована техніка”, якою зазвичай позначають танкові підрозділи).

До того ж у правому нижньому куті неподалік залізничного вузла Тошківка розмістилася 2-га мотострілкова бригада “2-го армійського корпусу” — так називають себе терористи “народної міліції ЛНР” та їхні російські “помічники”.