К

Кожна третя новина – про війну або її наслідки для РФ. Моніторинг росЗМІ за 4–10 квітня

Російські дезінформатори продовжують присвячувати війні та її наслідкам для Росії кожну третю новину. А ми продовжуємо аналізувати новини російських сайтів та робити огляд того, що ворог розповідає власному населенню про напад на Україну. Для цього проаналізували майже 14 тисяч новин з російських державних ЗМІ та маніпулятивних сайтів, що прицільно поширюють російську дезу. 

Росія проти санкцій 

Санкції мають серйозний вплив на РФ. Про це свідчить хоча б те, що впродовж минулого тижня щонайменше 1500 російських новин містили тези про санкційний тиск або спроби російської економіки йому протистояти.

Російські пропагандисти продовжують вишукувати сфери, що не залежать від імпорту, та запевняти своє населення (а водночас й увесь світ), що російська економіка не зважає на санкції, рубль стабільний, а бажання США «довести Россию до дефолта или истощения оставшихся резервов» поки що безуспішне.

«Второй день подряд российская валюта интенсивно укрепляется, несмотря на то, что основные риски остаются в силе, новые санкции обсуждаются, завершение военной операции на Украине еще не просматривается, а мировые сырьевые цены продолжают сползать».

Дезінформатори намагаються викликати жалість до «ні в чому не винних» спортсменів («Потому что российские спортсмены никому не сделали ничего плохого, кроме того что двигали спорт вперёд на протяжении всей своей жизни») та продовжують запевняти, що від накладених санкцій страждають самі держави, що їх наклали – «они больше самих себя калечат уже теперь, нежели Россию и российскую экономику». 

«В России достаточно продуктов, чтобы обеспечить внутренние потребности страны, тогда как западным странам стоит ожидать проблем с продовольствием».

Росія проти укронацистів

Пишучи про агресію Росії в Україні, російські новинарі продовжують залякувати власних читачів «укронацистами». «Мы не могли поступить иначе», – виправдовується російська пропаганда та погрожує Україні «Нюрнбергским трибуналом». Російські державні медіа яскраво описують «зверства нацбатов» щодо мирних жителів та військовополонених, однак повідомляючи про хід бойових дій, намагаються не надто деталізувати подробиці. Зазвичай вони обходяться передруком зведень від російського Генштабу або окупаційних органів влади в так званих “республіках”. Зрідка наводять інформацію про загибель власних солдатів або про потрапляння їх у полон. Звісно ж, не забувають писати про розробку зброї масового ураження в секретних «биолабораториях» та підготовку «бесчеловечных провокаций с массовым отравлением жителей ядовитыми химическими веществами».

Водночас російські військові “експерти” продовжують обговорювати перспективи нового наступу Росії на Донбасі та мріють про те, як знову штурмуватимуть Суми та Миколаїв. «Переговоры в любом случае бесполезны. Потому что [в] Украине недоговороспособное государство», – кажуть вони у своїх інтерв’ю. Окрім цього, російські дезінформатори полюбляють вихваляти міць власної зброї та перебільшувати втрати української техніки. Подекуди це доходить до абсурду. Так, минулого тижня російський військовий оглядач Віктор Літовкін повідомив про втрату Україною понад 400 “Байрактарів”. Це смішно, адже станом на зараз турецька компанія Baykar Tech виробила лише близько 300 цих апаратів.

Окрім цього, російські маніпулятивні та пропагандистські сайти опублікували дуже багато матеріалів із запереченнями злочинних дій РФ у Бучі. Фото- та відеосвідчення різні називали фейками: “фотографии и видеокадры из Бучи — очередная постановка киевского режима для западных СМИ, как было в Мариуполе с роддомом, а также в других городах”, “...тела на записи шевелились, что позволяет говорить о постановке ролика”. Прикметно, що у цих текстах майже жодного разу не було згадано про жертв російського геноциду на Чернігівщині та інших містах та селах Київщини. Також у російських медіа заперечували причетність РФ до обстрілу “Точкою-У” залізничного вокзалу в Краматорську. Дезінформатори вимагали “независимого расследования” та стверджували, що російська армія не має на озброєнні “устаревшего советского ракетного комлекса”. Проте це не так. OSINT-розслідувачі кажуть, що росіяни демонстрували ці ракетні комплекси ще на початку 2021-го року.

Росія проти західної загрози

Особливістю російських новин про зовнішню політику та дипломатію є поєднання двох, здавалося б, абсолютно непоєднуваних наративів. З одного боку, влада РФ мімікрує під відповідність сучасній системі міжнародних відносин – мають розгалужену систему інституцій, проводять перемовини, вітають з перемогами на виборах. А з іншого – транслює агресивну антизахідну пропаганду або відверту конспірологічну маячню.  

У російських новинах можна побачити цілком нейтральні журналістські повідомлення про вибори в країнах Європи (хоч і з “правильними” акцентами типу «по прогнозам сербских экспертов, Александр Вучич постарается максимально затянуть с его созданием в ожидании развязки на Украине, чтобы иметь оправдание перед Западом, требующим от Сербии присоединения к санкциям против РФ»). А поруч будуть цитати члена Ради з міжнаціональних відносин при президенті РФ, що «У России, как правило, хорошие отношения складываются с теми государствами, которые когда-либо от России получали очень мощный удар» з відсиланням до часів Другої світової та поясненням гарних відносин з Угорщиною перемогою над угорською армією 70 років тому та задавленим у 1956 році повстанням.

«Чехов мы же спасли, мы готовы были их спасти в 1938-м, мы их спасли по результату ВОВ, мы им вернули государственность, так же, как и полякам. Так же, как и территорию мы полякам подарили, до 25% их территории — это территория Германии, вместе со всей инфраструктурой, которая там существовала. Но у нас не было противоречий до этого ни с поляками, ни с чехами, поэтому они не ценят то, что им подарили. Поэтому такая сильная русофобская политика и риторика. Когда они получат какой-нибудь мощный удар от России — тогда, наверное, они начнут ценить дружбу с нашей страной».

Російські новинарі обурюються виключенню РФ з Ради ООН з прав людини та продовжують накачувати своїх читачів агресивною антизахідною риторикою: «Результатом действий Запада всегда были массовые жертвы среди мирного населения, разрушение государственности и гражданские войны, разгул терроризма».

«Не секрет, что целью Соединенных Штатов было выстраивание вдоль российских границ русофобского альянса прозападных государств. Государств, которые должны были создавать напряженность у российских границ и превращаться в этакий «либерально-демократический занавес», изолировавший Москву от остального мира. В итоге американцам удалось поспособствовать майдану и «евроатлантическому повороту» в трех постсоветских странах – в Грузии, Молдавии и на Украине».

Одночасно дезінформатори наполягають на збереженні дипломатичних відносин з цим самим Заходом та радіють, коли знаходять на Заході «союзників»: «В то же время такие страны НАТО, как Франция, Германия и Турция, выступили за продолжение контактов с президентом России Владимиром Путиным, несмотря на обвинения в военных преступлениях в адрес российского государства».

Методологія

Ми зібрали всі матеріали з російських та окупаційних сайтів, які завантажилися для традиційного моніторингу дезінформації. До кожного абзацу застосували алгоритм автоматичного визначення тем. Серед цих тем (груп схожих за змістом матеріалів) визначили ті, що стосуються вторгнення. Далі отримали дані для кожного матеріалу на сайті щодо згадок певної теми. На цих даних та прикладах абзаців з теми і будували висновки.

Сайти: regnum.ru, life.ru, kommersant.ru, naspravdi.info, lenta.ru, pravda.ru, antifashist.com, c-inform.info, kafanews.com, dni.ru, sevastopol.su, newc.info, vz.ru, ruinformer.com, sobytiya.info, meridian.in.ua, newsland.com, xvesti.ru, odnarodyna.org, nefakt.info, pravdanews.info, ukraina.ru, aif.ru

дезінфомонітор росзмі дезінформація

Знак гривні
Знак гривні