К

Короткі підсумки 5 днів війни. Завдяки рішучості Україна просто винесла Росію в інформаційній війні

Ніхто не знає чим закінчиться війна, але про наші перші перемоги в інформаційній війні вже можна стверджувати. Декілька факторів, які забезпечили цю перемогу. У нас буде ЄС і НАТО – головне вистояти, бо фінал ще невідомий.

Отже, подивимося, що зіграло нам на руку:

Ми андердог (термін, який використовується у спорті, щоб позначити набагато слабшого противника), на якого напав у 10 разів сильніший, як спочатку вважалося, ворог. Слабший завжди викликає симпатію – особливо коли він стійко б'ється. Так, у спорті трапляється, що андердог перемагає – і це завжди сенсація.

Ми б'ємося за свою країну і за свободу, це не може не викликати співчуття. Ми – ті позитивні республіканці, які протистоять Імперії у Зоряних війнах. Борцями за свободу завжди захоплюються. І тому нас підтримують багато селебріті з сотнями мільйонів послідовників.

Попередня боротьба з кацапською дезою, яку після 2014–5 років розпочали українські активісти, а після довгих вагань включилися й офіційні західні структури, дала свій результат. Особливо гарно спрацювала розпіарена американцями історія з оприлюдненням планів російського нападу. Ми всі довго стежили за підготовкою до нападу, практично в прямому ефірі бачили, як Росія клепає фальшивки для виправдання свого нападу – і дивувалися, як вона це бездарно робить. Усе це нарешті зробило заяви Кремля просто нікчемною маячнею, над ними реально сміються в західних ЗМІ.

Через це замовкла або навіть перевзулася на льоту більшість проросійських інтелектуалів у західних ЗМІ та аналітичних центрах. Журналіст Кріс Міллєр вже не шукає нациків в Україні.

Українці створюють завдяки своєму налаштуванню на боротьбу та своїм учинкам купу вірусного контенту для соцмереж, який із захватом дивляться, зокрема, на Заході. Бабуся і пацани з Оболоні, які розмовами та шматком асфальту знешкоджують екіпаж російського танка; люди, які дають голими руками озброєним кацапам по мізках, відбирають техніку, везуть полонених танкістів; наші бійці ЗСУ, які весело, щиро і з ентузіазмом говорять про те, як будуть вбивати кацапів (і вбивають) тощо.

ЗСУ також створює купу вірусного контенту, але іншого: у вигляді постійної серії відео підбитої техніки, убитих, відео вуличних боїв, на яких наші просто боги – неважливо, це тероборона чи ні. Професія "західний експерт по російські армії" стане однією з жертв цієї війни. Втрати наші, підозрюємо, теж чималі – однак у ворога немає стільки людей з телефонами й доступом до соцмереж. Це ще одна перевага рідної землі.

Перед нами, немов у якійсь біблійній історії, розгораються величні сюжети, на яких базуються найсильніші міфи світу. Наприклад, селф-мейд президент, який за день із коміка перетворився на Безстрашного Лідера Вільного Світу (казка про Попелюшку) – це, до речі, найкраща роль в його житті як актора. 13 прикордонників Зміїного (300 спартанців). Український Давид проти російського Голіафа тощо.

Меми – крилаті фрази. Наприклад, "Русскій воєнний корабль, іді нахуй", "Мені потрібні набої, а не евакуація", які поширюють у соцмережах інфлюенсери з сотнями мільйонів фоловерів (Так, Кардашьян, це я про тебе) тощо.

Все це і багато чого іншого (Кулеба, комунікація влади — зараз просто ТОП!!!) призвело до того, про що я писав на початку: Україна (інформаційно) вже стала лідером вільного світу. Я не перебільшую.

Якщо ми вистоїмо, у нас буде і ЄС, і НАТО (тому що Путіну все одно дрова), і лінія кредитів, і ще купа всього.

Ще раз – ми в тумані війни. Все може змінитися і стати значно гіршим ніж зараз, може впасти Південь, може в Києві стати значно гірше, ми можемо взагалі програти й нас знищать. Але в інформаційному плані ми вже виграли. Хоча б тому, що наші ось ці нові міфи в 1000 разів потужніші, ніж кацапська мертва пурга про дєньпабєди. Міфи ось цієї війни. Звичайно, головне, що ніяких інформаційних перемог не було б, якби не героїчна збройна боротьба цих днів.

вторгнення війна

Знак гривні
Знак гривні