М

Моніторинг «сірої зони» українських соцмереж

Наша команда починає працювати над дослідженням «сірої зони» українських соцмереж. Це напівзакриті чати на тисячі людей у Viber, групи та публічні сторінки у Facebook. Ми свідомо не фокусуємося на інформаційних сторінках, бо «сіра зона» вже зараз перенасичена новинами.

Контент «сірої зони» інтернету часто розважальний чи несерйозний, але у нього теж можуть бути запаковані політичні повідомлення. Важливу роль у нашому дослідженні грають зображення. Часто вони отримують найшвидший емоційний відгук від читачів і широко поширюються.

Ми почали моніторити сотню спільнот у Facebook та декілька десятків чатів у Viber для того, щоб зрозуміти, що діється у «сірій зоні». Хто і яку інформацію там поширює та як на неї реагують учасники. Для аналізу ми обрали випадкову вибірку серед найбільших спільнот у Facebook. Що ж до Viber, ми обирали спільноти для аналізу методом «снігової кулі», починаючи від антивакцинаторів і великих розважальних спільнот, і знаходили в них посилання на нові спільноти. Впродовж цього року ми будемо експериментувати з підходами, шукати нові спільноти для аналізу та публікувати щомісячні звіти про наші знахідки.

Viber

Структура спільнот

Про що писали у Viber

Серед всіх маніпулятивних текстів, які поширювали у досліджуваних вайбер-спільнотах у січні, можна виявити чотири основні теми:

Тези антивакцинаторського руху

Вайбер залишається потужним джерелом поширення антивакцинаторства. Всі основні їхні тези, фейки, меми – все змішується, обговорюється та тиражується в парі десятків груп-чатів. У центрі їхньої уваги – критика маскового режиму, карантинних обмежень та вакцинації.

Декілька прикладів цитат:

Церковні та релігійні тексти

Ще одна категорія вайбер-груп, на які ми вийшли, – церковні. Проте тут, крім молитов, ікон та дійсно релігійних тематик регулярно можна побачити цілком політичні тексти (включно з тезами російської пропаганди, що транслюється через так звану УПЦ МП).

Політика та геополітика

Окремо можна виділити політичні тексти. Саме в них найчастіше лунають звичні для нас наративи російської дезінформації: зовнішнє управління Україною, тези “русского міра” та всілякі способи дискредитації української влади. А загроза вторгнення російських військ в Україну ще більше активізувала як ці тези, так і обговорення місця і ролі України на геополітичній арені.

Соціалка

Соціально-економічні проблеми завжди викликають багато емоцій. У Viber можна було побачити багато текстів від руху SaveФОП, які зараз активно борються проти зобовʼязання всіх підприємців користуватись РРО (реєстраторами розрахункових операцій). Проте, крім проблем малого та середнього бізнесу, можна було прочитати про можливість введення продуктових талонів, (фейковий) дефіцит газу, проблеми в хлібній галузі та загалом економічне зубожіння українців. І як логічний для дезінформаторів висновок – про зовнішнє управління та рятівну місію Росії, яка «зайдет как спаситель от Зеленской хунты».

Facebook

Структура спільнот

Про що писали у Facebook

Очевидну дезінформацію та прямолінійні російські наративи ми побачили лише в кількох спільнотах, як-от публічна сторінка з окупованого Криму та сторінка Шарія. Але за останній місяць кримська сторінка публікувала лише пейзажі, а сторінка Шарія репостила новини зі свого сайту.

Також інколи нам трапляються випадки, коли в групу з одним типом контенту (наприклад, повідомлення про збір коштів на лікування) потрапляють повідомлення з емоційною критикою влади в країні. Як тут і тут. Утім, учасники групи майже не відреагували на повідомлення.

Типові риси спілкування

Однією з рис спілкування у Facebook є те, що політичні пости дуже часто емоційні та маніпулятивні. Користувачі напрочуд швидко й активно реагують на будь-які політичні події і висловлюють свої антипатії. Такі пости можуть писати реальні користувачі, боти політичних опонентів та віддані прихильники політиків. Але вони часто повторюють тези російської пропаганди про корупцію в Україні, недовіру до всього довкола, відсутність надії на зміни в країні:

Інше

Серед нейтральних публікацій ми бачили пости про захист і розвиток української мови, про релігію та віру в Бога, про місцеві новини, свята та українські традиції.

Типологія візуального контенту

Усі зображення, які поширюють у спільнотах Viber та групах і публічних сторінках у Facebook, можна розбити на такі групи:

  1. Фото з людьми (з підписами і без). Тут і цитати Зеленського, і фото Лоліти до та після схуднення і більш абстрактні фото частин тіла – від рук до грудей та сідниць.
  2. Меми. Куди ж без них? Тут і “Наташа, вставай”, і “Нельзя просто так взять и…”. Вони штампуються та поширюються під кожне свято, політичну подію чи просто на вічні теми (на кшталт похмілля, сексу чи сексизму).
  3. Текст, перетворений на зображення. Тут переважно анекдоти, які зробили в форматі, що легше “чіпляє” та який можна зберегти собі в галерею. І знову серед них найчастіше можна зустріти теми алкоголізму, зради та сексу.
  4. Листівки, церковні ікони та просто “милі” зображення. Квіти, цукерки, котики, кава, манікюр, сердечки, змії, випічка – все, щоб із турботою та любовʼю переслати всім своїм контактам.
  5. Пейзажі, міста, автомобілі чи фото одного велосипедного колеса, фотографії тварин (крім котиків). Часто без якогось конкретного значення..
  6. Постери, фото документів та скріни з соціальних мереж. Картинки з кількістю нових виявлених випадків коронавірусу, фото графіку роботи магазину чи скріни постів якихось груп – від сторінки президента до переписок антивакцинаторів.

Політичні меми та комікси

Якщо ми кажемо про виявлення деструктивного контенту чи дезінформації, то релевантними для дослідження стають перші три типи зображень.

Фото з абстрактними людьми (взяті з фотостоків) нерідко трапляються в тих же “жартівливих” спільнотах, де постять фото Путіна, Зеленського чи Кличка.

Популярні меми також ідеально працюють не тільки для того, щоб відзначити складнощі понеділка або погодні умови, а й щоб висміяти карантинні обмеження, посіяти паніку чи порушити геополітичні питання.

Текст, перетворений на зображення, – це не лише спосіб поширити анекдоти, а й розставити акценти на своїх тезах. Фейсбук дозволяє короткі повідомлення оформити “в зображення” – і саме їх часто поширюють у вайбер-спільнотах. Та й серед анекдотів можна побачити конспірологію чи дезінформацію.

дезінформація

Знак гривні
Знак гривні