Обміняли свободу на достаток, а його немає. Чому в Казахстані революція через незначне подорожчання?

Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос розповідає про причини протестів у Казахстані

Ріст цін на тлі несправедливості

– Що стало реальною причиною повстання?

Станом на зараз столиця Астана контролюється владою, але все ж найбільшим містом Казахстану є Алмати. Об’єктивно кажучи, саме вона є головним містом країни. Почалося з того, що ціни на газ, яким у Казахстані багато хто заправляє машини, зросли вдвічі – умовно з 3 до 8 гривень. Для українців подібні ціни взагалі смішні. Але там це відбувалося на тлі інших негараздів – соціальної несправедливості, не дуже комфортного життя. Хоча казахи в принципі завжди хвалилися, що вони жили краще за українців, що середня заробітна плата у них була вищою за українську.

Але там є свій серйозний дисбаланс і в заробітній платі, і щодо дорожнечі на товари – у них єдиний спільний економічний простір з Росією, і ціни відповідно такі, як у росіян. Зараз казахи повторюють примовку, що зарплата у них 50–60 тисяч тенге (це приблизно 3,5 тисячі гривень), але, думаю, що в реальності у них зарплата все ж у декілька разів вища…

– Ну, це нагадує українські реалії…

Так, але це не зіставне з тими уявленнями казахів про те, як мала б жити їхня країна. Нагадаю, Казахстан надзвичайно багатий на поклади різних корисних копалин – нафти, газу, руди. Ще у 90-ті роки дуже багато говорили про те, що Казахстан – одна з найбагатших країн світу.

І сталося так, що казахи вирішили віддати свою свободу в обмін на достаток. Як результат, політичної конкуренції в країні немає, Нурсултан Назарбаєв став одноосібним правителем і «батьком нації». Тобто казахи уклали з ним своєрідну угоду – вони змиряються з його довічним правлінням, а він забезпечує їхній достаток. А достатку, виявилося, немає.

– А що ж сталося з достатком?

Його немає, тому що це авторитарна країна, в якій все контролюється з однієї кишені й роздається відповідним чином. І ось це якось раптово зараз виявилося. Це як у казці про голого короля, коли всі вважали його одягнутим, поки якийсь хлопчик не сказав, що король голий.

Достатку немає, тому що це авторитарна країна, в якій все контролюється з однієї кишені і роздається відповідним чином

– Клан Назарбаєва далі перебуває при владі, там же інший президент?

Так, там ніби відбувся процес передачі влади. Президентом став Токаєв, а Назарбаєв залишився батьком нації. Але цей процес передачі влади відбувався так, щоб Назарбаєв лишився задоволений, обласканий, а його клан далі контролював основні ресурси країни.

Легкі на підйом

– Протестувальники – вони представляють якусь політичну силу, партію?

Ні, там йдеться про якусь конкретну політичну силу. Це просто протестувальники, послуговуючись місцевим терміном – орда. Казахи легко організовуються, легкі на підйом. Просто зібралися і пішли протестувати.

Ще не варто забувати, що після незалежності Казахстан пережив справді демографічний вибух. Коли розвалювався Радянський Союз, відсоток казахів у республіці становив близько тридцяти відсотків, а зараз казахів приблизно сімдесят відсотків. У них багато молоді, яка народилася, виросла за часів Назарбаєва. І ось зараз саме ця молодь вийшла на вулиці, стала мотором протестів.

Поліційна машина у вогні на вулицях Алмати

– Наскільки влада Токаєва – Назарбаєва контролює силовиків? Якою може бути їхня відповідь і чи здатні вони загалом відповісти?

Поки що до кінця не зрозуміло, наскільки казахська влада спроможна організувати повноцінний силовий сценарій. Військових з іншого регіону, жузу (історичні родові клани казахів), можуть зустріти вкрай вороже. Там може бути стільки нюансів, що просто розохотиться воювати.

– Як далі розвиватиметься ситуація?

Наразі прогнозувати дуже важко. Але в останній заяві Токаєв заявив, що готовий діяти жорстко, тобто піти на силовий сценарій. Протестувальників називають змовниками та погромниками, фактично психологічно готується поле для майбутніх зачисток та застосування сили. Стратегія десь буде така – відокремити від мас протестувальників найрадикальніші групи, оголосити їх терористами та знищити. А вже потім говорити з більш поміркованими.

– Чим усе це може закінчитися?

Поки абсолютно незрозуміло чим. Як на мене, силовий сценарій – програшний. У країні почнуться масові страйки, все почне валитися.

– Яка роль Росії у всьому цьому?

Росіяни поки дуже мляво реагують, можливо, вони ще самі не знають, як на це реагувати. Про якесь збройне втручання чи захист етнічних росіян поки не йдеться. Найпевніше, росіяни будуть діяти згідно із запитами казахської влади. Тобто вони не будуть нав’язуватися, але стоятимуть поруч і в разі чого будуть готові «допомогти».

Протестувальники в Казахстані

казахстан назарбаєв токаєв протести