Зерно-2021: зібрати можемо найбільше за всю нашу історію, продамо дорого

Що було

Для початку – трохи історичного контексту. На жаль, в Україні досі переважає обивательська думка про те, що рослинництво – це щось відстале і непрестижне, і що статусом великого аграрного виробника Україні не слід пишатися. Насправді ж за роки незалежності в цій галузі відбувся колосальний прогрес. І те, що Україна зараз отримує найбільші експортні доходи від аграрно-продовольчого експорту – це свідчення не нашої відсталості, а нашого поступу.

Микола Пимоненко, "Жнива" (1896)

Для усвідомлення того, наскільки просунулася Україна в аграрних технологіях, достатньо подивитися, яким був стан рослинництва в радянські часи і як він змінювався за роки незалежності. Так, у 1970-80 роки валовий збір зернових в УРСР не перевищував 40 мільйонів тонн. Задля отримання цих врожаїв радянська планова економіка докладала колосальних зусиль: від масштабних програм із забезпечення тракторами та добривами до щорічної мобілізації студентів та школярів на «битву за врожай».

Радянська «планка» врожаю зернових в Україні - до 40 мільйонів тонн – у незалежній Україні трималася протягом 16 років. Причому в несприятливі за погодою 1996, 1998-2000 роки вона просідала до рівня 25 млн тонн, а у катастрофічно несприятливому 2003-му – до 20 млн тонн. І навпаки, якщо погода була особливо вдала, як у 1993-му, то можна було зібрати аж 46 мільйонів тонн.

Зараз ці показники можуть викликати хіба що здивовану усмішку – і оце стільки збирала Україна, житниця Європи?

У 2008-му почали з’являтися ознаки збільшення врожайності порівняно з радянськими часами. Реальний аграрний потенціал України став розкриватися з 2013 року – відтоді й донині жодного разу врожай зернових не опускався нижче 60 млн тонн. І є всі ознаки, що зараз аграрна галузь виходить на новий стабільний рівень – 70 мільйонів тонн.

У радянські часи про подібні врожаї не доводилося навіть мріяти

Так, У 2018 було зібрано 70,1 мільйон тонн зернових. У рекордному (поки що 2019-му) – 75 мільйонів тонн. 2020 рік був невдалим за погодними умовами – засуха в південних регіонах суттєво погіршила врожайність кукурудзи. Втім, навіть попри це, жнива-2020 завершилися з показниками 65 мільйонів тонн. Ще десять років тому такі результати вважалися б суперпрекрасними, а у радянські часи про подібні врожаї не доводилося навіть мріяти. А ще завдяки успіхам агрогалузі Україна гарантувала собі продовольчу безпеку. Потреби власного ринку становлять 20-21 мільйон тонн, а ми зараз збираємо у три – три з половиною рази більше.

Дорн українського виробництва обробляє поля хімікатами. Фото 2017 року

Що буде

«Велика трійка» зернових культур в Україні – це кукурудза (по ній ми в топ-5 світу і за валовим збором, і за експортом), пшениця (теж у топ-5 за експортом) та ячмінь (друге місце за експортом). Інші зернові, такі як жито й овес, на загальну картину фактично не впливають.

Збір ранніх зернових (пшениця і ячмінь) наразі на фініші – лишилося менше 10 відсотків площ.

Станом на середину серпня показники такі:

Пшениця – 28,7 млн тонн. Це наразі плюс 3,6 млн тонн порівняно зі збором пшениці за весь 2020 рік. Не доводиться сумніватися, що в 2021-му буде зібрано більше 30 мільйонів тонн пшениці. І не виключено, що не просто більше, а відчутно більше: так, аналітики міністерства сільського господарства США (USDA) нещодавно підвищили прогноз по пшениці в Україні до 33 млн тонн.

Ячмінь – 9,42 млн тонн. Це на 1,62 млн тонн більше, ніж за весь 2020 рік. І майже напевно цьогоріч буде взято символічну планку в 10 млн тонн ячменю.

Таким чином, лише по двох із трьох основних зернових культур Україна в цьому році збере понад 40 мільйонів тонн. Тобто, більше, ніж урожай усіх зернових в радянські часи.

Залишається ще кукурудза – пізня зернова культура, яка в Україні є номером один за валовим врожаєм. Саме вона забезпечила рекорд 2019 року – тоді було зібрано 35,8 млн тонн кукурудзи. І вона ж стала причиною розчарування 2020-го: були сподівання на відчутне перевищення «планки» в 30 млн тонн, а в результаті отримали тільки 29,8 млн тонн.

Наразі прогнози по врожаю кукурудзи можна назвати стримано оптимістичними – за оцінкою фахівців Національної академії аграрних наук, на більшості площ триває налив зерна, а стан рослин – добрий і задовільний. Зрозуміло, що в умовах глобальних кліматичних змін може статися все що завгодно. Але навіть за дуже малоймовірного повторення негараздів а ля 2020 рік Україна все одно виходить на другий у своїй історії урожай зернових: 71-73 мільйони тонн.

А якщо, навпаки, погода посприяє завершенню агросезону, який досі був цілком успішним? По-перше, буде побитий рекорд 2019 року (75 млн тонн). А по-друге, 43 мільйони тонн пшениці та ячменю і 37 мільйонів тонн кукурудзи (плюс 0,6 млн тонн вівсу та жита) в сумі дають 80+ мільйонів тонн. Це буде не просто рекорд, але й нова віха в українській аграрній історії.

Чим серце заспокоїмо

Україна збере високий врожай, але чи вдасться вигідно продати зібране? Однозначно так – принаймні з двох причин. По-перше, однією з економічних аномалій, породжених «посткарантинним» 2021 роком, є різке зростання світових цін на сировинні товари (commodities) – в діапазоні від нафти й залізної руди до зерна. Самим лише відновленням економіки його не пояснити: імовірно, що свою роль зіграла і роздача сотень мільярдів доларів, євро та юанів по програмах «антиковідного» стимулювання. Але якою б не була причина, результат для українських агроекспортерів буде позитивний: їхнє зерно купуватимуть дорожче.

Оцінки врожаю зерна знижені по США, Канаді та Росії, а по Україні і Австралії зросли

Друга причина – це загальна ситуація з врожаєм зернових у світі. А вона не найкраща: міністерство сільського господарства США прогнозує спад по пшениці та кукурудзі, що вже призвело до подорожчання цих товарів до тримісячного максимуму. І якщо оцінки врожаю зерна знижені по США, Канаді та Росії, то по Україні (і Австралії) вони, навпаки, зросли.

Втім, радість агробізнесу може означати смуток для українського населення: внутрішні ціни на зерно в Україні мають тенденцію до зростання, якщо зростають ціни експортні. І вже восени владі доведеться думати, як пояснити людям, чому за рекордного врожаю хліб і борошно стали для них дорожчими.

Але це нинішня ситуація, а як щодо більш віддалених горизонтів? Є всі підстави очікувати, що в найближчі роки новим «опорним показником» по зернових стануть не 60, а вже 70 мільйонів тонн, а наступним після нього – 80 мільйонів.

Цьому сценарію посприяє низка чинників:

По-перше, триватиме тренд до збільшення ефективності аграрного виробництва. Нова сільськогосподарська техніка, потужніші (і правильніше застосовані) засоби захисту рослин, прогрес моніторингу стану посівів (дрони, супутникові карти, датчики тощо – та програмне забезпечення для аналізу зібраних у такий спосіб масивів даних) – все це і надалі забезпечуватиме вищу врожайність на одиницю посівної площі.

Позитивно позначиться і відкриття ринку землі. Загальні показники збору зернових будуть зростати завдяки поступовому зникненню «тіньових» полів – площ, які не зареєстровані в державному кадастрі і, відповідно, не потрапляють під офіційний облік вирощеного збіжжя. Скільки цих «сірих ланів», ніхто не знає точно – але відомо, що це мільйони гектарів. Ринок землі допоможе - рано чи пізно ці площі доведеться «виводити з тіні».

«Джокером» залишається вплив погоди, пов’язаний із глобальними кліматичними змінами. Нагрів атмосфери – це більша кількість накопиченої в ній енергії. Проявлятися це може по-різному: від катастрофічних засух до не менш катастрофічних повеней. Улітку 2021-го Україну ці лиха оминули, на відміну від сусідів на Заході та Сході. Втім, у будь-якому випадку загроза посух на півдні та сході України зростатиме. І вже зараз слід починати таку собі «Велику меліорацію» - державну програму із спорудження потужної зрошувальної інфраструктури в цих регіонах.

В будь-якому випадку, близько 80 мільйонів тонн зібраного в 2021 році збіжжя означатиме обсяги експорту в 60 млн тонн та збільшення доходів від цього експорту з 9 до понад 12 мільярдів доларів. І це гарний бізнес: як показала пандемія, люди можуть перестати літати літаками, відпочивати за кордоном та купувати автомобілі – але від їжі вони точно не відмовляться.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

зерно агропром урожай економіка