А

Антиукраїнська стаття Путіна, відставка Авакова та перезавантаження судової системи. Моніторинг дезінформації №88

  • Ненависть до України від Путіна
  • Несподівана відставка Авакова
  • Нова хвиля коронавірусу
  • «Злодій» Зеленський та судова реформа
  • Дивіться, як змінювалися теми дезінформації протягом року, на інтерактивній візуалізації

Період: 12—19 липня 2021 року.

Теми дезінформації

Відсоток новин із вказаною темою серед усіх новин із групи сайтів

Що нового писали дезінформатори?

Цитата нижче описує дух багатьох публікацій, що з’явилися після статті Путіна. Ми вирішили подати її повністю, оскільки:

«Любые обсуждения и действия начинаются с исходного: это русские, это земля русских. То есть, это не колониальные претензии, не боль по утраченным территориям. Это наше просто по определению. Попробуйте такую позицию оспорить. Также это заявление опровергает существование украинцев как нации. Максимум – это территориальная группа русских, не субэтнос даже. Как кубанцы или поморы. Со своим смешным сельским диалектом. Но каким образом опровергнуть украинцев фактически, если в том зоопарке множество животных себя украинцами считает? – Это просто. Они там «политические украинцы». А уничтожить «политическую нацию» не так уж сложно, не прибегая к геноциду. Так же, как и создать политическую нацию можно, не применяя селекции и евгеники. В принципе, несколько тысяч укронацистов-бандерлогов, развешенных на фонарях в украинских городах, уничтожат политическую нацию «украинец» сразу. И города станут русскими...

Когда претензии перетекут в реальные действия? – Конечно, не в ближайшей перспективе. Но они уже оправдывают любые действия в защиту русского населения (а оно там всё русское). В том числе боевые. В том числе освобождение частей нашей русской территории».

Клікбейт тижня — «Аваков будет баллотироваться в мэры Харькова»

Під таким заголовком українські маніпулятивні сайти цитували (й заодно піарили) проросійського політика Михайла Добкіна, який назвав Авакова своїм головним конкурентом. Насправді соціологічні опитування демонструють, що головним конкурентом Добкіна є в.о. мера Харкова Ігор Терехов, якого підтримують 42,9% тих, хто визначився і взяв би участь голосуванні. Підтримати Михайла Добкіна готові 17,8%.

Стаття Путіна та рафінована ненависть до України

Українські клікбейтні видання писали про статтю Путіна щодо «єдності російського та українського народів» переважно критично. Вони називали її «пропаганда в чистом виде и обоснование нового витка агрессии». Лише незначна кількість сайтів (під виглядом нейтральності та неупередженості) цитували путінську статтю без будь-якого спростування. І тільки ті сайти, що постійно піарять Медведчука та ОПЗЖ (як-от mignews.com.ua або vesti.ua), використовували цей привід, щоб написати, як Путін стає на захист Медведчука, а «из-за личных амбиций Зеленского страдает вся Украина».

А от російські сайти, орієнтовані на українську тематику, статтю Путіна ідеалізували, цитували за будь-якої нагоди (і, припускаємо, ми ще довго бачитимемо ці цитати в моніторингах), видавали за єдину можливу істину та тлумачили, як богослови Бібілію, пояснюючи приховані тези та сенси. Так, наприклад, вони називали головною тезою путінської статті те, що «Россия никогда не станет анти-Украиной» (хоча, зважаючи на кількість антиукраїнського і навіть українофобського контенту в головних російських новинах, це вже давно сталося), або що таким чином «Путин официально объявил Западу войну за Украину». Зміст всієї статті вміщали в заголовок «Единый народ, русский язык, внешнее управление и Бандера»; «Один народ, один Путин». Усі реакції на статтю з України (особливо Зеленського) висміювали. Ну і просто використовували цей пропагандистський текст як нагоду протиставити себе Заходу (наприклад, проаналізувати «западные, голливудские фильмы» та розвіяти «Миф о “рабской сущности” русских»).

Загалом ця стаття стала лише маленьким (хоч і дуже голосним) доповненням до цілеспрямованої системної пропагандистської антиукраїнської лінії Кремля. Найгіршим її впливом можна назвати те, що вона ще раз спровокувала українських політичних лідерів, експертів та медіа і змусила вступити в дискусію з потужною машиною російської пропаганди. І правила цієї дискусії визначають не в Україні. Та й ведеться вона на умовах світу постправди, себто в ситуації, коли об’єктивні факти меншою мірою впливають на суспільну думку, ніж апелювання до емоцій та особистих переконань. А тому всі експертні спростування основних тез цього тексту не зможуть отримати перемогу (чи хоча б перевагу), а лише посилюють їхнє звучання.

Відставка Авакова: «дьявол во плоти»

Політичну долю Арсена Авакова за президенства Володимира Зеленського дезінформатори описують так: «Он перешёл на сторону бывшего клоуна и обеспечил честный подсчёт голосов. А потом стал опорой президента в первые годы власти Зеленского, сдерживая и манипулируя к своей выгоде протезными акциями правых и бывших атошников». Минулого тижня він подав у відставку, і йому блискавично призначили заміну. Оскільки відставка трапилася всередині тижня, ми очікуємо, що більше публікацій про неї потрапить у наступний моніторинг.

З тих реакцій, які ми бачили, Авакова характеризують як «человека, который утопил в крови и слезах и безжалостно преследовал все эти годы тех, кто выступил против кровавого госпереворота на Украине». Вони писали про те, що він став «символом стабільності» для «внешних кураторов». А звільнив його або Зеленський «почувствовавший вкус власти и денег от неё», або «кураторы выводят Авакова с должности министра, чтобы при следующем апгрейде укро-власти он занял более высокую должность и только укрепил своё положение и влияние».

Російські дезінформатори звично сприймають Росію як центр світу і тому навіть відставку українського міністра пояснюють своїми місцевими подіями «Статья президента России Владимира Путина вызвала на Украине нешуточный переполох и могла стать причиной отставки главы МВД».

Коронавірусна статистика та «ковидный маразм»

Наближення «Дельти» до України відновлює хвилю паніки на українських маніпулятивних сайтах. Вони продукують клікбейтні заголовки із фразами типу «Люди будут умирать под стенами больниц», цитують як експертів людей, чиї регалії – це «системный аналитик». Також активно розганяють історію про вакцину Pfizer, яку транспортували в Харків з порушенням температурного режиму. І хоч МОЗ одразу ситуацію прокоментував, оголосив про розслідування та що цю партію повернули на склад ДП «Укрмедпостач», це не завадило поширювати тексти типу «Тупые отмазки: размороженную вакцину Pfizer они упрямо хотят выдать за нормальную».

Нагадаємо, що до цього дезінформатори так само знецінювали вакцини "Ковішилд" і "Сіновак", які прибували в Україну раніше. Мета банальна – посіяти недовіру до вакцинації і тим самим збільшити кількість хворих та померлих.

Злодій Зеленський «сдал суды в управление Западу»

Поки російські сайти зосередилися переважно на цитатах Мураєва щодо Зеленського («Экс-депутат Рады назвал Зеленского “облаком в штанах”, а его избрание — ошибкой»), українські сайти-клікбейти продовжували емоційно коментувати будь-яку його дію чи цитату, продукували клікбейти («Зеленский — преступник и его “посадят”») та просто розмірковували, що президент України «совершенно не понимает, что его действия имеют последствия в реальной жизни».

Та особливу увагу українські маніпулятивні видання приділили ухваленому законопроєкту щодо перезавантаження Вищої ради правосуддя. Ухвалення цього закону привітали західні партнери України та позитивно оцінили українські експерти, які займамаються судовою реформою. Стаючи на захист суддів та старої (непрозорої) системи їхнього призначення з неможливістю контролю, сайти-помийки перетворювали тему суддівської реформи на вже універсальну тезу про зовнішнє управління: «Зеленский сдал суды в управление Западу и объявил войну украинским судьям». Знову-таки – це традиційний російський прийом атакувати будь-які позитивні зміни в Україні чи навіть наміри влади їх зробити.

«Північний потік-2»: «фантазии и шантаж» України

Німеччина та США уклали угоду щодо добудови газопроводу "Північний потік-2". Угода не дуже враховує інтереси України і робить її ще вразливішою перед російською агресією. Орієнтовані на українську тематику російські сайти писали, що «Украинские политики могут и дальше фантазировать на эту тему (зупинку ПП2 — Тексти), но их мнение по этому поводу никто учитывать не собирается». Вони назвали «детским шантажем» недавні сигнали з боку українського уряду щодо зближення з Китаєм. І запевнили, що «чтобы Китай как-то встал между Украиной и Россией, необходимо, чтобы Киев стал важной составляющей жизни Пекина. А этого нет и не предвидится». В цьому вони праві.

Україна все ще «Антироссия»

Російські сайти продовжували розвивати наратив про «зовнішнє управління» в Україні: «Задача, которую Запад поставил перед режимом Зеленского, — втянуть Россию в полномасштабный конфликт с Украиной. Зеленский старается, как может, хотя играть гениталиями на рояле у него получается лучше. Но Россия всё равно на войну пока не приходит. И не даёт окончательно стравить украинцев и русских в окопах». Вони також погрожують, що «воссоединение (тобто окупація України — Тексти) придет и на этот раз, потому что есть Россия, которая ощущает свою ответственность за весь народ, какими бы временными границами он не был разделен». Нагадаємо, що саме Росія окупувала українську територію, розв’язала війну в Україні та підтримує її.

Також писали:

Вкотре писали про репресії проти Медведчука та доповнювали вже класичні тези цитатами його відповіді Путіну («Нам нужна свободная и справедливая держава, а не национальная резервация»).

Знайшли старе відео, де Кучма каже, що Україна не «годувала Росію» в часи пізнього Радянського Союзу, і писали, що в Україні голод, за даними звіту UNICEF (в Україні й справді високий відсоток людей, що недоїдають, але про голод не йдеться).

Писали про те, що депутати побилися у Верховній Раді, а Зеленський хоче «протащить токсичный законопроект» про легалізацію медичного канабісу перед літньою паузою в засіданнях Ради.

Продовжується істерика через міжнародні навчання Sea Breeze біля берегів України. Такі навчання і постійна присутність флотів союзників не дозволяє Росії використовувати свою перевагу на морі для того, щоб тиснути на Україну.

Висновки

Впродовж “моніторингового тижня” значна частина публікацій на сайтах, які ми відстежуємо, обговорювала відставку глави МВС Арсена Авакова та статтю Путіна про «невизнання» українського народу. Колишнього главу МВС називали «кровавым» і «одиозным» і звинувачували «тех, кто выступил против кровавого госпереворота на Украине». Інший поширений наратив — «Аваков ставленик зовнішнього управління», і його готують до підвищення.

Стаття Путіна стала справжньою енциклопедією антиукраїнських штампів, безпідставних звинувачень та перекручень. Але фактично у ній не було нічого нового. Президент Росії писав про «единый народ» та вкотре намагався переконати своїх читачів, що «Запад» намагається «відірвати» Україну від Росії. Для нас це ще одне свідчення того, що Росія відмовляється визнавати незалежність України і продовжить витрачати час і ресурси на її знищення.

Обмеження дослідження:

У цьому дослідженні ми враховували тільки ті теми, що співзвучні з російськими дезінформаційними кампаніями. Більшість із них спирається на реальні події, адже так дезінформація працює ефективніше. Назви тем відображають маніпуляції, використані в темі. Тож новини з теми на українських мейнстримних сайтах можуть мати абсолютно інший зміст, ніж маніпулятивні матеріали.

Теми російської пропаганди в Україні ми беремо з наступних груп матеріалів:

У першій та другій групах новин матеріали відбирались класифікатором маніпулятивних новин.

Методологія

Ми шукали теми у 18077 матеріалах російською мовою з:

Маніпулятивність новини визначав покращений класифікатор із проєкту “У нас погані новини”. В моніторингу враховували лише матеріали про суспільно-політичне життя, що стосуються України.

NDI logo

дезінфомонітор дезінформація

Знак гривні
Знак гривні