Як бізнесу отримати фінансування без банку та як звичайним громадянам інвестувати в бізнес. Приклади

«Промприлад.Реновація»: інвестиції від 50 тис. грн

На місці старого заводу «Промприлад» в Івано-Франківську створюється інноваційний центр із розвитку підприємництва, неформальної освіти, сучасного мистецтва та урбаністики. Власне, «Промприлад.Реновація» вже працює: офіси, коворкінг, конференц-зали, майстерні, кафе, бар, зони дитячих розваг і творчого розвитку. Реінкарнація заводу, збудованого ще у XVIII столітті, триває п'ятий рік. За цей час реконструйовано 6,2 тис. кв. м приміщень. І вже втретє компанія виходить з пропозицією до дрібних інвесторів вкладати гроші у розвиток проєкту. Тепер мінімальний розмір інвестиції становить 50 тис. грн, що в кілька разів перевищує поріг входу на самому початку.

Майже половину з 250 доступних для дрібних інвесторів слотів на сьогодні вже придбано. Залучені кошти обіцяють витрачати на завершення впродовж наступних трьох років повної реконструкції приміщень заводу – а це 26 тис. кв. м, а також збудувати ще понад 10 тис. кв. м інфраструктури. Більш як $8 млн принесли у цей проєкт понад 800 дрібних інвесторів. Як стверджує менеджер по роботі з інвесторами «Промприлад.Реновація», в Україні «це чи не єдиний випадок, щоб у такий спосіб залучалися кошти до створення об'єкта нерухомості».

«Сімейні молочні ферми» – від 30 тис. грн

У проєкті «Сімейні молочні ферми» саме розпочався другий етап інвестування. Якщо торік мінімальна сума інвестиції становила $200, то нині це вже 30 тис. грн (трохи більш як $1 тис.). Залучені кошти будуть спрямовані на будівництво нових господарств і створення саме сімейних ферм.

– Вивчаючи досвід інших країн розвитку молочної галузі, ми побачили, що найкращий спосіб – це організація сімейних ферм, – розповідає Олександр Лісовський, керівник відділу роботи з інвесторами. – Наша мета: створити всеукраїнську мережу малих підприємств сімейного типу з виробництва молочної продукції високої якості. Має бути тисяча ферм у 2022 році, 5 тис. ферм до 2026-го. Це невеликі ферми на 10–50 корів, де вироблятимуть молоко та сири високої якості – не нижче першого ґатунку.
Зі старту «Сімейних молочних ферм» у 2017 році залучено понад 2 млн грн коштів ініціаторів проєкту з різних джерел, понад 10 млн грн – від дрібних інвесторів. На сьогодні вже працюють 77 сімейних молочних ферм. Як пояснюють у компанії, найближчим часом важливо розв'язати проблему збереження поголів’я українських молочних малих господарств.

Читайте також: У Польщі стає модним працювати з фермерами та створювати кооперативи покупців, щоб їсти натуральні продукти

«Господарі» – 28 тис. грн

Щойно завершився черговий етап залучення коштів у проєкт «Господарі», внесок у якому становив $1 тис. (близько 27,5–28 тис. грн), тоді як ще 2019 року, коли проєкт тільки розпочав залучення коштів дрібних інвесторів, можна було вкласти в десять разів менше. Це інтернет-платформа, що допомагає замовникам і виконавцям ремонтних робіт різного масштабу знайти одне одного.

«Родинний добробут» – від 125 тис. грн

Охочим інвестувати у ферми з вирощування органічних овочів пропонують два варіанти: або вкласти щонайменше 125 тис. грн і очікувати на 24% дивідендів, або зробити внесок від 250 тис. грн і розраховувати на 31% фіксованих дивідендів.

Пропозиція відсотків заманлива, коли порівняти з іншими проєктами, що вдаються до залучення грошей напряму від громадян, але й поріг входу значно вищий.
– Ці відсотки розраховані на основі фактичних фінансових показників діючих теплиць, – пояснює Андрій Ющенко, менеджер інвестиційного напрямку.

Нині вже працює органічна ферма під Києвом, де на власній землі площею 20 га й у теплицях на 8 тис. кв. м упродовж усього року вирощують овочі та зелень. Уся вирощена продукція має європейський органічний сертифікат – Organic Standard, а реалізовується здебільшого через власний інтернет-магазин. На цей рік заплановане будівництво ще 4 500 кв. м теплиць, а у перспективі плануються нові об'єкти на лівому березі Дніпра неподалік від Києва та під Одесою.

Скільки і як повертають

Такі інвестиції працюють за принципом «гроші наперед». Хоча від моменту інвестиції вкладник стає повноправним власником частки бізнесу, щоб отримати перший дохід, доведеться чекати, поки проєкт запрацює на повну.
У «Родинному добробуті» на отримання перших дивідендів можна розраховувати лише через рік після інвестиції, а потім обіцяють виплачувати відсотки кожні пів року.

– Перший період трошки довший, тому що потрібен час на будівництво теплиць 4–6 місяців, потім час на вирощування першого врожаю до 3 місяців, на продаж врожаю, – пояснює Андрій Ющенко. – А нараховуватися відсотки починають на 46-й день із моменту внесення інвестиції.

Проінвестувавши $155 тис., можна розраховувати на 50% дивідендів. У кооперативі запевняють, що ризики заморозків або засухи не впливають на виробництво, оскільки кожна теплиця має свою замкнену систему мікроклімату: освітлення, опалення, полив, вентиляція. Відсоток дивідендів фіксується в договорі та є незмінним протягом всього строку дії договору. Тому незалежно від форс-мажорів, інвестор гарантовано отримає свій прибуток.

У проєкті «Сімейні молочні ферми» вже є обнадійливі результати. Однією з перших ферм була ферма Наталії Никончук із села Стара Мощаниця на Рівненщині. Створена у 2017 році сімейна ферма вже себе окупила, цього року родина планує будувати ще одну і збільшувати поголів'я. Так, пришвидшуючи окупність, збільшуючи надої, фермерські господарства капіталізують і сам проєкт, дивіденди якого теж виростають пропорційно.

Створена у 2017 році сімейна ферма вже себе окупила

У «Сімейних молочних фермах» відсоток залежить від того, на якому етапі зроблені інвестиції: хто вкладався раніше і довше чекав, матиме вищий відсоток, ніж той, хто заходив у проєкт на завершальному етапі інвестування. Інвесторам першої хвилі передбачено бізнес-планом від 12% дивідендів, і ставка зростатиме згідно з бізнес-моделлю. А тим, хто вкладає гроші пізніше, дивіденди будуть на цьому ж рівні, але капіталізація вартості частки, якою володіє інвестор у проєкті, буде на порядок нижчою.

Інвесторам «Промприлад.Реновація» треба чекати на виплату перших дивідендів до 2023 року, а розраховувати можна на 9%. Щороку проєкти, що розвиваються, переоцінюють свої активи. Тож і кожен вкладник отримує звіт стосовно вартості своєї частки. Наприклад, торік «Промприлад.Реновація» пройшов свою першу переоцінку активів за міжнародними стандартами, яка виявила ріст капіталізації за 2019–2020 роки на 21%. Поки проєкт розвивається і працює на зростання, вартість кожної частки росте.

Важливо зазначити, що бізнес-модель таких проєктів передбачає рівні права для всіх інвесторів незалежно від вкладеної кожним суми. Та й розмір частки для інвесторів обмежується.

Наприклад, у «Промприлад.Реновація» це 5% для однієї тисячі дрібних інвесторів, передбачених бізнес-моделлю.
– Промприлад задумувався, як проєкт без монополії та суттєвого впливу одного власника чи невеликої групи власників на управління, він належить спільноті інвесторів-однодумців, які поділяють його цінності, – коментує менеджер по роботі з інвесторами. – Чим більша спільнота, тим у більшій безпеці проєкт, тим більше можливостей для самих інвесторів.

Переважно суми, залучені від дрібних інвесторів, у розпочатих проєктах не роблять особливої погоди. Та все ж відіграють важливу роль: насамперед допомагають проєкту капіталізуватися через упізнаваність і популяризацію продукту. Це один із кращих індикаторів «потрібності» бізнесу.

– Якщо багато людей повірило в ідею ще не прибуткового бізнесу, то в такої справи є потенціал, – упевнений Артем Карявка, засновник та СЕО проєкту «Господарі». – Це чудовий тест для ідеї на відповідність ринку та запити потенційної цільової аудиторії.

Соціальна складова, що є в кожному зі згаданих проєктів, є переконливим аргументом для інвестора. У «Промприлад.Реновація» розповідають, що наприкінці 2020 року вимушені були відмовляти десяткам потенційних інвесторів, які не встигли вкласти кошти у попередніх двох етапах. Це підштовхнуло до оновлення моделі залучення інвестицій і розподілу за каналами інвестування, щоб надати можливість більшій кількості дрібних інвесторів долучитися до проєкту.

Хто ризикує більше

Вкладаючи власні кошти у нові бізнеси, що розвиваються, інвестори розділяють усі ризики практично нарівні з компанією. Інвестори можуть отримати в рази більше, ніж вклали, або втратити все у разі провалу проєкту. Компанії, що вдаються до залучення коштів дрібних інвесторів, пропонують додаткові аргументи, щоб підтвердити серйозність своїх намірів.

Вкладаючи гроші, наприклад, у «Родинний добробут», інвестор одразу стає членом кооперативу. А відтак – і опосередкованим власником землі та інфраструктури, що є у власності цього кооперативу, тобто гарантом інвестицій є нерухомість. Понад те, згідно із законом України «Про кооперацію», фінансова інвестиція має бути повернена тільки в еквіваленті грошей – тож кооператив несе відповідальність за повернення внесків кожному зі своїх членів.

Нерухомістю – комплексом споруд – забезпечують свої гарантії й у проєкті «Промприлад.Реновація». Для вкладника, зазначає Артем Карявка, справді ризики – надвисокі: нині не більш ніж 10% стартапів виживають у перші роки розвитку. Проте і шанси отримати гарні бонуси немалі: можна повернути свої інвестиції у п'яти- а то й десятикратному розмірі.

– Для стартапів ймовірність невдачі дуже висока саме в перші роки, – коментує Артем Карявка. – Навряд чи вдасться залучити багато коштів від одного інвестора, зазвичай це дрібні суми – від кількох сотень до кількох тисяч доларів.

зазвичай це дрібні суми – від кількох сотень до кількох тисяч доларів

Та якраз такими дрібними сумами й вдається підтримати бізнес-проєкт, який на початку потребує якомога більше капіталовкладень. «Така форма співпраці дозволяє бізнесменам повністю чи частково відмовитись від банківського кредитування, проте не є стовідсотковою гарантією уникнення фінансових ризиків», – розповідає Олексій Мась, СЕО проєкту «Крафтові соцмережі».

Банки кредитів проєктам-стартапам не видають. Та й в принципі для малого бізнесу кредит – надто обтяжливе зобов’язання, що може звести проєкт і нанівець. «Кредити в банку – найгірший ресурс, високі відсотки не дають можливості розвиватися стратегічно та довгостроково, – аргументує Артем Карявка. – На цей момент банки не є інституціональним інвестором для розвитку стартапів».

Та й в принципі прикладів таких бізнесів, які стартували б і розвинулися б завдяки банківському кредитуванню, практично нема. Як зазначають у проєкті «Сімейні молочні ферми», навіть попри те, що за перші кілька років проєкт динамічно розвивався, набираючи обертів, мав фінансову підтримку від міжнародних фондів і навіть урядів інших країн, та все ж кредитування за державною програмою 5–7–9% виявилося навряд чи можливим і раціональним. Тому і вирішили залучати гроші українців напряму.

У чому реальна вигода

Віддати сьогодні кілька десятків тисяч гривень – і забути про цю суму на пару років, сподіваючись на дохід у перспективі? Зважитися на такий крок можуть або відчайдухи, або добре обізнані. Власне, так і є сьогодні. У «Сімейні молочні ферми» часто інвестують, за словами Олександра Лісовського, маркетологи, айтішники, але це завжди інвестори «за духом», що розуміють механізм інвестиції й повернення, та вкладалися у нові проєкти раніше.

Але багатьом іншим потенційним інвесторам потрібен лікнеп. Наприклад, у проєкті «Сімейні молочні ферми» витрачають чимало ресурсів на роз’яснювальну роботу з людьми, яких приваблює можливість інвестицій та низького порогу входу в проєкт, але які нічого в цьому не тямлять.
Тим часом деякі проєкти вже мають підтримку та інвестиції з інших країн. Щобільше, становлення і розвиток їх став можливим завдяки підтримці міжнародних фондів, посольств урядів інших країн. Зокрема, «Промприлад.Реновація» підтримують 32 інституційних партнери, серед яких уряди Швеції, Канади, SRI International (Стенфордський інститут досліджень), CANactions, Robert Bosch Foundation, BMW Foundation, Moris Group, а також Івано-Франківська міська рада.

Проєкт «Сімейні молочні ферми» підтримують уряди Канади, Швеції, Фонд розвитку ООН, цьогоріч долучився й уряд України.

Та підтримка дрібних інвесторів для таких проєктів є найціннішою.

– Це не просто кошти, це спільнота амбасадорів стартапу в різних куточках, інвесторів, що «горять» ідеєю і можуть стати повноцінними членами команди, – пояснює Олексій Мась. – У такий спосіб громадяни сприяють створенню нових робочих місць у своєму місті, регіоні, підтримують розвиток вітчизняного малого та середнього бізнесу і виробіток продукту найвищої якості. А відтак – сприяють розвитку сталої економіки держави й наповнення внутрішніх ринків вітчизняним якісним продуктом, а не дешевим імпортом.

Підпишіться на тижневий дайджест ТЕКСТІВ та отримуйте листи з найцікавішими публікаціями – для спокійного читання на вихідних.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

інвестиції гроші бізнес економіка банки розвиток бізнесу інвестори