П

Плати або видаляй. Google більше не хоче безкоштовно зберігати ваші фото

«Коли ми говоримо, що спогади житимуть вічно, ми справді маємо це на увазі», – сьогодні за ці слова, сказані Google у 2015 році, компанії дорікають багато вчорашніх прихильників.

У грудні вона оголосила, що з 1 червня 2021-го всі завантажені фото та відео на Google Photos – незалежно від якості – «поїдатимуть» раніше безплатні 15 ГБ, а вже «забиті» диски, які протягом двох років ніхто не чистив, невдовзі (хоча із попередженням) почнуть видаляти.

Компанія не розповідала про такі свої плани шість років тому, на презентації Google Photos. Її новий сервіс став революцією у сфері хмарних технологій – доти свої послуги для зберігання фото, документів та інших файлів пропонували багато великих і маленьких компаній, але лише за гроші. Безплатним був хіба невеликий об’єм пам’яті – до 5 ГБ. Google же запропонував нові правила, пообіцявши безліміт на фото, хоча і з певними обмеженнями.

Кожен користувач Gmail отримав для своїх потреб безкоштовні 15 ГБ, які могли «поїдати» листи, документи, презентації, але не фото. У Google Photos, що став додатком електронної пошти, можна було завантажувати безкінечну кількість фотографій. Якщо їхня роздільна здатність нижча 16 МП, або ви обираєте «стиснути» їхню якість, жодна з них не займала місця.

Покинувши свої платні підписки в інших сервісах, люди кинулися до Google Photos. До 2019 року аудиторія сервісу виросла до понад одного мільярда користувачів (свіжіших даних немає, але відтоді їх мало б ще суттєво побільшати). А тому можна зрозуміти їхню хвилю обурення – вигідних умов більше не буде, а зовсім безкоштовних альтернатив немає.

Але можна зрозуміти і Google. Компанія заявляє, що люди надто багато фотографують, зловживаючи хмарою. Щотижня туди заливають 28 мільярдів нових фото та відео. Тому або збавляйте оберти, або платіть за місце – так звучить це послання до світу. Але чи вплине це на людей, яким надто сподобалося бути фотографами?

Частина життя

«Не думаю, що я багато фотографую, – каже Валерія, що працює редакторкою. – Всього 4000 фото з грудня, відколи купила собі новий айфон з хорошою камерою».

Фотографуватися Валерія любила і раніше, ще з дитинства. Тато самотужки проявляв плівку, вдома нагромаджувались альбоми. Небагато хто мав камери, а тому професійні фотографи чекали на людей на вулицях – було популярним фотографуватись у колі рідних, або з іграшками чи тваринами.

Натомість звичайне фото з прогулянки наодинці було складно отримати, а хотілося, пригадує Валерія. Вона припускає, що якби років зо двадцять тому кожен мав камеру, люди фотографувалися б не менше, ніж сьогодні, коли доступною та розвинутою стала не лише техніка, а й різні аксесуари до неї – штативи, палки та лампи для селфі. Фотографуватися закликають усюди: у музеях, на різних заходах, у центрах великих і маленьких міст встановлюють фотозони, які складно оминути.

Валерія фотографує себе, друзів, гарні місця. «Цікаво пригадувати, де я була, у що була вдягнута, чим займалась – пояснює дівчина. – Якщо раніше для цього вели щоденники, то сьогодні темп життя пришвидшився, і люди натомість фотографуються. У нас з’явились фотощоденники, ось як Instagram».

Із появою соціальних мереж фотографії втратили свою сакральність, вважає дівчина. Але натомість, можливо, стали ще ціннішими: маючи гарні, цікаві фото, кожен сьогодні може стати відомою особистістю, а за бажання і заробляти гроші на рекламі для компаній. «Думаю, частина людей роблять фотографії саме для того, щоб конвертувати їх у свій успіх, впізнаваність», – каже Валерія.

Ті, хто любить фотографуватись, не обов’язково прагнуть аудиторії. Наприклад, підприємниця Таня Ростовська зберігає фото для себе. Має на Google-диску папки ще зі шкільних часів.

«Це частина мого життя, – каже дівчина. – Дійсно цінних фото там мало, більшість – для самотерапії. Приємно подивитися на себе 10 років тому і згадати, як я тоді почувалась, що думала, і порівняти з сьогоденням. Усі ті фото – це історія мого розвитку».

У юності Тані довго не подобалося фотографувати саму себе. Всі селфі здавались невдалими. Але що дорослішою вона ставала, то простіше почала ставитися до фото: тепер навіть недолугі кадри сприймає з гумором, як спробу посміятися над собою.

«Я почала більше собі подобатись, а тому можу навіть сфотографуватись вранці в ліжку чи у ванні, – сміється Таня. – Нікуди це не викладаю, а просто займаюсь самомилуванням».

Такі зміни в собі подобаються дівчині, й вона не думає зупинятися. Безкоштовне місце на Google-диску вже давно витратила на професійні фотосесії та на двох із чоловіком купила 2 TB пам’яті.

Запам'ятати все

Люди часто пояснюють велику кількість фотографій своїм бажанням зберегти все-все, що відбувається з ними навколо, щоб у будь-який момент мати можливість «оживити» спогади. Що більше подій (додайте сюди можливість багато і дешево подорожувати світом), то більше фото.

Ще динамічніше все змінюється із поповненням у сім’ї. «Я завжди любила фотографувати, але з народженням дитини фотографій точно побільшало. Діти дуже швидко ростуть, – пояснює дизайнерка Яна Погранична. – Фото допомагають мені прожити повторно класні та важливі моменти, нагадати про цінність чогось чи когось».

Для зберігання фото Яна користується сервісом iCloud, конкурентом Google Photos від Apple. Купила 2 TB пам’яті, та відразу ж намагається очищувати папки від невдалих кадрів. Якщо ж випадково завантажує дві чи більше копії фото на iCloud, алгоритми сервісу зберігають це як один об’єкт.

У Яни Полтолярної, студентки Київського політехнічного університету, інша історія – вона боїться забути щось необхідне, а тому фотографує все підряд, а то й по кілька разів. «Селфі, скріни, предмети, щось красиве, – перераховує Яна. – Навіть вимикачі світла на роботі, аби не хвилюватись, що залишила на ніч увімкненим. Зараз я підробляю адміністраторкою на скеледромі. Там два поверхи і велика площа. Ввечері треба багато чого зробити, я працюю там недовго, а тому все перевіряю».

Найбільшу проблему Яна має з тим, що все ніяк не знайде часу перебрати фото та видалити непотрібні дублі. На днях вона відвідала Музей медуз, де за 20 хвилин наробила 98 світлин. На телефоні, який у студентки лише пів року, зі 128 ГБ понад 70 вже зайняті фото та відео. Час від часу Яна перекидає їх у хмару – користується платним тарифом Google One на 100 ГБ. Але і там уже затісно.

«У мене є пунктик – я зберігаю фото тільки в оригіналі, – пояснює Яна. – Посередня якість зображень мене засмучує – хочу бачити так, як було наживо. Як я вже казала, не покладаюсь на свою пам’ять».

Зусилля студентки можуть мати і зворотний ефект. Це довела психологиня Лінда Хенкель із Ферфілдського університету, США. Її дослідження 2013 року показало, що фотографуючи, ми гірше запам’ятовуємо деталі побаченого. Вчена підсумувала: «Люди часто хапаються за свої камери бездумно, щоб піймати момент, і у той час пропускають те, що відбуваються просто перед ними».

Яна знає, про що йдеться. Шість років тому, побувавши на одному концерті та стоячи біля самої сцени, вона так нічого і не побачила на власні очі. Зате записала на відео усі 24 пісні, які потім так і не подивилась, бо зняла їх криво, та і загалом не надто любить переглядати концертні записи.

«Після того випадку я перестала фотографувати події чи концерти, на яких буваю, – підсумовує Яна. – Хіба щось надто гарне і гріх не сфотографувати – але тільки після того, як надивилась очима. Стараюсь за цим стежити».

Нас вивчають алгоритми

Куди діваються фото та відео, які ми зберігаємо у хмарах? Компанії зберігають їх у data-центрах. Сьогодні їх у світі 4 мільйони. Google має понад 20 таких центрів (точна кількість невідома). Той, який міститься у штаті Орегон, за площею трохи менший за стадіон «Олімпійський» у Києві.

У кожному data-центрі Google працює 150–200 людей. Вони охороняють сервери, де зберігаються всі наші дані, стежать, щоб техніка не страждала від різких перепадів температури, підвищеної вологи та працювала без перебоїв. Утримувати такі центри – недешеве задоволення. Лише за 2019–2020 компанія офіційно вклала у свої офіси близько $20 млрд.

Чому ж роками Google ішов на витрати, не даючи про це знати користувачам, які фотографували все навколо? Компанія добре давала собі раду, навчаючись стискати розмір зображення краще за конкурентів, тобто без істотної зміни якості. Але у накопиченні фотографій була й інша мета.

«Це прекрасний масив для тренування машинного навчання, – пояснює Сергій Петренко, колишній голова українського Яндексу. – Фотографії мають багато технічних параметрів, які не видаляються з перенесенням у хмару – дати, локації, назви. У такий спосіб алгоритми навчаються, наприклад, розрізняти об’єкти, порівнювати зображене із реальністю. На фото – усе повсякденне життя людства».

Зараз же, коли понад 1,5 млрд користувачів Google Photos щодня заливають нові мільярди фотографій, подальше нарощування аудиторії на кілька мільйонів не матиме критичного значення для компанії. «Період активного зростання закінчився, – каже експерт. – І з великою ймовірністю можна сказати, що сервіс від початку рано чи пізно планували зробити платним».

Зрештою, усі подібні сервіси платні, – і це хороше альтернативне джерело прибутків для Google. Водночас так компанія просуває свої інші продукти. Наприклад, лінійку своїх смартфонів Pixel.
Уточнення (додано 1 червня 2021). Власники існуючих моделей смартфонів Pixel (до 5-го включно) зможуть і надалі безкоштовно і необмежено зберігати свої світлини у Google Photos (у стиснутому вигляді). Але лише ті, які знято на камеру цього смартфона. Усі інші фото «з'їдатимуть» безкоштовні 15 ГБ. У власників смартфонів Pixel нових моделей цього привілею вже не буде.

Словом, відмінна маркетингова стратегія – приручити аудиторію, подарувавши їй безкоштовний продукт, а потім, коли без нього уже ніяк, змусити за це платити. Втім, це не вважається доброчесним веденням бізнесу. Запустившись у 2015 році, Google Photos своєю безкоштовністю та необмеженістю «потопили» багато стартапів, що спеціалізувались на збереженні фото. Іншими словами, монополізували ринок, за що можуть поплатитись на суді, де Мін’юст США обвинувачує Google у нечесній конкуренції на ринку загалом.

Які альтернативи?

Так чи інак, рішення Google монетизувати свою хмару ніхто не змінить. А тому за зберігання фотографій доведеться платити. Та і завжди так було: альбоми та проявлення плівки теж не були безкоштовними. Можливо, сьогодні хмарні сховища для когось навіть економлять гроші.

Тарифний план Google One пропонує кілька варіантів. 15 ГБ, як і завжди, залишаються безплатними (між іншим, якщо до 1 червня закинути туди всі свої стиснуті фото та відео, то вони не займуть місця).

Далі можна оформити щомісячну або річну підписку (в цьому випадку 17% економії). 100 ГБ коштуватиме 54,60 гривень на місяць (або 548,45 на рік), 200ГБ – 82,03 (чи 822,82 на рік), 2ТВ – 274,09 (або 2,743,36 на рік). Можливе сімейне користування за такою ж ціною.

Будьте уважні – якщо ви вже заповнили свої безкоштовні 15 ГБ та не чистили їх протягом двох останніх років, Google почне видаляти ваші профілі, хоча і завчасно про це попереджатиме.

Але що робити, коли принципово не хочеш мати справу з Google, що так безвідповідально змінює свої рішення? Є кілька альтернатив.

iCloud від Apple. Це сховище підходить усім, хто має iPhone, iPad, iPad touch, комп’ютер Mac або комп’ютер з Windows 7 чи покращеними версіями. Сервіс дозволяє синхронізувати документи, презентації, фото та відео на всіх пристроях.

Перші 5 ГБ безкоштовні. Тарифні плани з оплатою щомісячно – 50 ГБ ($0,99), 200 ГБ ($2,99) та 2 ТВ ($9,99). Можливе сімейне користування за такою ж ціною.

One Drive від Microsoft. Перші 5 ГБ безкоштовні. Тарифні плани з оплатою щомісячно – 100 ГБ (59 гривень) та 1ТБ (189 або 1899 за рік). 6 ТБ – опція для сім’ї на шестеро людей. За 259 гривень на місяць або 2599 на рік кожен користувач отримує по 1 ТБ пам’яті. Протягом одного місяця цей сімейний план можна протестувати безплатно.

Flickr. Перші 1000 фотографій безкоштовно. За $49,99 на рік користувачі дістають можливість завантажувати фото і відео у оригіналі в необмеженій кількості. До 2019 року користувачі мали 1TB безплатної пам’яті, куди вміщалося близько 200 тисяч фотографій розміром у 5 МВ. Це призвело до того, що на платформу закидали все підряд. А тому Flickr, що від початку позиціонував себе як спільнота для фотографів, заявив про зміну політики.

Існують також інші сервіси, як-от Dropbox, але там безкоштовно пропонують лише 2 ГВ, а ціни на інші тарифи менш вигідні. Чи Adobe Creative Cloud – там можна не лише зберігати, а й редагувати фотографії за допомогою програм на кшталт Photoshop, але тарифні плани стартують від $9,99 за місяць.

Ще один варіант – використовувати відразу кілька безкоштовних сховищ від різних сервісів. Сьогодні багато хто так робить із Google, відкриваючи по кілька профілів одразу. Та невідомо, як довго сервіс можна буде в такий спосіб обманювати.

Класика – зберігати фото та відео на своєму комп’ютері чи флешці, але тоді за їхню безпеку відповідаєте лише ви. А можна, як і колись, формувати з цінних для себе фото друковані альбоми, якщо у вас достатньо натхнення і місця для цього.

Якщо ж ви вирішили прислухатися до думки про те, що фото не так уже і добре зберігають спогади, як би хотілося, можете започаткувати для себе правило – фотографувати лише визначену кількість світлин у день. П’ять років тому існували навіть застосунки для камер на телефонах: встановивши їх, можна було робити до 27 фотографій у день, без можливості перегляду. Та схоже, що вони не були популярними, або камери навчились їх обходити – більше подібних програм не знайти у магазинах. Але можна спробувати просто взяти себе в руки.

Підпишіться на тижневий дайджест ТЕКСТІВ та отримуйте листи з найцікавішими публікаціями – для спокійного читання на вихідних.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

transition_lg_v2.gif

Фото фотографії смартфони Google Photo Google

Знак гривні
Знак гривні