А

Атака на вакцинацію в Україні, звинувачення у підготовці до агресії, свіжі фейки. Моніторинг російської дезінформації №74

  • Раділи повільній вакцинації від коронавірусу в Україні
  • Дискредитували «инструкторов Запада»
  • Писали, що Росія «миротворець», а не держава-агресор
  • Лякали «смертью промышленности» в Україні
  • Раділи примусовому призову «жителей-приспособленцев» у лави бойовиків
  • Дивіться, як змінювалися теми дезінформації протягом року, на інтерактивній візуалізації

Період: 29 березня — 4 квітня 2021 року.

Теми дезінформації

Відсоток новин із вказаною темою серед усіх новин із групи сайтів

Що нового писали дезінформатори?

Україна готується напасти на Росію — це повідомлення звучало рефреном у більшості тем, про які писали дезінформатори. Зеленського вони звинувачували у намаганні розв’язати війну з Росією, щоб відвернути увагу населення від проблем та власної провальної політики. Додали ще одну коронавірусну тему — перспективи створення паспортів вакцинації та втрату через них більшістю населення своїх громадянських прав і безвізу з ЄС. Критикували тренування українських солдатів інструкторами країн-партнерів. Писали, що це дорого й неефективно, додаючи, що солдати, які отримали західну підготовку, стають найманцями.

Зеленський — невдячний диктатор

Зеленського українські маніпулятивні сайти продовжують характеризувати як диктатора. Так, наприклад, на сайті mignews.com.ua через цитати керівника молодіжного крила ОПЗЖ доносили думку, що «лидеры европейских стран "остыли" к Зеленскому из-за его токсичности». Мовляв, європейським лідерам не потрібен «шлейф дружбы с диктатором, который закрывает рты журналистам, преследует оппозицию и отбирает бизнес».

Російські сайти, що пишуть про Україну, продовжували транслювати критику Зеленського через цитати Азарова. Цього разу — під заголовком «”Шайка разбойников, а не государство”: Азаров резко прошелся по Зеленскому, заявив, что президент не знает Конституцию».

Телеграм-канали до диктаторських рис ще додавали ненадійність та невдячність. Наприклад, на анонімному каналі “ЗеРада” писали, що «основной принцип работы Зеленского кинуть всех кто ему помог, а новый план Ермака с трансформацией имиджа Президента призван обмануть 73% избирателей, которые поддержали его 2 года назад».

Повільна вакцинація: Зеленський скорочує населення

Українські маніпулятивні видання до й без того трагічної ситуації з вакцинацією від Covid-19 в Україні додають емоційні тексти з висловами на кшталт: «В Украине всех нас вылечит кладбище». Свій зоряний час хапає Медведчук, який дав інтерв’ю каналу «Россия-1» та постійно нагадує про фейк щодо виробництва російської вакцини в Харкові: «уже в мае Украина могла иметь свою вакцину от COVID-19, а вместо этого получила катастрофу». До висловів Медведчука українські сайти-клікбейти додають цитати розробників «Спутник V» («Россия может обеспечить этим препаратом весь мир») та медведчуківських псевдоекспертів, які вигадують теорії про те, як «власть во главе с Зеленским провалила вакцинацию, потому что на самом деле решает две задачи — сокращение населения и завоевание рынка сбыта для западных фармакологических компаний».

Російські сайти, орієнтовані на українську тематику, розтиражували матеріал Bloomberg, в якому йдеться, що «Украине понадобится для вакцинации необходимого для коллективного иммунитета населения не менее 10 лет». Цю прикру, але дещо “механічну” новину (адже ситуація з виробництвом вакцини у світі динамічно змінюється, вводяться нові потужності, а із закінченням вакцинації у багатих країнах інші почнуть отримувати її швидше, а отже, і темпи вакцинації зростатимуть) подавали зі своїми інтерпретаціями та коментарями.

Писали про український «унитарный путь с поправкой на "авось повезёт"», про те, як «из-за нехватки вакцин украинцев будут колоть, чем придётся», розмірковували про «подпольный рынок вакцин и справок о прививках» та як «приближенные к власти дельцы и всякие аферисты изрядно обогатятся на пандемии». А найбільше фантазій було в текстах про ковід-паспорти в Україні, де без будь-яких фактів чи аргументів вони нагнітали, що це «обернется на практике лишением гражданских прав подавляющего большинства украинцев» або що «документ о прививке от covid-19 станет обязательным при приеме на работу внутри страны». Та просто відкрито раділи фактичному скасуванню безвізу через потребу паспорта вакцинації для подорожей Європою.

Крім антиукраїнських тез, російські сайти не забували звеличувати Росію на геополітичній арені («”Жидкое оружие Путина” не только пугает Европу, но и может спасти её жителей») та висміювали критиків РФ: «Дескать, и наша страна, и Китай стремятся оказать влияние на мировое сообщество с помощью вакцины от коронавируса. Якобы мы навязываемся, нападаем, перекраиваем сознание европейцев, предлагая свою помощь».

Росія зробила одне щеплення близько 5% своїх громадян, а наприклад, Польща — близько 8%. Тому про жодну вакцинну перевагу РФ говорити не доводиться. Росія навіть не входить до двадцятки країн, які найуспішніше проводять щеплення, адже їй бракує потужностей для масового виробництва вакцини.

«Инструкторы Запада» ведуть Україну до війни, а Росія «мирно» накопичує війська на кордоні

Цього тижня дезінформатори, як і мейнстримні сайти, багато писали щодо загострення на фронті і можливого повномасштабного наступу Росії на Україну. Але, на відміну від чесних ЗМІ, загальний настрій більшості публікацій — перекладання відповідальності за загострення на Україну. Сайти-клікбейти пишуть про військову співпрацю з Туреччиною як ознаку того, що Україна «готується до війни». «Известно, что как минимум два военно-транспортных самолета Boeing C-17A Globemaster катарских ВВС доставили грузы из Турции в воскресенье на этой неделе».

Тенденція писати про «союз» України з Туреччиною посилилася в кінці літа 2020 року, після конфлікту в Карабасі. Там Азербайджан активно застосовував турецькі безпілотники проти вірменських військ. Україна купила такі ж БПЛА в Туреччини у 2018-му. Крім цього, в кінці минулого року замовила у турецьких компаній будівництво чотирьох військових кораблів і веде переговори щодо спільного виробництва різної військової техніки.

Орієнтовані на Україну російські сайти концентрували увагу на співпраці нашої держави з країнами Заходу. Вони пишуть, що українських військових допомагають готувати «инструкторы» США, Британії та Канади: «Как рассказали сотрудникам разведорганов Народных Республик пленные украинские боевики, по крайней мере некоторые из них проходили под руководством иностранных инструкторов курс молодого бойца на полигонах «Яворовский» и «Широкий лан», где их учили стрелять из АК, РПГ, кидать гранаты и делать “коктейли Молотова”». Вони не пояснили, який сенс застосовувати досвідчених іноземних інструкторів для «курсу молодого бійця». Його цілком до снаги організувати військовослужбовцям ЗСУ. Що ж до «коктейлів Молотова», вони не є штатною зброєю і не дуже ефективні в умовах бойових дій. Та для дезінформаторів ці пляшки із запальною сумішшю у купі з «інструкторами» відсилають до російського наративу про те, що Революція гідності була інспірована західними спецслужбами, а отже, зараз Росія веде справедливу війну за звільнення України від посягань Заходу.

Водночас вони звинувачують командування української армії у даремних витратах коштів на «зарубежных инструкторов». У реальності більшість тренувань відбувається за рахунок американської (або інших країн) військової допомоги. Про те, як відбуваються ці навчання, хто їх проводить і для кого, читайте докладніше тут.

Крім цього, вони поширюють вигадки про те, що солдати, які займалися із закордонними колегами чи навчалися в США, йдуть з армії у приватні військові компанії: «Причиной этого бегства стало следующее обстоятельство: пройдя переподготовку по американским стандартам, украинские боевики получили серьезное преимущество на «рынке труда» наемников американских и британских ЧВК». Досвідчені солдати та ветерани справді залишають ЗСУ після закінчення своїх контрактів, ми писали про це у своєму матеріалі. Але немає жодних свідчень про те, що вони потім влаштовуються в приватні військові компанії, особливо іноземні.

На провідних російських сайтах дезінформатори визнають — на окупованих територіях накопичилося вже стільки військ та озброєння, що «в случае масштабного наступления украинской армии в Донбассе Россия не станет задействовать свои Вооружённые силы, в том числе сухопутные войска». Попри це, Росія, не криючись, накопичує ще більші сили на кордонах з Україною.

Росія «не учасник, а гарант» перемовин у ТКГ

У темі окупованого Донбасу та Тристоронньої контактної групи дезінформатори писали, що якщо Україна «их (Мінські протоколи — Тексти) расторгнет в одностороннем порядке, начав боевые действия, то она автоматически становится виноватой стороной и развязывает руки не участнику, а гаранту соблюдений Минских соглашений — Российской Федерации». Це типовий наратив Росії про те, що вона є стороннім спостерігачем, «миротворцем», а не стороною конфлікту. В реальному світі є безліч доказів того, що Росія спровокувала, підтримує та роздумухує військовий конфлікт на Сході Україні. І повністю контролює та споряджає бойовиків.

Російські провідні сайти поширювали новини про переговори між лідерами Росії, Франції та Німеччини щодо загострення на українському кордоні. Вони цитують слова проросійського політика Віктора Медведчука, якого називають «лідером опозиції»: «Киев так и не выполнил условия для следующей встречи в «нормандском формате», а с другой — Владимир Путин, Ангела Меркель и Эммануэль Макрон имеют достаточное количество важных для личного обсуждения тем, касающихся актуальных событий в мире». Москва намагалася представити ці переговори у зручному для себе світлі. Дезінформатори пишуть, що європейські лідери поділяють російське «бачення» конфлікту і розв’язання через прямі перемовини України з окупаційною адміністрацією. Однак такі тези були лише у заявах російських посадовців, а не пресслужб Макрона та Меркель.

У телеграм-каналах писали про те, що Україна хоче «угодить американским кураторам», займається «запугивания жителей Донбасса», а уряд хоче «списать на внешнего врага разочарование украинцев провалами в экономической и социальной политике президента страны». І резюмують: «имеем дело с сочетанием этих факторов, которое снова превращает официальный Киев в "обезьяну с гранатой"».

Економічні проблеми в Україні

Українські маніпулятивні видання продовжують продукувати емоційні тексти про вартість комунальних послуг, детально досліджувати декларації політиків (наприклад, пишучи, який кухонний меблевий гарнітур у Порошенка) та критикувати 8 тис. допомоги малому бізнесу від держави: «В Киеве средняя зарплата вдвое выше, чем помощь от государства». До цього емоційного потоку приєднуються і російські сайти, орієнтовані на українську тематику. Вони штампують тексти під заголовками типу «Промышленность Украины выбирает экологичную смерть» та нагнітають, що через нові заборони імпорту товарів із Росії «пшеница пойдет через Беларусь, а газеты умрут».

Життя в окупації: українські військові зазнають втрат, а їх звинувачують у звірствах

Сайти, орієнтовані на Росію, посилено звинувачують українську армію в обстрілах. Тоді як саме втрати українських військових зростають із кожним днем. Провідні російські сайти масово поширюють сумнівну історію про дитину, вбиту «бомбою з безпілотника». Жодних фактів вони не наводять, а смерть сталася (якщо вірити інформації, яку надають бойовики) далеко від лінії фронту і будь-яких військових об’єктів. Детальний розбір цього фейку читайте тут.

Україна — «антироссийский кулак» США

Дезінформатори пишуть, що «США подтвердили-таки ранее взятый курс на превращение Украины не просто в свой покорный лимитроф, а в монолитный, хорошо отмобилизованный антироссийский кулак, ради удовлетворения интересов США готовый на всё». І вбачають у дзвінку Байдена до Зеленського підготовку до наступу з боку України. Який сенс Україні нападати на Росію, країну з однією з найбільших і найбоєздатніших армій у світі? Цього дезінформатори не пояснюють і навряд чи зможуть пояснити.

Призов «жителей-приспособленцев» на окупованих територіях

Пишуть, що в Україні «рабовладельческий строй» щодо людей у військовому реєстрі і радіють «призову» в військові формування бойовиків. Необхідність останнього вони пояснюють так: «В последние годы появилось слишком много жителей-приспособленцев, которые, постоянно или периодически проживая в республиках, относятся к ним с пренебрежением». Щодо України зазначимо, що недавній закон про призов резервістів без оголошення воєнного стану викликав багато запитань у експертів.

Україна наступає, а депутати «валят из страны»

Сайти-клікбейти і орієнтовані на Україну російські ресурси розлого коментували виступ головнокомандувача ЗСУ Хомчака у Верховній Раді. Щоправда, реакції на цей виступ були досить неоднорідними. Тоді як деякі почали відкрито заявляти про те, що Україна переходить у наступ, інші використали це як нагоду вкотре закинути вже звичний для маніпулятивних сайтів наратив про моральний розлад у ЗСУ: «Как матерям отдавать своих сыновей защищать Родину, если там ходят наркотики и рекой льется спиртное».

Не могли оминути увагою і скандал з депутаткою від «Слуги народу» Анною Колесник, що відбувся на тлі згаданого виступу Хомчака. Розтиражований у ЗМІ скріншот переписки, в якому депутатка написала, що треба «валить из этой страны» на клікбейтних сайтах уже встигли охрестити «свальным грехом».

Видворення росіян із Криму та позов Україні за «водную блокаду»

«Злобу та істерику» в темі Криму цього разу викликала заява Олексія Резнікова, міністра з тимчасово окупованих територій, щодо видворення громадян РФ, які незаконним шляхом прибули до Криму після його окупації Росією. Йдеться про тих людей (насамперед військових), які незаконно прибули на півострів в обхід території України і не мають права там перебувати.

Іншою популярною темою у маніпулятивних сайтів був новий виток історії з «водною блокадою» Криму Україною. «Нацисты, готовьтесь зайти на эшафот!» — так коментують заяву т. зв. голови кримського «парламенту» Владимира Константинова про позов трьом громадянам України, які відповідальні за «водну блокаду» півострову. Тут буде доречним навести слова вже згаданого Олексія Резнікова, який також дав коментар щодо юридичних перспектив цього питання. Він нагадав про те, що за міжнародним правом саме окупант несе відповідальність за мирне населення на окупованій території.

Традиційно без змін

Українські маніпулятивні видання продовжують піарити ОПЗЖ та Шарія, звинувачуючи владу у репресіях, мріяти про прихід до влади проросійських партій та разом із російськими сайтами, орієнтованими на українську тематику, заявляти про терор української опозиції з боку СБУ. Паралельно з цим захищають олігархів («Западу будет легче управлять Украиной, если олигархи исчезнут в стране») та вигадувати різноманітні причини, чому Україні не потрібно з ними боротися.

А будь-які події в парламенті і політичному житті супроводжують клікбейтними публікаціями, які показують перемогу проросійських сил і неймовірний хаос в Україні.

Висновки

Цього тижня щонайменше у половині тем вони згадували «наміри» України «перейти до наступу». Ймовірно, таким чином іде підготовка до нового великого вторгнення Росії в Україну. Адже, щоб почати війну, РФ потребує виправдання в очах свого населення й аргументів для своїх агентів впливу в різних країнах. Бомбардування дезою про підготовку України до атаки Донбасу слугує цим цілям.

Обмеження дослідження:

У даному дослідженні ми враховували тільки ті теми, що співзвучні з російськими дезінформаційними кампаніями. Більшість із них спирається на реальні події, адже так дезінформація працює ефективніше. Назви тем відображають маніпуляції, використані в темі. Тож новини з теми на українських мейнстримних сайтах можуть мати абсолютно інший зміст, ніж маніпулятивні матеріали.

Теми російської пропаганди в Україні ми беремо з наступних груп матеріалів:

У першій та другій групах новин матеріали відбиралися класифікатором маніпулятивних новин.

Методологія

Ми шукали теми у 25861 матеріалах російською мовою з:

Маніпулятивність новини визначав покращений класифікатор із проєкту “У нас погані новини”. В моніторингу враховували лише матеріали про суспільно-політичне життя, які стосуються України.

NDI logo

дезінфомонітор дезінформація

Знак гривні

Що читати далі

Деза війни

Як завдяки тіктоку росіяни мало не зробили свого кандидата президентом Румунії
Знак гривні