Знайомтеся: Дарія Данцева, 20 років, біохакерка. Зробила й випробувала на собі вакцину від коронавірусу

Ми не знаємо, хто буде останнім вакцинованим від COVID-19 в Україні, однак точно знаємо, хто був першим. Дарія Данцева, 20-річна біохакерка з Дніпра, прищепилася зробленою власноруч вакциною ще в кінці літа 2020-го. Весь процес її виготовлення був показаний у серії відео на Youtube та описаний у відкритих для доступу документах.

Хто такі біохакери, з чого складається саморобна вакцина, чому ГМО – це корисно, що таке лабораторія Yanelab у Дніпрі, читайте в інтерв’ю для ТЕКСТІВ. У розмові Дарія пропонує вимовляти її ім’я із наголосом на другий склад.

Історія з вакциною

... розпочалась у травні 2020 року, коли я отримала СМС від Джосаї Зайнера з пропозицією разом виготовити вакцину від нового коронавірусу. (Зайнер, Девід Іші та Дарія – учасники неформальної групи біохакерів під назвою CDC – ред.). Він якраз прочитав наукову статтю про те, що якусь експериментальну ДНК-вакцину випробували на макаках. Я подумала: чим ми гірші за мавп?

Якщо серйозно, то наша мета була відтворити всі кроки зі статті, щоб зробити й випробувати вакцину на собі.

Трохи більш як два роки тому, коли тільки починала займатися біохакінгом, я знайшла в інтернеті компанію Odin. Я побачила, що вони дають по два долари за запис у твіттері про свої експерименти, й подумала: так, один твіт = 2 долари, мені потрібно $160 за CRISPR-набір (для редагування генів, наприклад бактерій), отже треба 80 постів. Я їх так заспамила експериментами, що вони потім мені безплатно набір відправили й багато ще чого додали. А Джосайя мені згодом розповідав: "Я запитував, хто така ця ДарІя Данцева з України й що взагалі таке Україна?"

Так починалося наше знайомство, а в 2019-му мене вже запросили на найбільшу у світі конференцію з біохакінгу – Biohack the Planet.

На цьому відео Дарія Данцева коротко розповідає Анатолію Бондаренку (ТЕКСТИ) про те, як виникла ідея відтворення вакцини, про рідний виш та про створення лабораторії Yanelab у Дніпрі. Докладно - читайте далі

Хто такі біо-хакери?

Біохакери – люди, які займаються біологічними експериментами поза межами класичних дослідницьких лабораторій (такими дослідами, як модифікація, або редагування генів) для зміни показників або здатностей живих організмів. Часто об’єктом експериментів для біохакерів є власне тіло. Для своєї діяльності вони також використовують термін DIY (Do It Yourself) Biology, або “Біологія власноруч”. Перша українська DIY біолабораторія розташувалася у Дніпрі, називається вона Yanelab, її засновниця – Дарія Данцева.

Джосайя Зайнер – біохакер, відомий своїми екстремальними експериментами над власним тілом. Неодноразово публічно робив собі ін’єкції ДНК, щоб змінити показники власного організму. Засновник компанії Odin, яка продає набори для DIY Bio. Засновник міжнародної конференції Biohack the Planet.

Як працює ця вакцина, яку ми виготовили: це ДНК-вакцина, яку ми відтворили згідно статті інших вчених. Ми використали плазміди, це такі невеликі кільцеві молекули ДНК, у які помістили послідовність, що кодує білок шипа коронавірусу. І потім, коли ми це вкололи собі у клітини м'язів, то плазміди потрапили всередину клітин.

Що бачать клітини: так, це інструкція, нам треба робити білок. Вони її читають і починають виробляти цей білок -- один із тих білків, з яких складається шип коронавірусу -- , потім такі білки вивільняються з клітини, і наша імунна система тригериться: це антиген, це не частина нашого організму, щось чуже, потрібно його знищити. Наша імунна система спрацьовує, і в нас виробляються антитіла – це такі молекули в нашому тілі, які дезактивують антигени.

Тобто вони з ними хімічно зв'язуються і нейтралізують цей антиген. Так з'являється імунна пам’ять. Із нас, тих хто вакцинувався саморобною вакциною, досі ніхто не захворів на коронавірус, але якщо це станеться, то це буде або простий перебіг, або ми навіть не відчуємо, що захворіли.

Читайте, за яким принципом працюють різні типи вакцин від коронавірусу

Ні, я не заражала себе вірусом навмисне, щоб перевірити імунітет. Проте вже після моєї вакцинації мій тато захворів, бабуся теж, а я ні, хоча була у тісному контакті.

Аналізи після вакцинації показали, що у нас є антитіла, які реагують на шип цього коронавірусу і нейтралізують його. Зрештою я задоволена тим, як усе вийшло, тепер у мене є щонайменше імунітет. Хоча на початку я не була впевнена в успіху. Загалом ДНК просто так не потрапляє у клітини, їй потрібні спеціальні буфери або якась електропорація. Щоб у нашому випадку вона потрапила у клітини, ми просто використовували дуже велику концентрацію (як і було описано у статті, з якої все почалося).

Поки що ми не повторюємо ін’єкцію. Хочемо подивитися, наскільки довго у нас збережеться імунітет. Раз на пів року ми здаємо аналізи.

Коментар від редакції, 2021-02-16

У коментарях від читачів (серед іншого) є зауваження, що появу антитіл можна пояснити наприклад тим, що всі учасники цього експерименту перехворіли на COVID-19 безсимптомно.

Проте, ні Дарія, ні інші учасники групи, наскільки нам відомо, ніде не стверджували, що їх експеримент може бути заміною повноцінного випробовування ефективності вакцини.

Зрештою, їх головною метою -- і про це сама Дарія говорить нижче -- було не набуття імунітету, а відтворення в умовах біо-хакерської лабораторії вакцини, описаної у статті інших дослідників

Для чого це все було: ми не просто зробили й вкололи собі вакцину на відео. Ми ж все записували та підготували відеоуроки, розказували, як ми це робимо, звідки взяти інгредієнти, зробили це максимально відкрито.

Для того, щоб, по-перше, подивитися, чи можемо ми відтворити це дослідження у біохакерському просторі. Вийшло.

По-друге, зробити й навчити людей, показати, як воно працює, і те, що біохакери можуть займатися реально серйозними речами, а не просто там робити кольорові бактерії. Отримати дані, відповісти на всі питання – це дуже важливо, у наш час є багато людей, які проти вакцинації взагалі. Хоча якраз цей вірус показав, що буде з людством, якщо немає вакцини.

якраз цей вірус показав, що буде з людством, якщо немає вакцини

Ми нікому не рекомендуємо повторювати наш експеримент. Не коліть собі нічого, ми знаємо, що робимо, і беремо за себе відповідальність! Якщо говорити про ціну, це значно дорожче, ніж досліди з наборами для бактерій (які будуть світитися, наприклад). Але це набагато дешевше, ніж експеримент вчених із фармацевтичних компаній чи університетів, тому що ми купували вживане обладнання, самі щось робили, щось вигадували. Наприклад, інкубатор клітин у нас неспеціальний (дорогий та стерильний), ми використовуємо інкубатори для курчат: вони найдешевші і їх можна купити з 1–2 тис. грн, і це чудовий аналог.

Я не знаю точної цифри, але найбільше грошей потягнуло виготовлення синтетичної ДНК (плазміди з кодом шипа коронавірусу): її потім можна легко розмножувати, але ось ця перша доза, зразок – ми замовляли її у спеціалізованої компанії, що друкує ДНК, і це коштує кілька тисяч доларів. (Джосайя Зайнер стверджує, що разом із вартістю складних аналізів цей проєкт обійшовся приблизно в $3000 – ред.).

Інше обладнання у нас і так було. До речі, у мене ще залишилася потрібна ДНК, з неї можна зробити довільну кількість нових доз. Усі відео були в Youtube, але канал Джосаї нещодавно забанили. Хтось поскаржився також на моє відео, в якому я розповідаю, як працювати з клітинами, мовляв, це небезпечна практика. Однак усе, що ми хочемо – це навчити людей. Звісно, можна перейти на іншу платформу, але це дуже неприємно, коли якийсь сервіс отак може взяти й забанити.

Дарія розказує про свої університети та про ГМО

Я вчуся на четвертому курсі у нашому “чудовому” національному універі імені Гончара. Це жахливе місце, нікому не раджу туди вступати, якщо ви хочете буде вченим або біотехнологом. Це виш, де вас будуть булити, де розповідатимуть, що ваша діяльність – маячня, що біохакінг – це кустарна наука, що ви нічого не досягнете. Про вас будуть ширитися плітки в університеті, вас на лекціях будуть просто обсмоктувати й казати, які ви жахливі. Розповідатимуть це про вас іншим групам, іншим курсам, щоб студенти з вами не спілкувалися. Зараз нова тема, називають мене сектанткою, якій батьки-масони привезли вакцину з США.

це жахливий виш, нікому не раджу туди вступати. Це місце, де вас будуть булити, де розповідатимуть, що ваша діяльність – маячня

Це почалося на другому курсі, після інтерв'ю для BBC. Спочатку було важко, бо я очікувала іншу реакцію: я тоді ще підходила до прєподів і казала, що ось таким займаюся, може, допоможете якось мені, бо я так палаю ось цим всім, я можу робити всю роботу.

А вони мені у відповідь: “Ухм, ехм, іди своєю дорогою”. Деякі не бояться розповідати про те, що гомеопатія – це добре, а ГМО – погано, тобто повний абсурд. Викладачка з імунології, яка вважає, що гомеопатія – це правильно, на наступній лекції розповідала, що ІV (-) група крові була в Ісуса Христа і взагалі, що це інопланетяни з планети Нібіру її до нас завезли. Тобто, четверта-мінус – це тільки для масонів, у них блакитна кров, їх лише сотні й вони нашою планетою керують. Це – наша вища освіта!

Читайте також: Наукове рабство. $15 тисяч за дисертацію, гори барахла і злидні. Сповідь молодого вченого з інституту Патона

Батьки до моїх занять чудово ставляться. Я починала це робити у кімнаті мого брата, коли він від нас з’їхав. Я зразу зраділа: о, це буде моя лаба! Потім мені брати подарували на новий 2018 рік (я закінчила перший семестр в універі й зрозуміла, який це біль – бути там, і що здоровою людиною я звідти не вийду, а лише психічно травмованою), і вони подарували мені перший такий набір: міністанцію для генної інженерії, і брат розповів про біохакінг.

І показав мені один зі старих відосів Джосаї, у нього багато було документалок, одна про те, як він робив собі ін'єкцію генномодифікованих клітин, одна про фекальні трансплантати ... Ось це я побачила, і подумала: “Блін, що за дічь. Чим взагалі люди займаються?” Потім через два роки ми робимо з ним вакцину.

А потім зрозуміла, що я так можу навчатися, що я взагалі дома можу генномодифікувати бактерії, і для мене це було таким відкриттям, тому що ми навіть в універі такого не проводили на моїй спеціальності "біотехнологія та біоінженерія".

У нас 75% вважають ГМО поганим. Люди нічого не знають про ГМО, більшість навіть не знає, як ГМО розшифровується. Це жахливо, по-перше, оскільки ГМО – це дуже добре. У майбутньому все буде ГМО, я дуже сподіваюсь на це. Бо це правильний метод, яким ми можемо розв'язати купу проблем: з енергетикою, з голодом, з ліками – і ще дуже багато чого

Кажуть, що першими виступили проти ГМО, знаєте – хто? Розробники хімічних засобів, виробники гербіцидів та пестицидів. Вони казали, що ГМО – це погано, замовляли кампанії у медіа. Але що краще їсти – помідори, що були оброблені усіма цими гербіцидами, пестицидами та іншими не дуже корисними речовинами, чи помідори-ГМО, які дають більший врожай і які не оброблялися цими препаратами?

Освіта – єдиний шлях, як змінити ставлення до таких речей. І щодо ГМО, і щодо вакцин – у мене є знайомі, які проти них, вони розповідали мені наскільки це погано, тому що в них додають срібло, наприклад. Або глутамат натрію або, не дай боже, хлорид натрію – ті, хто це вживають, вмирають тисячами. Так само як і ті, що вживали H2O. На жаль, це все дуже смертельні субстанції (сарказм – ред.)

Як стати біохакеркою?

Щоб стати біохакеркою, головне – це дуже захотіти. Мотивація – найголовніше. Бо це непроста річ. Я хотіла здобути знання, отримати хоч якийсь досвід, прагнула навчитися, а в нашому університеті я нічому не навчусь.

Я завжди хотіла займатися наукою, змалечку, з самого дитинства. Взагалі для мене вчені були супергероями, і мені теж дуже кортіло приєднатися до цього середовища. Стільки нашої молоді, яка дуже талановита, просто розчаровується у всьому та йде працювати туди, куди вони не хочуть, тому що їх ніхто не готує. У цьому плюс біохакінгу: ви створюєте незалежні простори, в яких можна прийти й почати вивчати, робити якийсь проєкт, розвиватися. І я думаю, що це єдиний спосіб врятувати нашу науку, нашу освіту – почати робити такі відкриті простори.

"Кожен новачок вважає, що зробить собі домашнього дракончика вже за 6 тижнів. Але біологія тебе перемагає, і ти розумієш: ОК, це займе трохи більше часу...”, – Девід Іші, один із біохакерів, які зробили вакцину

Я засновниця першої в Україні DIY біолабораторії тут у Дніпрі. Починала це робити у кімнаті брата, потім запросила кількох своїх друзів з універу: зробімо якісь класні штуки, дивіться – ось я зробила CRISPR (для редагування генів), зараз я вас як навчу крісперити. І потім шукала такий простір, думала, хтось його організує. Однак згодом зрозуміла, що ніхто до цього ще не готовий, ніхто не знає про це, і якщо я хочу такий простір, то мені треба його зробити власноруч. І я така, ну треба робити – тоді зроблю. І зараз ми у центрі Дніпра орендуємо приміщення, у нас лаба з обладнанням, яке набагато краще за те, що є в університеті. Якщо хтось у Дніпрі, завітайте до нас в Yanelab.

Потрібно багато мотивації, і взагалі в науці не треба бути генієм або багатим, щоб нею займатися. Тому що геній – це дуже невизначене поняття, як й інтелект. У науці необов'язково знати всі ці книги, запам'ятати, бути заучкою-я-все-шарю-по-книжках. Я не все шарю по книжках, дещо треба згадати, я забуваю якісь штуки. Так, треба вивчати багато дисциплін, це ще мікробіологія, молекулярна біологія, генна інженерія, біохімія, математика.

Це також вміння робити обладнання, тому що мені довелося вчитися паяти та збирати якісь елементарні штуки. Я цього ніколи не могла, але батько мені допоміг, показав, як це все робиться, і тільки завдяки татові я змогла навчитися паяти. Потім з власної ініціативи я вже робила все: будувала, облаштовувала. Ми просто шукали стільці якісь на смітниках, немає столу – прикрутили ніжки до старих дверей, і все – вже є лабораторний стіл.

Ілюстрація: Надя Кельм

Якщо у вас немає грошей на якісь набори, реагенти – он є, наприклад, компанія "Одін" та й інші, і можна навіть безкоштовно це все отримати, як я зробила. Треба читати багато в інтернеті англійською, тому що немає якогось глобалізованого ресурсу для біохакерів. Проте можна відкрити Youtube, і там є всі лекції від Стенфорду з генної інженерії або молекулярної біології, і так можна вчитися. І стати не гіршим, а кращим студентом, ніж всі, хто вчиться в універах, де викладають біотехнологію.

У Києві такої лабораторії, як наша, не існує. Планувалася "Біотопія", але там все дуже заплутано, бо у всіх були якісь бізнес-плани. Але такі місця так не робляться – мейкери, фаблаби – вони створюються на ініціативі, тільки так. Я чула, що у Львові ніби відкрилося щось схоже при універі. Хочу з ними познайомитися. Взагалі у мене мрія про такі лабораторії у кожному районному центрі, з курсами, які можна пройти.

Читайте також: Як США та Польща підтримують якісну науку. Починати зміни в НАНУ можна вже зараз і без додаткових грошей

Ми зараз у Yanelab працюємо над такими курсами, щоб дати найкращу біотехнологічну освіту в Україні. Ми проведемо курси, навчимо працювати руками, навіть дамо сертифікати. Думаю, що це реально буде найкраща освіта, яку можна буде здобути в Україні за цим напрямом. Принаймні це щось змінює в тому, що є зараз. Я переконана, якщо справді забажати, то не так важко стати вченим. А вчити просто теорію – це програшний варіант.