П'ять годин на прогулянці, незважаючи на погоду. Як у шведських дитсадках виховують громадянина

Трошки скорочену версію цього матеріалу можна прослухати:

Контекст. Мама і тато обов'язково мають працювати

Швецію можна порівняти з аристократичним замком, в якому свобода й об'ємність простору обмежуються внутрішнім регламентом. У всього є своє місце, за всім стежить сувора «економка» — тобто, уряд — яка, втім, є найнятою працівницею і яка воліє не потрапляти на очі. При цьому, значну частину «обов'язків», які випливають зі способу життя, підтримують «мешканці-господарі».

У цій упорядкованості ключовий економічний елемент — шведське домогосподарство, тобто родина. «Еталонна» шведська економічно активна сім'я — пара дорослих і в середньому одна-дві дитини, хоча сім'ї з трьома-чотирма дітьми далеко не рідкість.

Незалежно від кількості дітей, обидва дорослих мають працювати, тобто отримувати постійний дохід. А батьки можуть ефективно працювати тільки з упевненістю, що діти нагодовані і під належним наглядом. Сьогодні в Швеції близько 80 % дітей у віці від одного до п’яти років відвідують дитячі садки.

Модель повної зайнятості працездатних членів сім'ї не тільки є традиційною культурною настановою, а й закладена як «взірець» в архітектуру соціальних сервісів. Водночас шведське законодавство пропонує одні з найкращих умов оплачуваної декретної відпустки (т.зв. föräldraledig) серед західних країн — 480 днів на сім'ю, з яких 90 днів має взяти батько (див. «Примітка» в кінці статті).

Не варто плутати базову настанову «повної зайнятості» з ідеологічним диктатом та імперативом, як це було в СРСР і досі збереглося в Білорусі в формі чинних законів «боротьби з дармоїдством».

Держава нікого не заганяє на роботу силоміць, але в середовищі шведів економічна незалежність кожного заохочується культурою і протестантськими традиціями. Відхилення від «стандарту» загрожує соціальним та економічним дискомфортом.

При цьому є певні норми житлової площі, якими батьки мають забезпечити дитину, і норми доходу на дитину — члена родини. У разі, якщо з'ясовується, що дохід менший за встановлену межу або, скажімо, сім'я з п'яти людей тулиться в невеликій однокімнатній квартирі, то в певних драматичних випадках за справу можуть взятися соціальні служби. А вони мають у своєму розпорядженні дуже широкий набір інструментів: від призначення державної допомоги, наприклад, на оплату квартири, до передання дітей іншим сім'ям.

Ці правила особливо суворі в ставленні до емігрантів, оскільки рівень доходу в перерахунку на членів сім'ї є критерієм позитивного чи негативного рішення про продовження тимчасової або отримання безстрокової трудової візи. Якщо цей показник нижче порогового, у візі відмовляють. З двох сімей емігрантів, в яких дорослі заробляють однаково, сім'я з однією дитиною отримує продовження візи, а родина з двома і більше дітьми може зіткнутися з відмовою, якщо та сама сума доходу ділиться на більшу кількість членів сім’ї.

Очевидно, якщо «еталоном» є зайнятість дорослих, то існування якісних і доступних усім дитячих садочків стає пріоритетом. До того ж діти там проводять не менше часу, ніж із батьками.

«Lagom». Шведський ментальний код

Шведська держава відмінно задовольняє цю потребу працюючих батьків. До того ж виховує відповідального громадянина з року — віку, з якого в дитячі садки приймають дітей.

Швеція — країна балансів. Якщо спробувати визначити лейтмотив шведського національного характеру одним словом, то це буде «lagom» («лагом») — у буквальному перекладі «якраз», «досить», «у міру», дещо перегукуючись із прислів'ям «найкраще — ворог доброго», де «добре» і є «lagom».

Однак, у кореня «lag» є ще два архаїчних значення — «закон» і «команда» (від початку: команда корабля, бойова одиниця). Цей семіотичний код дає ключ до розуміння шведських псевдосуперечностей і «алогічностей», на які звертають увагу іноземці.

Таким, наприклад, може вважатися поєднання в шведському характері індивідуалізму, цінностей особистісних свобод із традиціями соціального колективізму, які в ідеологічній проєкції часто трактують як «соціалізм».

У дитячих колективах, починаючи з «молодших» груп дитячого садка, принцип «lagom» втілюється в увазі до особистості кожної конкретної дитини і водночас у гарантії того, що нікого з дітей не вирізнятимуть чи якимось чином приділятимуть комусь меншу чи більшу увагу в порівнянні з іншими.

Це однаково стосується ставлення до прийомних і рідних дітей в сім'ї, незалежно від того, чи це діти чергового партнера по шлюбу, чи ті, кого взяли в родину через соціальну службу.

Оскільки принцип «lagom» не є прямим офіційним імперативом та існує як неписане правило, сприйняття «достатності» для кожного конкретного шведа у кожній конкретній ситуації індивідуальне. Та загальним є прагнення до певної серединної комбінації.

Згідно з Конституцією, освіта в Швеції безкоштовна. Дитячі садки — ні. Ця обставина розбиває дошкільний період на два етапи. Власне дитсадковий — від одного до п’яти років, і підготовчий, або «нульовий» клас.

У Швеції діють два, здавалося б, взаємозаперечних правила, але ми вже знаємо про принцип «lagom». З одного боку, якщо хто-небудь із батьків безробітний, сім'я не має права користуватися послугою дитячого садка — ні муніципального, ні приватного, причину ми з'ясуємо нижче. З іншого — фактично в обов'язковому порядку, а тому безкоштовно, дитина має відходити в дитсадок 15 годин на тиждень «для соціалізації». До того ж ці 15 годин можна розбивати погодинно і розподіляти зручним для батьків чином.

Свіже повітря. 5 годин, незалежно від погоди

Раніше вже згадувалося, що шведська держава найактивнішим чином бере участь у вихованні дітей в дитячих садах. Державна політика реалізується через відповідні навчальні/розвивальні програми.

Із трьох-чотирьох вихователів групи щонайменше два мають вищу педагогічну освіту. А кількість дітей у групі, залежно від їхнього віку, виду і локалізації садка, може коливатися від 8 до 20.

Водночас режим дня й активність чітко корелюють зі шведською політикою в сфері національної охорони здоров'я, яка наголошує на стимулюванні природного імунітету. Отже, зведенні до граничного мінімуму використання деяких видів медикаментів, особливо антибіотиків. У Швеції легше виписати ліки з морфіном, ніж переконати доктора в потребі застосування антибіотика.

У відповідності з офіційною політикою охорони здоров'я, діти в дитячих садках не менш ніж 4—5 годин (із 7—9 визначених на день) проводять на вулиці. Незалежно від наявності власних дитячих майданчиків на території, два-три рази на тиждень, але за встановленим заздалегідь розкладом місць відвідування, група виходить «у похід» околицями.

Діти ходять на муніципальний дитячий майданчик, галявину в лісі, місце для відпочинку в будь-якому сквері, якесь тематичне місце. В такі походи беруть і тих, хто ще не вміє ходити. Їх везуть у дитячих візочках.

Тему одного з таких походів я нещодавно обговорював у своїй фейсбук-стрічці. Дуже цікаво спостерігати, як на прогулянці такі групи карапузів в однакових люмінесцентних жилетах йшли далі кілометра від «бази». Дощ, сніг, мороз, спека — усе це не привід скасувати 5-годинне перебування на свіжому повітрі, жодні погодні катаклізми не скасовують дитячих прогулянок. Та кожен дитячий садок самостійно визначає, що потрібно вдягати чи як їсти, аби прогулянка була комфортною й безпечною.

Незалежно від погоди діти проводять 5 годин на вулиці

Як свідчить меморандум на сайті муніципалітету, під час таких прогулянок діти вчаться перебувати в групі, поводитися на вулиці, переходити проїжджу частину дороги... Нерідко практикується сон і/або їжа на свіжому повітрі, знову-таки, незалежно від сезону. Найчастіше саме на вулиці діти їдять те, що батьки поклали у «ланч-бокси». Рекомендується приводити дитину з невеликим рюкзаком, в якому має бути щось неалергійно їстівне, найчастіше це «мака», бутерброд із сиром, і невелика пляшка з питною водою. Але це не означає, що дитячий садок у похідному харчуванні покладається тільки на домашні перекуси.

Щодня на прогулянку за межі дитсадка. Під час таких прогулянок діти вчаться перебувати в групі, поводитися на вулиці, переходити проїжджу частину дороги

Толерантність. Дорослі не можуть наказувати

Іншим зовнішнім свідченням прямого, але багатоаспектного зв'язку між офіційною політикою шведської держави (варто нагадати, що з 1917-го року на виборах в Швеції незмінно перемагають соціал-демократи) і духом виховання в дитячому садку є дотримання цінностей поваги до особистості, свобод та толерантності. Зокрема, гендерної.

У шведських дитсадках відсутній побутовий акцент у ставленні до хлопчиків і дівчаток на кшталт зауважень: «Як тобі не соромно плакати, ти ж хлопчик», «Чому ти не граєшся ляльками, ти ж дівчинка» тощо.

Також у шведських дитсадках (і далі в школі) діти з особливими потребами виховуються і навчаються разом з іншими. Якщо такі діти потребують додаткової уваги, то група вихователів доповнюється відповідним асистентом.

Тиск, диктат і грубість стосовно дітей неприпустимі. Цей принцип поширюється й на режим дня. Наприклад, денний сон. Для сну всередині приміщень використовують товсті підлогові мати (матраци). Дітям пропонують лягти і спробувати заснути. Але якщо вони заперечують, не хочуть або не можуть заснути, то їх не змушують. Поки інші сплять, їм читають книжки або розповідають щось цікаве.

Оскільки дорослі не можуть використовувати свою фізичну перевагу або імперативний статус для управління і дисциплінування, вихователі застосовують практики, базовані на знаннях дитячої психології чи на м'якій випереджальній протидії.

Приміром, під час руху групи на великі відстані «в парах», тих діточок, які проявляють некерованість, гіперактивність або схильність до пустощів, вихователі беруть за руку і захоплюють розмовою.

У розпал істерики, примх чи агресії викладач починає розмову зі слів: «Мені потрібна твоя допомога ...» або «Ти можеш мені допомогти? ..» і перемикає увагу на іншу тему або інший об'єкт тощо.

За моїми спостереженнями, які підтверджують й інші батьки, вихователі та викладачі (це передусім стосується дитячих садків і молодших класів) завжди сповнені позитивним настроєм, привітні, відкриті і дуже комунікабельні з дітьми.

Їм подобається своя робота і вони люблять дітей! Просто неможливо натренувати й імітувати подібне ставлення. Припускаю, що в процесі навчання ті, хто не має вродженої симпатії до дітей, відсіваються.

Це стосується і жінок, і чоловіків. Останніх серед вихователів і вчителів досить багато, в середньому 10—20 %.

Водночас атмосфера серед дорослих у садочку також відкрита й та толерантна. Троє з наших вихователів були досить екстравагантні за українськими мірками. Один схожий на растамана африканець із дредами, друга — дівчина із зеленими волоссям і кільцем в носі, третій — рокер із тату і шкіряними атрибутами в одязі.

Усі вони відмінно виконували свої обов'язки, були комунікабельні, позитивні, і їх абсолютно щиро любили і діти, і батьки.

Основи. Уміти користуватися «спільним благом»

Садок тут закладає основи культури громадянина: ніде і за жодних обставин не брати чужу річ чи там цукерку; звичка прибирати за собою місце гри або малювання; прибирати у спільному туалеті після користування. Сюди ж входять церемоніал режиму дня; уважність до потреб інших; навички комунікації з незнайомцями і вміння вести маленькі люб'язні розмови; користування столовим приладдям із трьох років; порядок використання спільних речей, наприклад, гойдалок або тарзанок тощо.

Неодноразово доводилося спостерігати, як маленькі діти, часто різних вікових груп, «автоматично» шикуються в чергу на популярний атракціон. При цьому той, хто в конкретний момент користується «спільним благом», зазвичай сам обмежує час свого «катання». Бачив два курйозних випадки, коли діти емігрантів корегували поведінку своїх батьків, коли ті випадково (або й ні) намагалися пройти «без черги» або «проскакували» вперед.

Система. Як це все організовано

Змінюючи місце проживання, громадянин, а також всі члени сім'ї, зобов'язаний зареєструватися за новою адресою. Це легко можна зробити онлайн: якщо є рахунок у шведському банку, тоді доступний національний авторизаційний сервіс Mobile BankID.

Для іноземця відкрити рахунок в банку і/або зареєструватися можна тільки після легалізації, отримання шведського податкового номера, для чого потрібні актуальні візи і ретельне проходження процедур перетину кордону.

Реєстрація прив'язує домогосподарство до конкретного муніципалітету. І це дуже важлива обставина для отримання соціальних послуг, включно з дитячими садками, оскільки вони надаються муніципалітетом.

А конкретний дитячий «заклад» — це лише агент муніципалітету. «Заклад» взято в лапки тому, що крім класичного «дитячого садка» у вигляді будівлі або спеціально обладнаного приміщення, є ще «сімейний» дитсадок до 5 дітей у звичайній житловій квартирі, адаптованій для дітей. Також є «дитячий садок без стін», коли вихователь набирає невелику групу дітлахів (3—5 людей) і протягом дня гуляє з ними здебільшого в зелених зонах, роблячи постоянки на їжу, відпочинок і, для деяких, сон у візочку.

У Швеції функціонують муніципальні і приватні дитсадки, власне, як і школи. Однак відмінність приватних від муніципальних полягає лише в адміністративній незалежності менеджменту і потенційній можливості отримання прибутку. Як уже згадувалося, дитячі садки до підготовчого класу в Швеції платні.

Утім, розмір цієї плати залежить від загального доходу сім'ї та кількості дітей. І дещо варіюється залежно від муніципалітету. Максимальний розмір плати в муніципалітетах Стокгольма становить близько € 135 (1425 шведських крон) на місяць. У реальності цієї суми, навіть максимальної плати за дитячий садок, може вистачити щонайбільше на скромне харчування. Тут варто згадати, що тим сім'ям, в яких хоча б один із батьків сплачує податки, Швеція надає щомісячну дитячу допомогу в розмірі 1000 крон (~ €100) на дитину.

Плата за дитячий садок має умовний і переважно церемоніальний характер. За логікою, схожою на «франшизу» в угодах страхування, коли, щоб отримати страхову виплату, слід оплатити цю франшизу. Насправді вартість сервісу для дитини значно вища, ніж платять батьки. І ці витрати лягають на державний бюджет.

Батьки нічого не платять дитячому садку безпосередньо, в жодному вигляді і варіанті: ні приватному, а муніципальному й поготів. Приватним садочкам гроші перераховує муніципалітет.

Муніципалітет надає дитячому закладу, незалежно від форми власності, бюджет витрат на кожну дитину. І фактично оплачує зарплату персоналу. Водночас ця зарплата перебуває в прямому зв'язку з кількістю дітей на вихованні та часом роботи з кожним із них з точністю до години. У разі зміни дитячого садка, а пізніше цей принцип стосується школи, «гроші ходять за дитиною».

У дитсадковому сегменті шведського ладу є ще багато цікавого і повчального. Однак хочеться сподіватися, що навіть окресленого вище досить для розуміння однієї важливої ​​істини, хоча, можливо, вона прозвучить пафосно — майбутнє нації формується в дитячих садках і закладається насамперед педагогами раннього розвитку.

Утім, формується воно тільки тоді, коли є продумана і професійно втілювана державна політика. Безумовно, екосистема дитсадкових сервісів нерозривно пов'язана з рівнем культури, залежить від стану національної політичної та економічної систем, грубо кажучи — від кількості грошей в бюджеті країни і міста, яких у Швеції набагато більше, ніж в Україні.

Але в будь-якому разі, якщо йдеться про потребу глибокої трансформації держави, яка передбачає, зокрема, і позитивну культурологічну корекцію, реформи мають починатися із радикальної зміни виховання в наших дитячих садочках.

Все просто: майбутнє формується в дитячих садках раніше, ніж у чиїхось політичних і економічних фантазіях.

Примітка

Деякі матусі, з якими ми обговорювали цей текст, справедливо звертали увагу на те, що низка наведених фактів є не зовсім точними. Наприклад, інформація про оплачувану декретну відпустку — це 480 днів на сім'ю (за текстом :), «з яких 90 днів слід взяти батькові». Насправді саме це формулювання адаптоване для українського читача і справді спрощене. В реальності в офіційній термінології відсутні самі поняття «мама» і «тато». Замість «батьки» шведи вживають термін «опікуни».

Отож, право на 480 днів відпустки не має поділу на «матір» і «батька». Бо в реальності сім'я може складатися з двох чоловіків у ролі двох опікунів, або як один опікун можуть виступати два чоловіки: вітчим і рідний батько, що можуть ділити між собою години «відпустки» тощо.

Насправді кожен опікун має взяти 90 днів відпустки (180 на двох батьків), інші 200 можуть бути перерозподілені і/або делеговані.

Також відпустка може бути «розтягнута», якщо батько працює на пів ставки і в рахунок відпустки витрачаються години в другій половині дня. Сама система досить гнучка та складна в описі. Те саме стосується і будь-яких інших порушених питань, які задля більшої наочності спрощені — оплати за дитячий садок, умов вступу, певних політик усередині закладів тощо.

P.S. Я вдячний українським матусям у Швеції, які допомогли скласти всю багатогранну картину обставин, які стосуються шведської дошкільної освіти, що було абсолютно нереально зробити самостійно. Особлива подяка Natali Syluma і Ann Barysheva за критику, додаткову інформацію та неоціненні коментарі.

досвід аудіотексти освіта дитсадок швеція