Т

Тільки б не було Майдану. Російські пропагандисти хочуть Тяньаньмень для Білорусі. Моніторинг дезінформації №49

  • Протести в Білорусі — ніби-то діло рук зовнішніх сил і їх «треба» жорстоко придушити, як в Гонг-Конгу.
  • Жорсткіший карантин у червоній зоні роздмухують до «параду суверенітетів».
  • Серія терактів в Україні (які обійшлись без жертв) свідчать про «коллективное безумие и общую апатию»
  • Перемир’я назвали «финт перед местными выборами»
  • Олігархів же охрестили «носители суверенитета»
  • Дивіться, як змінювались теми дезінформації протягом року на інтерактивній візуалізації

Період: 3–9 серпня 2020 року

Теми дезінформації

Відсоток новин із вказаною темою серед усіх новин із групи сайтів

Заголовок тижня

«Неважно, летние или зимние". На Украине предложили начинать уроки в школах со сжигания шин»

Необачність тижня

«Если вы хотите поддержать коллектив независимого информационного агентства «Антифашист», просьба отправлять переводы на Яндекс-Кошелек»

Так пишуть сайти, які пишуть про Україну, але забувають, що в Україні Яндекс не працює.

Лукашенко «заграє із Заходом», а йому треба брати «приклад» з Китаю

Минулого тижня в Білорусі почалися протести проти фальсифікації виборів президента, а потім і жорстокого поводження поліції з демонстрантами. Протести швидко стали однією з головних тем не лише в справжніх новинах, але й для дезінформаторів. Вони писали про долю затриманих «вагнерівців» (найманців російської приватної військової компанії) і звинувачували Лукашенка в тому, що він своїми останніми діями «надеется переманить на свою сторону тех, кто голосовал за него раньше, а также "сказать Западу, что он не такой русский, как они считают"».

Окрім цього, російські сайти, орієнтовані на українську тематику, не могли не порівняти події в Білорусі з протестами в Україні. Вони намагалися максимально дискредитувати протести і всіх учасників, називали Андрія Парубія «дефективным стопроцентным дегенератом». А їх наслідки описали так: «Стирание памяти миллионам людей путем промывания мозга шоковой информацией». Натомість запропонували свій рецепт забезпечення стабільності на противагу «внешнему вмешательству» через протести — Китай.

Вони натякали, що Лукашенку потрібно взяти приклад з китайської компартії, яка у 1989-му році розігнала студентські протести в Пекіні на площі Тяньаньмень. Керівництво Китаю наказало армії застосували вогнепальну зброю і танки проти неозброєних студентів, які вимагали демократизації країни. В результаті загинуло від кількох сотень до кількох тисяч людей. Офіційний Китай уникає будь-яких згадок про ці події або цензурує їх.

Наостанок дезінформатори навіть спробували «довести», що відставка Лукашенка і демократизація Білорусі невигідні для України. Нібито це призведе до того, що «именно эта страна станет «любимой восточноевропейской женой для Запада: туда потекут деньги: кредиты, инвестиции и гранты».

Що ж до Росії, вони запевнили: «В России сформировалось негативное отношение к украинским майданам», а значить, нічого подібного (тобто, масових протестів проти влади) в Росії бути не може. Нагадаємо, що в Росії вже були масові виступи проти фальсифікацій на виборах у 2011-2013 роках на Болотній площі. Зараз тривають численні й затяжні протести в Хабаровську.

Коронавірус та «парад суверенитетов»

Поділ України на зони та призупинення транспортного сполучення з Тернополем і Луцьком (які опинилися в червоній зоні) сколихнули медіа та повернули тему коронавірусу до нашого моніторингу. Найбільше цим інфоприводом скористались українські маніпулятивні видання — вони нагнітали емоції, пишучи про «транспортную блокаду», називали ці події «идиотская придумка офиса президента», яка ніби «куда разрушительнее для единства стран, чем даже действия открытых сторонников “русского мира”», а відмову посилювати карантин з боку місцевої влади вкотре охрестили «парад областных суверенитетов».

Російські мейнстрімні медіа згадували «заявления горсоветов Западной Украины о неподчинении центральной власти в 2013 и 2004 гг.», розмірковували, що зв’язок центру з регіонами «все больше вызывает вопросы» та навіть прогнозували, що далі на Україну чекатиме «или перезагрузка и появление работоспособного центра, или регионализация, федерализация и, в пределе, распад». Вони порівнювали реакцію центральної влади на заяви мерів міста Західної України та на події у Донецькій та Луганській областях у 2014 році. І тут вони відверто зманіпулювали, пишучи, що «Все (регіони — Тексти) равны, но некоторые равнее».

Це дві зовсім різні історії. Мери Тернополя і Луцька діють в межах своїх повноважень і протистоять жорсткішому карантину, бо він непопулярний серед виборців. На Сході України у 2014-му спочатку відбувалися заворушення, які ініціювали російські громадяни. Влада зреагувала спокійно і йшла на перемовини. Але згодом в Україну вдерлася група російських бойовиків під керівництвом Ігоря Гіркіна. А через якийсь час російські війська перетнули український кордон і почали воювати на боці бойовиків.

А події минулого тижня розгортались на тлі нових рекордів захворюваності на ковід. Будь-яке рішення в цій ситуації можна подати як «антинародне», адже йдеться про баланс між захистом людей від вірусу й від погіршення економічної ситуації через карантини.

Епідемія тероризму

Черговий терористичний акт із захопленням заручника (цього разу в Києві) спричинив в українських маніпулятивних виданнях хвилю розмірковувань про першопричини активізації тероризму в Україні. Зловмисник, котрий має громадянство однієї з країн Центральної Азії, попросив, щоб до нього приїхали журналісти з телеканалів, котрі часто ведуть пряму трансляцію з місця подій. Він поводився безглуздо. Одними з перших прибули журналісти пов’язаного з Віктором Медведчуком 112 каналу — і включили до прямого ефіру не тільки терориста, а й проросійського блогера і засновника однойменної партії Анатолія Шарія.

Так звану «епідемію тероризму» маніпулятивні видання пов’язували з місцевими виборами, звинувачували Зеленського через записане ним відео на вимогу терориста в Луцьку та максимально «гнучко» розмірковували про можливий конфлікт між СБУ та МВС: «Я не хочу сказать, что СБУ или МВД организовывает теракты, но если бы у них были нормальные отношения, то, может быть, все это решалось в более спокойной обстановке».

Російські сайти, орієнтовані на українську тематику, в цих подіях вбачали «признак нездорового общества и неэффективного государства». А додаючи до терористичних актів протести пасажирів потягу, машиніст якого не зупинився в Тернополі (через включення міста до червоної зони), робили висновок, що Україна «мягко скатывается в коллективное безумие и общую апатию» та «вступила в состояние месячного террористического трэша». Не відставали й мейнстрімні російські сайти, які продукували заголовки на кшталт «В мире: Коронавирус вызвал на Украине эпидемию безрассудства и смуты».

Також писали:

Місцеві вибори та самозвеличення Медведчука

Серед чимраз більшої кількості джинси та «експертних» коментарів напередодні місцевих виборів українські маніпулятивні видання не забули проштовхнути тезу, що «”Слугам” интересно создать коалицию с ОПЗЖ», та вкотре звеличували Медведчука: «осенью вопрос будет не в том, «готова ли аудитория Слуг принять союз с ОПЗЖ», а в том, согласится ли Медведчук взять Слуг Зеленского в коалицию».

Фейки навколо перемир’я

До чергових фейків стосовно порушення режиму тиші з боку ЗСУ минулого тижня російські дезінформатори додавали ще міркування про те, що перемир’я — лише «финт перед местными выборами, потому что рейтинг «Слуги народа» катится в бездну с каждым днём», звинувачення США, які нібито незадоволені через перемир’я («потому что все труды по раздуванию «российско-украинской войны» в Вашингтоне могут оказаться напрасными») та всі можливі спроби дискредитувати ЗСУ – як, наприклад, закиди стосовно підпалу складу військової техніки «в состоянии алкогольного опьянения».

Лякали «новим Донбасом» на Західній Україні

Ще один фейк від російських сайтів, орієнтованих на українську тематику, що поширювали минулого тижня: «Киев опасается силовых действий неповиновения со стороны экстремистов из радикальных террористических группировок, которые могут представлять опасность для представителей национальных меньшинств — венгров и поляков». Таким чином, вже класичну тезу про федералізацію Західної України доповнили ще й лякалкою, що «боевиков одной из бригад ВСУ направят на территорию Львовской области для подавления массовых беспорядков». Про які «беспорядки» йдеться, дезінформатори не уточнили.

Проте часто за розпаленням ворожнечі проти національних меншин в Україні стоїть все та ж сама російська пропаганда, на замовлення якої відбуваються показові ультранаціоналістичні дії. Як, наприклад, це було в 2018-му році, коли на замовлення відверто проросійського “німецького журналіста” в Ужгороді підпалили Угорський культурний центр.

Коломойський протистоїть «внешним силам»

Дезінформатори на диво прихильно писали про олігарха Ігоря Коломойського. Ще кілька років тому він був карикатурним ворогом російської пропаганди і живим свідченням «розпаду» української держави. Зараз на маніпулятивних сайтах про нього писали як про одного з носіїв «суверенитета» (разом з іншими оліграми країни), який може протистояти «внешним силам». Список зовнішніх сил очікуваний: це американські політики й філантропи, яких російська пропаганда згадує за кожної нагоди. «Коломойский прямо угрожает их ставленникам на Украине насаждать выгодную Америке политику».

Це і не дивно, адже “журналісти”, яких утримує Коломойський і його медіа в Україні вже декілька років, здебільшого підтримують політику, вигідну Росії.

Висновки

Цього тижня дезінформатори писали про протести в Білорусі і проводили паралелі з Україною. В протестах вони бачили руку «зовнішніх сил» і намагалися підштовхнути Лукашенка до їх жорстокого придушення. Як приклад для наслідування вони наводили дії Китаю на площі Тяньаньмень у 1989. Тоді від рук військових загинули сотні демонстрантів, точна кількість померлих досі невідома. Китай всіляко цензурує згадки про ті події.

Щодо України, на маніпулятивних сайтах намагаються видати будь-яку незгоду між урядом та регіонами за «парад суверенитетов». Цього разу приводом стала нова система «адаптивного карантину» в країні. Згідно з нею, додаткові обмеження слід запроваджувати в тих районах, де епідемія поширюється найшвидше. Серед них — обмеження на рух і зупинку поїздів, що і викликало обурення в Луцьку та Тернополі.

Дезінформатори ж назвали західні області «новым донбасом», де відбуваються «беспорядки» (де саме — вони не уточнили). Зазначимо, що часто за розпаленням ворожнечі проти національних меншин в Україні стоїть все та сама російська пропаганда. Наприклад, у 2018 році на замовлення проросійського «німецького журналіста» в Ужгороді підпалили Угорський культурний центр.

Методологія

Ми шукали теми у 14059 матеріалах російською мовою з:

Маніпулятивність новини визначав покращений класифікатор з проекту “У нас погані новини”. У моніторингу враховували лише матеріали про суспільно-політичне життя, які стосуються України.

Обмеження дослідження:

В даному дослідженні ми враховували тільки ті теми, які співзвучні з російськими дезінформаційними кампаніями. Більшість з них спираються на реальні події, адже так дезінформація ефективніше працює. Назви тем відображають маніпуляції, використані в темі. Відповідно, новини з теми на українських мейнстрімних сайтах можуть мати абсолютно інший зміст, ніж маніпулятивні матеріали.

Теми російської пропаганди в Україні ми беремо з наступних груп матеріалів:

У першій та другій групах новин матеріали відбирались класифікатором маніпулятивних новин.

NDI logo

дезінфомонітор дезінформація інфографіка

Знак гривні
Знак гривні