Г

Гарячі теми російської дези: З ким змовився Смолій і вся правда про китайські кредити. Випуск №44

  • Згадували “Новоросію” до місцевих виборів
  • Нагнітали істерику та заплутували читачів, пишучи про загрозу військового вторгнення Росії на півдні України
  • Пояснювали відставку Смолія планом Порошенка
  • Мріяли про захоплення Європи і одночасно намагалися налаштувати її проти США
  • Спекулювали про долю окупованих територій
  • Дивіться, як змінювались теми дезінформації протягом року на інтерактивній візуалізації

Період: 29 червня—6 липня 2020 року.

Теми дезінформації

Відсоток новин із вказаною темою серед усіх новин із групи сайтів

Атака тижня

Переслідування тепер вже колишнього голови Нацбанку Якова Смолія. Він пережив скандали з наглядовою радою НБУ, заяви проколомойських «слуг», прослуховування Гончарука, пропозиції дефолту від Коломойського. Цього разу йому підготували долю Гонтаревої (згадаймо погрози та спалений будинок) і звинуватили в змові з Порошенком (це універсальне прокляття).

Істерика тижня

Секрет успішного життя в Україні від російської пропаганди: «Везде на Украине печально. В плане того, что полная анархия в стране. Что хотите, то и делайте. Никто вам слова не скажет. Главное, чтобы у вас была вышиванка, флаг Украины и «москаляку на гиляку». Вот это самое главное, и тогда вас вообще никто никогда не тронет. Если ты «патриот», активист – все хорошо будет у тебя, жизнь удалась. А если вдруг ты как-то по-другому считаешь, тогда будет беда».

Місцеві вибори — вінегрет від російської пропаганди

В текстах про місцеві вибори поступово наростає емоційність. І поки українські маніпулятивні видання піарять або, навпаки, активно критикують потенційних кандидатів у мери міст-мільйонників, російські дезінформатори намішують в цій темі всі можливі пропагандистські тези.

Так, притягнувши за вуха тезу про зовнішнє управління, вони писали, як “Кличко и «Свобода» объединились против соросят на местных выборах”. Розмірковували про кнопку, яка ”включает и выключает «Свободу»” і раділи від того, як “спортсмены и радикалы легко нашли общий язык в боях против «подсадных уток» Сороса”. З іншого боку, у Львові вже Порошенко “предлагает Тягнибоку долгосрочный альянс” для того, щоб “сделать Львов своим плацдармом для возвращения в кресло президента”. Сорос, націоналісти з Галичини й не тільки, Порошенко — все це, на думку дезінформаторів, має доводити українців на схід від Збруча до німого жаху і бажання вимагати меню в фастфудах російською.

Не забули й федералізацію. Пишучи про Харків і Кернеса, російські дезінформатори маніпулюють, що «любые соцопросы» (не знаємо, які саме) демонструють, що Харків залишається “русскоязычным и в целом толерантным по отношению к северному соседу”. Розмірковують про заслуги Кернеса — Харків «может сам себя обеспечивать, не нуждаясь в подачках Киева» — та додають, що йому «никогда не хотелось, чтобы Харьков присоединился к России», проте «идея с Новороссией, как с самостоятельным государством, пришлась бы ему [Кернесу — Тексти] по душе».

Не обійшлось і без чергового політолога, який «предсказывает Украине судьбу СССР перед развалом» одразу після місцевих виборів.

Спекуляції про можливе російське вторгнення на південь України

Все почалось із застороги від американського генерала, що Росія може використати масштабні військові навчання «Кавказ-2020» для вторгнення на південь України. Українські маніпулятори перетворили й без того моторошну новину на істерію. Сайти-клікбейти штампували фантазійні заголовки: «Если бы я был Путиным, что бы я сделал с Украиной». Маніпулятори, з одного боку, жахали свої читачів, а з іншого, називали вторгнення російських військ в Україну «авантюра на грани провала».

Частина з цих матеріалів — не дезінформація, а гонитва за кліками. Проте частина може бути використана для заплутування і розмиття основної тези: в країні війна, і хто знає, чого чекати від сусіда? Наприклад, у матеріалі з заголовком «Россия не сможет захватить даже несколько украинских областей: выводы аналитиков» про Україну писали з прийменником «на», а в кінці матеріалу, певно, не втримались і поставили запитання: чому ж тоді аналітики вже стільки років попереджають про російську загрозу Балтійським країнам? Це спонукає припустити, що автори матеріалу — росіяни.

Тим часом російські сайти, орієнтовані на українську тематику, активно підігрівали істерику. Чого лише варті “Москва сосредоточила вокруг границы пять группировок, которые всего за несколько дней могут «захватить» Незалежну” або заголовок «Почему Юг Украины с хлебом-солью будет встречать российские войска». Навіть приписували українцям «разжигание ненависти путем необоснованных обвинений в адрес северного соседа». Нагадаємо, перша заява належала не українцю, а підстави остерігатися російської агресії є — вже йде війна.

Відставка Смолія — це план Порошенка

Найбільшою темою тижня стала відставка глави Національного Банку України Якова Смолія. Перед відставкою Смолій заявив, що йде з посади через політичний тиск. Дезінформатори написали: «Своим заявлением он постарался нанести максимальный вред стране». Такий цинічний план він вигадав не сам (на думку маніпуляторів): “Несомненно, он действует в составе политической команды, к которой давно принадлежит (Порошенко-Гонтаревой), и наверняка действует в рамках более общего плана”. Який саме план у зловісної команди «Порошенка-Смолія», дезінформатори не уточнили.

Натомість вони переконували читачів, що НБУ «является одним из самых важных инструментов внешнего управления Украиной». А також пропонували «брать деньги у Китая», якщо виникнуть проблеми із західними кредиторами через тиск на незалежного банківського регулятора. Останнє — це погана ідея: кредити непрозорі, відсотки вищі, гроші дають під конкретні проекти, здебільшого під гарантії виплати — наприклад, постачати нафту, якщо не виходить розплатитись за кредитами. Якщо спрощувати: МВФ і традиційних кредиторів можемо порівняти з великими банками, які ще й роздають кредити з відсотками нижче від ринкових на підтримку чогось, а Китай — з лихварем-міняйлом, до якого йдуть, коли кредитна історія відлякує нормальних кредиторів. Читайте детальніше про маніпуляції та дезу щодо співпраці з МВФ у блозі команди моніторингів.

В реальності, завдяки роботі НБУ Україна отримала стабільну банківську систему, інфляція в країні повернулася до норми, а також була використана можливість залучити кошти під рекордно низькі відсотки. Чи вдасться Україні зберегти досягнуте після відставки Смолія — відкрите питання.

Росія — «рівноцінний суперник США» і партнер Китаю

У міжнародних новинах дезінформатори підігрівали еґо фанатів російської зброї і фактично погрожували європейцям війною: «Война начнется с недоразумения и продлится на европейском ТВД от одного до десяти дней». Немає сенсу спростовувати про захоплення Європи за 10 днів, адже навряд чи в нас буде нагода перевірити. Російська армія воює тільки зі слабшими і меншими супротивниками.

Натомість звернемо увагу на тези російської дипломатії, які просувають маніпулятори: «членство в НАТО не повышает, а понижает безопасность твоей страны. Борись за нейтральный статус и против ударных группировок возле твоего дома, арсеналов ядерного оружия, комплексов ПРО и РСМД, за закрытие военных биологических лабораторий».

Окрім суто військової тематики, дезінформатори багато розмірковували про «союз» Росії й Китаю, який має стати “«ночным кошмаром» для Вашингтона”. А також про те, що Німеччина ось-ось «виступить проти» США та захистить Північний Потік-2 від американських санкцій.

У кожному випуску моніторингу ми зустрічаємо тему, яку дуже складно узагальнити чи хоча б назвати. Це матеріали про те, яка Росія хороша, і як інші країни хочуть дружити з нею. «Хорошість» супроводжують відвертими вигадками, мовою ненависті та бравадою про велич і могутність. Цей потік має змити зі свідомості лояльної аудиторії новини про санкції, геополітичні поразки, острах інших країн зайвий раз зв’язуватись із Росією.

Також писали:

Фейк про скорочення шкіл і звільнення вчителів у Херсоні

Російські дезінформатори поширювали фейк про скорочення шкіл, що випускатимуть 10–11 класи в Херсоні: «Майдан работает: в Херсоне большинство детей смогут доучиться только до 9 класса». До цього додавали, що все це — нібито вимога МВФ, писали про перетворення українців на рабів та називали «самая настоящая декоммунизация» знищення радянської системи освіти. Хоча, згідно з календарем реформи Нової української школи, запуск профільної школи передбачений не раніше 2027-го, й ні про які скорочення вже наступного року, а тим паче лише в одній області, не йдеться.

«Минский тупик»: Росія «вирішуватиме долю» України

Дезінформатори багато писали про реінтеграцію окупованих територій на Сході України. Вони поширювали слова колишнього президента Леоніда Кравчука: “Верим, что Россия не откажется помочь в восстановлении разрушенной территории”. Більше про те, що й для яких видань коментує Кравчук, читайте в нашому спеціальному огляді. Спекулювали про те, що Росія домовиться зі США про «будущие мироустройство» і буде займатися «переформатированием, неизбежной денацификацией и определением статуса регионов» України (на правах окупанта?).

Повернення Криму — «невозможное условие» для Росії

Щодо Криму російські сайти, орієнтовані на українську тематику, вже кілька тижнів поспіль повторюють, що їм байдуже міжнародне визнання окупації Криму. «Самое главное для региона то, что он раз и навсегда вошел в состав России» — пишуть ці видання. Вони так часто це повторюють, що, схоже, навіть у них зародилися сумніви у власних словах. Також маніпулятори запевняли, що Україна хоче обстріляти Крим із ракетної зброї, але Росія його захистить. Такі заяви здаються маячнею, але вони в потрібний момент можуть стати виправданням військової агресії.

Зеленський втрачає рейтинг

Маніпулятори не залишили без уваги зниження рейтингу чинного президента України. Взялися передбачати, що Зеленський «не досидит до конца своего президентского срока», а його виборці поступово тікатимуть до ОПЗЖ чи подібних політичних проектів (бачимо тут ознаки замовності від тої самої ОПЗЖ). “И даже особо без разницы, кто окажется на его месте – Бойко, Портнов или какой-нибудь Рабинович»”.

Висновки

Цього тижня на маніпулятивних сайтах звучало багато брязкання зброєю, російською зброєю. Дезінформатори погрожували Європі війною, а Україну мріяли розчленувати та займатися “определением статуса ее регионов”. Багато уваги присвятили місцевим виборам, після яких має статися черговий “розвал” України. Дарма, що жоден із попередніх, які вони пророкували, так ніколи і не стався. Незважаючи на постійний потік погроз з боку контрольованих Росією ЗМІ, дезінформатори звинувачували Україну в “разжигании ненависти путем необоснованных обвинений в адрес северного соседа”.

Методологія

Ми шукали теми у 8622 матеріалах російською мовою з:

Маніпулятивність новини визначав покращений класифікатор з проекту “У нас погані новини”. У моніторингу враховували лише матеріали про суспільно-політичне життя, які стосуються України.

Обмеження дослідження:

В даному дослідженні ми враховували тільки ті теми, які співзвучні з російськими дезінформаційними кампаніями. Більшість з них спирається на реальні події, адже так дезінформація ефективніше працює. Назви тем відображають маніпуляції, використані в темі. Відповідно, новини з теми на українських мейнстрімних сайтах можуть мати абсолютно інший зміст, ніж маніпулятивні матеріали.

Теми російської пропаганди в Україні ми беремо з наступних груп матеріалів:

У першій та другій групах новин матеріали відбирались класифікатором маніпулятивних новин.

NDI logo

дезінфомонітор дезінформація інфографіка

Знак гривні
Знак гривні