Корупція повертається. Понад 300 чиновників вищої і середньої ланки можуть отримати посади без повноцінного конкурсу
Днями міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов повідомив сенсацію: виявляється, з 22 квітня 2020 року на посади державної служби оголошено майже 800 конкурсів, і всі вони пройдуть за спеціальною процедурою. А саме – в обхід конкурсів, які запроваджувалися для того, щоб побороти корупцію, торгівлю держпосадами і призначення потрібних для різного рівня бізнесових груп “своїх людей”.
Міністр розкрив деталі. Без конкурсів призначать 19 чиновників “категорії А” (майже 10% від загальної кількості посад цієї категорії), понад 300 – на посади “категорії Б” та майже 500 – на посади категорії В.
Спочатку пояснимо, що означають ці категорії.
Армія державних службовців налічує більше 220 тисяч людей (станом на 31.03.2020).
Чиновники категорії В, а їх 168 тисяч — це так звані “рядові солдати” різних рангів держслужби, більшість із них — спеціалісти: провідні, головні тощо. На них тримається вся рутинна та малопомітна робота держави — від технічної організації тендерів на шкільне харчування до видачі паспорта. Прибери цих виконавців – і більшість звичного життя відійде у спогади.
Досягнути посади категорії Б (58 тисяч) — мета кожного рядового держслужбовця. Це керівники органів та структурних підрозділів регіонального рівня, керівники відділів, департаментів, управлінь тощо. Вони виконують більш відповідальні завдання – наприклад, можуть розподіляти маршрути для перевізників, чи визначати, який бізнес забруднює навколишнє середовище, а який ні. Тут уже є можливість середньої корупції. Від адекватності, чесності й професійності цього прошарку залежить те, наскільки успішно виконуються ухвалені політиками рішення. Вони знають, як їде державна машина, що де барахлить і як підрихтувати.
Посади категорії А недаремно так називаються. Це керівники різних відомств, таких посад на всю країну – 210. До них належать керівник Держкіно, голова Інституту нацпам'яті – та більш хлібні відомства, такі як Держлісагентство чи Державна екологічна інспекція. Така посада – мрія для кожного, хто планує свою кар’єру на державній службі.
До Революції гідності впродовж усіх років незалежності більшість цих посад була розмінною монетою в політичних домовленостях. Під величезним тиском західних партнерів і громадськості в 2016 році Україна запровадила нові правила призначення чиновників. Процедура для різних посад відрізняється, але конкурс обов'язковий для всіх. Система мала недоліки, але все ж певною мірою захищала від корупційних ризиків. Та з приходом Зеленського її почали відверто ігнорувати, й чимало конкурсів супроводжувалися гучними скандалами. Наприклад, при конкурсі на керівника Держкіно завалили визнану професіоналку, а призначили директорку провінційного кінотеатру. (Деталі про цей та інші конкурси читайте у нашій статі: Чому конкурси на державні посади – це фарс). Останній скандал розгорається з приводу призначення керівника Національної служби здоров'я.
Ідея професійної та мінімально корумпованої держслужби передбачала, що чиновник має певний захист. Тобто, пройшовши конкурс, він мав до закінчення терміну контракту імунітет від звільнення (якщо не порушував закон) – це гарантувало б незалежність від тиску з боку міністрів та було б засторогою на випадок їхніх корупційних спроб.
І таким чином напрацювалася б інституційна пам'ять. Адже кожне з відомств – глибоко специфічне, і це не бізнес. Щоб державна машина їхала, треба знати нюанси, а їх вловлюєш із досвідом. Та тут виникла проблема, бо реформаторськи налаштований уряд Гончарука не міг повиганяти керівників, котрих в цьому уряді вважали неефективними й корумпованими.
І Гончарук подав у Раду, а та прийняла у турборежимі закон, що дозволяв легко позбуватися керівників. Тоді ще розгорілася жвава дискусія між двома реформаторами – Максом Нефьодовим і Уляною Супрун. Нефьодов писав, що спрощений механізм звільнення – це корисно для реформ, а Супрун наполягала, що чиновник повинен мати певну автономність, гарантії незалежності. І водночас – що цивілізовані механізми для звільнення корупціонерів існують, і ефективність очищення залежить від намірів та вмінь керівника. (Детально читайте у нашій статті: Дві реформаторських правди. Публічний батл між Супрун та Нефьодовим: чи потрібно захищати чиновника від керівника?).
Гончарук звільнив 48 керівників категорії А, призначив до 19-ти. Потім усі ми бачили відставку прем'єра. Слідом повиганяли тих реформаторів, яких він устиг взяти на посади. В тому числі й Нефьодова – допоміг новий закон, який він так захищав. Далі пішло по вертикалі: чиновники “А” почали масово виганяти чиновників “Б”. Так керівник податкової за раз призначив 23 заступників обласних податкових.
Та хаос із призначеннями триває давно. Як зафіксував наш кореспондент, наприклад, у Полтавській області протягом року немає керівника місцевого Держгеокадастру й змінилося декілька в.о. Як наслідок – рейдери легко і вкрай нахабно захоплюють землі (деталі читайте тут).
Ще приклад: у Державній податковій службі Київської області принаймні з жовтня 2019 року на посту начальника змінюються виконувачі обов'язків.
Дивлячись на цифри Немчінова і на наш графік, можна припустити, що подібна ситуація склалася в багатьох держорганах.
Але як же тепер в умовах карантину заповнюватимуть ці 800 вакансій? Кабмін 22 квітня затвердив своєю Постановою спеціальну процедуру проведення конкурсу на посади державної служби на час карантину. Вона значно спрощує проведення конкурсу. Настільки спрощує, що залишає лише співбесіду та проведення антикорупційної перевірки. Це означає, що практично зникли запобіжники, які не дозволяли призначити на держслужбу "своїх людей" або тих, хто купив посаду.
Також строки подання пропозицій можуть становити не менше трьох та не більше семи днів. Особа, яка проходить конкурс таким чином, стає державним службовцем, але є одне суттєве обмеження – вона не може обіймати посаду довше за 4 місяці після завершення карантину. А як можна зрозуміти зі світових тенденцій і прогнозів експертів, до його цілковитого завершення ще далеко, незважаючи на всі послаблення. Тобто, державні службовці, які зайняли посади, швидше за все, можуть розраховувати на своє місце до середини 2021 року.
Імовірно, найближчим часом можна очікувати на “бум” нових призначень, адже ціла низка вакантних посад, які довгий час були порожніми або їх обіймали в.о., заповниться.
Також, скоріше за все, у зв'язку з карантинними заходами та за умов спеціальної процедури багато гідних кандидатів просто не змогли подати документи на посади.
Як це відбуватиметься – можна судити зі свіжих подій. Лише кілька прикладів:
Призначено 29 квітня: Голову державної аудиторської служби України – тут не було керівника, починаючи з вересня 2019 року. Конкурс оголошено 25 квітня, час на подання заяви — 3 дні.
Призначено 29 квітня: Голову Державної Податкової служби України. Конкурс оголошено 25 квітня, за день до цього звільнили попереднього керівника, час на подання заяви — 3 дні. Чи хтось “чужий” захоче і зможе в такій ситуації подавати документи? Питання риторичне.
З аналогічною швидкістю відбулися конкурси на Керівника апарату РНБО, заступника керівника ДФС, Голову державної сервісної служби містобудування України тощо.
Список можна продовжувати довго.
Громадськості зараз варто ретельно пильнувати за проведенням конкурсів. Процедура набору на "нову державну службу", впроваджена за часів Петра Порошенка, хоч і була громіздкою та не надто результативною – деякі конкурси скасовувалися по кільканадцять разів – проте давала певні гарантії відбору за конкурсом дійсно гідних кандидатур. "Інновації" зі спеціальними конкурсами, які ми спостерігаємо сьогодні, можуть просто відкинути нас на кілька років назад та знову уможливлюють відбір лише “потрібних” людей.
