Прес-конференція Зеленського: шоу для каналів Медведчука
У тому, що у Зеленського саме зараз вирішили провести пресконференцію, немає нічого дивного. Цьому ніби має бути логічне пояснення – якраз минув рік відтоді, як він інавгурувався. Хоча можна тлумачити й по-іншому — бенефіс влаштували для сім'ї російських дезінформаційних медіа, які працюють в Україні.
Ця прес-конференція вкладається в загальну парадигму: новорічне привітання “Яка різниця?”, відео до 2 травня про трагедію в Одесі з повторенням тез, які Росія просувала 6 років. І ось, нарешті, відповіді для російських дезінформаційних медіа, які в пристойному товаристві на поріг не пускають. Публічно “у Зеленського” це все пояснюють як спробу об'єднати країну – мовляв, ми над розбіжностями, рівновіддалені від усіх ідеологічних векторів. Та насправді це похід у тисячу дрібних кроків на розвал України. Адже країна, де населення поділяє ідеї путінізму і русского міра, не має причини для існування. До цього зводиться й російська деза – вони про це іноді пишуть прямо. І Зеленський розпочав шлях до поширення наративів російської дезінформації вже давно, по-чесному – ще в 95-му кварталі, а сьогодні, надавши головну політичну сцену російським дезінформаторам, зробив черговий крок.
Як повідомляє “Детектор Медіа”, на пресконференцію не акредитували знімальні групи щонайменше двох каналів – UMN (skrypin. ua) і "Настоящее время", та журналістів п’яти видань: "Український тиждень", "Букви", Delo.ua, "Бабель", "Главком", а також авторку проєкту "Соромно" Яніну Соколову.
Офіційна причина – карантин. Принаймні, такий висновок можна зробити з відповіді, яку оприлюднив у себе на фб-сторінці Роман Скрипін. “У зв'язку з карантинними заходами … кількість представників засобів масової інформації обмежена”, – йдеться у відповіді Офісу президента на запит про акредитацію.
Водночас, схоже, що на пресконференцію акредитували буквально всіх працівників медведчуківських дезінформаційних медіа, які лише можна було знайти. Були Ньюсван, “Наш”, навіть маргінальний проєкт Шарій.нет пустили. І, за дивним збігом, майже всі представники дезінформаційних медіа ставили запитання.
Володимир Зеленський під час пресконференції. Фотографія Офісу президента
Але загалом у Зеленського цю пресконференцію однозначно підготували краще, ніж попередню. Сам Зеленський виглядав впевненіше – очевидно, що в деяких питаннях від журналістів він напередодні намагався розібратися. Водночас, і самі запитання-”закладки”, тобто ті запитання, які є комфортними для президента, підготували заздалегідь, і вони стали більш непомітними для аудиторії.
Проте Зеленський залишається вірним собі. Він так само болісно реагує на критику. Він так і не навчився сприймати її адекватно. При будь-яких критичних словах журналістів він починає перебивати журналістів, навіть міміка його обличчя показує, що він нервує. Так само Зеленський не готовий до справді щирої розмови з журналістами, коли йому ставлять гострі запитання.
Ну і, звичайно ж, Зеленський не був би Зеленським, якби знову не породив велику кількість мемів своїми відповідями, зокрема, риторичним питанням самому собі, хто він, чи заявою, що він навіть фізіологічно відрізняється від Порошенка.
А тепер по суті конференції. Майже з самого початку право поставити запитання отримав Дмитро Гордон. Слабко віриться, що і сама поява Гордона, й запитання від нього були несподіванкою для Зеленського. “Наш спецагент, наскільки мені сказали”, – скаже, посміхаючись, президент. Тим самим посилаючи всім сигнал, що Гордон і надалі залишається рукоподаваним для теперішньої української політичної еліти, попри його скандальне інтерв'ю з Поклонською та Гіркіним. Можливо, секрет у тому, що десь в офісі Президента стоять його чудодійні пірамідки? Або ж Зеленський збирається скоро й сам зустрітися з Гіркіним.
Загалом, запитання на пресконференції можна поділити на кілька груп. Так, олігархічні телеканали “балували” президентами загальними і комфортними для нього запитаннями. ICTV питав щось про епідемію коронавірусу, телеканал “Україна” – про реформування “Укрзалізниці”.
Гострих запитань було небагато – як, до речі, й журналістів незалежних медіа. Зеленський у своїй дещо нахабній манері продемонстрував, що не збирається на них відповідати по суті. Розшифровуючи сказане, можна здогадатися, що Аваков та Єрмак і далі залишатимуться для нього головними опорами. Бо Аваков – “потужний міністр”, а плівки Єрмака – “порожня справа”.
А от хто правив справжній бал на пресконференції – то це, знову-таки, працівники пропагандистських медіа Віктора Медведчука. Таке враження, що вся пресконференція була влаштована саме заради них.
Запитання представниці “Ньюсван” вилилося у справжнє інтерв’ю з президентом. Представник телеканалу “Наш” патетично і наполегливо вимагав від Зеленського преференцій для російської мови. Зрештою, останній під його тиском заговорив про можливість перегляду мовних квот для телебачення. Навіть останнє запитання пролунало від представниці дезінформаторського проєкту Шарія – чомусь організатори пресконференції вважають цей проєкт повноцінним медіа. Не дивно, що в якийсь момент президент попросив зробити перерву, аби, як то кажуть, “сходити до вітру”.
Якщо підсумувати, ця пресконференція виявилася ще одним симулякром діяльності Зеленського. Ніби відбулася, ніби проведена, але ні відповідей на гострі запитання, ні якоїсь оцінки його вже річної діяльності на посаді президента так і не почуто. Хоча, можливо, українські телеканали ввечері покажуть зовсім іншу картинку.
