Ц

Цифрові способи протидії поширенню коронавірусу. Приклади рішень різних країн

У цьому матеріалі ми розказуємо, як дані про мобільні номери, інформація з державних реєстрів, додатки для смартфонів та інші технології, використовуються для боротьби з поширенням COVID-19.

Польский аналог “Мінцифри” запустив аплікацію “Домашній карантин”. Людей просять у випадково обраний час робити фото з дому, щоб підтвердити виконання карантину. Використання додатку — добровільне.

Парламент Словаччини у "турбо-режимі" затвердив законопроект, названий “lex corona”, який дозволяє уряду отримати доступ до всіх даних мобільних операторів, щоб відстежувати користувачів, які можуть бути інфікованими. Два тижні тому уряд розіслав SMS на всі телефонні номери громадян, локалізовані в Італії та Франції.

У Південній Кореї поліція випустила додаток, щоб моніторити людей на обов’язковому карантині. Можна вибрати опцію простих телефонних дзвінків. Через два тижні після заклику уряду приватні медичні компанії розпочали масовий випуск тестів на коронавірус.

Влада Москви використовує щойно встановлену масову систему розпізнавання облич, щоб знайти порушників обов’язкового карантину (щоправда, це більше не про боротьбу з вірусом, а про стан справ з правами людини в Росії).

“Кольоровий код” — мобільний додаток, який використовують у Китаї для запровадження карантину. Людина завантажує додаток, відповідає на низку запитань — і далі додаток за невідомим алгоритмом визначає, чи має людина залишатися вдома. Додаток схвалений урядом та є обов’язковим для використання. Його розробила компанія "Алібаба", китайський аналог "Амазон". За наявною інформацією, він передає дані про користувача, в тому числі про локацію, до поліції. За даними розробника, його використовують 700 млн громадян Китаю.

Тайвань — це, напевне, найбільш вражаючий приклад. Швидкість дій цієї країни у відповідь на загрозу поширення нової хвороби не має аналогів. Вже 27 січня агентство з міграції та служба охорони здоров’я за один день (!) об’єднали дані про всі подорожі за останніх 14 днів з даними з медичних карток громадян. Це дозволило визначити громадян з підвищеним ризиком перенесення інфекції. Всіх їх відправили на домашній карантин, який моніторили за даними по локації мобільних номерів.

Вже 14 лютого запустили систему “карантину на в’їзді”, так що мандрівники через QR-код виходили на онлайн форму, і з мінімальним ризиком для людей через SMS розсилався пароль, щоб можна було швидше пройти прикордонний контроль. Система була створена за три доби. 18 лютого уряд оголосив, що всі шпиталі, клініки та аптеки мають доступ до історії подорожей пацієнтів.

Україна

“Мінцифри” обіцяє запустити мобільний додаток, який повинен моніторити самоізоляцію та карантин. Про строки невідомо, але сподіваємось, що до кінця пандемії він все-таки вийде і його будуть масово використовувати.

МОЗ та Мінцифри близько тижня тому попросили операторів мобільного зв’язку розіслати SMS з проханням до людей, що повертаються з інших країн, про необхідність дотримуватися правил самоізоляції. SMS проханням дотримуватися карантину отримали й інші українці.

Однак цього недостатньо і, на нашу думку, Мінцифрі варто негайно скористатися допомогою мобільних операторів (вже була пропозиція від Київстару).

Якщо працювати з усіма операторами, то вони можуть скласти базу всіх номерів, що перетинали кордон протягом березня. Далі, оператори можуть визначити, наскільки такі номери активно міняють локацію, і зробити висновок, як дотримуються правила самоізоляції ті, хто повернувся. Залежно від результатів, можна спрогнозувати кількість та місце нових випадків зараження і зробити кроки на випередження в цих місцях (принаймні, краще підготувати місцеві лікарні).

Більше того, дані мобільних операторів дозволяють порівняти закономірності переміщень користувачів до та після оголошення надзвичайної ситуації. Таким чином, можна визначити, наскільки ефективними є поточні карантинні заходи.

Окремо про смартфони

Існує багато ініціатив, пов’язаних із використанням додатків для смартфонів. Їх можна поділити на кілька головних типів: моніторинг симптомів хвороби, визначення ризику зараження та ймовірних контактів з хворими, визначення потенційних кластерів (середовищ) людей, які часто контактують і серед яких поширення вірусу може відбуватися особливо швидко.

CoEpiмобільний додаток та інфраструктура даних, що дозволяє збирати інформацію про контакти (GPS та Bluetooth, що значно точніше) та про статус користувача. У випадку, якщо хтось з учасників захворіє, система попереджає вас у випадку контакту з хворим (якщо такий був).

PrivateKit — схожий проект, з акцентом на захисті приватних даних, від дослідників з MIT.

Covid-Watch — схожий проект, але на більш ранній стадії, ще без коду.

Варто зауважити, що всі наведені нижче інструменти мають сенс, лише якщо їх масово використовують. Тому є велика небезпека створення багатьох таких інструментів і постійних спроб винайти велосипед ще один раз. Наприклад, ми знаємо, що подібна ініціатива є і в Україні. Однак невідомо, чи проект створюється з нуля, чи на основі вже готових open-source рішень (останнє — значно кращий варіант).

коронавірус технології

Знак гривні
Знак гривні