Найкращі політики з постмайданної п'ятирічки залишаються за бортом. Бенефіс дивних людей у політиці триває
Кожні п'ять років люди, які чогось досягли в житті поза політикою, впадають у слабоумство і йдуть в депутати. Навіщо? Що ви там будете робити? Це дуже нудно, це постійні засідання, це безкінечні інтриги, це мочилово вас і ваших рідних у ЗМІ, заповнення декларацій, де вказується кожна копійка витрат (підозрюю, що чимало "нових" про це не здогадується).
У вас є бачення необхідних змін, як у Супрун, за які варто покласти роки життя? Сумніваюся. Ви лізете у м'ясорубку, яка перемеле ваше життя, а ви навіть не знаєте, навіщо. Ви не станете відомими політиками, а повертатися до попереднього життя буде важко. Це вас змушуватиме плазувати перед політбосами, аби потрапити до наступної Ради. Це не стосується тих, хто йде рубити бабло.
В новій Раді буде безліч дивних і далеких від держави, проблем країни та народу людей. Але політики і команди, які багато зробили для країни, які тягли реформи, в Раду не потрапляють. Не бачу в списках Уляни Супрун і кістяка її команди.
Де Володимир В'ятрович і його команда? Мовні активісти протягли чимало корисних законів, не будучи нардепами. То чому б одного з найбільш досвідчених, Тараса Шамайду, не обрати депутатом?
Це люди, які мають досвід, уміння, стержень, які знають, що потрібно робити і як це робити. І таких людей чимало, але вони чомусь залишаються за бортом.