Павло Шеремета: «В нашої нації є гординя, змішана з комплексом неповноцінності»
Наша заощадливість є ознакою смиренності. Наша гординя проявляється в перевитратах, консюмеризмі. Не можливо досягати високих результатів в економіці з такою кількістю вихідних, як в Україні. Найпрацьовитіша країна у світі після Кореї – Польща. Поляки працюють дуже наполегливо, інноваційно, обдумано.
Записала: Юлія Бухтоярова
Павло Шеремета є заступником голови Глобальної ради з питань України на Всесвітньому економічному форумі. Він викладає стратегію і лідерство у провідних бізнес-школах країн Східної Європи та Азії. У Львові в рамках «Вуличного університету» він розповів, про свій досвід роботи у Малайзії, про те, що заважає Україні досягти високих економічних показників та яку освіту давати дітям, аби в майбутньому вони склали конкуренцію азіатським вундеркіндам.
Однією з основних перешкод на шляху до Великої Європи є стан нашої економіки. При всьому розмаїтті вимог до її трансформування згідно з нормами ЄС, одними з найголовніших є розміри і темпи зростання валового внутрішнього прибутку (ВВП), які значною мірою визначають загальні параметри економічного розвитку країни. У 2012 році в Україні цей показник дорівнював бл. $7 600 на душу населення. В ХХІ столітті ганебно мати такий рівень ВВП в порівнянні з середньоєвропейським - $35 116.
Ще одним центральним показником в економіці країни є торговий баланс (ТБ), який відображає співвідношення експорту та імпорту. В Україні цей показник сягає -8,4%. На думку Павла Шеремети, ми від світу забираємо значно більше ніж даємо. До порівняння, в Польщі ТБ становить -3%, в Росії +2%, в Малайзії +7,5%, в Сінгапурі +16%. «Я досі не бачу кіл в Україні, які не просто знають, що змінити, а які можуть чесно сказати, як змінити», - каже він.
Якщо ми прагнемо «витягнути» нашу країну на новий рівень, за словами Шеремети, нам потрібно звернути увагу на кілька речей:
Смисл. Який смисл існування цієї держави? Ми досі не відповіли на це запитання – переконаний Шеремета. Ми повинні дати відповідь не уряду, а собі. В Європі зрозумілий смисл – зробити вперше за історію Європи простір, в якому ніколи не буде війн. В Росії – це Русский мир, це потужний смисл існування держави.
Безперечно,в ЄС є багато проблем, зокрема 50% молодого населення Іспанії безробітні. Європейський союз не в змозі конкурувати з Азією. «Наш континент не можливо підняти на новий рівень без двох країн – України та Туреччини. Ці країни дають ринок споживання та ринок праці. Саме це може бути українським смислом», - переконаний Павло Шеремета. Туреччина сьогодні є дуже прогресивною країною.
За останні десять років країна залучила у вісім разів більше інвестицій, ніж за попередні вісімдесят. Зараз в Стамбулі будується шестисмуговий аеропорт, оскільки турецькі авіалінії літають в 90 країн світу. Обравши європейський вектор, Україна повинна добре розуміти, що для неї вигідно, а що ні. На його переконання, європейські ціннісні орієнтири повинні бути враховані, але в сфері економіки забагато втручань.
«Я впевнений, що багато з теперішніх вимог ЄС змінить ще до приєднання України, тому що деякі з країн-членів не погоджуються з ними», - зазначив Шеремета. Він навів у приклад Естонію, яка після входу в Євросоюз втратила динаміку розвитку.
Характер. Після Євробачення багато українців обурювалось через те, що Росія під час голосування поставила Златі Огневич лише один бал, але ж так само українці голосять про те, що наші східні сусіди хочуть затягти нас в Митний союз. «Потрібно обирати, або ми йдемо в Митний союз і гарантовано отримуємо на Євробаченні дванадцять, або ж не йдемо і не обурюємося низьким балам. Це очікування є гординею», - говорить Павло Шеремета. За словами лектора, якщо нам не поставили високих балів на Євробаченні – це лише свідчить про те, що наступного року потрібно обирати сильнішу пісню.
Організація праці. Не можливо досягати високих результатів в економіці з такою кількістю вихідних, як в Україні. Найпрацьовитіша країна у світі після Кореї – Польща. Поляки працюють дуже наполегливо, інноваційно, обдумано. Павло Шеремета радить усім, якщо ми хочемо чогось досягнути – забути про вихідні.
«Я ціную та поважаю людей, які люблять відпочивати, хоча не погоджуюся з ними, але обравши такий спосіб життя, вони не мають права у всьому звинувачувати владу»,- каже він. Під час роботи в Малайзії керівником Павла Шеремети був корейський професор, який ніколи не мав вихідного. За словами лектора, коли корейці чують про 5 тижнів вихідних та 35-годинний робочий тиждень їхні вузькі очі неприродно розширюються від нерозуміння.
Саме завдяки непосильній праці та великим амбіціям Малайзія стрімко розвивається. Країна, яка 20 років тому ще була у джунглях, в 2020 році претендує на статус розвиненої держави. Будучи британською колонією ця південно-східна азіатська країна має певні переваги, адже після отримання незалежності залишилась англійська мова, британська правова, політична, судова системи.
Малайзійський уряд створює настрій в країні, нагадуючи щоранку про плани на 2020-й. Керівництво держави визначило 12 пріоритетних галузей для інвестиційних вливань та розробило ключові показники успіху, які показують скільки необхідно залучити інвестицій та створити робочих місць задля того, щоб в 2020 році отримати омріяний статус розвиненої держави. Згідно цьому показнику, потрібно 15 тис. доларів на душу населення, зараз показник дорівнює10 тис., а на початку шляху до мети було лише 3 тис. Якщо Україна поставить собі таку ж ціль, то може досягти її до 2025 року.
Освіта. Жодний міністр освіти не забороняє створювати клуби, читати книжки, вивчати іноземні мови. Академічний світ завжди був найконсервативнішою частиною суспільства в той час, як студентство - найдинамічнішою. В Азії кожного року проводиться глобальне тестування з математики. Перші чотири місця посіли діти з Шанхаю, Південної Кореї, Тайвані, Сінгапуру і лише на п’ятому місці опинилась європейська дитина з Фінляндії. Ці маленькі вундеркінди через двадцять років будуть продукувати програми, продукти, послуги. Чи готові наші діти конкурувати з ними, зважаючи на те, що Україна навіть не брала участь у цьому тестуванні?
Для того, щоб бути конкурентоспроможними, дітям неодмінно потрібно розвивати логіку. За словами Шеремети, логічне мислення найкраще розвивають математика, іноземна мова та сольфеджіо. «Ці три речі я даю своїм дітям, тому що не хочу когось звинувачувати в тому, що їм не дали достатній рівень освіти. Не потрібно нарікати, краще взяти і зробити.», - пояснює Шеремета.
Заощадливість. В нашій нації є гординя, змішана з комплексом неповноцінності. Наша заощадливість є ознакою смиренності. Наша гординя проявляється в перевитратах, консюмеризмі. Згідно з економічними показниками у світі, населення в середньому заощаджує 25% від свого доходу. Національний капітал формується із заощаджень. До кризи 2008 р. США заощаджували лише 3-4%, зараз 7-8% від доходу. Натомість в Азії цей показник становить близько 50%.
Наприкінці розмови Павло Шеремета згадав книгу «Малайзійська дилема», яку написав колишній Прем’єр-міністр цієї держави. В книзі йдеться про те, що це багатокультурна країна, в якій проживають китайці, індійці, малайзійці. Але в китайців є інший Китай,в індійців є інша Індія, а в малайзійців є лише одна Малайзія. Так само і в українців є лише Україна і лише ми відповідаємо за те, що тут коїться, починаючи зі свого маленького кола впливу.