Чому я не піду з Академією наук пікетувати Кабмін
10 жовтня профспілка працівників Національної академії наук планувала пікетувати Кабінет Міністрів і Адміністрацію Президента. Вимагали б забезпечити фінансування академії в повному обсязі. Мабуть, високопосадовці дуже злякалися, бо напередодні представники уряду зустрілися з представниками профспілки — і нібито всі питання вирішили. Пікет відклали. Можливо, до 24 жовтня. Якщо домовленості не буде виконано.
Нехай мене назвуть декадентом, противсіхом, боягузом і штрейкбрехером, але я не піду на пікет, якщо профспілка все ж таки вирішить організувати його 24 жовтня.
Я знаю, як це буде. Зранку організовані групи людей, озброєні великими плакатами і бажанням справедливості, зберуться біля багатоповерхового будинку на вулиці Грушевського.
Голова профспілки в своїй пристрасній промові розповість, що ми маємо і що ми хочемо. З нутра Кабміну на приманку телекамер виповзуть різноманітні семиноженки з тігіпками. Вони уважно вислухають трудящих, щиро пожуряться і подивуються, як же вони цього не знали. Що ж ви не розповідали! Це якась помилка! Усе виправимо!
Потім представники профспілки усамітняться з представниками Кабінету Міністрів у великому будинку. Що вони там дві години робитимуть, ми ніколи не дізнаємося. Але потім голова профспілки жваво доповість, про що домовилися і що нам пообіцяли.
Сумніваєтеся у моїх здібностях передбачати майбутнє? Правильно! Бо я не ясновидець, я просто розповів про аналогічну акцію, що відбулася 24 травня цього року (http:/
Деякі видання з подивом писали про той пікет: коли це таке було, щоб науковці протестували? Допокращувалися!
Насправді науковці на такі пікети виходять періодично. Бо грошей не вистачає регулярно. І вимоги кожного разу висувають майже ті самі: забезпечити належне фінансування Академії наук.
Так-так, гроші — ось єдина проблема! Чомусь усі мовчать про те, що стара система організації наукових досліджень, можливо, не працює в нових умовах. Чомусь ніхто не помічає проблеми в тому, що псевдонаукова структура неефективно фільтрує фінансовий потік від державного бюджету до науковців. І навіть те, що в Академії наук переважно досліджують, як засоби захисту нижньої частини тіла взаємодіють з пристроями для сидіння, — не катастрофа. Турбує тільки те, що за ці дослідження мало платять.
Не ставте незручних запитань. Просто вимагайте більше грошей. А для цього треба йти і чомусь кожного разу домовлятися з шахраями. На пікеті 10 жовтня профспілка якраз мала висунути ще й вимогу негайно виконати у повному обсязі домовленості від 24 травня.
Такі пікети дуже зручні для всіх: профспілка захистила інтереси трудового колективу, урядовці уважно вислухали єдине джерело влади… А науковці в цій виставі — тільки дешеві статисти. Постояли — спасибі! Тепер можете розходитися, далі ми самі домовимося.
Не знаю тонкощів акторської професії. Підозрюю, що актор-початківець має братися за будь-які ролі, хай і масовка. І сподіватися, що колись режисер його помітить.
Але я не маю наміру робити кар’єру актора. Мені не підходить роль блазня. Я хочу бути режисером свого життя!
Олександр Барановський,
кандидат фізико-математичних наук,
науковий співробітник Інституту математики НАН України
Маленькі люди прийшли помолитися великому богу Кабміну: науковці пікетують будинок уряду 24 травня цього року. Фото автора.
