Страшний світ, страшна логіка (театрально заламує руки)
Уже не вражає і майже не дивує вишуканий єзуїтський цинізм, що панує всюди, де є реальна або, тим більше, омріювана влада. Натомість дивує, як досі можна говорити про політику, бо дратує самий вислів "наші політики" - запльований, затяганий, затертий і смердючий, як штани вошивого прибазарного бомжа. Вражає, як відверто суспільство не вірить ні у що і як відчайдушно намагається вірити.
Іде боротьба за право вірити, і в цій боротьбі простим смертним часто-густо допомагають досвідчені піарники владоможців, можновладців, політиканів, політтехнологи, що розмовляють мовою, близькою за рівнем її зрозумілости та інформативністю головного месіджу до мови айтішників, великі стратеги політологи та інші водоливачі. Хоча, чому водо-. Вони ж не воду лиють, а помиї. Ну, а наша справа вже - вірити, що то вода. Божа роса, так би мовити.
Проте особистість - вона не затирається ані вказівками політтехнологів, ані рясним потоком т. зв. води з горлянок та медових пащек золотовустів. Особистість - вона робить по-своєму, бо їй доступні такі щаблі, до яких вузьколобим піарникам та іншим професійним брехунам - зась. Адже мало просто бути особистістю, варто вміти це продемонструвати.
Справжні самі-собі-піарники не пропускають жодної можливости зайвий раз рекламнути себе - крім того, реклама ніколи не буває для них зайвою. Так само не бувають зайвими трупи, по яких вони ходять до своїх цілей, і кулі, пущені в серця їхніх побратимів, і кількість скошених хворобами одиниць електорату, і стихійні лиха, і техногенні катастрофи. Тут усе грає на руку. Найбільш вишукані і тендітні вміють безболісно, з непідробним, проте таки підробленим сумом розчісувати "страшний світ" з його "страшною логікою" своїм гребінцем. Тим більше, що вони самі непогано створюють страхи цього світу і запроваджують свою логіку в ньому. На те вони і великі політики.
Уже не вражає нахабство, з яким маленькі радості приписуються виключно собі, а біди звалюються всією навалою на плечі опонентів. Вражає, як шахтарі, дрібні підприємці, селяни, медсестри, електрики, токарі - не вірять, але хочуть вірити.
Задля цього вони готові терпіти великих політиків у всій їхній ганьбі і через них іти проти Правди і один проти одного.
Добре хоч, що Правда не іде ні за ким і ні проти кого, вона просто є. Її не напоїш медом і не нагодуєш гречкою, не вилікуєш від свинячого грипу і не привабиш етнічними зачісками.
Лишається сподіватися, що час, коли її почують, таки прийде. А до того - треба чистити вуха і протирати очі після сну. Шахтарям, дрібним підприємцям, селянам, медсестрам, електрикам, токарям, а заодно і собі.